- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/4619/22
Провадження 1-кс/991/4637/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_16,
прокурора - ОСОБА_17,
підозрюваної - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_18,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №520210000000000081 від 09.02.2021 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки смт. Тиврів, Тиврівського р-ну, Вінницької обл., яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду Федорова О.В.
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520210000000000081 від 09.02.2021 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з 08.04.2020 до 31.07.2020 керівник ДП «Укрбурштин» ОСОБА_3, діючи спільно з ОСОБА_2, з метою заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» склав та підписав укладений між ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин» договір оренди неіснуючих нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також акти надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020 на загальну суму 288 300 грн., які містили завідомо неправдиві відомості. Відповідно до вказаного договору з додатками, ДП «Укрбурштин» приймало у строкове користування нематеріальні активи, а саме 107 позицій науково технічної документації вартістю 58 764 000 грн, та зобов`язувалося сплачувати орендну плату в розмірі 76 600 грн за один календарний місяць.
Після цього у зв`язку із працевлаштуванням директора ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_4 у батальйон патрульної поліції у м. Біла Церква УПП у Київській області ОСОБА_2 у період із 31.07.2020 до 20.08.2020, точний час та обставини в ході досудового розслідування не встановлено, залучив до вчинення злочину ОСОБА_1, запропонувавши їй обійняти посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані».
В подальшому, 31.08.2020, ОСОБА_1 як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», з одного боку та ОСОБА_3 як директор ДП «Укрбурштин» з іншого, достовірно знаючи про те, що науково технічна документація не існує і в оренду не передавалася, підписали акт надання послуг №5-4/5 до Договору про оренду нематеріальних активів № П-4/5 від 08.04.2020 на суму 76 700 грн., який містив завідомо неправдиві відомості.
Крім того, ОСОБА_1 діючи як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», та ОСОБА_3 як директор ДП «Укрбурштин», достовірно знаючи, що науково-технічна документація в кількості 107 позицій не існує та не може бути передана на зберігання ДП «Укрбурштин», діючи за вказівкою ОСОБА_2, 01.09.2020, підписали договір відповідального зберігання № 09-20 та акт здачі-приймання майна з ТОВ «Ленд Груп Компані».
Відповідно до договору відповідального зберігання та акта здачі приймання майна ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна, що не відповідало дійсності, оскільки такої документації не існувало і вона фактично не передавалася.
За твердженням детектива, після цього ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 28.10.2020, перебуваючи в м. Києві по просп. Героїв Сталінграда, 24, повідомив на гарячу лінію Національної поліції України про викрадення з його автомобіля марки «Opel» моделі «Vectra», д.н.з. НОМЕР_1, фінансово-господарських документів та майна ДП «Укрбурштин», у тому числі документів, які були предметом вищезгаданого договору.
Як вказано в клопотанні, 08.10.2020 ОСОБА_3 від імені ДП «Укрбурштин» та ОСОБА_1 від імені ТОВ «Ленд Груп Компані», зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про фіктивність заборгованості, уклали та підписали з директором ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5 договір поруки № 80 016/02 (про відступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «Ленд Груп Компані» передало вказаному товариству право вимоги за договором про оренду нематеріальних активів від 08.04.2020 № П-4/5 на суму 365 000 гривень.
08.01.2021, директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_1 та директор ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_5, подали до господарського суду м. Києва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, заяви про включення до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» на суму 58 764 000 грн та ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн з метою подальшого її стягнення у справі № 910/18166/20.
Усе викладене стало підставою для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, тобто у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
На переконання детектива, повідомлена ОСОБА_1 підозра відповідає критеріям «обґрунтованості» і «розумності» та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, перелік яких наведений у змісті клопотання із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до неї запобіжного заходу у виді застави.
Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, детектив вказує, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки їй повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення їх покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що, на думку детектива, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Детектив вважає, що усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, детектив зазначає, що наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 від 08.04.2019) та скасування візового режиму з країнами Європи надає додаткові можливості підозрюваній особі з метою ухилення від досудового розслідування і суду - безперешкодно та швидко залишити територію України.
Також детектив вказує, що за даними слідства, ОСОБА_1 отримала у 2020 році 248 787,75 грн доходу, у 2021 році - 341 436,8 грн, у 2022 році - 135 061,97 грн і при цьому, вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину разом з ОСОБА_2, який у 2021 році отримав 4 500 000 грн доходу, та може допомогти підозрюваній переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Наведені вище обставини, на переконання детектива, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків втечі підозрюваної ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також детектив вважає, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вона продовжує обіймати посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані» та відповідно до Статуту може самостійно вирішувати питання діяльності державного підприємства, однак, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може діяти у власних інтересах, а не в інтересах підприємства. Детектив вважає, що підозрювана може вчиняти дії щодо знищення, підміни, спотворення фінансово-господарських документів підприємства, оригінали яких не було вилучено стороною обвинувачення у ході проведення досудового слідства. Крім того, ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе видати нові фінансово-господарські документи.
Додатково детектив відзначає, що характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1, свідчать про те, що вона може будь-яким чином, в тому числі використовуючи власне службове становище, умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. На думку детектива, ОСОБА_1 матиме можливість контактувати із свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення їй повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженню. Враховуючи, що на даний час ОСОБА_1 продовжує бути директором ТОВ «Ленд Груп Компані», а також вчинила особливо тяжкий злочин шляхом зловживання своїм службовим становищем, у зв`язку з чим, в органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, вплив, авторитет, зв`язки у інших сферах суспільного життя, незаконними засобами впливатиме на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які є фахівцями у сфері геології, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_1 детектив вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання детектива, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків і зазначений розмір застави не є завідомо непомірним.
Крім того, керуючись ч. 5 ст. 194 КПК України, детектив вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю;
6) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_17 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_18 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи, що наявні обставини, які спростовують реальність настання визначених слідством ризиків, вказував про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та непомірність запропонованого детективом розміру застави, а тому просив застосувати до підозрюваної менш обтяжливий запобіжний захід.
Підозрювана ОСОБА_1 підтримала доводи свого захисника і зазначила, що ризик переховування нічим не обґрунтований, будь-якого наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню не має, просила визначити їй заставу у мінімальному розмірі.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_1 12.10.2022, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останньої про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 могла вчинити інкриміновані їй злочини. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за двома епізодами злочинної діяльності, а саме за фактами замахів на заволодіння коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 60 000 000 грн., вчинених при укладенні та виконанні договорів про надання послуг оренди та відповідального зберігання для ДП «Укрбурштин, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами останнього у змові із представниками приватних суб`єктів господарювання.
Як встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваних злочинів передбачав укладення між ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані» правочинів щодо надання послуг, які фактично не виконувались та у подальшому перерахуванні за вказаними договорами коштів на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання. Так, за версією слідства, між ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані» були укладені договір оренди та договір відповідального зберігання науково-технічної документації, яка фактично не передаватиметься та не існує, а також підписано ряд інших документів із неправдивими відомостями, з метою створення кредиторської заборгованості ДП «Укрбурштин» перед пов`язаними суб`єктами господарювання у т.ч. ТОВ «Ленд Груп Компані», та подальшого її стягнення на користь таких підконтрольних юридичних осіб, та у вжитті заходів для приховування вчинення злочинів.
За даними слідства, ОСОБА_1 як директор ТОВ «Ленд Груп Компані» уклала та підписала акт надання послуг до договору №П-4/5 від 08.04.2020 про оренду нематеріальних активів (науково-технічної документації). Крім того, ОСОБА_1 уклала та підписала договір відповідального зберігання №09-20 від 01.09.2020, предметом якого була та сама науково-технічна документація, а також акт здачі-приймання відповідного майна до вказаного договору.
При цьому, 28.10.2020 директор ДП «Укрбурштин» звернувся до органів Національної поліції із заявою про викрадення з його автомобіля технічної документації, яка була предметом зазначених договорів.
Після цього, 01.11.2020, ОСОБА_1 підписала акт №568 про повернення з відповідального зберігання відповідної науково-технічної документації.
Водночас, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, будь-яка науково-технічна документація у користування ДП «Укрбурштин» не передавалась і на вказаному підприємстві не зберігалась, а відповідні дії призвели до виникнення у ДП «Укрбурштин» кредиторської заборгованості по вказаним договорам, внаслідок неповернення нібито переданої науково-технічної документації. У подальшому кредиторські вимоги за відповідними договорами були включені до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» у справі про банкрутство з метою стягнення на користь пов`язаних товариств штучно створеної заборгованості.
Описані вище дії ОСОБА_1 та інших співучасників, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» шляхом створення штучної кредиторської заборгованості перед підконтрольними приватними товариствами та її подальшого стягнення на їх користь, що свідчить про ймовірне вчинення ними інкримінованих кримінальних правопорушень. При цьому, з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваної, її службове становище та надані повноваження, існують достатні підстави вважати, що їй дійсно була відведена роль співучасника таких злочинів.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, могли б настати для ДП «Укрбурштин» як боржника за відповідними договорами. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованою кваліфікацію її дій за 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах та як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, та складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Зазначені вище обставини, які враховані слідчим суддею при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, підтверджуються копіями таких досліджених в ході судового засідання документів:
-договором оренди нематеріальних активів № П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання передачі до вказаного договору, а також актами надання послуг №1-4/5 від 30.04.2020, №2-4/5 від 31.05.2020, № 3-4/5 від 30.06.2020, №4-4/5 від 31.07.2020, №5-4/5 від 31.08.2020, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» отримало в оренду науково-технічну документацію в кількості 107 позицій,
-договором відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020 та актом здачі-приймання майна, відповідно до яких ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30.10.2020 науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна;
-протоколом огляду від 25.08.2022, в ході якого оглянуто із залученням спеціаліста перелік науково-технічної документації, яка була предметом договору оренди від 08.04.2020 та відповідального зберігання від 01.09.2020, та встановлено, що вказаний перелік містить порушення бібліографічних записів та описів, а також вказані науково-технічні праці відсутні у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який повідомив, що він є доктором геологічних наук та співавтором низки наукових праць, у тому числі геологічного вивчення надр, зокрема покладів бурштину. Крім того, при ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів він повідомив, що вони у вітчизняних каталогах, реєстрах і базах відсутні, а переважна кількість записів виконана шляхом перефразувань текстових запозичень слів, словосполучень і фраз і достовірних джерел інформації;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7, яка повідомила, що працює і Інституті геологічних наук НАН України. При ознайомленні зі списком 107 науково-технічних документів ТОВ «Ленд Груп Компані» вона повідомила, що вказаний список містить неіснуючі наукові праці, а даний перелік сформований на основі існуючих праць шляхом зміни та перекручування назв наукових праць;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який повідомив, що науково-технічна документація ТОВ «Ленд Груп Компані» містить неіснуючий перелік наукових праць. Крім того, в разі необхідності використання в роботі наукових праць, працівники ДП «Укрбурштин» мали змогу ознайомлюватися з науковими працями безкоштовно у відповідних установах;
-заявою про визнання кредитором у справі № 910/18166/20 про банкрутство, відповідно до якої директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з грошовими вимогами до ДП «Укрбурштин» на загальну суму 58 764 000 грн;
-договором від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, відповідно до якого директором ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_1 та директором ДП «Укрбурштин» ОСОБА_3 відступлено право вимоги до ДП «Укрбурштин» на користь ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн;
-висновками судово-почеркознавчих експертиз №535/1 від 03.02.2022, №536/1 від 03.02.2022, №448/1 від 21.09.2022, відповідно до яких підписи від імені директора ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_1 у договорі відповідального зберігання № 09-20 від 01.09.2020, акті надання послуг №5-4/5 від 31.08.2020, заяві про визнання кредитором у справі № 910/18166/20 про банкрутство та договорі поруки від 80-016/02 (про відступлення права вимоги) від 08.10.2020, виконані ОСОБА_1 ;
-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 28.09.2021-13.10.2021, відповідно до якого виявлено файл з чорновими записами щодо проведених фінансових операцій за 2020 рік, в тому числі не офіційних, що стосуються господарської діяльності ДП «Укрбурштин» та суб`єктів господарювання, які в подальшому заявили грошові вимоги до нього. Крім того, у вказаному файлі передбачені кошти для працівників правоохоронних органів за початок досудового розслідування про викрадення науково-технічної документації;
-протоколами негласних (слідчих) розшукових дій, відповідно до яких колишній директор ДП «Укрбурштин» ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_10 повідомляли новому директору ДП «Укрбурштин» ОСОБА_11 про безпідставність грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» та пропонували відмовитися від них взамін визнання грошових вимог інших кредиторів ДП «Укрбурштин»;
-листом СВ Оболонського УП ГУ НА в м. Києві з витягом з ЄРДР, відповідно до якого 28.10.2020 ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;
-статутами ДП «Укрбурштин» та ТОВ «Ленд Груп Компані»;
-рішеннями учасників ТОВ «Ленд Груп Компані»;
-листами ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин»;
-протоколами допитів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14 ;
-протоколами огляду від 16.05.2022, 10.03.2021, 11.10.2022, 18.10.2021, 12.09.2022, 19.11.2021, 09.09.2022, 28.09.2022;
-протоколом обшуку офісу від 21-22 вересня 2021 року;
-протоколами НСРД від 04.03.2021, 18.03.2021, 30.04.2021;
-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи можливість підозрюваної залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянки України для виїзду за кордон та відсутності обмежень щодо виїзду за межі території держави в умовах запровадженого воєнного стану. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваній пред`явлено підозру у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватої у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі свідчить про існування вказаного ризику. Водночас, слідчий суддя вважає, що рівень такого ризику наразі є мінімальним, враховуючи, відсутність відомостей про часті перетини кордону чи невисокий рівень майнового стану.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2.Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи прокурора про існування ризику знищення, приховування чи спотворення речей та документів, які мають значення для цього кримінального провадження, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_1 обіймає посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані», а тому може мати доступ до господарських документів вказаного товариства та вчиняти дії щодо їх знищення, спотворення чи приховування. Також зважаючи на вказані відомості, існує ризик створення нових господарських документів товариства для приховування слідів злочину. У цьому контексті слідчий суддя враховує й описаний спосіб вчинення інкримінованих злочинів, а саме складання і підписання документації із внесенням до неї недостовірних відомостей.
За таких обставин, існування зазначеного ризику знайшло своє підтвердження.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При встановленні можливості здійснення незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги, що інкримінований підозрюваній злочин ймовірно вчинений у співучасті, що може дозволити координувати свої дії підозрюваним їхні показання. Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана продовжує обіймати посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані», що дає можливість використовувати своє службове становище для здійснення впливу на свідків, що перебувають у її підпорядкуванні.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України;
-пред`явлення їй підозри у вчиненні декількох злочинів, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна;
-наявність міцних соціальних зв`язків;
-помірний майновий стан;
-позитивні характеристики з попередніх місць робіт.
3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Так, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваної. При чому у випадку невиконання підозрюваною покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави, що є стримуючим фактором як для виконання обов`язків, так і реалізації встановлених ризиків.
Враховуючи доведеність прокурором ризиків, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного.
3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній особі, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, її майновий стан, сімейний стан особи, інші дані про особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, тобто один із злочинів який їй інкримінується є особливо тяжким, а тому враховуючи п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо неї має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень.
В обгрунтування такого розміру застави, прокурор вказує, що у ОСОБА_1 та осіб, з якими нею було вчинено кримінальні правопорушення, є значні матеріальні активи у вигляді нерухомого майна та корпоративних прав в статутних фондах суб`єктів господарювання. Зокрема, ОСОБА_2, якому інкримінується вчинення у співучасті з ОСОБА_1 злочинів, відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів у 2021 році отримав 4 500 000 грн доходу.
Однак, слідчий суддя не погоджується з такими доводами прокурора, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно встановити можливість підозрюваною особою виконувати умови такого запобіжного заходу. Зокрема, у разі застосування застави необхідно визначити такий її розмір, який буде не завідомо помірним для підозрюваної та здатен достатньою мірою гарантувати покладені на підозрювану обов`язки.
Так, при визначенні розміру застави підозрюваній ОСОБА_1 слідчий суддя враховує її помірний майновий стан, зокрема отримання офіційних доходів протягом 2021 року більше 350 тис грн, можливість отримання додаткових доходів під час перебування на посаді директора ТОВ «Ленд Груп Компані», враховуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні відомості про нарахування неофіційних зарплат учасникам злочинної діяльності, відсутність на утриманні будь-яких осіб, сімейний стан підозрюваної, як є заміжньою та повнолітнього сина, а також тяжкість інкримінованих їй злочинів та спосіб їх вчинення.
Беручи до уваги вказані відомості, слідчий суддя вважає, що розмір застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 гривень, є помірним для підозрюваної та здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрювана або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрювану обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території міста Києва.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2022 року.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у виді застави - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі двісті (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.
3.Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зі свідками: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначити до 12 грудня 2022 року включно.
5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
6.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
7.Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.
9.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та її захиснику.
11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №520210000000000081 від 09.02.2021 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15