- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/7255/21
Номер провадження 1-кп/991/55/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2021 року за № 42021260000000062, за обвинуваченням
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Брідок Заставнівського району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження, чергове судове засідання у якому було призначене на 17 жовтня 2022 року о 09 годині 00 хвилин.
1.2. Безпосередньо перед зазначеним судовим засіданням обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 телефоном повідомили секретаря судового засідання ОСОБА_6 про неможливість прибути до Вищого антикорупційного суду у зв`язку з несправністю транспортного засобу, яка виникла по дорозі до місця розгляду справи.
Обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику - адвокату ОСОБА_8 секретарем була роз`яснена можливість взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції під час трансляції з будь-якого територіально наближеного до їх місцеперебування суду або з використанням власних технічних засобів, втім вони повідомили, що не мають такої можливості. Встановити зв`язок з захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_9. не виявилось за можливе.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не з`явилися.
З огляду на викладене суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання щодо накладення на обвинуваченого ОСОБА_2 грошового стягнення у зв`язку з невиконанням обов`язку прибути на виклик суду.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_7 наголосив на тому, що це не перший випадок неприбуття у судове засідання сторони захисту, та зауважив, що обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники не надали доказів поважності причин такого неприбуття. А тому, на думку прокурора, існують підстави для накладення на обвинуваченого ОСОБА_2 грошового стягнення в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку прокурора, проаналізувавши питання накладення на обвинуваченого ОСОБА_2 грошового стягнення, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Правове регулювання
3.2.1. Правовий статус обвинуваченого у кримінальному провадженні характеризується не лише правами, але й покладеними на нього законом обов`язками, одним з яких є обов`язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України).
Невиконання цього обов`язку може бути обумовлене лише поважними причинами, вичерпний перелік яких визначений ст. 138 КПК України:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
3.2.2. Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки частиною 2 ст. 28 КПК України покладено на суд, а Розділом ІІ КПК України передбачені механізми, спрямовані на забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а саме - заходи забезпечення кримінального провадження, одним з яких є накладення грошового стягнення.
Право суду накласти грошове стягнення на особу, яка не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, передбачене ч. 3 ст. 146 КПК України.
3.2.3. За змістом ч. 1 ст. 323 КПК України, наслідком неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання є відкладення судового розгляду. У цьому випадку суд призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення прибуття обвинуваченого до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
У випадку, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду (ч. 1 ст. 139 КПК України).
3.3. Обставини, встановлені судом
3.3.1. Сторона захисту була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи 17 жовтня 2022 року, про що свідчить розписка обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 19 вересня 2022 року (т. 3, а.с. 142).
Як вже зазначив суд, у судове засідання сторона захисту не прибула. Хоча обвинувачений ОСОБА_2 повідомив секретаря судового засідання про причини свого неприбуття, втім жодних доказів на підтвердження поважності цих причин не надано.
3.3.2. Обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику - адвокату ОСОБА_8 було повідомлено про перенесення судового засідання на 10 годину 30 хвилин того ж дня у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та роз`яснено можливість взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів або з приміщення будь-якого суду, територіально наближеного до їх місцеперебування (телефонограма від 17 жовтня 2022 року; т. 3, а.с. 155), втім жодних заходів, спрямованих на участь у судовому засіданні, з боку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників вжито не було.
3.4. Висновки суду
3.4.1. Колегія суддів свідома того, що учасники кримінального провадження можуть стикнутися з певними непередбачуваними обставинами, які об`єктивно перешкоджають їх прибуттю у судове засідання. Водночас кримінальний процесуальний закон містить механізм, спрямований на забезпечення участі у судовому засіданні у таких випадках, - участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України).
Частиною 2 ст. 336 КПК України передбачено, що здійснення судового засідання у режимі відеоконференції можливе лише за згодою обвинуваченого, тобто є його правом, а не обов`язком. Втім, це застереження не поширюється на умови воєнного стану, який наразі діє на території країни у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та був оголошений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2402-ІХ від 24 лютого 2022 року, продовжений Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року.
3.4.2. Викладене свідчить, що обов`язок обвинуваченого прибувати на виклик суду передбачає не лише безпосередню присутність у судовому засіданні, але й, за наявності об`єктивних перешкод для такої участі, активне використання процесуальних механізмів, які б забезпечили його участь у кримінальному провадженні, зокрема, у режимі відеоконференції.
Водночас обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не прибули, доказів поважності причин неприбуття суду не надали, заходів щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції не вжили.
Суд зауважує, що раніше сторона захисту зверталася з клопотаннями про здійснення судових засідань у режимі відеоконференції, які задовольнялися судом, що свідчить про те, що такий формат участі у судових засіданнях є прийнятним і зрозумілим для сторони захисту.
Отже, колегія суддів констатує факт невиконання обвинуваченим ОСОБА_2 своїх процесуальних обов`язків, а отже наявні підстави для застосування до нього такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення.
3.4.3. До того ж, колегія суддів вважає слушним зауваження прокурора про те, що це не перший факт невиконання своїх процесуальних обов`язків з боку обвинуваченого ОСОБА_2 . Так, у судові засідання 20 квітня та 17 травня 2022 року не прибув ані обвинувачений ОСОБА_2, ані його захисники - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 попри те, що вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (т. 2, а.с. 63, 176).
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вже неодноразово порушував свої процесуальні обов`язки, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до нього грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 200 грн з огляду на встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір, який з 01 липня складає 2 600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 131, 139, 144, 323, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Брідок Заставнівського району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, грошове стягнення у вигляді 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 200 (п`ять тисяч двісті) грн.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до положень ст. 147 КПК України він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення.
Клопотання подається суду, який постановив ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5