- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/3720/22
провадження №11-сс/991/313/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_23,
суддів: ОСОБА_24, ОСОБА_25,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_26,
представників власників майна адвокатів ОСОБА_27, ОСОБА_28,
прокурора ОСОБА_29,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_27 та представника власника майна ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_28 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 20 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.309, ст.368-5 КК.
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про арешт майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вилученого 30 серпня 2022 року при проведенні обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року вказане клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на вилучене при проведенні обшуку майно шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування цим майном, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представник власника майна ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_27 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29 вересня 2022 року про арешт майна, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_27 вказує на процесуальні порушення, які на її переконання мали місце при розгляді клопотання та постановленні оскаржуваного рішення. Так, слідчим суддею проігноровано факт порушення прокурором передбаченого ч.5 ст.171 КПК строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, що слугувало підставою для повернення клопотання прокурору. Вилучене у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке за відсутності своєчасно поданого клопотання про його арешт повинно бути якнайшвидше повернуто володільцю. Посилаючись на практику ЄСПЛ та вимоги КПК, адвокат зазначає про порушення прав власника майна та його представника на ефективний захист при здійсненні розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею, що полягає в їх обмеженні в ознайомленні з документами доданими до клопотання прокурора.
Крім того, не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_28 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання про арешт майна прокурору, як таке, що подано без додержання вимог ст.171 КПК.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_28 наводить аналогічні обґрунтування щодо статусу вилученого майна, порушення строків звернення прокурором з клопотання про арешт майна та ненадання для ознайомлення матеріалів клопотання.
Позиції учасників провадження.
Представник власника майна ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_27 в судовому засіданні подану нею апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Представник власника майна ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_28 в судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Власники майна, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явились, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили, проте суд з урахуванням позиції їх представників, згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК, вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності власників майна.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.309, ст.368-5 КК, зокрема щодо можливої організації розкрадання гуманітарної допомоги, отриманої Запорізькою обласною військовою адміністрацією (далі - ЗОВА) з-за кордону безпосередньо для потреб Запорізької області.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2022 року в межах вказаного кримінального провадження 30 серпня 2022 року при проведенні обшуку за місцем проживання заступника Голови ЗОВА ОСОБА_1 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Max, s/n НОМЕР_1, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, та мобільний телефон Apple iPhone 13 mini, модель MLK03ZP/A, s/n НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6, що належить ОСОБА_2, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 20 вересня 2022 року накладено арешт.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про те, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК, відповідно до постанови старшого детектива від 01 вересня 2022 року майно визнане речовими доказами, є об`єктом експертного дослідження, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в ньому, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили, та їх співучасників, інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення, проте незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому.
Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора САП про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52022000000000137.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представників власників майна та прокурора, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 29 вересня 2022 року, щодо накладення арешту на майно, виходячи з наступного.
Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, ухвалою слідчого судді від 09 серпня 2022 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення, зокрема, технічних носіїв інформації та технічних засобів, засобів мобільного та інтернет зв`язку, мобільних терміналів систем зв`язку, сім-карток, смартфонів, з`ємних накопичувачів, що містять відомості в електронному або в будь-якому іншому вигляді з приводу підготовки, створення, редагування, обговорення, зберігання, пересилання, у тому числі засобами електронної пошти, листування, у тому числі в месенджерах та файлообмінниках Skype, IМessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, документів та/або відображених у них відомостей, в тому числі щодо відображених у них відомостей по взаємовідносинах між співробітниками ЗОВА, Запорізької міської ради, донорів гуманітарної допомоги, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та іншими особами, зокрема, але не виключно щодо замовлення, транспортування, отримання, зберігання, обліку, розподілу, видачі, утилізації, реалізації, обміну коштів, товарів, робіт та послуг направлених/одержаних як гуманітарної (благодійної) допомоги на адресу Запорізької області, її місцевих органів влади, підприємств, установ, організацій, юридичних та фізичних осіб; відкриття та функціонування рахунків у банківських, кредитних та фінансових установах; та з застосуванням яких велось спілкування представниками вищевказаних юридичних осіб і вищевказаними громадянами, з можливістю подальшого доступу до листування та інших файлів, що на них містяться.
Разом з тим, наявність підстав для вилучення мобільних телефонів як речей, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 30 вересня 2022 року, згідно з яким в ході проведення обшуку проведено огляд вищевказаних мобільного телефону Apple iPhone 11 Pro Max, що належить ОСОБА_1, та мобільного телефону Apple iPhone 13 mini, що належить ОСОБА_2 . Належність вилученого майна вказаним особам учасниками провадження під час апеляційного розгляду не оспорювалась.
У ході первісного огляду на вказаних мобільних телефонах виявлено листування за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_22 та інших осіб, з приводу зберігання, переміщення та розподілу гуманітарної допомоги на території Запорізької області, її місцевих органів влади. З урахуванням наявності інформації, що має значення для кримінального провадження, необхідності подолання систем логічного захисту, проведення експертного дослідження мобільних телефонів та відновлення видалених файлів, детективом прийнято рішення про вилучення вказаних мобільних телефонів.
Постановою детектива НАБУ від 01 вересня 2022 року вказані мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання про накладення арешту на майно прокурор також звернув увагу на процесуальну необхідність проведення криміналістичного дослідження відповідних носіїв інформації. Так, постановою від 01 вересня 2022 року призначено комп`ютерно-технічну експертизу пристроїв, вилучених в ході проведених обшуків в рамках даного кримінального провадження, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відповідність вказаного майна зазначеним у статті 98 КПК критеріям та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься на вказаних речах (мобільних телефонах), може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.
З приводу зазначених особами, які подали апеляційні скарги порушень процесуальних строків, визначених ч.5 ст.171 КПК щодо звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та постановлення ухвали слідчим суддею за наслідками розгляду такого клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При цьому, статтею 116 КПК визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею здійснено перевірку додержання стороною обвинувачення вимог ст.171 КПК, зокрема щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, та встановлено, що обшук проведено 30 серпня 2022 року, клопотання про арешт майна подано 01 вересня 2022 року, шляхом його направлення засобами поштового зв`язку, яке надійшло до суду 05 вересня 2022 року, проте ухвалою слідчого судді від 07 вересня 2022 року клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність до вимог ст.171 КПК, з наданням строку у сімдесят дві години з моменту постановлення ухвали (справа №991/3500/22, провадження №1-кс/991/3515/22). В подальшому після усунення прокурором зазначених недоліків, засобами поштового зв`язку 10 вересня 2022 року, прокурором подано клопотання про арешт майна.
Наведене вказує на дотримання прокурором процесуального строку на звернення із клопотанням про арешт майна та відсутність у слідчого судді підстав для його повернення прокурору, а відтак доводи представників власників майна жодним чином не спростовують встановлені вище обставини щодо направлення клопотання до суду в строк, визначений законом.
Щодо доводів осіб, які подали апеляційні скарги про відмову власнику майна та його представникам в ознайомленні з документами, доданими до клопотання прокурора, обмеженні їх в процесуальних правах, створенню перешкод у здійсненні ефективного представництва інтересів в суді, слід зазначити наступне.
Внаслідок певних дій детектива, прокурора, оцінка яких знаходиться за межами предмету апеляційного розгляду, у матеріалах даного провадження опинилися документи (докази), які безпосередньо не стосуються підстав арешту вилученого в ході обшуку майна, однак містять відомості, що становлять таємницю досудового розслідування, їх розголошення може істотно зашкодити інтересам кримінального провадження, на чому як у письмовому зверненні до суду, так і безпосередньо під час апеляційного розгляду наголошувала прокурор та з чим погодилася колегія суддів.
З наведених причин представникам власників вилученого в ході обшуку майна відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження щодо його арешту як речового доказу. При цьому, колегія суддів вважає, що таке її рішення, так само як і аналогічне рішення слідчого судді, не обмежило процесуальних прав третіх осіб та їх представників у розгляді клопотання та не перешкодило ефективному представництву інтересів в суді, оскільки згідно вимог кримінального процесуального закону копія ухвали про обшук та протоколу обшуку вручаються особі, у якої він проводився. Також у протоколі зазначається перелік вилучених за результатами обшуку документів, майна. Зі змістом клопотання про арешт вилучених предметів в якості речових доказів представники третіх осіб були ознайомлені до початку його розгляду слідчим суддею по суті.
Зазначені процесуальні документи та докази містять достатні фактичні відомості про можливе кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, підстави для проведення обшуку, його результати та доводи про необхідність арешту вилучених за результатами обшуку предметів в якості речових доказів. Представники третіх осіб не скаржилися на те, що їх довірителям не було вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, протоколу обшуку, або вони не ознайомлені зі змістом клопотання про арешт вилученого майна до його розгляду слідчим суддею по суті.
Володіння зазначеними процесуальними документами та доказами, обізнаність з їх змістом є достатнім для здійснення ефективного представництва своїх інтересів в суді, а відмова слідчого судді та колегії суддів апеляційного інстанції в ознайомленні з іншими матеріалами кримінального провадження (які хоч і наявні в матеріалах судової справи з розгляду клопотання, проте не мають відношення до вирішення питання про арешт вилученого в ході обшуку майна та не враховувались слідчим суддею) не порушує процесуальних прав володільців такого майна та їх представників, не перешкоджає здійсненню ефективного представництва інтересів особи в суді, а тому доводи апеляційних скарг в цій частині підлягають відхиленню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб. Доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особами, які подали апеляційні скарг, не надано та під час розгляду останніх не встановлено.
Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Інші підстави для відмови у задоволенні клопотання детектива про арешт майна, зазначені у поданих до суду апеляційних скаргах, також не спростовують висновків слідчого судді.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційних скаргах, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційних скарг - без задоволення.
Керуючись ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ______________
ОСОБА_4 ОСОБА_24 ОСОБА_25