Search

Document No. 106662257

  • Date of the hearing: 12/10/2022
  • Date of the decision: 12/10/2022
  • Case №: 991/4327/22
  • Proceeding №: 52022000000000159
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.

Справа № 991/4327/22

Провадження 1-кс/991/4345/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування адвокат ОСОБА_6 здійснила закінчений замах на підбурювання ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди в розмірі 1700 доларів США особі, яка займає відповідальне становище - судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_8, за вчинення останньою дій в інтересах ОСОБА_7, а саме прийняття позитивного рішення у справі про адміністративне правопорушення № 519/251/22 щодо уникнення притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Реалізувати свійумисел ОСОБА_6 намагалася черезсвого знайомого помічникасудді Одеськогоапеляційного суду ОСОБА_9,проте надатинеправомірну вигодуне вдалося з причин, які не залежали від її волі.

За результатами огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку у ОСОБА_9, виявлено листування з абонентом « ОСОБА_10 », яким є ОСОБА_5, щодо розгляду суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_8 справи № 519/251/22 про притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

02.10.2022 детективи, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2022 у справі № 991/4056/22, провели обшук за місцем проживання ОСОБА_5, під час якого виявили мобільний телефон iPhone SE модель MHGH3LL/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 . Оглядом цього телефону встановлено, що у телефонній книзі наявний абонент позначений як « ОСОБА_11 », контактний номер якого використовувався помічником судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_9 . Однак, листування між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відсутнє.

У зв`язку з тим, що надання мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження детективи прийняли рішення про його вилучення.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим детектив 02.10.2022 виніс постанову про визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні.

Детектив зазначає, що повернення вказаного майна власнику може призвести до його походження, знищення, зіпсування, перетворення, відчуження, тому необхідно забезпечити його збереження як речового доказу, з метою проведення необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з їх використанням.

Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засідання не забезпечило. Від старшого детектива ОСОБА_12, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, надійшло письмове клопотання, у якому останній просить клопотання про арешт майна розглянути за його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце прибуття повідомлений належним чином. Від представника власника майна адвоката ОСОБА_13 надійшла письмова заява, у якій останній не заперечує проти розгляду клопотання про арешт майна без його участі та участі ОСОБА_5 на підставі наявних у справі матеріалів.

Неприбуття детектива, власника майна та його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо детектив, прокурор, серед іншого, не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зокрема, якщо вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення детектив до клопотання додав копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, зокрема: заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення; постанова про залучення особи до проведених слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 29.06.2022; протоколи допиту заявника від 29.06.2022 та 29.08.2022; протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022; протокол огляду речей і документів від 07.09.2022; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.09.2022 та 06.09.2022; повідомлення про підозру ОСОБА_6 ; протокол допиту свідка від 02.10.2022 та інші матеріали.

Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У межахцього кримінальногопровадження слідчийсуддя Вищогоантикорупційного судупостановив ухвалувід 23.09.2022у справі№ 991/4056/22,якою надавдозвіл наобшук будинкуза адресою: АДРЕСА_1,з метоювиявлення тафіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,відшукання такихречей тадокументів,зокрема: мобільні телефони та SIM-карти, що перебувають у користуванні ОСОБА_5, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались злочинні дії та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно із протоколом обшуку від 02.10.2022, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, ОСОБА_5 добровільно видав належний йому мобільний телефон iPhone SE модель MHGH3LL/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 . Попереднім оглядом телефонної книги детективи виявили контакт « ОСОБА_11 ». У зв`язку з тим, що органу досудового розслідування достовірно відомо про листування ОСОБА_5 із цим абонентом, однак під час огляду телефону його не виявлено, детективи прийняли рішення про вилучення мобільного телефону з метою проведення експертного дослідження.

Вилучення органом досудового розслідування вказаного носія інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на його відшукання та того факту, що отримання інформації з такого носія здійснюється шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, у зв`язку із необхідністю проведення експертного дослідження.

У зв`язку з тим, що вилучений мобільний телефон, разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного, крім того він містить відомості щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, постановою детектива від 02.11.2022 його визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Визначаючи наявність підстав для арешту мобільного телефону слідчий суддя враховує також те, що під час попереднього огляду мобільного телефону, яким користується ОСОБА_5, детективи не виявили листування із ОСОБА_9, хоча таке листування наявне на мобільному телефоні останнього. Водночас, матеріали справи містять протокол допиту свідка ОСОБА_5, який надав показання, зокрема, про те, що між ним та ОСОБА_9 здійснювалося листування.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування мобільним телефоном може призвести до вжиття заходів до його знищення, перетворення чи відчуження.

Слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів. Таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 107, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно, вилучене 02.10.2022 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон iPhone SE модель MHGH3LL/A, серійний номер НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3, із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1