- Presiding judge (HACC AC) : Panaid I.V.
Справа № 991/3432/22
Провадження №11-сс/991/275/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_14.,
суддів ОСОБА_15., ОСОБА_16.,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_17.,
прокурора - ОСОБА_18,
захисника - ОСОБА_19,
підозрюваного - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_19 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно його підзахисного
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22 вересня 2020 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20., застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки відповідно до ст.194 КПК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, 09 вересня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_19. подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, де вказав, що вважає рішення слідчої судді необґрунтованим і немотивованим та таким, що підлягає скасуванню. На його думку, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива не надав належної оцінки доводам сторони захисту. ОСОБА_1 не міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення з тих підстав, що його службова компетенція не включала в себе правомочності щодо управління чи розпорядження майном, відповідно, в його діях не може бути складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. Відсутність наміру підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується наявністю у ОСОБА_1 міцних соціальних зав`язків. Крім того, на період дії режиму воєнного стану на території України, виїзд чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років забороняється, однак вказані аргументи, при постановлені оскаржуваної ухвали слідчим суддею були проігноровані. Ризик впливу на свідків також є необґрунтованим та недоведеним. Крім цього, обраний слідчим суддею розмір застави є надмірним та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зокрема, явки до суду та слідчих органів.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, а також думку прокурора, який заперечував її задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160200000201 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР службові особи державного сектору економіки у вигляді суб`єкта господарювання ДП «Морський торгівельний порт «Южний», в порушення вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зловживаючи своїм службовим становищем, отримували заробітну плату в розмірі, що перевищує обмежений розмір 10 мінімальних заробітних плат, встановленої на 1 січня 2020 року, тим самим привласнили кошти.
За версією сторони обвинувачення, підозрюваний ОСОБА_1 у порушення вимог Закону № 553-IX, Постанови КМУ № 334, листа Міністерства інфраструктури № 1307 та Роз`яснення Мінекономіки, діючи з умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення останнього, забезпечив зайве нарахування ОСОБА_3 заробітної плати за період з квітня до серпня 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння третьою особою - ОСОБА_3 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі, який, відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.
01 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
02 вересня 2022 року детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави розміром 1448 071 (один мільйон чотириста сорок вісім тисяч сімдесят одна) гривня, з покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовував, серед іншого, наявністю встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 ; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вони не спростовують висновків слідчого судді, викладених в ухвалі від 06 вересня 2022 року.
Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтованість підозри була ґрунтовно досліджена слідчим суддею. Встановлено, що 01 вересня 2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурором ОСОБА_21. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12020160200000201. Цього ж дня о 06 годині 16 хвилини прокурор повідомив про підозру ОСОБА_1, вручив копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру. Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні. Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «МТП «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, яким встановлено зайве нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_3 за період з квітня по серпень 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн (а.с. 4-10 Том 2), що в подальшому призвело до заволодіння ОСОБА_3 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі; висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21-2340/2341 від 31.05.201 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12020160200000201, яким підтверджено зайве нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_3 за період з квітня по серпень 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн (а.с. 11-19 Том 2), що в подальшому призвело до заволодіння ОСОБА_3 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі; заявою ОСОБА_3 від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020) (а.с.50 Том 2); рапортами тимчасового виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_4 № 102-07 від 06.05.2020 (а.с.51-52 Том 2), виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_1 № 9905 від 15.05.2020 (а.с. 72 Том 2); службовою запискою головного бухгалтера ОСОБА_2 № 104-09 від 20.08.2020 на адресу заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_1 з проханням: «терміново надати правову допомогу щодо виплати депонентів, частини заробітної плати за серпень 2020 року, яка підлягала подальшому депонуванню, місячної премії та компенсації відпустки при звільненні у випадку звільнення працівника підприємства» та службовою запискою ОСОБА_1 № 05/17536 від 08.09.2020 у відповідь (а.с. 215-216, 217 том 2); показами свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили, що забезпечення нарахування заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_3 відбувалось з порушенням ОСОБА_1 Закону № 553-IX та Постанови КМУ № 334 свідомо.
Доводи захисту про суперечність Закону № 553-IX в частині обмеження заробітної плати керівника підприємства трудовому законодавству колегія відхиляє, адже незгода з такими обмеженнями мала бути вирішена відповідно до законодавства шляхом, зокрема, звернення до суду, доказів чого матеріали провадження не містять. Згідно п.1.3 посадової інструкції ОСОБА_1 мав, зокрема, обов`язки надавати висновки щодо проектів організаційно-розпорядчих документів підприємства, готувати і вносити пропозиції про зміну або скасування внутрішніх актів підприємства, які не відповідають чинному законодавству, здійснювати контроль за відповідністю актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів нормам діючого законодавства України, доповідати директору для прийняття заходів щодо їх зміни чи скасування, давати керівникам структурних підрозділів роз`яснення та рекомендації з правових питань. Однак жодних роз`яснень та рекомендацій відповідно до Закону № 553-IX, який підлягав виконанню виходячи з ієрархії в системі нормативно-правових актів, часу прийняття як більш пізнього нормативно-правового акту щодо заробітної плати керівника державного підприємства, ОСОБА_1 не надав. Доказів роз`яснення останнім виконуючому обов`язки керівника підприємства ОСОБА_3, виконуючому обов`язки головного бухгалтера ОСОБА_2 необхідності вирішення спірних питань в судовому порядку матеріали провадження також не містять, чого не заперечувала сторона захисту в судовому засіданні. Натомість, з показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що саме ОСОБА_1 вважав можливим не дотримуватись встановлених Законом № 553-IX обмежень заробітної керівника підприємства через його неузгодженість з трудовим законодавством і дав доручення підготувати на ім`я виконуючого обов`язки головного бухгалтера рапорт про нарахування заробітної плати керівнику підприємства в повному обсязі і депонування різниці між нарахованою і виплаченою ОСОБА_3 заробітною платою. Посилання сторони захисту на відсутність рішення КМ України з цього питання колегія відхиляє, адже вищевикладених обставин ігнорування Закону № 553-IX такі доводи захисту не спростовують. З огляду на те, що на стадії досудового розслідування, зокрема, в підозрі органом досудового розслідування визначається попередня кваліфікація інкримінованого діяння, підстав вважати її очевидно необґрунтованою колегія не вбачає, а тому виходячи з викладеного вище, твердження захисту про необґрунтованість підозри вважає неспроможними.
З матеріалів справи вбачається, що обираючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя виходив із доведеності прокурором передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування та/або суду і ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, що можуть викривати його причетність до інкримінованого йому злочину. Слідчим суддею підставно враховано тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України. Співставлення негативних наслідків для підозрюваного у разі можливого ув`язнення при визнання винуватим у сукупності з відомостями, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, його майновий стан, вік, стан здоров`я переконали слідчого суддю в наявності такого ризику безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування. Також, слідчим суддею враховано відомості про майновий стан ОСОБА_1 та його родини, а саме: нерухомого майна у виді офісу, квартири у Донецькій області та м. Києві, будинку та двох земельних ділянок у Донецькій області, корпоративні права, доходи отримані протягом 2019-2021 років у розмірі 4 643 726 грн. Крім цього, з урахуванням проаналізованих протоколів допитів в якості свідків працівників ДП «МТП «Южний», які повідомили інформацію, що дає підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не виключається його намір незаконного впливу на свідків з метою уникнення відповідальності. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді і відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належать: автомобіль марки Lexus GX 460, 2010 року випуску, вартість якого згідно поданої декларації про доходи становить 560 000 грн; офіс № 81, площею 101,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, вартість якого згідно декларації складає 50 000 грн; квартира АДРЕСА_4, вартість якої згідно декларації складає 3 842 383 грн; квартира АДРЕСА_5, площею 115 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5, вартість якої згідно декларації складає 3 842 383 грн; будинок АДРЕСА_1, вартість якого згідно декларації складає 894 270 грн; земельна ділянка, загальною площею 1 238 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6, вартість якої згідно декларації складає 45 707 грн; земельна ділянка, загальною площею 2 400 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої згідно декларації складає 6 800 грн; корпоративні права TOB «Юридична фірма Чесні правила» у розмірі 66 % статутного капіталу даної юридичної особи, вартість у грошовому вираженні 34 650 гривень. Інша частка статутного капіталу вказаного товариства у розмірі 34% належить на праві власності його дружині ОСОБА_13 ; 2 000 акцій ВАТ МК «Азовсталь» номінальної вартістю згідно декларації 0,25 грн за акцію. Відповідно до декларацій, поданих ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про запобігання корупції», ним задекларовані грошові активи: станом на 31.12.2019 у розмірі 105 000 грн; станом на 01.12.2020 - 55 000грн та 16 000 доларів США. Крім того, ОСОБА_1 отримав доходи у 2019 році у сумі 1 012 866 грн, у 2020 році - у сумі 1 779 626 грн, у 2021 році - у сумі 1 851 234 грн.
Колегія враховує, що частина нерухомого майна ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованих територіях. Однак вважає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею ґрунтовно досліджено та враховано доводи сторони захисту щодо майнового стану підозрюваного та клопотання детектива задоволено частково. Об`єктивних даних щодо неможливості внесення визначеної застави стороною захисту не надано. Всі ці факти, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, свідчать про те, що визначена слідчою суддею сума застави є такою, яка може забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та одночасно не є непомірною для нього, а також відповідає вимогам КПК України щодо запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 194, 309, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №12020160200000201 від 22 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_14
Судді ОСОБА_15
ОСОБА_16