Document No. 106843376

Справа № 991/4656/22

Провадження 1-кс/991/4675/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання начальника Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України ОСОБА_4. про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому начальник Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України просить скасувати арешт із забороною відчуження та розпорядження на квартири АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 у справі № 760/24748/19 накладено арешт на зазначені квартири. Власником квартир є 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України, назву якого змінено на Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України. Метою накладення арешту, серед іншого, стало обмеження власника у відчуженні та розпорядженні майном задля проведення судової економічної експертизи, об`єктами якої є арештовані квартири.

Враховуючи строки проведення експертизи, встановлені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, а також те, що з моменту накладення арешту пройшло більше 974 днів, у власника майна є обґрунтовані сподівання, що експертиза у кримінальному провадженні вже здійснена. Отже необхідність в обмеженні у праві відчуження та розпорядження арештованими квартирами відпала.

Також власник майна звернув увагу на положення ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої, зокрема, кожна юридична особа має право вільно володіти своїм майном та ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; ст. 28 КПК України, положення якої визначають критерії розумності строків кримінального провадження.

Разом з цим, враховуючи збройну агресію Російської Федерації проти України у органів Державної прикордонної служби України існує нагальна потреба у житлі, яке буде розподілене серед сімей прикордонників, які втратили своє житло або були вимушені здійснити евакуацію з територій, на яких ведуться бойові дії. ТОВ «Вестбудінвест» у письмовій формі висловило свою готовність виконати внутрішні опоряджувальні роботи у квартирах, які знаходяться під арештом.

Представник власника майна у судовому засіданні позицію, висловлену у клопотанні, підтримав, просив задовольнити.

Національне антикорупційне бюро України явку свого представника у судове засідання не забезпечило. Від старшого детектива ОСОБА_5. на адресу електронної пошти суду надійшла заява, у якій останній просить клопотання розглядати без участі детектива, проти скасування арешту майна орган досудового розслідування не заперечує.

Заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимог ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

Встановлено, що 27.12.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі № 760/24748/19, згідно якої наклав арешт, у тому числі на квартири АДРЕСА_1, із забороною відчуження та розпорядження.

Правовою підставою для накладення арешту майна стала наявність достатніх підстав вважати, що таке майно, відповідає критерія речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є предметом експертного дослідження щодо встановлення дійсної вартості квартир з урахуванням їх реального зносу.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані квартири на праві державної власності належать 1 окремому відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України.

Відповідно до витягу з директиви адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021 № 3 ДСК найменування «1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України» змінено на «Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України».

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадами кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ч. 1 ст. 22 КПК України); диспозитивність, якою закріплено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України).

Як встановлено із заяви старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5. від 19.10.2022 орган досудового розслідування не заперечує проти скасування арешту майна.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що мета з якою накладено арешт на квартири у кримінальному провадженні досягнута та у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тому, на переконання слідчого судді, таке втручання у право власності третіх осіб, як арешт майна, вже не відповідає принципу пропорційності, коли має бути дотримано справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом прав особи.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 у справі № 760/24748/19 на квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1