Document No. 106494137

Date of the hearing: 05/10/2022
Date of the decision: 05/10/2022
Case №: 991/3931/22
Proceeding №: 52020000000000379
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.

Справа № 991/3931/22

Провадження 1-кс/991/3948/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_20, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_21, прокурора ОСОБА_22, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_23, ОСОБА_24, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_26, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000379 від 12.06.2020, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_26, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в якому просив:

- застосувати на строк до 19.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

- при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 8 401 800 гривень, що складає 3 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- покласти на підозрюваного наступні обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Київ та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суд; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також пособництві у службовому підробленні, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

- злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

- враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, підтверджуючих матеріалів щодо зловживання службовим становищем, необхідно визначити підозрюваному заставу в розмірі 8 401 800 гривень, що складає 3 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на вересень 2022 року - 2 508 грн), на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та зазначений розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на майнове становище підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_27 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_23 та адвокат ОСОБА_28, заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та безпідставності та вважали, що у його задоволенні слід відмовити.

В обґрунтування своєї позиції захисники зазначили, що:

- підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, є необґрунтованою, в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» склалися саме господарсько-правові відносини, неможливо встановити яким чином ОСОБА_1 брав участь в підписанні договору, в матеріалах клопотання відсутні висновки експерта, які б встановлювали факт завдання шкоди ПАТ «Центренерго» внаслідок укладання додаткової угоди № 10 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», а наявний у матеріалах клопотання висновок експерта від 30.06.2022 № СЕ-19/117-22/5188-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи підтверджує факт відсутності заподіяння шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» за результатами здійснення фінансово-господарських операцій з придбання природного газу у ТОВ «Юнайтед Енерджі»; факт підроблення ОСОБА_1 документів відсутній, не підтверджений жодними доказами, ОСОБА_1 не складав додаткову угоду № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., яка за версією органу досудового розслідування є підробленою, не вносив в зміст даного документа змін, не зазначав дату такого документа, не скріплював печаткою відповідну додаткову угоду, не здійснював іншого підроблення, у матеріалах клопотання відсутній висновок експерта, який би підтверджував, що складання та підписання додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р. відбулося у липні 2022 року, зі свого боку відповідна додаткова угода була укладена в порядку, встановленому чинним законодавством, не була визнана недійсною, в матеріалах клопотання міститься висновок експерта від 01.02.2022 № СЕ-19-21/41372-ПЧ, згідно якого експертом не встановлено, що підпис у актах № 668, 631, 627 виконано ОСОБА_1, не встановлено дати та часу підписання додаткових угод № 9 та № 10, дати та часу підписання відповідних актів;

- ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, які б свідчили про можливість його ухилення/переховування від органу досудового розслідування/суду, за першою вимогою з`являвся до органу досудового розслідування для участі в слідчих та процесуальних діях, ОСОБА_1 не досяг 60 років, отже у зв`язку із воєнним станом на території України та пов`язаними з цим обмеженнями він не може перетнути державний кордон України, протягом 2019-2021 років виїздив за кордон три рази, виїзди пов`язані із відпусткою, за необхідності ОСОБА_1 готовий здати свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон на зберігання до НАБУ та САП з метою доведення відсутності наміру переховуватися за кордоном, виїзд за кордон іншого підозрюваного ОСОБА_7, місце перебування якого на даний час невідоме, не має жодного відношення до ОСОБА_1, не підтверджує існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; існування ризику впливу на свідків є припущенням детектива, жодними доказами не підтверджений, ОСОБА_1 не може впливати на працівників ПАТ «Центренерго», які є свідками у даному кримінальному провадженні, оскільки він вже не працює на посаді начальника Департаменту матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго», відповідно до листа від 21.09.2022 № 01-2929 вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника цеху паливоподачі по паливу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яка є відокремленим підрозділом, знаходиться за іншою адресою;

- необґрунтованість підозри та недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на його стан здоров`я, особисті обставини, соціальні зв`язки до ОСОБА_1 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід;

- сума застави у розмірі 8 401 800 гривень, зазначена у клопотанні детектива, є необгрунтованою, такий розмір завідомо непомірний для ОСОБА_1 з огляду на його матеріальний стан, відповідна сума застави перевищує суму нібито завданих злочином збитків, вказану у повідомленні про підозру, детективом не доведено, що у ОСОБА_1 наявна відповідна сума грошових коштів, наявність у його власності автомобіля та нерухомості не свідчить про можливість сплатити застави у такому розмірі, ОСОБА_11 має заощадження у сумі 390 тисяч грн.;

- при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу має бути враховано його особисті обставини, дані про соціальні зв`язки: одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до консультативного висновку ендокринолога клініки ТОВ «АСКЛЕПИОН» від 07.02.2020 № 2020.000708 ОСОБА_1 діагностовано панкреатогенний цукровий діабет та діабетичну полінейропатію з переважним ураженням нижніх кінцівок, ОСОБА_1 за місцем роботи в ПАТ «Центренерго» характеризується з позитивної сторони, є досвідченим фахівцем, має стаж роботи в енергетиці понад 34 роки, наразі обіймає посаду заступника начальника цеху паливоподачі по паливу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», до його посадових обов`язків входить, зокрема, прийняття усіх необхідних заходів щодо забезпечення Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» паливом, а також вжиття заходів щодо ліквідації пошкоджень та усунення аварійного стану обладнання, в умовах воєнного стану для забезпечення безперебійної роботи Трипільської ТЕС на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків, які не можуть виконуватися дистанційно.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Голова Ради профкомів ПАТ «Центренерго» ОСОБА_14 заявив про бажання взяти ОСОБА_1 на поруки, ручається за належну його поведінку, зобов`язується забезпечити його явку і за необхідності доставити його до органу досудового розслідування та суду на першу вимогу.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріалами, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, мають бути надані підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Згідно матеріалів справи (а. 14, том 1), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_23 отримали 19.09.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею, що свідчить про виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також пособництві у службовому підробленні, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

19.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (а. 128-132, том 1).

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

ПАТ «Центренерго» (далі - ПАТ) є державним підприємством, в якому держава в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України, володіє акціями у розмірі 78,3 %.

Відповідно до Статуту, затвердженого 30.03.2018, метою діяльності ПАТ є одержання прибутку, для чого ПАТ має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом та внутрішніми документами укладати договори.

ОСОБА_7 відповідно до наказу ПАТ від 01.07.2019 № 83-к з 02.07.2019 призначений на посаду члена Дирекції (Директора) та звільнений з неї наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.

Згідно з наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_7 знову призначено на посаду Директора з 29.05.2020.

Відповідно до п. 18.9 Статуту ПАТ Директор здійснює свої повноваження на підставі цього Статуту та укладеного контракту.

На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_7 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Відповідно до тимчасового розподілу повноважень між членами Дирекції ПАТ (затверджений рішенням дирекції від 28.05.2020) ОСОБА_7 ніс відповідальність за паливне забезпечення, безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення.

Крім того, згідно з довіреністю № 165/22 від 11.07.2019, ОСОБА_7 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних із закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на його постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з їх виконанням.

З 01.01.2020 до 31.12.2020 ОСОБА_7 був наділений такими ж повноваженням довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 319.

ОСОБА_8 відповідно до Наказу ПАТ від 15.12.2016 № 187-к переведений на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ та звільнений з цієї посади наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.

Наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА_8 знову прийнято на посаду Директора з 29.05.2020.

На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА_8 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Крім того, довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 393 ОСОБА_8 в період з 01.01.2020 до 31.12.2020 був уповноважений укладати та підписувати від імені ПАТ договори, вчиняти всі інші юридично значимі дії та правочини, необхідні для виконання наданих довіреністю повноважень.

ОСОБА_1 відповідно до наказу ПАТ від 27.06.2019 № 75-к з 03.07.2019 призначений на посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення та згідно з Положенням про Департамент (затверджений рішенням дирекції ПАТ від 12.06.2020) наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Довіреністю ПАТ від 09.06.2020 № 227/22 ОСОБА_1 з 09.06.2020 по 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних з закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з виконанням договорів.

ОСОБА_9 наказом ТОВ №3-к від 25.06.2018 у був прийнятий на посаду директора з 26.06.2018.

Згідно зі статутом ТОВ від 05.07.2019 виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, що не віднесені до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 були наділені повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України були службовими особами.

До складу ПАТ з метою виробництва електричної енергії входять три теплові електростанції - Трипільська, Вуглегірська та Зміївська, паливом для яких є природний газ (далі - газ).

29.11.2019 між ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА_7 укладено договір № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, відповідно до п. 2.1 якого ТОВ, як постачальник, зобов`язується упродовж строку дії договору передавати ПАТ, як споживачу, газ та надавати послуги з бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані послуги.

Згідно з пунктом 3.1 договору сторони погодили орієнтовний обсяг газу, який планується до постачання у кожному календарному місяці, які є плановими та можуть змінюватися шляхом укладання додаткових угод на кожен місяць споживання.

Пунктом 5.1 визначено, що фактичний обсяг постачання газу визначається на підставі актів, які будуть підписуватися представниками сторін по закінченню кожного місяця і датуватись останнім календарним днем відповідного місяця.

Згідно з пунктом 7.1 ціна за 1 000 м куб газу вказується у додаткових угодах до цього договору на кожен місяць.

Пунктом 7.2 договору визначено, що загальна вартість даного договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх місяців, та наданих послуг протягом строку дії даного договору.

Відповідно до п. 7.3 ціна газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткових угод на кожен місяць постачання та без вартості плати за послуги із замовлення (бронювання) потужності не повинна перевищувати 95% від ціни вказаної на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України» у відповідному періоді в прейскуранті на газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», постачання якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу, покладених відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», за умови попередньої оплати до місяця поставки газу.

У пункті 8.2 зазначено, що оплата за газ та бронювання потужності у відповідному місяці проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених сторонами обсягів газу у додатковій угоді на відповідний місяць в наступному порядку:

- до 15-го числа місяця постачання газу споживач сплачує вартість спожитого за 1 декаду місяця (оперативно) газу та послуг із бронювання потужності;

- до 25-го числа - за 2 декаду;

- до 10-го числа місяця наступного за місяцем постачання газу споживач здійснює кінцевий розрахунок за фактично поставлений обсяг газу у відповідному місяці.

На виконання договору між ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 9 від 28.05.2020, згідно з якою споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник - передати газ та надати послуги із бронювання потужності у червні 2020 року в обсязі 173 824 тис м куб за ціною за 1 000 м куб газу без вартості транспортування 2 800,02 грн (з ПДВ) на загальну суму 486 710 676,48 грн (з ПДВ).

На підставі додаткової угоди № 9 ОСОБА_29 підписано рахунок № 791 від 28.05.2020 на оплату газу на червень 2020 року в кількості 169 998,785723 тис. м куб за ціною 2 800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб газу на загальну суму 476 000 000 грн (з ПДВ).

28.05.2020 ПАТ здійснило повну передоплату відповідно до виставленого рахунку, внаслідок чого ціна замовленого обсягу газу на червень 2020 року була визначена, узгоджена та сплачена.

У червні 2020 року ТОВ на підставі щодобових заявок ПАТ поставило, а ПАТ спожило 128 177,95593 тис. м куб газу, у тому числі:

- 43 604,63231 тис. м куб газу на Трипільскій ТЕС;

- 46 643,45473 тис. м куб газу на Вуглегірській ТЕС;

- 37 929,87989 тис. м куб газу на Зміївській ТЕС.

Внаслідок таких дій кожною зі сторін було здійснено виконання договору в частині поставок у червні 2020 року і таке виконання прийнято іншою стороною договору, що унеможливлювало зміну його ціни (ч. 3 ст. 632 ЦК України).

У зв`язку з передоплатою за постачання 169 998,785723, а фактичним постачанням 128 177,95593 тис м куб газу, у ТОВ виникла заборгованість перед ПАТ у сумі 23 077 100,30 грн.

В середині липня 2020 року у ОСОБА_9 з метою зменшення суми вказаної заборгованості ТОВ, в якому він є одноособовим учасником та директором, виник умисел до залучення службових осіб ПАТ ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій із використання службового становища всупереч інтересам служби.

ОСОБА_9 запропонував зазначеним службовим особам ПАТ скласти та підписати додаткову угоду, якою внести зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020, датувавши нову угоду підробленою датою 01.06.2020.

Для надання видимості законності укладенню додаткової угоди у липні 2020 року ОСОБА_9 підписано лист на адресу ПАТ № 29/05-7, датований підробленою датою 29.05.2020, який містив прохання поставити частину газу за заявкою на червень 2020 року з підвищенням вартості.

Відсканований примірник листа було направлено на електронну пошту одного зі співробітників ПАТ.

Після роздрукування на ньому був проставлений штамп ПАТ без фактичного внесення відомостей про лист в систему електронного документообігу ПАТ та його передано відповідальному за напрям паливного забезпечення члену Дирекції ОСОБА_7, який, достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, своєю резолюцією доручив його розгляд ОСОБА_1 .

ОСОБА_1, також достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, виконуючи спільний план своєю резолюцією доручив його розгляд заступнику начальника відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_2 .

У подальшому у середині липня 2020 року співробітником ТОВ був підготовлений проект додаткової угоди № 10, датованої підробленою датою 01.06.2020, якою вносилися зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020.

Відповідно до проекту ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА_8 дійшли згоди про те, що:

- ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 100 000 тис куб метрів, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 2800, 02 грн (з ПДВ);

- ціна за 1 000 м куб газу в обсязі 73 824 тис м куб, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становить 3 092,92 грн (з ПДВ),чим незаконно збільшено вартість вказаного обсягу газу на 8 250 508,72 грн.

Проект додаткової угоди № 10 у форматі pdf співробітником ТОВ був надісланий на електронну пошту провідного інженера відділу паливозабезпечення та якості Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ОСОБА_3, яка відповідно до Порядку ведення договірної роботи у ПАТ «Центренерго» (затверджений Рішенням Дирекції ПАТ від 11.01.2018 (далі - Порядок) була визначена виконавцем за основним договором.

22.07.2020 ОСОБА_3 на своєму робочому комп`ютері створила лист-узгодження у форматі doc, який роздрукувала та в якому власноручно зробила відмітку про узгодження як виконавець по додатковій угоді № 10.

Відповідно до п. п. 2.4.3.6, 2.7.3 Порядку проект договору (у тому числі додаткової угоди) обов`язково перевіряється відповідальними за напрямками посадовими особами ПАТ, зокрема щодо придбання паливно-енергетичних ресурсів - членом Дирекції (Директором), який безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення в апараті управління ПАТ, тобто ОСОБА_7 .

У зв`язку з цим ОСОБА_3 надала проект додаткової угоди № 10 для подальшого узгодження заступнику начальнику відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА_2, який узгодив його сам та з іншими відповідальними особами ПАТ, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які достовірно знали, що укладання додаткової угоди №10 є безпідставним, суперечить інтересам ПАТ та призведе до необґрунтованих додаткових витрат за вже виконаною додатковою угодою № 9.

Після узгодження підроблену додаткову угоду № 10 підписав зі сторони ПАТ ОСОБА_8, а зі сторони ТОВ ОСОБА_9 .

На підставі підробленої додаткової угоди № 10 ОСОБА_3 підготувала акти приймання-передачі газу:

- № 627, датований 30.06.2020, про постачання на Трипільську ТЕС 33 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 10 604,6323 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ), на загальну суму 125 198 878,91 грн з ПДВ;

- № 631, датований 30.06.2020, про постачання на Вуглегірську ТЕС 31 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 15 643,45743 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 135 183 009,66 грн з ПДВ;

- № 668, датований 30.06.2020, про постачання на Зміївську ТЕС 36 000 тис м куб газу за ціною 2800, 02 грн (з ПДВ) за 1 000 м куб та в обсязі 1 929,87989 тис м куб за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 106 768 491,12 грн з ПДВ.

Зазначені акти були підписані зі сторони ПАТ ОСОБА_1 та зі сторони ТОВ - ОСОБА_9 .

Після цього ОСОБА_9 06.08.2020 повернув переплату за газ у сумі 14 826 591,60 грн замість 23 077 100,30 грн, які мали бути повернуті до підроблення додаткової угоди № 10.

Вказаними спільними діями спричинено тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді необґрунтованих витрат у сумі 8 250 508,72 грн.

Таким чином, в ході досудового розслідування було встановлено, що у липні 2020 року начальник Департаменту матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, за пособництва ОСОБА_9 зловживав службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі», що спричинило тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго», шляхом підроблення офіційних документів.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст.12, Примітка 1 до статті 45, ч. 2 ст. 364 КК України), у вчиненні нетяжкого злочину (ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 366 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: наказами ПАТ «Центренерго» про призначення/переведення/звільнення ОСОБА_1 на посаду/з посади в ПАТ «Центренерго» (а. 54-56, том 2), довіреністю ПАТ «Центренерго» № 227/22 від 10.06.2020 р., виданою на ОСОБА_1 (а. 6, том 2), статутом ПАТ «Центренерго», положенням про Департамент з матеріально-технічного та паливного забезпечення (а. 12-44, том 2), договором № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладений між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», додатками до нього (а. 20-28, том 1), додатковою угодою № 9 від 28.05.2020 до Договору (а. 29, том 1), додатковою угодою № 10 від 01.06.2020 (а. 31, том 1), листом узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 29.05.2020 до даної додаткової угоди (а. 30, том 1), актами приймання-передачі газу № 627 від 30.06.2020, № 631 від 30.06.2020, № 668 від 30.06.2020 (а. 32-34, том 1), актом ПАТ «Центренерго» позапланованого контрольного заходу з питання перевірки виконання умов договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» на постачання природного газу (а. 35-39, том 1), показаннями свідків (а. 40-71, том 1), протоколами огляду (а. 77-112, 178-192, том 1), висновком експерта від 30.06.2022 № СЕ-19/117-22/5188-ЕК (а. 131-143, том 1) та іншими доказами в їх сукупності.

Так, у відповідності до наказу № 75-к від 27.06.2019 р. ОСОБА_1 з 03.07.2019 призначено на посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго». Наказом № 67-к від 08.04.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення, з 08.04.2021 переведено на посаду заступника начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення. Наказом № 123-к від 24.05.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення, з 24.05.2021 переведено на посаду заступника начальника Департаменту з паливного забезпечення.

У відповідності до довіреності ПАТ «Центренерго» від 09.06.2020 № 227/22 ОСОБА_1 з 09.06.2020 по 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних з закупівлею послуг з постачання газу, для чого мав право укладати договори на постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з виконанням відповідних договорів.

У відповідності до листа узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» від 29.05.2020 до додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 щодо зміни ціни на постачання газу, який став підставою для укладання відповідної додаткової угоди, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що відповідний лист було завізовано ОСОБА_1 . При цьому, такий лист не містить вхідного номеру реєстрації.

У відповідності до актів приймання-передачі газу № 627 від 30.06.2020, № 631 від 30.06.2020, № 668 від 30.06.2020 вбачається, що під час їх підписання в інтересах ПАТ «Центренерго» діяв ОСОБА_1 .

Згідно отриманих в ході досудового розслідування показань свідків, зокрема, працівників ПАТ «Центренерго» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які тривалий час перебували у підпорядкуванні начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1, вбачається, що своїми показаннями у їх сукупності (а. 64-66, том 1) підтвердили факт того, що додаткова угода № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», якою була змінена ціна на газ, проект якої готували працівники ТОВ «Юнайтед Енерджі», оформлювалася та підписувалася у липні 2020 року після фактичного постачання газу в червні 2020 року, лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» до даної додаткової угоди візувався у липні 2020 року, акти приймання-передачі від 30.06.2020 за червень 2020 року до даного договору готувалися у другій половині липня 2020 року, вказівка щодо оформлення додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 в липні 2020 року надходила в тому числі і від ОСОБА_1, акти приймання-передачі від 30.06.2020 за червень 2020 року до даного договору були підписані ОСОБА_1 в середині липня 2020 року, після підписання в липні 2020 року додаткової угоди № 10 до договору.

Згідно отриманих в ході досудового розслідування показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вбачається, що останні підтвердили факт того, що листи ТОВ «Юнайтед Енерджі» на адресу ПАТ «Центренерго», в тому числі і лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» № 29/05-7 від 29.05.2020 до додаткової угоди № 10 від 01.06.2020, у електронній системі документообігу ПАТ «Центренерго» не зареєстровані.

Згідно протоколу огляду від 20.11.2020, складеного за результатом огляду файл-образ ноутбуку «Lenovo» серійний номер SN PF1H7D5C, який було вилучено в ході обшуку за місцем проживання начальника відділу обліку та балансування газу ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_16, та додатків до нього (а. 87-97, том 1) вбачається, що органом досудового розслідування виявлено файл з чатом ОСОБА_16 у месенджері «Viber», у якому останній в середині липня 2020 року обговорював зі співробітниками ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладання додаткової угоди №10 до договору № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, укладеного 29.11.2019 між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі».

Згідно протоколу огляду від 07.12.2020, складеного за результатом огляду файлу-образу з робочого комп`ютера ОСОБА_3, виготовленого під час проведення обшуку в приміщеннях ПАТ «Центренерго» (а.98-112, том 1), вбачається наявність достатніх підстав вважати, що додаткова угода № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», як і лист узгодження ТОВ «Юнайтед Енерджі» до даної додаткової угоди, були створені в липні 2020 року.

У відповідності до протоколу огляду від 31.08.2022, складеного за результатом огляду розсекречених матеріалів проведення НСРД (а. 178-192, том 1), вбачається, що органом досудового розслідування зафіксовані розмови між працівниками ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», зокрема, між працівником ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_16 та працівником ПАТ «Центренерго» ОСОБА_2, у відповідності до яких такими особами у липні 2020 р. обговорювалися обставини щодо постачання газу згідно умов договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., які відбулися у червні 2020, а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у липні 2020 р. обговорювалося питання щодо підвищення ціни на газ на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі», відповідні розмови підтверджують факт відсутності на середину липня 2020 року підписаної сторонами ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу №19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019. Зі свого боку, відомостями з протоколу огляду від 20.11.2020 (а. 87-88, том 1) підтверджується, що саме ці особи, щодо яких складено стенограми розмови у відповідності до протоколу огляду від 31.08.2022, спілкувалися між собою.

Висновком експерта №СЕ-19/117-22/5188-ЕК від 30.06.2022 (а. 131-143, том 1) прямо не встановлено, що 8 250 508, 72 грн. є саме збитками ПАТ «Центренерго», проте відповідний висновок доводить факт того, що є різниця між вартістю поставленого постачальником ТОВ «Юнайтед Енерджі» споживачу ПАТ «Центренерго» упродовж червня 2020 року природного газу за тарифом відповідно до умов додаткової угоди №9, та вартістю природного газу за тарифом відповідно до додаткової угоди №10 до договору постачання природного газу № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019, яка становить 8 250 508, 72 грн., що в сукупності з іншими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами свідчить про існування достатніх підстав вважати, що внаслідок вищевказаних неправомірних дій спричинено тяжкі наслідки для ПАТ «Центренерго» у відповідному розмірі.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється, зокрема, і у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В свою чергу, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_1 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, у відповідності до протоколу огляду від 15.02.2022 та додатків до нього, а також протоколів огляду від 15.09.2022 та додатків до них (а. 68-127, том 2) вбачається, що про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер № НОМЕР_1, виданий 24.03.2016 (дійсний до 24.03.2026), згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, (особова картка, а. 78, том 2), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2019-2021 років відповідно до відомостей, наявних в системі ДПС України «Аркан» (а. 76, 125, том 2), та згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Національній автоматизованій інформаційній системі ГСЦ МВС України, Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів щодо наявності у власності ОСОБА_1, його близьких осіб (дружини ОСОБА_17 та доньки ОСОБА_18, факт родинних відносин підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а. 70, том 2) рухомого та нерухомого майна, інформації про належні йому корпоративні права та інформації про отримані ним доходи впродовж останніх років (2020-2022), про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України свідчать достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном (а. 79-122, 127, том 2).

Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Відтак, внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням особистих даних підозрюваного ОСОБА_1 (вік, сімейний стан тощо), кордони з іншими країнами світу наразі для підозрюваного ОСОБА_1 закриті, в ході евакуації мирного населення перевага надається жінкам, дітям та людям похилого віку, що свідчить про неможливість підозрюваного наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, в судовому засіданні не встановлено.

Посилання детектива в обґрунтування існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду на те, що один з підозрюваних ОСОБА_7 02.03.2021 покинув територію України та місце його перебування на даний час невідоме, не береться слідчим суддею до уваги, оскільки матеріалами клопотання не підтверджено якими чином даний факт впливає на ОСОБА_1 та свідчить про можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в тому числі і за кордоном.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику можливого переховування від органу досудового розслідування або/та суду, однак такий ризик є невисоким, з огляду на міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його особисті дані (одружений, має трьох дітей - сина ОСОБА_13, доньку ОСОБА_18, які є повнолітніми особами, а також на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, має постійне місце проживання у м. Київ, постійне місце роботи в Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго»), за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, в ході досудового розслідування ОСОБА_1 виявляв належну процесуальну поведінку.

Хоча ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 змінить свою поведінку на даний час існує, але він істотно зменшився з часу вчинення злочину. Наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон не свідчить про те, що підозрюваний планує в майбутньому покинути територію України, з урахуванням діючого на території України воєнного стану та пов`язаними з цим обмеженнями, а також враховуючи відсутність відомостей щодо здійснення ОСОБА_1 виїздів за межі України у 2022 році. Запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрюваного певних обов`язків та застосуванням запобіжного заходу у виді застави, що певною мірою буде гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного. Так, наявність у підозрюваного фінансових та матеріальних ресурсів, паспорта громадянина України для виїзду за кордон збільшує ризик переховування підозрюваного, але не настільки, щоб такому переховуванню не можна було запобігти шляхом встановлення достатнього розміру застави та покладання на нього додаткових процесуальних обов`язків, зокрема, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає/працює, без дозволу детектива, прокурора або суду, носити електронний засіб контролю.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих йому дій ОСОБА_1 займав посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго», наразі перебуває на посаді заступника начальника цеху паливоподачі по паливу Трипільської ТЕС, яка входить до складу ПАТ «Центренерго», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжує спілкуватися з працівниками ПАТ «Центренерго» серед яких є свідки або можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Існування відповідного ризику підтверджується також і тим, що свідки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які тривалий час перебували у підпорядкуванні начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1, своїми показаннями у їх сукупності (а. 64-66, том 1) підтвердили факт того, що додаткова угода № 10 від 01.06.2020 до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», якою була змінена ціна на газ, оформлювалася та підписувалася у липні 2020 року після фактичного постачання газу в червні 2020 року, лист узгодження до даної додаткової угоди візувався у липні 2020 року, акти приймання-передачі від 30.06.2020 за червень 2020 року до даного договору готувалися у другій половині липня 2020 року, вказівка щодо оформлення додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 в липні 2020 року надходила, в тому числі і від ОСОБА_1, акти приймання-передачі від 30.06.2020 за червень 2020 року до даного договору були підписані ОСОБА_1 в середині липня 2020 року, після підписання в липні 2020 року додаткової угоди № 10 до договору. З огляду на те, що відповідні особи продовжують працювати в ПАТ «Центренерго», а ОСОБА_1 - в Трипільській ТЕС, яка входить до складу ПАТ «Центренерго», є його відокремленим підрозділом, то існують достатні підстави вважати, що підозрюваний особисто та/або через інших осіб може здійснювати тиск на відповідних свідків з метою зміни або відмови від давання ними зазначених показань у подальшому в суді.

Зміна процесуального статусу підозрюваного може викликати його активні дії, проте запобігти такому ризику можливо і без застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом встановлення певної вагомої для підозрюваного суми застави та покладення на нього додаткових процесуальних обов`язків, в тому числі і обов`язку утримуватися від спілкування з відповідними свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, та карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Як вже зазначалось вище, ризики заявлені стороною обвинувачення, існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя, крім іншого, враховує роль ОСОБА_1 та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється останній.

Так, як вбачається із змісту повідомлення про підозру, повна ініціатива щодо складання та підписання додаткової угоди № 10 від 01.06.2020, яка за встановленими органом досудового розслідування даними є підробленою та фактично складена у липні 2020 року, та якою внесено зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020 щодо збільшення ціни на газ, укладеної до договору № 19/11/29-5 (112/1) від 29.11.2019 р. між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», з метою зменшення суми заборгованості ТОВ «Юнайтед Енерджі» перед ПАТ «Центренерго», виходила від директора ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_9, який залучив до вчинення протиправних дій, зокрема, начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 . Для надання видимості законності укладенню додаткової угоди № 10 від 01.06.2020 у липні 2020 року саме ОСОБА_9 підписано лист на адресу ПАТ «Центренерго» № 29/05-7, датований підробленою датою 29.05.2020, який містив прохання поставити частину газу за заявкою на червень 2020 року з підвищенням вартості. Додаткова угода № 10 від 01.06.2020 від імені ТОВ «Юнайтед Енерджі» також підписана була ОСОБА_9, від імені ПАТ «Центренерго» відповідну угоду підписав ОСОБА_8 . Зі свого боку, досліджені в судовому засіданні свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 у липні 2020 брав участь в обговоренні з працівниками ПАТ «Центренерго» щодо збільшення ціни на газ, поставленого в червні 2020, саме він надавав вказівки своїм підлеглим, зокрема, ОСОБА_2, змінити зазначену у додатковій угоді № 9 від 28.05.2020 ціну на газ шляхом оформлення у липні 2020 року додаткової угоди № 10, яка датована 01.06.2020, саме ОСОБА_1 підписані у липні 2020 року акти приймання-передачі газу № 627, № 631, № 668, датовані 30.06.2020.

Так, дійсно, у відповідності до висновку експерта № СЕ-19-21/41372-ПЧ від 01.02.2022 (а. 120, том 1) вбачається, що встановити ким виконано підпис від імені начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 в актах приймання-передачі газу № 627 від 30.06.2020, № 631 від 30.06.2020, № 668 від 30.06.2020 неможливо.

Зі свого боку, наявні у матеріалах справи копії вказаних актів у сукупності з показаннями свідків свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що зазначені акти, які датовані 30.06.2020 та якими у червні 2020 підтверджено факт прийняття ПАТ «Центренерго» від ТОВ «Юнайтед Енерджі» газу в обсязі та за ціною, вказаних у додатковій угоді № 10 до Договору, що у відповідності до отриманих органом досудового розслідування доказів фактично була складена в липні 2020 року, підписані саме ОСОБА_1 у липні 2020 року, прізвище якого зазначено в даних актах як особи, яка діяла від імені ПАТ «Центренерго».

При цьому, у відповідності до пояснень, наданих в судовому засіданні підозрюваним, слідчим суддею не встановлено підстав вважати, що інша особа у ПАТ «Центренерго» мала повноваження підписувати документи замість ОСОБА_1 .

Оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, наявність встановлених слідчим суддею ризиків вчинення підозрюваним ОСОБА_1 таких дій як переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які є невеликими, обставини справи, вік підозрюваного, стан його здоров`я ( ОСОБА_1 діагностовано панкреатогенний цукровий діабет та діабетичну полінейропатію з переважним ураженням нижніх кінцівок) та особу підозрюваного, який є раніше не судимий, стаж його роботи в ПАТ «Центренерго» (більше 15 років), за цей час проявив себе як відповідальний працівник, специфіку та характер роботи підозрюваного (енергетична інфраструктура Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», де наразі працює підозрюваний, належить до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, зокрема, посада ОСОБА_1 передбачає виконання ним певних обов`язків з метою забезпечення безперебійної роботи Трипільська ТЕС, що неможливо здійснювати дистанційно), слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання детектива.

Вирішуючи питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу (на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України), слідчий суддя вважає, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави з покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний запобіжний захід буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки. Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання/особистої поруки не в повній мірі буде відповідати потребам досудового розслідування щодо зменшення ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки сам по собі не створить тих запобіжників, які б суттєво зменшили ризики, встановлені слідчим суддею.

Обґрунтування розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.

Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Тобто у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.

Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Під час судового розгляду встановлено, що у відповідності до наданого детективом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ інформаційної довідки 300118020 від 17.02.2022, № 300118815 від 17.02.2022, а.79-83, том 2) ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, за його дружиною ОСОБА_17 зареєстровано житловий будинок загальною площею 180.3 кв м за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира площею 80.4 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира площею 40.3 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. 93-100, том 2) ОСОБА_1 належать 100% розміру статутного капіталу у розмірі ТОВ «ВМ-Спектр» (код 37448951), що складає 1 000 гривень, та 99% розміру статутного капіталу у розмірі ТОВ «Фудтрейд-В» (код 42163913), що складає 990 000 гривень.

У відповідності до відомостей з Національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України (а. 75, том 2) за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб - автомобіль MASERATI, модель GHIBLI, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а. 75, 127, том 2) доходи ОСОБА_1, нараховані податковими агентами за період з 01.01.1998 по 30.09.2021 склали 17 202 879, 95 грн., за останні роки (2020-2022 роки) склали 3 779 432 грн.

Так, з огляду на зазначені вище фактичні та особисті обставини, зокрема, майновий стан підозрюваного, його дружини, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємого йому тяжкого корупційного злочину, ризики, встановлені слідчим суддею та розмір нанесених внаслідок вчинення вищеописаних злочинних дій тяжких наслідків для ПАТ «Центренерго», що складає 8 250 508,72 грн., вбачається, що застава у зазначених законом межах, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 217 700 (чотири мільони двісті сімнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, оскільки, саме такий запобіжний захід як застава і в такому розмірі в подальшому буде в достатній мірі забезпечувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;

3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.

Щодо обов`язку «не відлучатися з м. Київ та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду», то слідчий суддя враховує, що у відповідності до матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_1 фактично проживає у місті Києві, працює в Київській області, а тому відповідний обов`язок слід викласти саме таким чином - не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду.

Зазначені обов`язки відповідно до положень статті 205 діють з моменту оголошення ухвали і будуть діяти до внесення застави, а тому покладання на підозрюваного обов`язків зменшить встановлені ризики до внесення застави або застосування іншого запобіжного заходу.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 22 листопада 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 217 700 (чотири мільони двісті сімнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

код ЄДРПОУ 42836259

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 22 листопада 2022 року включно.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який погодив клопотання, ОСОБА_19 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_20

Search

Document No. 106494137