- Presiding judge (HACC) : Bilous I.O.
Справа № 991/1537/22
Провадження 1-кп/991/14/22
УХВАЛА
Іменем України
15 вересня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніклопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про поверненняобвинувального актапрокурору у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що, на думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6, обвинувальний акт у цьому провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: (1) обвинувальний акт складений та направлений до суду після закінчення строків досудового розслідування; (2) в обвинувальному акті неправильно надано правову кваліфікацію діям ОСОБА_6, а також не зазначено в який спосіб, в якому місці, за яких обставин, від якої особи, у який час та в якому розмірі ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду та інші обставини, які підлягають зазначенню для належного викладення фактичних обставин кримінального правопорушення; (3 ) невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам п. 2, 3 ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110 КПК України через відсутність у ньому ухвали слідчого судді ОСОБА_10 від 01 жовтня 2021 року, у зв`язку з чим такий реєстр підлягає поверненню прокурору разом із обвинувальним актом.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_11 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта заперечив, зазначив, що доводам захисника про складення та направлення обвинувального акта до суду з порушенням строків досудового розслідування судом вже надано оцінку, і відповідним судовим рішенням встановлено, що обвинувальний акт поданий до суду в межах строків досудового розслідування. Щодо зауважень захисника ОСОБА_8 відносно викладення фактичних обставин, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій її підзахисного, то прокурор ОСОБА_11 послався на рішення Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Водночас, на переконання прокурора ОСОБА_11, усі необхідні відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень викладені в обвинувальному акті, у ньому зазначена вірна правова кваліфікація дій обвинувачених. Щодо відсутності в реєстрі ухвали слідчого судді ОСОБА_10 від 01 жовтня 2021 року, то зазначена ухвала була постановлена за результатами розгляду клопотання сторони захисту про надання тимчасового доступу до речей та документів, а тому вона не повинна бути включена до реєстру матеріалів досудового розслідування. До того ж прокурор підкреслив, що недоліки реєстру не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з чим просив суд відмовити в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта.
2.Мотиви суду
Суд, дослідивши вимоги клопотання захисника ОСОБА_8, заслухавши позиції учасників підготовчого судового засідання, прийшов до наступних висновків.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
У п. 51 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Fotiand Others v. Italy), серія А № 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturkv. Germany), серія А № 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).
У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч.3 ст. 6 Конвенції».
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203км17).
Положеннями ч.2,3ст.291КПК Українивстановлено вимогидо обвинувальногоакта,згідно зякими обвинувальнийакт повиненмістити таківідомості:найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; анкетнівідомості кожногообвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); анкетнівідомості кожногопотерпілого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); анкетнівідомості викривача(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; підставизастосування заходівкримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; розмірвитрат назалучення експерта(уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); розмірпропонованої винагородивикривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Згідно з положеннями ст.293КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст.297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів стосовно направлення обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування, суд констатує, що зазначена обставина відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для прийняття на підготовчому судовому засіданні рішення про закриття провадження. Водночас підставою для повернення обвинувального акта є його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
Питання дотримання строків досудового розслідування досліджувалось судом неодноразово, зокрема оцінку усім доводам, викладеним в п. 1 клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального атка прокурору, суд надав при розгляді аналогічного за змістом клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження із доповненнями, за результатами розгляду якого суд встановив відсутність порушення строку досудового розслідування (ухвала від 15 вересня 2022 року). Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи захисника про направлення обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування як необґрунтовані.
Вимоги другого пункту клопотання по суті зводяться до доводів щодо неналежної правової кваліфікації дій ОСОБА_6, а також неналежного, на думку захисника, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Зазначені доводи сторони захисту суд відхиляє з огляду на те, що їх оцінка може бути здійснена лише за результатами судового розгляду цього кримінального провадження та дослідження зібраних у ньому доказів на предмет їх належності та допустимості. На стадії підготовчого провадження суд не може оцінити правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення та наявність чи відсутність його складу, а також надавати оцінку доказам, що були зібрані на стадії досудового розслідування.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Щодо неналежного викладення фактичних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення суд зазначає, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. При цьому, важливим також є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Тож суд ураховує, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Щодо п. 3 клопотання захисника ОСОБА_8, у якому зазначено про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам п. 2, 3 ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110 КПК України через відсутність у ньому ухвали слідчого судді ОСОБА_10 від 01 жовтня 2021 року, суд не вважає зазначені доводи сторони захисту такими, що підтверджують невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону. Предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання не є і не можуть бути додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.
Ураховуючи викладене, при розгляді клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду призначити його до судового розгляду. Водночас, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду.
Керуючись ст. 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенніклопотання захисника ОСОБА_8 про поверненняобвинувального актапрокурору у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001981 від 21 червня 2017 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3