- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/3389/22
Провадження №11-сс/991/283/22
Слідчий суддя: ОСОБА_10
Суддя-доповідач: ОСОБА_11
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_11
суддів: ОСОБА_12, ОСОБА_13
секретар судового засідання ОСОБА_14
за участю:
представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_15
прокурора ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №52022000000000159 від 29 червня 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2022 задоволено клопотання детектива, погоджене з прокурором, та накладено арешт на майно, вилучене 30.08.2022 під час проведення обшуку службових кабінетів Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а, зокрема, на мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2, серійний номер НОМЕР_3, картку пам`яті MicroSD із ідентифікатором Е516П15338 DWLKA59325A08 із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що вказане рішення постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у його тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на такі обставини:
1. під час обшуку здійснено проникнення більше одного разу до кабінетів №903, 908, що є порушенням ч.1 ст.235 КПК України, а обшук кабінету №922 згідно з протоколом не проводився взагалі;
2. ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2022 надано дозвіл на проведення обшуку кабінету №922, тому обшук кабінетів №903, 908 є незаконним, а використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні - неможливим;
3. стороною обвинувачення долучено ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2022 про надання дозволу на проведення обшуків у службових кабінетах №901, 902, 903, 908, які відбулися 30.08.2022, але згідно з протоколом обшуку від 30.08.2022 підставою для проведення обшуку у зазначених приміщеннях була ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2022 у справі №991/3315/22, якою дозвіл на проведення вказаних обшуків не надавався, що суперечить позиції, наведеній у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС у складі ВС) від 24.02.2021 у справі №761/27114/14-к, провадження №51-2905км20;
4. у протоколі обшуку не зазначено про проведення зазначених слідчих дій в умовах невідкладності, зокрема, наведених у постанові ККС у складі ВС від 08.04.2021 у справі №573/2028/19, провадження №51-1535км20;
5. слідчий суддя не взяв до уваги відсутність в ухвалі від 30.08.2022 зазначення ідентифікаційних ознак мобільного терміналу, вилученого у ОСОБА_1, та не вжиття заходів щодо копіювання інформації спеціалістом, як цього вимагає чинний КПК України;
6. на час звернення з клопотанням у кримінальному провадженні відсутні підозрювані, тому телефон є майном третьої особи. Оскільки із клопотанням про арешт майна третьої особи відповідно до ст.64-2 КПК України має право звертатися виключно прокурор, детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) діяв поза межами своїх повноважень.
Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2022 скасувати частково, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ щодо арешту майна ОСОБА_1, а саме мобільного телефону SAMSUNG чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ: НОМЕР_2 і серійним номером НОМЕР_3, в якому вставлено карту пам`яті MikroSD з ідентифікатором Е516П15338 DWLKA59325A08.
ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_16 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_15 пояснення прокурора САП ОСОБА_16, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. За версією органу досудового розслідування, адвокат ОСОБА_2 за попередньою змовою із суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_3, помічником судді ОСОБА_1 висловили ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1700 доларів США за прийняття позитивного рішення у справі про адміністративне правопорушення №519/251/22 щодо уникнення притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
30.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук у службових кабінетах судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 №922 та помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1, розташованих у приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а.
30.08.2022 під час обшуку детективи встановили, що службовий кабінет судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 є приміщенням за №901, 902, 903, а службовий кабінет помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 - приміщенням за №908, які розташовані на дев`ятому поверсі адміністративної будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а. Тому прийнято рішення про проведення обшуку в порядку ст.233 КПК України.
У ході обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1 №908 детективи виявили мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 і серійним номером НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 . Попереднім оглядом встановлено, що на ньому містяться відомості, які мають значення для кримінального провадження, тому прийнято рішення про його вилучення з метою проведення експертного дослідження.
30.08.2022 детектив НАБУ виніс постанову про визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
31.08.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку в службових кабінетах судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 №901, 902, 903, та в службовому кабінеті помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 №908, що знаходяться в адміністративній будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а.
01.09.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про арешт майна, у якому детектив із метою забезпечення збереження речових доказів просив накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку службових кабінетів Одеського апеляційного суду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2. дані, виявлені на вилученому у ОСОБА_1 під час обшуку мобільному телефоні, відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, можуть містити відомості для використання як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;
3. орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів;
4. не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном може призвести до вжиття заходів щодо його знищення, перетворення чи відчуження;
5. потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки воно сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів;
6. таке втручання у право на власність є пропорційним, адже завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, із яким детектив звернувся із клопотанням;
Висновки слідчого судді відповідають вимогам КПК України та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_5 .
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Із п.1 ч.2 ст.170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно із ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Із матеріалів провадження вбачається, що у ході обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1 №908 детективи НАБУ виявили мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 і серійним номером НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 . Попереднім оглядом встановлено, що на ньому містяться відомості, які мають значення для кримінального провадження, тому прийнято рішення про його вилучення з метою проведення експертного дослідження.
01.09.2022 детективом призначено судову експертизу комп`ютерної техніки та програмних продуктів, на вирішення якої поставлені питання, що мають значення для кримінального провадження, у тому числі щодо того, чи зберігаються на носії даних - телефон SAMSUNG чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ: НОМЕР_2 і серійним номером НОМЕР_3, в якому знаходиться картка пам`яті MicroSD із ідентифікатором Н516П15338 DWLKA59325A08, список контактів, журнал сеансів зв`язку, повідомлення (у тому числі файли, що пересилалися) програм обліку повідомлень «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Messenger» та файли типу doc, docx, pdf, xls, xlsx, zip, rаr та інші та чи містяться на них ключові слова: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( ОСОБА_8, ОСОБА_9 ), АДРЕСА_1 ?
Із огляду на зазначене, правильним є висновок слідчого судді про те, що дані, виявлені на вилученому у ОСОБА_1 під час обшуку мобільному телефоні, відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, можуть містити відомості для використання як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Водночас, враховуючи, що вилучений телефон може містити видалені файли та дані, відновити які можливо лише із залученням експерта, а також положення пункту 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, згідно з яким для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що поза увагою слідчого судді залишилось невжиття заходів щодо копіювання інформації спеціалістом, як цього вимагає чинний КПК України.
Відтак, слідчим суддею правильно встановлено сукупність підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст.64-2 § 5 «Інші учасники кримінального провадження» Глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» Розділу І «Загальні положення» КПК України «третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна».
Згідно із ч.1 ст.171 Глави 17 «Арешт майна» Розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У зв`язку з цим слід дійти висновку, що за предметом правового регулювання ч.1 ст.171 КПК України, яка встановлює вимоги до клопотання про арешт майна та до порядку звернення з таким до слідчого судді, суду, є спеціальною нормою щодо ч.2 ст.64-2 КПК України, яка встановлює права і обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Враховуючи, що до слідчого судді Вищого антикорупційного суду відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна звернувся детектив за погодженням із прокурором, помилковим є твердження апеляційної скарги про те, що детектив НАБУ діяв поза межами своїх повноважень із посиланням на те, що із клопотанням про арешт майна третьої особи на підставі ст.64-2 КПК України має право звертатися виключно прокурор.
Пунктом 7 ч.3 ст.234 КПК України встановлено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості, зокрема, про індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.
При цьому п.6 ч.2 ст.235 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також, окрім іншого, містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Системний аналіз вищенаведених кримінальних процесуальних положень дає підстави вважати, що ухвала слідчого судді, зокрема, повинна містити відомості про індивідуальні або родові ознаки речей, для виявлення яких проводиться обшук.
Оскільки ухвалою про дозвіл на обшук дозволено відшукати мобільні телефони та SIM-картки, що перебувають у володінні ОСОБА_1, які, серед іншого, містять відомості, що можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто у ній зазначено родові ознаки речі відповідно до ст.234, 235 КПК України, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не взяв до уваги відсутність в ухвалі від 30.08.2022 зазначення ідентифікаційних ознак мобільного терміналу, вилученого у ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст.235 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Відповідно до ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Згідно із ч.3 зазначеної статті слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Аналіз вищевказаних положень кримінальних процесуальних норм свідчить про те, що право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді, 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (постанова ККС у складі ВС від 08.04.2021 у справі №573/2028/19, провадження №51-1535км20).
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2022 у справі №991/3315/22 детективам НАБУ надано дозвіл на обшук у приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а, а саме у службових кабінетах (на робочих місцях) не тільки судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 - кабінет №922, а й помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1
30.08.2022 під час обшуку детективи НАБУ встановили, що службовий кабінет судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 є приміщенням за №901, 902, 903, а службовий кабінет помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 - приміщенням за №908, які розташовані на дев`ятому поверсі адміністративної будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а, та прийняли рішення про проведення обшуку в порядку ст.233 КПК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 30.08.2022 ОСОБА_1 відмовився видати, зазначені в ухвалі речі. У подальшому у ході обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1 №908 детективи виявили мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору з IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 і серійним номером НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 .
Після обшуку до слідчого судді звернувся прокурор із клопотанням про обшук у порядку ст.233 КПК України, у якому зазначив, що невідкладність у проведенні цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді зумовлювалась необхідністю забезпечення врятування майна, яке знаходилось у цих кабінетах та яке може бути доказом під час судового розгляду.
31.08.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку в службових кабінетах судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 №901, 902, 903, та в службовому кабінеті помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 №908, що знаходяться в адміністративній будівлі Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 24-а.
Вищенаведені дії органу досудового розслідування відповідають вимогам ст.233, 235 КПК України, свідчать про необхідність проведення невідкладного обшуку, узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постанові ККС у складі ВС від 08.04.2021 у справі №573/2028/19, провадження №51-1535км20, та не свідчать про проникнення більше одного разу до кабінетів №903, 908, як зазначає у апеляційній скарзі представник.
При цьому наведена в апеляційній скарзі представником постанова ККС у складі ВС від 24.02.2021 у справі №761/27114/14-к, провадження №51-2905км20 не релевантна до обставин цієї справи, оскільки стосується проведення обшуку під виглядом огляду місця події.
Положеннями ч.3 ст.104 КПК України передбачено, що протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Тобто вищенаведена норма не містить імперативної вимоги щодо зазначення у протоколі умови для проведення невідкладного обшуку без ухвали слідчого судді. Тому необґрунтованими є посилання апеляційної скарги на обов`язковість зазначення у протоколі про проведення обшуку умов невідкладності, наведених у постанові ККС у складі ВС від 08.04.2021 у справі №573/2028/19, провадження №51-1535км20.
Враховуючи вищенаведене, помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку кабінету №922, тому обшук кабінетів №903, 908 є незаконним.
Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно відповідно до вимог ст.170-173 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки, викладені у її тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є помилковими.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2022 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_11
Судді: ОСОБА_12
ОСОБА_13