- Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.
- Lawyer : Yuka V.S., Nozhovnik O.I.
- Prosecutor : Luchkiv Yu.V.
Справа № 991/3261/22
Провадження № 1-кс/991/3278/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Коліуш О.Л., за участю секретаря судових засідань Паштенко І.О., адвокатів Степ`юка В.С., Ножовнік О.І., підозрюваної ОСОБА_1, прокурора Лучківа Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвокатів Степ`юка Валентина Сергійовича, Ножовнік Олени Іванівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на повідомлення про підозру,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвокатів Степ`юка В.С. і Ножовнік О.І., в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, відповідно до якої вони просили скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 27.07.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) та Офіс Генерального прокурора внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги адвокати зазначають таке. 27.07.2021 заступником Генерального прокурора Мустецею Ігорем Васильовичем було повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Складене та вручене повідомлення про підозру є необґрунтованим, безпідставним, складеним за відсутністю належних та допустимих доказів, таким, що викладене з порушенням норм кримінального процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі, у зв`язку з: відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення та відсутністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначали, що підґрунтям для кримінального переслідування ОСОБА_1 стали свідчення ОСОБА_2, який сам вчиняв активні протиправні дії та ухиляється від кримінальної відповідальності за рахунок того, що оговорює ОСОБА_1 . У підозрі відсутні фактично подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість підозрюваної ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру не містить жодних належних доказів, що ОСОБА_1 здійснила організацію вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїх службовим становищем службовою особою у матеріалах кримінального провадження, оскільки із зібраних стороною обвинувачення матеріалів неможливо встановити будь-які стосунки ОСОБА_1 з іншими підозрюваними, а тим паче ті, що ґрунтувались на отримані неправомірних вказівках ОСОБА_1 вчиняти чи не вчиняти ті чи інші неправомірні дії для заволодіння майном. Крім того у скарзі зазначено, що органом досудового розслідування не доведено об`єктивну сторону вчинення кримінального правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_1 не є особою, якій ввірено це майно чи перебувало у її віданні, так і не мала владних повноважень щодо впливу на осіб, яким таке майно було ввірене чи перебувало у їх віданні. Також в оскаржуваній підозрі не вказується, що ОСОБА_1 є службовою особою, отже вона не може бути суб`єктом вказаного злочину, в якому її підозрює сторона обвинувачення. У зазначеній підозрі відсутній логічний і зрозумілий зв`язок між підозрюваною та інкримінованим їй діяннями, що не дозволяє становити причинно-наслідковий зв`язок між її діями та наслідками, які в їх результаті настали, що дає підстави для твердження про відсутність складу злочину у діях ОСОБА_1, повністю виключає можливість для встановлення наявності обґрунтованої підозри.
Захисник Ножовнік О.І. у судовому засіданні вказувала, що ОСОБА_1 рік тому було повідомлено про підозру. За рік вказана підозра не змінювалась, не уточнювалась, питання про зміну раніше повідомленої підозри стороною обвинувачення не ставилося. Сторона обвинувачення намагається довести, що у ОСОБА_1 був зв`язок з посадовими особами АРМА, які також підозрюються в цьому кримінальному провадженні, і вона їх організовувала на ті чи інші незаконні дії. Однак, матеріали справи не вказують на те, що її підзахисна знала цих посадових осіб АРМА і спілкувалася з ними, а також надавала їм вказівки, що також не міститься і у підозрі. Оскільки ОСОБА_1 підозрюють в організації злочину, то повинні бути встановленні обставини, що підтверджують її роль як організатора. У зв`язку з чим, на думку захисту, в підозрі відсутня об`єктивна сторона складу інкримінованого злочину. Також відсутня суб`єктивна сторона складу злочину, зазначена в підозрі, не зрозуміло з чого виходить прямий умисел і корисливий мотив. В підозрі відсутній зв`язок між діями підозрюваної ОСОБА_1 і наслідками, про які зазначає прокурор у підозрі. Враховуючи викладене, вважає підозру необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Захисник Степ`юк В.С. та підозрювана ОСОБА_1 підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Під час розгляду скарги захисниками ОСОБА_1 адвокатами Степ`юк В.С. та Ножовнік О.І. надано доповнення до скарги, відповідно до яких вони вважають, що здійснення досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні № 42020000000002497 на цей час відповідає вимогам КПК України щодо підслідності. Однак, матеріали на підставі яких ґрунтується підозра ОСОБА_1, зібрані слідчими не уповноваженого органу, оскільки на момент оголошення ОСОБА_1 підозри, а саме 27.07.2021, досудове розслідування здійснювалось Державним бюро розслідувань. Також, стороною обвинувачення не доведено факт включення до групи прокурорів Заступника Генерального прокурора Мустецю І.В. у кримінальному провадженні № 42020000000002497.
Прокурор Лучків Ю.В. заперечував проти скарги, вказував, що підозра вручена уповноваженою особою та відповідно до вимог закону, підстави для скасування підозри відсутні, в тому числі і щодо її не обґрунтованості, у зв`язку з чим просив у задоволенні скарги відмовити.
Також детективом НАБУ Яроменок Р.О. було подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких він зазначав, що повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК України, захисниками не наведено обставин, які свідчили про її очевидну необґрунтованість, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, детективом надано слідчому судді копії матеріалів кримінального провадження № 42020000000002497 від 24.12.2020 на обґрунтування підозри ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002497 від 24.12.2020 за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України .
27.07.2021 заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
27.07.2021 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Чеченєв І.О. здійснив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10, вручив їй пам`ятку про процесуальні права та обв`язки та роз`яснив їх.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчий суддя зазначає, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру, та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.
Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26, глави 22 КПК України, слідчий суддя під час розгляду скарги, крім дотримання строків звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, може перевірити наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Щодо строків звернення із скаргою на повідомлення про підозру.
Як убачається зі скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 повідомлено про підозру 27.07.2021, а скарга на вказану підозру подана 26.08.2022, тобто зі спливом більше двох місяців з дня прийняття рішення про повідомлення про підозру. Водночас, рішень про закриття кримінального провадження чи звернення з обвинувальним актом до суду, органом досудового розслідування, не приймалося.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Підстави для повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
Обґрунтовуючи скаргу, сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 є необґрунтованим, враховуючи недоведеність стороною обвинувачення об`єктивної та суб`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність зв`язку між діями підозрюваної ОСОБА_1 і наслідками про які зазначає прокурор у підозрі.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, що вона в період часу з серпня 2020 року по грудень 2020 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, іншими невстановленими особами, організувала заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем, які належать ОСОБА_12 в особливо великому розмірі, в сумі 398 004, 60 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 17.12.2020 складало 10 036 667,5 гривень).
На думку слідчого судді, підставами для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у можливому вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є відомості, які містяться в наданих та досліджених джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема:
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 11.03.2021 відповідно до якого він повідомляє про незаконні дії посадових осіб АРМА (том 2 а.с. 13-24);
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 12.03.2021, яка є суддею Печерського районного суду м. Києва, відповідно до якого остання підтвердила факт підробки ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020 та повідомила, що вона не виносила ухвалу про скасування арешту та повернення грошових коштів, надану до АРМА (том 2 а.с. 25-28);
- копія ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020 (справа № 757/52172/20-к) відповідно до якої було скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2020 у справі № 757/28300/20-к у кримінальному провадженні № 12012000010000072, в частині арешту грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, які належать ОСОБА_15, які були вилучені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_12 (том 2 а.с. 29-32);
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 12.07.2021 відповідно до якого він зазначив про можливу причетність до вчинення злочину ОСОБА_9 (том 2 а.с. 83-88);
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 30.06.2021, відповідно до якого він повідомив, що ОСОБА_1 надала йому копію ухвали про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 400 000 доларів США та оригінал розписки від імені ОСОБА_16 про отримання грошових коштів від ОСОБА_12, оригінал акта зберігання грошових коштів, що свідчить про обізнаність підозрюваної ОСОБА_1 про арешт грошових коштів (том 2 а.с. 89-92);
- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 24.05.2021 з якого вбачається, що між ним та ОСОБА_16 у присутності ОСОБА_1 було укладено договір про надання ОСОБА_16 правової допомоги. Ним також було підготовлено та подано до Печерського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту з грошових коштів від імені ОСОБА_16 . Додатки до цього клопотання він отримав не від ОСОБА_16, а від ОСОБА_1 . Судові засідання у Печерському районному суді м. Києва ним було відкладено за проханням ОСОБА_1 (том 2 а.с. 99-107);
- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 08.06.2021, з якого вбачається, що ним на прохання ОСОБА_1 було підготовлено пакет документів про надання допомоги ОСОБА_17, однак у зв`язку з тим, що останній не приїхав на зустріч він залишив їх не підписаними на столі у себе в офісі, наступного дня вказаних документів не виявив. Ніяких договорів з ОСОБА_11 він не укладав, документи подані від його імені в АРМА він не підписував (том 2 а.с. 108-111);
- протокол огляду від 05.07.2021 з додатками, відповідно до якого було досліджено CD-R диск на якому виявлено інформацію про рух коштів по банківськім картам ОСОБА_9, зокрема 23.12.2020 зарахування на його карту грошових коштів у розмірі 395 986,72 доларів США та 28.12.2020 перерахування з його картки грошових коштів у розмірі 560 003 гривень на рахунок АО «Алєксана» і 29.12.2020 перерахування грошових коштів у розмірі 840 000 гривень на рахунок ТОВ «Юридична компанія «Еліт-Юст» (том 2 а.с. 182-207).
Із досліджених матеріалів, які надані стороною обвинувачення убачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України. При цьому, надані стороною захисту доводи, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 27.07.2021.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що кваліфікація дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 3 КПК України на стадії досудового розслідування до повноважень слідчого судді віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 17 КПК підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, слідчий суддя виходить з того, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Слідчий суддя на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.
Стороною захисту не наведено достатніх доводів про очевидну і категоричну недопустимість фактичних даних, які містяться у досліджених джерелах доказів, відомості з яких стали підставою для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисниками не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Що стосується посилання сторони захисту на порушення стороною обвинувачення підслідності на момент повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні за № 42020000000002497 від 24.12.2020, слідчий суддя зазначає таке.
Як убачається з матеріалів скарги, у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувало кримінальне провадження за № 42020000000002497 від 21.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Густякова Ю.В. від 23.02.2021 було визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні за № 42020000000002497 від 24.12.2020 за слідчими центрального апарату Державного Бюро розслідувань, враховуючи те, що під час досудового розслідування була встановлена причетність особи, посада якої віднесена до категорії «А».
Постановою заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. від 09.08.2021 було визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні за № 42020000000002497 від 24.12.2020 за детективами Національного антикорупційного бюро України.
Слідчий суддя зазначає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ч. 2 ст. 218 КПК, не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування. При цьому природно, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, зокрема підслідність НАБУ, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 520/2989/16-к)
Зі змісту постанови прокурора Мустеци І.В. від 09.08.2021 вбачається, що підставами визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ стало те, що 27.07.2021 під час досудового розслідування кримінального провадження за № 42020000000002497 від 24.12.2020 тимчасово виконуючому обов`язки Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_5 та заступнику голови ОСОБА_6, посади яких віднесено до категорії «А» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами у сумі 10 036 667,5 гривень шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що відповідає умовам визначеними пунктами 1,2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Враховуючи те, що умови визначені ч. 5 ст. 216 КПК України, були встановлені прокурором після повідомлення особам про підозру 27.07.2021, слідчий суддя вважає, що проведення досудового розслідування Державним бюро розслідувань до визначення прокурором підслідності за НАБУ відповідало вимогам закону.
Щодо дотримання вимог КПК України щодо змісту повідомлення про підозру.
Згідно із ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 було складено 27.07.2021 заступником Генерального прокурора Мустецею І.В. Цього ж дня прокурором Чеченєвим І.О. було здійснено письмове повідомлення та вручення підозрюваній вказаної підозри від 27.07.2021 і пам`ятки про процесуальні права та обв`язки підозрюваної з їх роз`ясненням.
На думку слідчого судді, повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам, визначеним ст. 277 КПК України, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а наведені захисниками і підозрюваною доводи на обґрунтування скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування підозри.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України, зокрема порядок повідомлення про підозру передбачений ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України.
Водночас, главою 37 КПК України встановлюється, що адвокату письмове повідомлення про підозру здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вже було встановлено слідчим суддею, 27.07.2021 заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. склав повідомлення про підозру ОСОБА_1, а прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Чеченєв І.О., який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, вручив ОСОБА_10 письмове повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права та обв`язки підозрюваної та здійснив їх роз`яснення.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано строк та порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10 .
Що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності факту включення заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. до групи прокурорів у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 № 536/2475/14-к міститься правова позиція щодо порядку здійснення повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту - судді. На думку слідчого судді, ця правова позиція може бути застосована і до випадків здійснення повідомлення про підозру іншому спеціальному суб`єкту - адвокату.
Виходячи зі змісту вказаної правової позиції, стосовно випадку, що розглядається, заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. не повинен був обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, прокурором при врученні було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
З огляду на викладене, скарга адвокатів Степ`юка В.С., Ножовнік О.І. в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на повідомлення про підозру є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 276-278, 303, 305-307,309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвокатів Степ`юка Валентина Сергійовича, Ножовнік Олени Іванівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на повідомлення про підозру, відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 23.09.2022.
Слідчий суддя О.Л. Коліуш