- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/3933/22
Провадження 1-кс/991/3950/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_17
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_16,
прокурора ОСОБА_18.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисників (адвокатів) ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) ОСОБА_22, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) ОСОБА_18, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, одружений, працює на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28,частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 12.06.2020 №52020000000000379
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
19.09.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 19.09.2022 детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 28 та частини 2 статті 364, частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 366 КК, у кримінальному провадженні від 12.06.2020 №52020000000000379.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду клопотання визначено суддю ОСОБА_17, яким проведено судовий розгляд 20.09.2022 з перервою до 22.09.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детектив просив: «1. Застосувати на строк до 19.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 2. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 8 401 800 гривень, що складає 3 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 3. Покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Київ та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суд; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваними ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю», стверджуючи таке:
«Установлено, що у липні 2020 року ОСОБА_1 сприяв вчиненню за попередньою змовою групою осіб службовими особами ПАТ «Центренерго» ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» (далі - ТОВ), що спричинило тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго», шляхом підроблення офіційних документів.
ПАТ «Центренерго» (далі - ПАТ) є державним підприємством, в якому держава в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України, володіє акціями у розмірі 78,3 %.
Відповідно до Статуту, затвердженого 30.03.2018, метою діяльності ПАТ є одержання прибутку, для чого ПАТ має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом та внутрішніми документами укладати договори.
ОСОБА_4 відповідно до наказу ПАТ від 01.07.2019 № 83-к з 02.07.2019 призначений на посаду члена Дирекції (Директора) та звільнений з неї наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Згідно з наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_4 знову призначено на посаду Директора з 29.05.2020.
Відповідно до п. 18.9 Статуту ПАТ Директор здійснює свої повноваження на підставі цього Статуту та укладеного контракту.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_4 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до тимчасового розподілу повноважень між членами Дирекції ПАТ (затверджений рішенням дирекції від 28.05.2020) ОСОБА_4 ніс відповідальність за паливне забезпечення, безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення.
Крім того, згідно з довіреністю № 165/22 від 11.07.2019, ОСОБА_4 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних із закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на його постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з їх виконанням.
З 01.01.2020 до 31.12.2020 ОСОБА_4 був наділений такими ж повноваженням довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 319.
ОСОБА_5 відповідно до Наказу ПАТ від 15.12.2016 № 187-к переведений на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ та звільнений з цієї посади наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_5 знову прийнято на посаду Директора з 29.05.2020.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_5 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Крім того, довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 393 ОСОБА_5 в період з 01.01.2020 до 31.12.2020 був уповноважений укладати та підписувати від імені ПАТ договори, вчиняти всі інші юридично значимі дії та правочини, необхідні для виконання наданих довіреністю повноважень.
ОСОБА_6 відповідно до наказу ПАТ від 27.06.2019 № 75-к з 03.07.2019 призначений на посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення та згідно з Положенням про Департамент (затверджений рішенням дирекції ПАТ від 12.06.2020) наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Довіреністю ПАТ від 09.06.2020 № 227/22 ОСОБА_6 з 09.06.2020 по 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних з закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з виконанням договорів.
ОСОБА_1 наказом ТОВ №3-к від 25.06.2018 у був прийнятий на посаду директора з 26.06.2018.
Згідно зі статутом ТОВ від 05.07.2019 виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, що не віднесені до компетенції загальних зборів учасників.
Таким чином ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були наділені повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України були службовими особами.
До складу ПАТ з метою виробництва електричної енергії входять три теплові електростанції - Трипільська, Вуглегірська та Зміївська, паливом для яких є природний газ (далі - газ).
29.11.2019 між ТОВ в особі ОСОБА_1 та ПАТ в особі ОСОБА_4 укладено договір № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, відповідно до п. 2.1 якого ТОВ, як постачальник, зобов`язується упродовж строку дії договору передавати ПАТ, як споживачу, газ та надавати послуги з бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані послуги.
Згідно з пунктом 3.1 договору сторони погодили орієнтовний обсяг газу, який планується до постачання у кожному календарному місяці, які є плановими та можуть змінюватися шляхом укладання додаткових угод на кожен місяць споживання.
Пунктом 5.1 визначено, що фактичний обсяг постачання газу визначається на підставі актів, які будуть підписуватися представниками сторін по закінченню кожного місяця і датуватись останнім календарним днем відповідного місяця.
Згідно з пунктом 7.1 ціна за 1 000 м куб газу вказується у додаткових угодах до цього договору на кожен місяць.
Пунктом 7.2 договору визначено, що загальна вартість даного договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх місяців, та наданих послуг протягом строку дії даного договору.
Відповідно до п. 7.3 ціна газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткових угод на кожен місяць постачання та без вартості плати за послуги із замовлення (бронювання) потужності не повинна перевищувати 95% від ціни вказаної на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України» у відповідному періоді в прейскуранті на газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», постачання якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу, покладених відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», за умови попередньої оплати до місяця поставки газу.
У пункті 8.2 зазначено, що оплата за газ та бронювання потужності у відповідному місяці проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених сторонами обсягів газу у додатковій угоді на відповідний місяць в наступному порядку: - до 15-го числа місяця постачання газу споживач сплачує вартість спожитого за 1 декаду місяця (оперативно) газу та послуг із бронювання потужності; до 25-го числа - за 2 декаду; -до 10-го числа місяця наступного за місяцем постачання газу споживач здійснює кінцевий розрахунок за фактично поставлений обсяг газу у відповідному місяці.
На виконання договору між ТОВ в особі ОСОБА_1 та ПАТ в особі ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 9 від 28.05.2020, згідно з якою споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник - передати газ та надати послуги із бронювання потужності у червні 2020 року в обсязі 173 824 тис м куб за ціною за 1 000 м куб газу без вартості транспортування 2 800,02 грн (з ПДВ) на загальну суму 486 710 676,48 грн (з ПДВ).
На підставі додаткової угоди № 9 ОСОБА_1 підписано рахунок № 791 від 28.05.2020 на оплату газу на червень 2020 року в кількості 169 998,785723 тис. м куб за ціною 2 800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб газу на загальну суму 476 000 000 грн (з ПДВ).
28.05.2020 ПАТ здійснило повну передоплату відповідно до виставленого рахунку, внаслідок чого ціна замовленого обсягу газу на червень 2020 року була визначена, узгоджена та сплачена.
У червні 2020 року ТОВ на підставі щодобових заявок ПАТ поставило, а ПАТ спожило 128 177,95593 тис. м куб газу, у тому числі: - 43 604,63231 тис. м куб газу на Трипільскій ТЕС; -46 643,45473 тис. м куб газу на Вуглегірській ТЕС; -37 929,87989 тис. м куб газу на Зміївській ТЕС.
Внаслідок таких дій кожною зі сторін було здійснено виконання договору в частині поставок у червні 2020 року і таке виконання прийнято іншою стороною договору, що унеможливлювало зміну його ціни (ч. 3 ст. 632 ЦК України).
У зв`язку з передоплатою за постачання 169 998,785723, а фактичним постачанням 128 177,95593 тис м куб газу, у ТОВ виникла заборгованість перед ПАТ у сумі 23 077 100,30 грн.
В середині липня 2020 року у ОСОБА_1 з метою зменшення суми вказаної заборгованості ТОВ, в якому він є одноособовим учасником та директором, виник умисел до залучення службових осіб ПАТ ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вчинення неправомірних дій із використання службового становища всупереч інтересам служби.
ОСОБА_1 запропонував зазначеним службовим особам ПАТ скласти та підписати додаткову угоду, якою внести зміни до додаткової угоди №9 від 28.05.2020, датувавши нову угоду підробленою датою 01.06.2020.
Для надання видимості законності укладенню додаткової угоди у липні 2020 року ОСОБА_1 підписано лист на адресу ПАТ № 29/05-7, датований підробленою датою 29.05.2020, який містив прохання поставити частину газу за заявкою на червень 2020 року з підвищенням вартості.
Відсканований примірник листа було направлено на електронну пошту одного зі співробітників ПАТ.
Після роздрукування на ньому був проставлений штамп ПАТ без фактичного внесення відомостей про лист в систему електронного документообігу ПАТ та його передано відповідальному за напрям паливного забезпечення члену Дирекції ОСОБА_4, який, достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, своєю резолюцією доручив його розгляд ОСОБА_6 .
ОСОБА_6, також достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, виконуючи спільний план своєю резолюцією доручив його розгляд заступнику начальника відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_2 .
У подальшому у середині липня 2020 року співробітником ТОВ був підготовлений проект додаткової угоди № 10, датованої підробленою датою 01.06.2020, якою вносилися зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020.
Відповідно до проекту ТОВ в особі ОСОБА_1 та ПАТ в особі ОСОБА_5 дійшли згоди про те, що: - ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 100 000 тис куб метрів, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 2800, 02 грн (з ПДВ);- ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 73 824 тис м куб, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 3 092,92 грн (з ПДВ),чим незаконно збільшено вартість вказаного обсягу газу на 8 250 508,72 грн.
Проект додаткової угоди № 10 у форматі pdf співробітником ТОВ був надісланий на електронну пошту провідного інженера відділу паливозабезпечення та якості Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ОСОБА_3, яка відповідно до Порядку ведення договірної роботи у ПАТ «Центренерго» (затверджений Рішенням Дирекції ПАТ від 11.01.2018 (далі - Порядок) була визначена виконавцем за основним договором.
22.07.2020 ОСОБА_3 на своєму робочому комп`ютері створила лист-узгодження у форматі doc, який роздрукувала та в якому власноручно зробила відмітку про узгодження як виконавець по додатковій угоді № 10.
Відповідно до п. п. 2.4.3.6, 2.7.3 Порядку проект договору (у тому числі додаткової угоди) обов`язково перевіряється відповідальними за напрямками посадовими особами ПАТ, зокрема щодо придбання паливно-енергетичних ресурсів - членом Дирекції (Директором), який безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення в апараті управління ПАТ, тобто ОСОБА_4 .
У зв`язку з цим ОСОБА_3 надала проект додаткової угоди № 10 для подальшого узгодження заступнику начальнику відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_2, який узгодив його сам та з іншими відповідальними особами ПАТ, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які достовірно знали, що укладання додаткової угоди №10 є безпідставним, суперечить інтересам ПАТ та призведе до необґрунтованих додаткових витрат за вже виконаною додатковою угодою № 9.
Після узгодження підроблену додаткову угоду № 10 підписав зі сторони ПАТ ОСОБА_5, а зі сторони ТОВ ОСОБА_1 .
На підставі підробленої додаткової угоди № 10 ОСОБА_3 підготувала акти приймання-передачі газу:- № 627, датований 30.06.2020, про постачання на Трипільську ТЕС 33 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 10 604,6323 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ), на загальну суму 125 198 878,91 грн з ПДВ; - № 631, датований 30.06.2020, про постачання на Вуглегірську ТЕС 31 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 15 643,45743 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 135 183 009,66 грн з ПДВ; -№ 668, датований 30.06.2020, про постачання на Зміївську ТЕС 36 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 1 929,87989 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 106 768 491,12 грн з ПДВ.
Зазначені акти були підписані зі сторони ПАТ ОСОБА_6 та зі сторони ТОВ - ОСОБА_1 .
Після цього ОСОБА_1 06.08.2020 повернув переплату за газ у сумі 14 826 591,60 грн замість 23 077 100,30 грн, які мали бути повернуті до підроблення додаткової угоди № 10.
Вказаними спільними діями спричинено тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді необґрунтованих витрат у сумі 8 250 508,72 грн.
Таким чином, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, українець, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ».
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом обшуку від 22.10.2020 за місцем проживання ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 23.10.2020; протоколом огляду від 20.11.2020, в ході якого було оглянуто файл-образ ноутбуку «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C та виявлено файл з чатом ОСОБА_7 у месенджері «Viber»; актом від 08.04.2021 позапланового контрольного заходу з питання перевірки виконання умов договору №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» на постачання природного газу; висновком експерта №СЕ-19/117-22/5188-ЕК від 30.06.2022; висновком експерта № СЕ-19-21/41372-ПЧ від 01.02.2022; показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтвердили факт відсутності реєстрації листів ТОВ «Юнайтед Енерджі» у електронній системі документообігу ПАТ «Центренерго»; показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, які повідомили про обставини укладання та виконання договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, а також про факт підготовки та підписання додаткової угоди №10 до вказаного договору у липні 2020 року; показаннями свідка ОСОБА_7, який повідомив, що підготовка документів по договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 здійснювалася за вказівками директора ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_1 ; матеріалами проведення НСРД, згідно з якими зафіксовані розмови, які підтверджують факт відсутності на середину липня 2020 року підписаної сторонами ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019; іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
2.2. В судових засіданнях прокурор ОСОБА_18. підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_19. в судових засіданнях зазначила, що вважає подане клопотання необґрунтованим та просила відмовити у його задоволенні, надавши заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу, де повідомила, що таке є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки: 1) підозра є необґрунтованою, оскільки в матеріалах клопотання детектива містяться докази, які прямо підтверджують відсутність заподіяної шкоди взагалі; 2) у клопотанні не зазначено у чому саме полягає неправомірна вигода, що є обов`язковою умовою для кваліфікації діяння за статтею 364 КК; в матеріалах кримінального провадження відсутня експертиза, яка б підтверджувала версію органу досудового розслідування щодо підписання Додаткової угоди № 10 до Договору № 19/11/29-5(112/1) у липні 2022 року; в ході досудового розслідування не було проведено експертизи, яка б встановила дату створення, надсилання і отримання посадовими особами ПАТ «Центренерго» проекту вказаної Додаткової угоди № 10 від співробітників ТОВ «Юнайтед Енерджі» у липні 2022 року; надані детективом докази вказане не підтверджують. Окрім того, під час судового засідання 20.09.2022 ОСОБА_11 надала копію квитанції №2 від 15.07.2020.про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що таке також спростовує версію органу досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_20 в судових засіданнях подав заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу та зазначив, що на думку сторони захисту, відсутні фактичні дані, які б вказували на наявність обставин, що можуть призвести до настання ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а також те, що детективом/прокурором не доведено обґрунтованість підозри, які в сукупності являються підставою для обрання запобіжного заходу. Повідомлення про підозру є безпідставним, передчасним та необґрунтованим з таких підстав: 1) у клопотанні про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні будь-які відомості на підтвердження причетності останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень; 2) актом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №8 від 12 січня 2021 та Актом № 78 від 12 січня 2021, складеним за результатами відповідних виїзних перевірок не встановлено завищення цін за договором купівлі-продажу природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019. відповідно, експерт приходить до висновку, що не вбачається заподіяння шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» за результатами здійснення фінансово-господарських операцій природного газу у ТОВ «Юнайтед Енерджі»; 3) органом досудового розслідування не доведено та не виключено як імовірних тих обставин, що лист до ПАТ «Центренерго» від 29.05.2020 року та проект додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 року могли готуватися та бути надрукованими/відправленими та переданими на підпис повноважним особам у дати підписання таких документів іншими працівниками юридичних осіб, що не були допитані, або ж самим ОСОБА_1, зважаючи на умови жорсткого карантину; 4) вказані у клопотанні ризики є безпідставними, та такими, що ґрунтуються лише на суб`єктивних припущеннях співробітників органу досудового розслідування та сторони обвинувачення; 5) застава в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в повній мірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. До заперечення були додані: 1) копія наказу Міністерства інфраструктури України, зареєстрованого в системі електронного документообігу «АСКОД» за № 519 від 13.07.2022 - на 1 аркуші; 2) копія переліку водіїв підприємств, які здійснюють вантажні автомобільні перевезення, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на три календарних місяці, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 519 від 13.07.2022; 3) копія повідомлення з Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Ми з України» від 29.07.2022 № 940к, адресованого Державній прикордонній службі України; 4) копія довідки про доходи від 19.09.2022, виданої на ім`я Директора ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_12. в судових засіданнях надав заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу, мотивуючи таким: 1) клопотання про обрання запобіжного заходу не відповідає вимогам частини 1 статті 184 КПК; 2) відсутність ризиків, які підтверджуються виключно позитивною процесуальною поведінкою ОСОБА_1, вказана обставина самостійно доводить відсутність будь-якого з ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а відтак безпідставність заявленого детективом клопотання; 3) матеріальне становище ОСОБА_1 не дає змогу сплатити розмір застави, заявлений у клопотанні. Сторона обвинувачення ніяким чином не обґрунтовує чому менший розмір застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, враховуючи, що ним належним чином виконуються процесуальні обов`язки. Сторона обвинувачення навмисно просить застосувати до ОСОБА_1 завідомо непомірний розмір застави у розмірі 8 401 800 грн. з метою тримання останнього під вартою, що свідчить про безпідставність заявленого розміру застави. Також 22.09.2022 ОСОБА_12 надав доповнення до заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, додавши до заперечення: довідку ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» про суму сплачених податків та зборів за 2021 рік (вих. № 22/09-2 від 22.09.2022) на загальну суму 2 029 397 037, 47 грн. за підписом директора ОСОБА_13 ; довідку ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» про суму сплачених податків та зборів за 8 місяців 2022 року (вих. № 22/09-3 від 22.09.2022) на загальну суму 185 332 629,78 грн. за підписом директора ОСОБА_1
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників та просив повністю відмовити у задоволенні клопотання.
3.3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього Кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з частиною 7 статті 194 КПК обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК та його копія разом із доданими матеріалами надана підозрюваному 19.09.2022 о 12.25 год. відповідно до письмової розписки про отримання. Також дане кримінальне провадження №52020000000000379 від 12.06.2020 щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, належить до підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК.
3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 366 КК в клопотанні та судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями:
- протоколом обшуку від 22.10.2020 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого виявлено та вилучено ноутбук «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C;
- протоколом огляду від 23.10.2020, в ході якого оглянуто ноутбук «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C та створено за участі спеціаліста його файл-образ;
- протоколом огляду від 20.11.2020, в ході якого було оглянуто файл-образ ноутбуку «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C та виявлено файл з чатом ОСОБА_7 у месенджері «Viber», у якому останній обговорював в середині липня 2020 року зі співробітниками ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладання додаткової угоди №10 до договору № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, укладеного 29.11.2019 між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»;
- актом від 08.04.2021 позапланового контрольного заходу з питання перевірки виконання умов договору №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» на постачання природного газу, в якому зафіксовано факт відсутності реєстрації в електронній системі документообороту ПАТ «Центренерго» листів ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 01.06.2020, 25.06.2020;
- висновком експерта №СЕ-19/117-22/5188-ЕК від 30.06.2022, згідно з яким підтверджена різниця між вартістю поставленого постачальником ТОВ «Юнайтед Енерджі» споживачу ПАТ «Центренерго» упродовж червня 2020 року природного газу за тарифом відповідно до додаткової угоди №9, та вартістю природного газу за тарифом відповідно до додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, становить 8 250 508,72 грн;
- висновком експерта № СЕ-19-21/41372-ПЧ від 01.02.2022 щодо підписання ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» під час укладання та виконання додаткових угод №9 та №10 до Договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019; згідно з яким підпис від імені директора ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_1 у листах ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 01.06.2020 та 25.06.2020, додаткових угодах №9 та №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, актах прийому-передачі від 30.06.2020 №№668, 631, 627 виконані ОСОБА_1, підпис від імені члена Дирекції ПАТ «Центренерго» ОСОБА_5 у додаткових угодах №9 та №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 виконані ОСОБА_5 ; рукописні записи у листі ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 29.05.2020 виконано ОСОБА_4 ;
- показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтвердили факт відсутності реєстрації листів ТОВ «Юнайтед Енерджі» у електронній системі документообігу ПАТ «Центренерго»;
- показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, які повідомили про обставини укладання та виконання договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, а також про факт підготовки та підписання додаткової угоди №10 до вказаного договору у липні 2020 року;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який повідомив, що підготовка документів по договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 здійснювалася за вказівками директора ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_1 ;
- матеріалами проведення НСРД, згідно з якими зафіксовані розмови, які підтверджують факт відсутності на середину липня 2020 року підписаної сторонами ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019.
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 19.09.2022 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 366 КК. При цьому надані стороною захисту матеріали будь-яким чином не спростовують обґрунтованості підозри.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: «При визначенні ймовірності переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування).
Також у п. 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» (заява № 31315/96 від 25.04.2000) Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
При розгляді справи «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини вказав: «суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Згідно зі ст. 45 КК України вказаний злочин є корупційним та за його вчинення може бути призначено покарання лише у вигляді позбавлення волі, що може спонукати ОСОБА_1 переховуватись від слідства та суду.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється у пособництві у зловживанні службовим становищем шляхом службового підроблення за попередньою змовою групою осіб службовими особами ПАТ «Центренерго» з метою одержання неправомірної вигоди у розмірі 8 250 508,72 грн саме для ТОВ «Юнайтед Енерджі», одноособовим учасником якого він є.
Враховуючи це, а також і законно отримані доходи ОСОБА_1, у нього наявна фінансова можливість тривалий час переховуватись від слідства та суду.
Крім того, в ході огляду наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» встановлено, що у період з 20.04.2017 по 19.09.2022 ОСОБА_1 здійснив 26 закордонних поїздок, використовуючи паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Причому ОСОБА_1 було здійснено 2 закордонні поїздки вже в період дії правового режиму воєнного стану, що свідчить про наявну можливість перетину останнім державного кордону з подальшим ухиленням від органів досудового розслідування та/або суду.
Також виникає питання щодо порядку отримання дозволів на виїзд за кордон, достовірності та обґрунтованості документів, поданих до компетентних органів щодо отримання відповідного дозволу.
Тим більше один з підозрюваних ОСОБА_4 02.03.2021 покинув територію України та місце його перебування на даний час невідоме.
При цьому діяльність ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», є предметом досудового розслідування і у іншому кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому досліджуються обставини та перевіряється правомірність дій службових осіб ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» щодо реалізації електричної енергії за заниженою вартістю.
Так, згідно із внутрішнім аудитом встановлені збитки для ПАТ «Центренерго» у розмірі 919 581 494, 54 грн при реалізації електричної енергії на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі». Крім того, у 2020 році ПАТ «Центренерго», порушуючи власні права, не застосовано штрафних санкцій до покупця ТОВ «Юнайтед Енерджі» за невиконання істотних умов двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії, та тим самим втратило кошти у сумі 138 363 643 грн без ПДВ, чим завдано ПАТ «Центренерго» збитків на вказану суму».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оскільки ОСОБА_1 зокрема підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Слідчий суддя вважає, що враховуючи: 1) викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, 2) наявність у його власності та членів родини нерухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягом з Державного реєстру-фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, а також суми доходів, отриманих самозайнятими особами, 3) наявність закордонних паспортів та здійснення регулярних виїздів за кордон до 24.02.2022 та наявність дозволу на виїзд за кордон в період воєнного стану, що підтверджується копією переліку водіїв підприємств, які здійснюють вантажні автомобільні перевезення, для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на три календарних місяці, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 519 від 13.07.2022, а також 2 виїзди за кордон в період дії воєнного стану, вважає, що є достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався таким:
«Незважаючи на те, що органом досудового розслідування встановлюється місцезнаходження важливих для розслідування речей та документів усіма доступними засобами, на теперішній час ОСОБА_1, є засновником та директором ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Сума грошових коштів, які є предметом злочинного посягання, повинні залишити сліди в операційній діяльності підприємства - в бухгалтерських відомостях, чорнових записах, банківських виписках, платіжних дорученнях, меморіальних касових ордерах, фінансових звітах або в будь-яких інших документах в паперовій чи електронній формі
На даному етапі, ознайомившись з матеріали якими обґрунтовується відповідне клопотання, достовірно знаючи, про те що обставини його протиправної діяльності вже відомі стороні обвинувачення, ОСОБА_1, будучи засновником та директором ТОВ «Юнайтед Енерджі» може вживати заходів спрямованих на знищення речей і документів, які містять сліди злочину, а також вживати заходів для приховування злочинного походження відповідних коштів
Крім того, ОСОБА_1 підозрюється, у службовому підробленні офіційних документів разом із службовими особами ПАТ «Центренерго». Наведені обставини у поєднанні із службовим становищем підозрюваного, свідчать про те, що ОСОБА_1 з метою спотворення фактичних обставин, може здійснювати заходи, із виготовлення фіктивних документів для обґрунтування доцільності економічних операцій.
Враховуючи наведене, є обґрунтовані підстави вважати, що з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речові докази (предмет злочину - державні кошти, якими він заволодів з іншими співучасниками) та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого особливо тяжкого злочину»
У судовому засіданні встановлено, що документи, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження вже фактично вилучені органом досудового розслідування в ТОВ «Юнайтед Енерджі». Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_1 є засновником та директором ТОВ «Юнайтед Енерджі». Також під час судового розгляду клопотання встановлено та не спростовано стороною захисту, що діяльність ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» є предметом досудового розслідування ще й в іншому кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК, в якому досліджуються обставини та перевіряється правомірність дій службових осіб ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» щодо реалізації електричної енергії за заниженою вартістю.
Відтак слідчий суддя вважає, що гіпотетично підозрюваний ОСОБА_1 може вживати заходів, спрямованих на знищення речей і документів, які містять сліди злочину, а також вживати заходів для приховування злочинного походження відповідних коштів, й тому вважає доведеним існування даного ризику.
3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким
« ОСОБА_1 є одноособовим засновником та директором ТОВ «Юнайтед Енерджі», співробітники якого допитані у кримінальному провадженні як свідки, зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 .
З огляду на викладене підозрюваний володіє достовірною інформацією про особисті дані свідків, місця їх проживання, членів їх сімей, а тому, протиправно використовуючи ці відомості, може підбурювати їх до надання неправдивих показань для уникнення кримінальної відповідальності, чи протиправно тиснути на них.
Будучи засновником та директором зазначеного товариства має потенційну та реальну можливість впливати на зазначених свідків кримінального правопорушення, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді.
Крім того, маючи досвід співпраці із ПАТ «Центренерго» та ознайомившись на даному етапі із матеріалами вказаного клопотання ОСОБА_1 також відомо про коло осіб, із числа працівників ПАТ «Центренерго», які є свідками у даному кримінальному провадженні. Більше того, вказаний вплив може здійснюватися і щодо інших підозрюваних.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом».
Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків та підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру, вважає доведеним те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_1 використовуючи свій авторитет, може здійснювати вплив на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування та/або судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб.
3.4.4. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисників, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яке належить до тяжких, трьох доведених ризиків, а також таке, що :
1) надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 366 КК;
2) інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як тяжке та нетяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим з урахуванням його ролі підбурювача у вчиненні кримінального правопорушення, та доведеності вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;
3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 49 років та відсутня інформація щодо його стану здоров`я;
4) підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі з 23.06.2000 та має малолітню доньку 2000 року народження, матір похилого віку, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків;
5) підозрюваний постійне місце праці, під час введеного воєнного стану активно займається волонтерською/благодійною діяльністю;
6) майновий стан підозрюваного належить оцінити як забезпечений - має стабільні високі доходи, володіє нерухомим майном, автомобілем;
7) підозрюваний раніше не судимий, у нього наявний невисокий ступінь продовження ним протиправної поведінки;
слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 і виконання ним процесуальних обов`язків, а тому в клопотанні детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді застави.
3.5. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.
Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя вважає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 8 401 800 гривень будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, наявність трьох доведених ризиків, розмір завданих збитків в кримінальних правопорушеннях, в яких він підозрюється, інкриміновану роль підбурювача у зловживанні службовим становищем та інкримінування вчинення службового підроблення за попередньою змовою групою осіб, відомості про високий рівень майнового стану підозрюваного, постійне місце праці на ТОВ «Юнайтед Енерджі», одноособовим власником якого являється він сам, систематичні виїзди за межі України до 24.02.2022 та дозвіл на виїзд за кордон в період дії воєнного стану, здатність матеріально забезпечити себе за межами України, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені частиною 5 статті 182 КПК, а тому належить визначити суму застави у розмірі 800 (вісімсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня -2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, й відтак грошовий еквівалент розміру застави становитиме на теперішний час 2 080 000 (два мільйона вісімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
Внаслідок наявності доведених трьох ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 певні обов`язки, визначені згідно із пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК у переліку, який наведено в резолютивній частині ухвали. При цьому слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні прокурор не наполягав на застосуванні електронного засобу контролю для підозрюваного.
Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Тобто застосований запобіжний захід (у даному випадку застава) безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.
Керуючись статтями 176-198, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 2 080 000 (два мільйона вісімдесят тисяч) гривень, яка повинна бути внесена самим підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів із дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)»
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на строк до 21 листопада 2022 року включно такі обов`язки:
1) прибувати за першою вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або до слідчого судді, суду;
2) не відлучатись поза межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, або прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво, та/або слідчого судді, суду;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють в такому процесуальне керівництво та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у даному кримінальному провадженні та викладених у повідомленні про підозру зі:
свідками - ОСОБА_2, ОСОБА_3, та іншими підозрюваними - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;
5) здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків визначити до 21 листопада 2022 року включно.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та детективів НАБУ, які здійснюють в такому досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 27.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_17