- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/1297/22
Провадження 1-кп/991/8/22
УХВАЛА
21 вересня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
Під час підготовчого судового засідання адвокатом ОСОБА_8 подано друге клопотання про повернення обвинувального акта у вищеназваному кримінальному провадженні.
Крім цього, стороною захисту були подані доповнення до клопотання про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_1 за підписом адвоката ОСОБА_10
Доводи клопотання.
Як свідчить зміст клопотання адвоката від 25.08.2022 за результатами ознайомлення з матеріалами справи стороною захисту встановлено наявність процесуальних підстав, які дають можливість стверджувати про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а саме - затвердження обвинувального акта під час відсутності у ОСОБА_2 станом на 01.03.2022 повноважень прокурора, а також обґрунтовані сумніви у виконанні підпису на обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 саме ОСОБА_2 .
Так, за твердженням адвоката, стороною захисту за наслідками ознайомлення з матеріалами справи встановлено наявність копії наказу № 444-ц Генерального прокурора ОСОБА_13 від 17.03.2022, яким остання керуючись ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» увільнила з 25.02.2022 ОСОБА_2 від виконання обов`язків прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у зв`язку із вступом на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період із збереженням посади та середнього заробітку до фактичного звільнення (ст. 119 КЗпП України).
Водночас, з візуального огляду обвинувального акта щодо ОСОБА_1 поданого до суду стороною захисту встановлено, що на 1 та 14 його аркушах містяться відомості про його затвердження прокурором ОСОБА_2, проставлений підпис та дата затвердження - 01.03.2022. Таким чином, за твердженням адвоката ОСОБА_8, затвердження обвинувального акта відбулося у час коли прокурора ОСОБА_2 було увільнено.
Крім цього, адвокат звернув увагу на ту обставину, що з візуального огляду підписів на обвинувальному акті та супровідному листі до нього, у сторони захисту склалося враження, що підписи не належать прокурору ОСОБА_2, а вказані документи підписані іншою особою. З огляду на вказану обставину захисниками ОСОБА_1 було ініційовано питання проведення низки почеркознавчих експертиз, якими встановлено, що підпис на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 не належить прокурору ОСОБА_2., а виконаний іншою особою.
Посилаючись на вказані обставини в сукупності у змісті клопотання захисник стверджує, що передача до суду обвинувального акта, який не був затверджений прокурором, свідчить про те, що такий процесуальний документ не має юридичної сили, а це, в свою чергу, є безумовною підставою для його повернення прокурору.
Доводи доповнень адвоката ОСОБА_10 до клопотання про повернення обвинувального акта.
Як свідчить зміст доповнень до клопотання про повернення обвинувального акта, адвокат ОСОБА_14 обґрунтовуючи позицію щодо порушення порядку затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 так само, як і адвокат ОСОБА_8. послалася на наказ № 444-ц Генерального прокурора ОСОБА_13 від 17.03.2022, яким прокурора ОСОБА_2 було увільнено від виконання обов`язків прокурора, а також результати почеркознавчих експертиз, якими встановлено, що підпис на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 не належить прокурору ОСОБА_2., а виконаний іншою особою.
Крім цього, як на підставу для повернення обвинувального акта адвокат послалася на те, що в обвинувальному акті невірно вказано місце проживання ОСОБА_1, відсутність у ньому повних відомостей щодо громадянства ОСОБА_1, а також те, що він не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, в частині посилання на залегендовану особу, оскільки відсутні дані про викривача.
Позиція сторони захисту.
Адвокат ОСОБА_8. у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Додатково наголосив на тому, що стороною захисту встановлено наявність процесуальних підстав для повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України. Пояснив, що такими підставим є наступні обставини: обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 був затверджений в період відсутності у ОСОБА_2 повноважень прокурора, а також наявність обґрунтованого сумніву у виконанні підпису на обвинувальному акті саме ОСОБА_2 . Вказані обставини свідчать про юридичну нікчемність такого обвинувального акта, виключають можливість його призначення до судового розгляду, а тому наявними є підстави для його повернення прокурору.
Захисник ОСОБА_12 вимоги клопотання підтримала. Наголосила на значимості як обвинувального акта, так і на дотриманні процедури його затвердження прокурором. Зауважила, що підпис на обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 є підробленим, а тому обвинувальний акт є таким, що не затверджений прокурором. Просила клопотання про повернення обвинувального акта задовольнити, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 повернути прокурору.
Адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримала. Звернула увагу на положення ст. 2 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Наголосила, що основний документ у кримінальному провадженні складений з порушенням закону у зв`язку з цим він не може бути призначений до судового розгляду. З цих підстави просила повернути обвинувальний акт прокурору.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_14 клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта підтримала. Наголосила на тому, що на момент затвердження обвинувального акта щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 було увільнено від виконання обов`язків, а тому ні фактично, ні юридично він не міг його затвердити. Акцентувала увагу на тому, що факт затвердження обвинувального акта неповноважною особою також підтверджується висновками почеркознавчих експертиз, якими встановлено неналежність підпису на обвинувальному акті ОСОБА_2 . Додатково звернула увагу на помилковість зазначення в обвинувальному акті місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та пояснила, що місце проживання ОСОБА_1 знаходиться у Республіці Кіпр та обізнаність про цей факт сторони обвинувачення. Також зауважила про невідповідність викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті в частині посилання на залегендовану особу, яким був викривач, а також про незазначення повних відомостей про громадянство ОСОБА_1 . Просила клопотання задовольнити та повернутиобвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 прокурору.
Захисник ОСОБА_16 вимоги клопотання підтримала. Зауважила, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення особі. Безпосередньо це відбувається шляхом затвердження обвинувального акта, а саме його підписання. У свою чергу обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 не підписано уповноваженим на те прокурором, що суперечить вимогам ст. 291 КПК України. За таких обставин, як зауважила адвокат, наявні підстави для повернення такого обвинувального акта прокурору. Просила клопотанням задовольнити.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_17 проти задоволення клопотання заперечував. Наголосив на тому, що станом на дату затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020жодних документів, які б виключали повноваження прокурора ОСОБА_2 здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, у тому числі і затвердження обвинувального акта не існувало. Таким чином, на переконання сторони обвинувачення, прокурор ОСОБА_2 був повноважним суб`єктом на затвердження обвинувального акта у вищеназваному кримінальному провадженні та здійснив його підпис.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання про повернення обвинувального акта та доповнень до нього.
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисників та прокурора, проаналізувавши доводи клопотання адвоката про повернення обвинувального акта та доповнень до нього, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них, зокрема, належать анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості викравачв та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Крім цього, за змістом ч. 3 вказаної норми обвинувальний акт має бути підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
У випадку наявності сумнівів щодо дотримання вищеназваних вимог КПК України при складанні та затвердженні обвинувального акта, сторона захисту не позбавлена можливості ініціювати перед судом питання про повернення обвинувального акта прокурору. Суд, у свою чергу, перевіривши обґрунтованість позиції сторони захисту з точки зору не формальної невідповідності такого акта вимогам закону, а дійсної наявності у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд, має право повернути обвинувальний акт прокурору.
Інститут повернення обвинувального акта створений як певний механізм забезпечення належної правової процедури, яка унеможливлює призначення матеріалів кримінальних проваджень до судового розгляду, що не відповідають вимогам КПК України. Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає багаторазову (повторну) перевірку тих самих відомостей, що містяться в обвинувальному акті на предмет їх відповідності вимогам КПК України. Адже вказана обставина суперечитиме праву кожного на справедливий судовий розгляд та вирішенню справи в розумні строки. У свою чергу повторне ініціювання перед судом вирішення одного і того самого питання з метою домогтись іншого результату може мати ознаки зловживання правом.
Як свідчить зміст клопотання про повернення обвинувального акта, новими підставами для такого повернення є відсутність підпису прокурора ОСОБА_2 й те, що на думку сторони захисту, на момент затвердження обвинувального акта, тобто станом на 01.03.2022, прокурора ОСОБА_2 було увільнено від виконання обов`язків прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Таке твердження захисники пов`язують із змістом наказу № 444-ц Генерального прокурора ОСОБА_13 від 17.03.2022. Водночас вказаний наказ та його спроможність беззаперечно свідчити про відсутність повноважень прокурора у ОСОБА_2 неодноразово досліджувався колегією суддів та йому надана оцінка в ухвалах від 14.09.2022 та 21.09.2022.
Так само предметом судового розгляду були і висновки експертів за наслідками проведення почеркознавчих експертиз, на які сторона захисту посилається в обґрунтування твердження про неналежність підпису на обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 прокурору ОСОБА_2. Судом в ухвалі від 14.09.2022 були викладені мотиви, через які суд дійшов висновку про те, що вказані експертні висновки не спроможні стати підставою для беззаперечного твердження про неналежність підпису прокурору ОСОБА_2. та роз`яснено право сторони кримінального провадження на підставі оригіналу обвинувального акта ініціювати перед судом питання про призначення експертизи під час судового розгляду (ч. 1 ст. 332 КПК України).
Додаткові обґрунтування, які подані захисниками є лише розширенням попередньої позиції сторони захисту, і не свідчать про істотні недоліки обвинувального акта, які б перешкоджали його призначенню до судового розгляду.
Крім цього, колегією суддів також досліджувалося питання відповідності вимогам КПК України відомостей в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 щодо місця проживання ОСОБА_1, його громадянства, а також обставин зазначення в обвинувальному акті про викривача (залегендованої особи). Мотиви та висновки з цих питань знайшли своє відображення в ухвалі від 23.06.2022 та не потребують додаткового викладення в цій ухвалі.
Вищевикладене свідчить про те, що питання порушені у клопотанні про повернення обвинувального акта, а також у доповненнях до такого клопотання, вже вирішувалися неодноразово судом, як під час розгляду клопотання про повернення обвинувального акта, так і під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, де їм була надана відповідна оцінка. Додаткових вагомих обставин, які б дозволили суду зробити висновки відмінні від попередніх, колегією суддів встановлено не було. З урахуванням наведеного, відсутніми є підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 та повернення обвинувального акта прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 219, 284, 314, 332 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5