- Presiding judge (HACC AC) : Kaluhina I.O.
- Judge (HACC AC) : Semennykov O.Yu., Chornenka D.S.
- Secretary : Shubina M.S.
- Prosecutor : Bronevytskyi S.S.
Справа № 991/2515/22
Провадження № 11-сс/991/220/22
Слідчий суддя Задорожна Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - Калугіної І. О.,
суддів - Семенникова О. Ю., Чорненької Д. С.,
секретар судового засідання - Шубіна М. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги адвокатів Бовкуна Євгена Андрійовича та Тананакіна Олександра Валерійовича, подані в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, а також апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Броневицького Станіслава Станіславовича, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 липня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року, стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисників підозрюваного - адвокатів Бовкуна Є. А., Тананакіна О. В.,
прокурора - Броневицького С. С.,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактами розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») своїм службовим становищем; за фактами зловживання службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» своїм службовим становищем; а також за фактами складання та використання протягом 2019 року завідомо підроблених звітів та висновків з оцінки майна, якими посвідчено вартість майна у декілька разів нижче від їх ринкової вартості.
12 липня 2022 року, у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
У тексті повідомлення про підозру зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Соіл Компані ЛТД» у вигляді надання переваг щодо участі в торгах, організованих та проведених ДП «СЕТАМ», забезпечення перемоги вказаної юридичної особи у них для подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та розпорядження ним, за пособництва ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у період з 06 лютого 2019 року по 30 червня 2019 року здійснили відчуження карбаміду навалом вагою 0,331 т, карбаміду в біг-бегах вагою 4 475,2 т, розсипу карбаміду вагою 34,412 т та карбаміду вагою 3 087,295 т за явно заниженою вартістю - 13 601 914,44 гривень, що на 53 782 339,56 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «Газоторгова компанія» та ТОВ «БІК «Миколаївінвестбуд».
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_4, у період з 18 лютого 2019 року по 15 червня 2019 року здійснили відчуження сільськогосподарських культур за заниженою ціною 27 562 114,44 гривень, що на 92 265 406,28 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «ТД «Дельта Вілмар», ПП «Пашня», ТОВ «Авангард», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», СВК «Авангард», ТОВ «НВП «Агро-Ритм», ТОВ «Ресурс-Агро», ДП «Сантрейд», ТОВ «Агроінвест-ТТ», ТОВ «Енгельхарт СТП (Україна)», ПрАТ «Петросталь», ТОВ «Дунай Агрос», АТ «Аграрний фонд», ТОВ «Кернел-Трейд».
Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з 07 травня 2019 року по 04 липня 2019 року здійснили розтрату піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на земельних ділянках із кадастровими номерами 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340 та в межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, за заниженою ціною 27 391 405, 72 гривень, що на 145 986 604,68 гривні менше за його реальну ринкову вартість, чим заподіяно шкоду ДПС у Київській області.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у період з 15 квітня 2019 року по 25 липня 2019 року здійснили розтрату: земельної ділянки № 26, кадастровий № 5123755800:01:001:0402, площею 13,6632 га за заниженою ціною 4 445 200 гривень, що на 68 126 886,8 гривень менше за її реальну ринкову вартість; земельної ділянки № 30, кадастровий № 5123755800:01:001:0384, площею 1,2893 га за заниженою ціною 470 000 гривень, що на 6 378 116,95 гривень менше за її реальну ринкову вартість; земельної ділянки № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га за заниженою ціною 3 850 000 гривень, що на 59 545 939,4 гривень менше за її реальну ринкову вартість, що в сукупності становить занижену ціну реалізації земельних ділянок у сумі 134 050 943,15 гривні, чим заподіяло шкоду ТОВ «С.П.Т.» та ТОВ «АБС Технолоджи».
19 липня 2022 року детектив НАБУ, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
За результатами розгляду, слідчий суддя ухвалою від 26 липня 2022 року відмовив детективу НАБУ в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 3 101 250 (три мільйони сто одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень. Одночасно слідчий суддя поклав на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Відмовляючи в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя послався на те, що надані стороною обвинувачення докази не є достатніми для того, аби переконати стороннього об`єктивного спостерігача у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, а саме розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок). Також слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність прокурором існування ризиків: знищення, приховання або спотворення будь-яких речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокати Бовкун Є. А. та Тананкін О. В., діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, а також прокурор САП Броневицький С. С. подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги та доповнення до них.
Адвокат Бовкун Є. А. за змістом вимог апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ; застосувати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду; визначити ОСОБА_1 розмір застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_1, оскільки останні не володіє грошовими коштами в сумі 3 101 250 гривень. Уважає, що слідчий суддя не врахував той факт, що малолітні діти ОСОБА_1 перебувають на його утриманні, а також не взяв до уваги необхідність догляду та лікування дочки, яка з урахуванням діагнозу дитини, потребує значних матеріальних та фінансових ресурсів. Також, слідчий суддя не врахував витрати ОСОБА_1 пов`язані з операційним втручанням та післяопераційним лікуванням, а також фактично понесені витрати сім`ї підозрюваного, в тому числі, на забезпечення можливості проживання, харчування, розвитку дітей. Крім того, уважає, що слідчий суддя хибно послався на наявність у підозрюваного квартир у м. Києві загальною площею 46,3 кв. м. та 76,95 кв. м., а також автомобіля Audi S6, оскільки фактично за підозрюваним на праві власності зареєстровано гараж загальною площею 46,3 кв. м. в м. Києві та 1/2 частина квартири в м. Києві загальною площею 76,95 кв.м., а вказаний транспортний засіб за підозрюваним не зареєстровано.
Адвокат Тананакін О. В. за змістом вимог апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання детектива НАБУ.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, посилається на те, що ОСОБА_1 не вчиняв активних дій пов`язаних із реалізацією арештованих активів у вигляді карбаміду, річкового піску та зернових, круп`яних і олійних культур, та діяв виключно в межах службових повноважень. Підписуючи накази АРМА з питань реалізації арештованих активів, ОСОБА_1 реалізовував виключні дискреційні повноваження, визначені ст. 19-21 Закону України «Про АРМА», що не є кримінальним правопорушенням та не містить складу злочинів, що йому інкримінуються. Загалом, на думку адвоката, суть повідомлення про підозру зводиться до незгоди органу досудового розслідування з прийнятими рішеннями про віднесення арештованого майна до Примірного переліку та їх подальшою реалізацією, що є виключно питанням права та доктринального тлумачення окремих норм профільного закону про АРМА. Крім того, визначений слідчим суддею розмір застави, який перевищує максимальний, є завідомо непомірним для ОСОБА_1 . Висновки слідчого судді в цій частині є необґрунтованими та помилковими.
Прокурор за змістом вимог апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою: визнати підозру ОСОБА_1 обґрунтованою у повному обсязі; застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 8 062 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 822 гривень. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки постановлена без належної оцінки доводів сторони обвинувачення й матеріалів клопотання. Уважає, що слідчий суддя дійшов помилкових в частині відсутності ризиків, передбачених п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, прокурор обґрунтовує триваючим досудовим розслідуванням, у ході якого в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду процесуальних дій для встановлення та отримання додаткових доказів, а у зв`язку з набуттям ОСОБА_1 статусу підозрюваного наявні достатні підстави вважати, що ним можуть вживатись заходи щодо їх знищення, приховування або спотворення; у силу професійної діяльності ОСОБА_1, існує ймовірність здійснення впливу з його боку на працівників АРМА. Також, прокурор уважає, що на вказаний ризик вказує й факт не встановлення місцезнаходження частини ключових документів АРМА (наказів, а також службових записок Управління менеджменту активів АРМА з основної діяльності), які зникли. На думку прокурора, підозрюваним можуть вживатись заходи щодо їх знищення, приховування або спотворення, оскільки зазначені вище документи містять підписи та резолюції ОСОБА_1 як Голови АРМА.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор обґрунтовує такими обставинами: ОСОБА_1 має стійкі ділові та дружні зв`язки, в силу своєї професійної діяльності, з особами, які займають керівні посади в органах державної влади, а також з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження; можливою координацією дій з іншими особами, в тому числі з метою уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудового розслідування; характер вчиненого кримінального правопорушення вказує про високий рівень підготовки та конспіративність дій ОСОБА_1, що підтверджує схильність та його здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а тому дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, на думку прокурора, вказаний ризик підтверджується протоколами допиту свідків, більшість з яких стосується питання кола та обсягу повноважень Голови АРМА ОСОБА_1, прийняття та розроблення нормативно-правових актів, які створював, корегував та погоджував ОСОБА_1 ; ймовірних дружніх стосунків ОСОБА_1 зі службовими та посадовими особами органів державної влади; комунікації ОСОБА_1 із працівниками правоохоронних органів.
Обґрунтовуючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1, прокурор повторно зазначає про можливість використання своїх повноважень особами, з якими спілкується або товаришує ОСОБА_1, зокрема, у силу своїх професійних обов`язків, а також тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень. Приймаючи до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1, наявні підстави вважати, що підозрюваним можуть бути вчинені спроби щодо незаконного перетину кордонів України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим він може вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 332-2 КК України та адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, сторона обвинувачення вважає, що слідчий суддя передчасно та помилково дійшов висновку щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 в частині вчинення дій, внаслідок яких було реалізовано земельні ділянки.
Також, посилається на те, що застосований слідчим суддею розмір застави не відповідає, ані розміру визначеної у кримінальному проваджені шкоди, ані матеріальному стану підозрюваного. Уважає, що з урахуванням завданих збитків унаслідок злочинних дій ОСОБА_1, інших співучасників та пособників, а також майнового стану ОСОБА_1, розмір застави обґрунтовано має складати 8 062 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 822 гривні.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підозрюваного в судовому засіданні підтримали свої апеляційні скарги в повному обсязі з наведених в них підстав, просили їх задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників. Додатково надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, узагальнений зміст яких зводиться до категорично заперечення: вчинення ним тих протиправних дій, про які у клопотанні та повідомленні про підозру вказує орган досудового розслідування; наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, навіть тих, з існуванням яких погодився слідчий суддя. Зазначив, шо факт підписання наказів про віднесення карбаміду, річкового піску та зернових, круп`яних і олійних культур до Примірного переліку не перебуває і не може перебувати у причинно-наслідковому зв`язку з розтратою такого майна, завданням шкоди інтересам третіх осіб, які на думку слідства відбулись через оцінку та неналежне проведення аукціону з продажу такого майна. Крім того, підозрюваний послався на необґрунтованість та невідповідність дійсності неведених як в клопотанні, так і в апеляційній скарзі даних про його майновий стан. Висновки слідчого судді в цій частині є помилковими, а визначений розмір застави є завідомо непомірним.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених в них підстав.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи і заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Із наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялися належним чином. При цьому, слідчим суддею в судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, досліджені надані стороною обвинувачення матеріали, які обґрунтовують клопотання, а також письмові докази сторони захисту, з`ясовані всі обставини необхідні для вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Перевіряючи висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів зазначає про таке.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. А тому, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04)).
Поряд з тим, ЄСПЛ в п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Перевіривши факти, відомості і докази, які були озвучені та надані сторонами судового провадження як під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, так і під час перегляду оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з фактичними обставинами, встановленими слідчим суддею, та його висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, які стосуються епізодів реалізації арештованих активів у вигляді карбаміду, річкового піску та зернових, круп`яних і олійних культур, що полягає у тому числі в підписанні відповідних наказів та можливу причетність ОСОБА_1 до цих кримінальних правопорушень.
На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень сторона обвинувачення надала серед іншого:
- протокол огляду від 13 червня 2019 року із додатками - ухвалами Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно (карбамід);
- витяги з електронної системи АРМА, які містять резолюції ОСОБА_1 щодо опрацювання та розгляду питань, пов`язаних з діяльністю та реалізацією АРМА своїх повноважень;
- договір АРМА, укладений в особі Голови ОСОБА_1, за № 352 про надання послуг з організації та проведення електронних торгів від 25 січня 2019 року із додатками до нього, згідно положень якого замовник (АРМА) має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу відповідно до Порядку. У разі припинення електронних торгів та зняття активу з реалізації електронні торги визнаються такими, що не відбулися;
- ухвали Печерського районного суду м. Києва про передачу до АРМА в управління, у порядку та на умовах, визначених Законом України, арештованого майна (карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового);
- службовою запискою від 30.07.2018 із резолюцією Голови АРМА ОСОБА_1 стосовно організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки майна;
- службові записки із пропозиціями вжити заходів щодо фактичного прийняття активів в управління АРМА та здійснення заходів щодо встановлення відповідності карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового, до видів майна, визначених у Примірному переліку;
- накази Голови АРМА ОСОБА_1 щодо встановлення належності карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового, до видів майна, визначених у Примірному переліку, та забезпечення здійснення заходів з питань передачі активів начальником Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА ОСОБА_2 ;
- ухвалу Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно (пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області);
- клопотання про передачу арештованого майна до АРМА від 03 травня 2019 року (пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області), з метою його збереження;
- ухвалу Печерського районного суду м. Києва про передачу до АРМА в управління, з метою збереження піску річкового середньої та дрібної крупності, який перебуває на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- службові записки ОСОБА_2 із пропозиціями встановлення належності: карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового, до видів майна, визначених у Примірному переліку;
- документацію з питань закупівлі консультаційних послуг з оцінки активів (карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового) та визначення суб`єкта оціночної діяльності, який її здійснюватиме;
- протоколи засідань Тендерного комітету АРМА про визнання ТОВ «РМ Консалтинг» переможцем за результатами проведених конкурсів щодо закупівлі консультаційних послуг з оцінки активів, комерційні пропозиції якого є найбільш економічно вигідними;
- заявку № 12 про передачу активів (карбаміду) для реалізації на електронних торгах від 22.03.2019;
- заявки № 9-18 про передачу активів (зернових культур, круп`яних та олійних культур) для реалізації на електронних торгах;
- заявку № 19 про передачу активів (піску річкового) для реалізації на електронних торгах;
- договір № 1215 від 26 березня 2019 року про надання ТОВ «РМ Консалтинг» послуг щодо оцінки майна (карбаміду), у т.ч. підготовки звітів про оцінку майна та Актами приймання-передачі послуг до Договору від 26 квітня 2019 року;
- договір № 1224 від 02 квітня 2019 року про надання ТОВ «РМ Консалтинг» послуг щодо оцінки майна (зернових культур, круп`яних та олійних культур), у т.ч. підготовки звітів про оцінку майна та Актами приймання-передачі послуг до Договору від 27.05.2019;
- договір № 19-6/01О/1269 від 19 червня 2019 року про надання ТОВ «Юніверсал Бізнес Солюшнс» послуг щодо оцінки майна (піску річкового), у т.ч. підготовку звітів про оцінку майна та Актами приймання-передачі робіт до Договору від 19 червня 2019 року;
- звіти про незалежну оцінку майна (карбаміду, власником якого є ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» / зернових культур, круп`яних та олійних культур) від 26 березня 2019 року та від 23 травня 2019 року;
- звіт про незалежну оцінку майна (піску річкового) від 19 червня 2019 року;
- висновок про незалежну оцінку майна (карбаміду, власником якого є ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія») від 26 березня 2019 року;
- висновки про незалежну оцінку майна (зернових культур, круп`яних та олійних культур) від 23 травня 2019 року;
- рецензії ЦА Фонду державного майна України на звіти про незалежну оцінку майна (зернових, круп`яних та олійних культур / карбаміду), які склав оцінювач ТОВ «РМ Консалтинг», за результатами яких встановлено, що звіти не відповідають вимогам НПА з оцінки майна, є неякісними, непрофесійними та не можуть бути використані;
- рецензії ЦА Фонду державного майна України на звіти про незалежну оцінку майна (піску річкового), які склав оцінювач ТОВ «Юніверсал Бізнес Солюшнс», за результатами яких встановлено, що звіти не відповідають вимогам НПА з оцінки майна, є неякісними, непрофесійними та не можуть бути використані;
- протоколи допиту свідків;
- інформаційну довідку про внесення інформації до електронної торгової системи ДП «СЕТАМ» про електронні торги; витягами (скріншотами) із центральної бази даних системи електронних торгів та роздруківками із сайту «СЕТАМ» з відомостями про переможця торгів - ТОВ «СОІЛ Компані ЛТД»;
- інформаційну довідку про внесення інформації до електронної торгової системи ДП «СЕТАМ» про електронні торги; витягами (скріншотами) із центральної бази даних системи електронних торгів та роздруківки із сайту «СЕТАМ» з відомостями про переможця торгів - ТОВ «Мегелан Плюс», ТОВ «Карел-Груп»;
- договір про надання послуг з організації та проведення електронних торгів від 25 січня 2019 року, укладений між АРМА та ДП «СЕТАМ» із додатком - Правилами проведення електронних торгів арештованими активами;
- договір купівлі-продажу Активів (карбаміду) № 3 від 18 квітня 2019 року та Акт приймання-передачі Активу від 22 квітня 2019 року;
- договір купівлі-продажу Активів (карбаміду) № 4 від 18 квітня 2019 року та Акт приймання-передачі Активу від 22 квітня 2019 року;
- лист в.о. директора ДП «ХМТП» № 19-26/144 на ім`я Голови АРМА ОСОБА_1 про вивіз арештованого майна (карбаміду) з території ДП «Херсонський морський торговельний порт»;
- договори купівлі-продажу Активу (зернових культур, круп`яних та олійних культур) та Акти приймання-передавання об`єкту рухомого майна;
- договір купівлі-продажу Активів (піску річкового) № 20 від 04 липня 2019 року та Акт приймання-передачі Активу від 04 липня 2019 року;
- ухвалу Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, якою скасовано ухвалу Печерського районного суду та накладено арешт на майно (карбамід), який належить ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія»;
- лист уповноваженої особи АРМА Різник В.С. від 15 травня 2019 року про необхідність ПАТ «ОПЗ» продовжити відвантаження Активу його законному власнику - ТОВ «Соіл Компані ЛТД»;
- витяг з системи АРМА з питань відвантаження мінерального добрива карбамід марки «Б» (ДП «Херсонський морський торговельний порт») із резолюцією ОСОБА_1 «до опрацювання»;
- лист прокурора Офісу Генерального прокурора від 25.04.2019 про зупинення відвантаження арештованого майна (карбаміду), адресований на ім`я Голови АРМА ОСОБА_1 ;
- витяг з системи АРМА щодо сприяння у передачі активу (карбаміду) ТОВ «СОІЛ КОМПАНІ ЛТД», із резолюцією Голови АРМА ОСОБА_1 «до опрацювання»;
- висновок експерта № СЕ-1725-6-1177.20, складений 20 вересня 2020 року, об`єкт дослідження - карбамід;
- висновок експерта № СЕ-1725-6-1182.20, складений 28 вересня 2020 року, об`єкт дослідження - річковий пісок, який перебуває на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- протоколи огляду та інші зібрані матеріали досудового розслідування.
Утім, із наданих стороною обвинувачення доказів, лише з: витягів із електронної системи АРМА, які містять резолюції ОСОБА_1 щодо опрацювання та розгляду питань, пов`язаних з діяльністю та реалізацією АРМА своїх повноважень; службової записки від 30 липня 2018 року із резолюцією Голови АРМА ОСОБА_1 стосовно організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки майна; службових записок із пропозиціями вжити заходів щодо фактичного прийняття активів в управління АРМА та здійснення заходів щодо встановлення відповідності карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового, до видів майна, визначених у Примірному переліку; наказів Голови АРМА ОСОБА_1 щодо встановлення належності карбаміду / зернових культур, круп`яних та олійних культур / піску річкового, до видів майна, визначених у Примірному переліку, та забезпечення здійснення заходів з питань передачі активів начальником Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА ОСОБА_2, вбачається ймовірна причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, які стосуються епізодів реалізації арештованих активів у вигляді карбаміду, річкового піску та зернових, круп`яних і олійних культур.
У той же час, стороною обвинувачення не надано вагомих доказів впливу підозрюваного ОСОБА_1 на проведення торгів та надання вказівок ОСОБА_2, який займався цими торгами. При цьому, розпорядчі документи у вигляді наказів підписувалися ОСОБА_1 у межах його повноважень.
Отже, оцінюючи вагомість доказів у розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, колегія суддів доходить висновку про мінімальну вагомість доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також відсутність вагомих доказів завдання матеріальної шкоди безпосередньо його діями.
Також, колегія суддів погоджується і з висновками слідчого судді в частині недостатності наданих стороною обвинувачення доказів для того, аби переконати стороннього об`єктивного спостерігача у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, а саме розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича). А тому колегія суддів відхиляє доводи сторони обвинувачення і також звертає увагу на те, що наявність лише резолюцій ОСОБА_1 на документах є явно недостатнім для висновку про обґрунтованість підозри в цій частині.
Отже, на даний час, наявні в матеріалах провадження докази, хоч і на мінімальному рівні, є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Цей висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо незгоди з висновком слідчого судді в частині існування вказаних вище ризиків, а також доводи сторони обвинувачення про наявність інших ризиків, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Також, належно обґрунтованим та законним є рішення слідчого судді і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 2, 3 та 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано відмовив стороні обвинувачення у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував запобіжний захід у вигляді застави, який на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом, а доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.
Разом з тим, колегія суддів не можна погодитися з правильністю визначення слідчим суддею розміру застави з таких міркувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Водночас, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ в справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/04, § 79).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Європейський суд з прав людини рішенні від 13 січня 2022 у справі «Істоміна проти України», вказав на те, що хоча національне законодавство дозволяло суду у «виключних випадках» встановлювати більші розміри застави, таке рішення мало передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також необхідності ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможності підозрюваного сплатити визначений розмір застави, та задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі.
Колегія суддів в черговий раз звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 1 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 101 250 (три мільйони сто одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень.
На думку колегії суддів, визначивши саме такий розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 КПК України, оскільки при вирішенні вказаного питання сторона обвинувачення не надала даних, які б свідчили про наявність виключних підстав для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом, а слідчий суддя належним чином не обґрунтував призначення застави в значно більшому розмірі.
Так, перевіривши відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 колегією суддів встановлено, що грошовими коштами у сумі, що відповідає визначеному слідчим суддею розміру застави, а саме в сумі 3 101 250 гривень, він не володіє, у тому числі не декларував наявність у нього коштів саме в такому розмірі у декларації, поданої ним в 2021 році як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2020 рік, а також не отримав їх як дохід у подальшому.
Крім того, на думку колегії суддів, слідчий суддя хибно посилається на наявність у підозрюваного квартир у м. Києві загальною площею 46,3 кв.м та 76,95 кв.м, а також автомобіля Audi S6, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також з реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_1 на праві власності належить: гаражний бокс № НОМЕР_1 у м. Київ, загальною площею 46,3 кв.м. та частка в розмірі 1/4 квартири у м. Київ, загальною площею 76,95 кв.м. Зазначений вище автомобіль ОСОБА_1 не належить, оскільки згідно заяви ОСОБА_7 № 667454221 від 05 липня 2022 року і реєстраційної картки на транспортний засіб та облікової картки № НОМЕР_2 від 05 липня 2022 року, перереєстрований 05 липня 2022 року на ОСОБА_7 відповідно до договору дарування № HPC098806 від 01 липня 2022 року.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що на наявне у підозрюваного майно слідчим суддею у межах даного кримінального провадження ухвалою накладено арешт.
Поряд з тим, слідчим суддею хоч і підтверджено факт наявності у підозрюваного ОСОБА_1 двох малолітніх дітей (2016 та 2020 років народження), однак не враховано той факт, що діти перебувають на його утриманні, у тому числі у зв`язку з тим, що дружина ОСОБА_7 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також, слідчий суддя не взяв до уваги необхідність догляду та лікування дочки підозрюваного ОСОБА_1, яка з урахуванням діагнозу дитини, потребує значних матеріальних та фінансових ресурсів.
Колегія суддів, наголошує на тому, що застосовуючи заходи забезпечення слідчий суддя повинен був враховувати інтереси сім`ї підозрюваного ОСОБА_1 . Вказаний висновок узгоджується з позицією ЄСПЛ викладеною в рішенні у справі Apostolovi проти Болгарії (заява № 32644/09).
З огляду на викладене, враховуючи дані про підозрюваного ОСОБА_1, його майновий та соціальний стан, належну процесуальну поведінку як до прийняття рішення слідчим суддею, так і після (зокрема, ОСОБА_1 здав на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також за кожною вимогою прибуває до органу досудового розслідування та суду, що не заперечував прокурор під час апеляційного розгляду), колегія суддів доходить висновку про необхідність застосування застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень, тобто розміру застави в межах, встановлених положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, буде помірним для підозрюваного та достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення у цьому провадженні.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 6 §1 Конвенції зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58).
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді в частині визначення розміру застави з постановленням нової ухвали в цій частині.'
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги адвокатів Бовкуна Євгена Андрійовича та Тананакіна Олександра Валерійовича задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Броневицького Станіслава Станіславовича залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 липня 2022 року скасувати в частині визначення розміру застави.
У цій частині постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 липня 2022 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя І. О. Калугіна
Судді О. Ю. Семенников
Д. С. Чорненька