- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/3720/22
Провадження 1-кс/991/4021/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
22 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2.,
заявниці - адвоката ОСОБА_3.,
детектива - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5. від участі у розгляді справи № 991/3720/22, провадження № 1-кс/991/3737/22 за клопотанням про накладення арешту у межах кримінального провадження № 52022000000000137,
ВСТАНОВИВ:
21.09.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява, яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 була передана на розгляд судді ОСОБА_1
1.Зміст заяви та її обґрунтування
В обґрунтування своєї заяви адвокат ОСОБА_3. вказує про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5. при розгляді клопотання детектива про арешт майна, вилученого у ході обшуку.
Адвокат ОСОБА_3. у якості таких обставин зазначає, що слідчим суддею ОСОБА_5:
-проігноровано допущені детективом порушення в частині строків подання клопотання, передбачених вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України та призначено таке клопотання до розгляду замість його повернення детективу, як це передбачено ч. 3 ст. 172 КПК України;
-не надано представнику для ознайомлення клопотання детектива у повному обсязі, а саме - не надано додатки до такого клопотання.
На переконання заявниці, така поведінка слідчого судді свідчить, що будь-які аргументи захисту в рамках КПК України будуть ним ігноруватись, а клопотання детектива буде задоволене.
Враховуючи вказане та посилаючись на положення Бангалорських принципів поведінки суддів, Кодексу суддівської етики та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, адвокат просить відвести слідчого суддю ОСОБА_5. від розгляду вказаного клопотання про арешт майна.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3. підтримала подану заяву та просила її задовольнити, вважає, що слідчий суддя ОСОБА_5. неправомірно обмежує її права як учасника розгляду клопотання про арешт майна і його поведінка свідчить про його упередженість.
Детектив НАБУ ОСОБА_4. заперечував проти задоволення вказаної заяви, вважаючи її необґрунтованою. Додатково вказав, що додатки, якими обґрунтовувалось клопотання про арешт майна містять таємницю досудового розслідування, у зв`язку з чим сторона обвинувачення, керуючись положеннями 222 КПК України, обмежила доступ до них сторонніх осіб з огляду на інтереси досудового розслідування, а також враховуючи необхідність захисту прав учасників кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_5. також був повідомлений про розгляд заяви про її відвід, однак у засідання не прибув, пояснень щодо заявленого відводу не подав, проте надав для дослідження матеріали вказаної судової справи.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов`язковою, а тому суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності слідчого судді, якому заявлено відвід.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, наявність сумніву у його неупередженості. Саме на вказану підставу посилається адвокат ОСОБА_3. у своїй заяві про відвід.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Разом з тим, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаної заявником підстави для відводу.
Так, заявник не посилається на конкретні дії чи висловлювання слідчого судді ОСОБА_5., які б обґрунтовано могли викликати недовіру чи свідчити про неприйнятну поведінку з його боку, а фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву, щодо упередженості слідчого судді. Сумніви заявниці щодо наявності у слідчого судді ОСОБА_5. можливості неупереджено розглянути клопотання детектива і прийняти законне та обґрунтоване рішення мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Так, із встановлених обставин не вбачається здійснення слідчим суддею ОСОБА_5. певних дій чи висловлювань, які свідчили б про його заінтересованість в результатах розгляду клопотання чи упередженість по відношенню до учасників провадження.
Той факт, що заявниця внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості слідчого судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення слідчого судді від розгляду судової справи.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у своїх ухвалах від 12.02.2018 у справі № 359/9855/15-к та від 06.11.2019 у справі № 300/474/17.
При цьому доводи заяви щодо неповернення клопотання детективу та відмови у наданні на ознайомлення додатків до клопотання фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та до оскарження процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею, що є неприпустимим.
Разом з тим, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Незгода заявниці з прийнятим судовими рішеннями не на її користь не може бути підставою для відводу від розгляду кримінального провадження та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості слідчого судді і не може слугувати доказом будь-якого неприязного його відношення до учасників судового засідання.
З огляду на зазначене, в ході судового розгляду не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5., та які б унеможливлювали здійснення ним об`єктивного розгляду клопотання про арешт майна, а відтак, заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. 35, 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката ОСОБА_3. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5. від участі у розгляді справи № 991/3720/22, провадження № 1-кс/991/3737/22 за клопотанням про накладення арешту у межах кримінального провадження № 52022000000000137 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1