- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/4483/22
Провадження 1-кс/991/4500/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, ст.детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000088 від 29.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 cт.368 та ч.3 ст.28 ч.3 ст. 332 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2022 старший детектив Національного бюро Другого відділудетективів Четвертогопідрозділу детективів Головного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюро України ОСОБА_3 запогодженням зпрокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_5 звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку 05.10.2022 обшуку автомобіля марки Renault Trafic, р.н. НОМЕР_1 (колишній р.н. НОМЕР_2 ), VIN: НОМЕР_3 та належать на праві власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме мобільного телефона Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато на підставі повідомлення Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України про те що, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_8 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем, сприяє незаконному переміщенню товарів через державний кордон з метою отримання неправомірної вигоди.
У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_7 ймовірно причетний до організації злочинної схеми незаконного переміщення осіб через державний кордон України, до якої залучив підпорядкованих військовослужбовців ДПС України, наближених цивільних осіб та представників іноземної сторони. Незаконне переміщення осіб здійснюється на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України, а саме на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із каналів пошуку «клієнтів» та набору груп для подальшого перетину кордону є телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якому абонентом « ОСОБА_8 » розміщуються оголошення про надання відповідних послуг. Вартість послуги з незаконного переміщення осіб становить 5000 доларів США. Слідством встановлено та ідентифіковано 11 громадян України, яким за вищевказаною схемою організували незаконний перетин кордону та які наразі знаходяться у різних країнах Європи. Розрахунок за надані послуги здійснюється на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки після перетину державного кордону України.
Наведені обставини дають підстави вважати, що організатори протиправної схеми переміщення осіб через державний кордон у період травня-вересня 2022 року отримали щонайменше 55000 доларів США, що в еквіваленті становить 2010800 грн та в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, під час проведення негласного аудіоконтролю отримано відомості про організацію ОСОБА_7 незаконного переміщення через державний кордон громадянина України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 . 21.06.2022 року вказана особа у складі групи із 4 громадян України перетнула лінію державного кордону на ввіреній ОСОБА_7 ділянці державного кордону України та із території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки виїхала до Румунії. В ході виконання доручення, оперативними співробітниками СБУ встановлені та ідентифіковані вказані особи, один із яких - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, повідомив, що здійснив виїзд за кордон, використовуючи послуги та інструкції абонента « ОСОБА_8 » оголошення якого знайшов в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Отримані відомості можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вказаного телеграм-каналу, що використовується для пошуку «клієнтів», яким надаються послуги з незаконного переміщення через державний кордон.
За результатом проведення контролю за вчиненням злочину та заходів візуального спостереження, використовуючи послуги та інструкції абонента « ОСОБА_8 », оголошення якого міститься в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », 22.08.2022 зафіксовано факт перетину групою осіб державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також ідентифіковані транспортні засоби та особи, залучені до протиправної діяльності. Зокрема, до перевезення осіб причетний ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 який на автомобілі «Рено Трафік», державний номер НОМЕР_2, перемістив «нелегалів» до місця перетину державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Вказана особа є внутрішньо переміщеною особою та земляком ОСОБА_7 і проходить як співрозмовник під час проведення заходів негласного аудіоконтролю, в процесі якого ОСОБА_7 обговорює його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної із незаконним переміщенням осіб через державний кордон.
05.10.2022 у період часу з 13:08 до 14:38 детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 від 19.09.2022 у справі 991/3895/22 проведено обшук автомобіля марки Renault Trafic, р.н. НОМЕР_1 (колишній р.н. НОМЕР_2 ), VIN: НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на момент проведення обшуку знаходився на передньому водійському сидінні.
В ході обшуку ОСОБА_6 надав детективам Національного бюро мобільний телефон Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7, на якому містяться переписки в інтернет-месенджерах WhatsApp, Telegran, Viber, Lite, які представляють інтерес для досудового розслідуваня, а в телефонній книзі записані контакти інших фігурантів кримінального провадження.
У зв`язку з тим, що даний телефон використовувався під час вчинення злочинів, а також тим, що надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про його вилучення. Як зазначає ст. детектив, відповідно до матеріалів кримінального провадження є достатні підстави вважати, що вказаний пристрій містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Вилучення мобільного телефону Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7 у ОСОБА_6, свідчить про володіння останнім даними речами.
Тому 06.10.2022 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7 постановою детектива визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки вилучений мобільний телефон має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Тому старший детектив звернувся до суду із зазначеним клопотанням з метою збереження речових доказів на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судовому засіданні ст. детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, повідомив, що участь ОСОБА_6 у здійсненні розслідуваної протиправної діяльності з використанням належного йому автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_12 . Враховуючи той факт, що особи під час здійснення протиправної діяльності користувалися мобільним зв`язком, у тому числі використовували програми для обміну повідомленнями, доступ до листування в яких не було отримано у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виникла необхідність у проведенні експертного дослідження вилученого мобільного телефона на предмет наявності інформації, яка може бути використана у якості доказів.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 пояснив, що власник мобільного телефона ОСОБА_6 не заперечує наявності у його телефоні виявлених контактів, надав відповідні покази під час допиту, надав пароль доступу до мобільного телефона та всіляко сприяв досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні. У той же час представник власника майна вважає, що детективом не доведено відповідності вилученого мобільного телефона критеріям речових доказів, передбаченим КПК України. Зокрема, ст. 237 КПК України передбачає можливість проведення такої слідчої дії, як огляд. Під час проведення огляду, зважаючи на надання власником майна повного доступу до вмісту мобільного телефона, детектив міг безперешкодно його оглянути та отримати доступ, зокрема, до листування у телефоні. Також адвокат ОСОБА_4 звернув увагу на процесуальне походження вилученого майна - мобільного телефона, пояснивши, що перед проведенням обшуку автомобіля ОСОБА_6 було запропоновано в нього сісти, після чого обшук було розпочато і вилучено належний йому мобільний телефон. Водночас дозвіл на особистий обшук ОСОБА_6 не надавався. Окрім того, ОСОБА_6 є тимчасово переміщеною особою і здійснює діяльність зі встановлення газового обладнання на автомобілі. Належний йому мобільний телефон він використовує під час здійснення своєї професійної діяльності і на ньому наявне програмне забезпечення, яке неможливо перевстановити на новий телефон. Таким чином, накладення арешту на мобільний телефон перешкоджатиме конституційному праву на працю ОСОБА_6 . Виходячи з вищевикладеного, адвокат просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання, а у разі, якщо слідчий суддя вбачатиме підстави для його задоволення - задовольнити клопотання частково, з позбавленням права відчуження мобільного телефона.
З урахуванням заперечень представника власника майна ст. детектив ОСОБА_3 пояснив, що постанова про призначення експертизи буде винесена після проведення детального огляду вилученого мобільного телефона за участю спеціаліста, копіювання вмісту мобільного телефона та дослідження його образу, зокрема, на предмет наявності видалених файлів. У разі, якщо така інформація не буде віднайдена, мобільний телефон буде повернуто його власнику. Зазначені огляди проводяться у порядку черговості, втім у зв`язку із великою кількістю вилученої техніки оглянути її у 48-годинний строк не видалося за можливе. Таким чином, метою накладення арешту на зазначене майна є збереження речових доказів, у тому числі з метою запобігання його знищенню власником. Під час поверхневого огляду мобільного телефона було виявлено лише список контактів і листування з ними. Так, існує необхідність у встановленні файлів та повідомлень, які могли бути видалені, чим і пояснюється необхідність проведення експертного дослідження.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2,5,6цієї статтівизначено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Частинами 1, 2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує в тому числі і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Ст. детектив у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст.170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п.п. 1,2,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та як було зазначено вище, 05.10.2022 було проведено обшук у легковому автомобілі Renault Trafic р.н. НОМЕР_1 (колишній р.н. НОМЕР_2 ), VIN: НОМЕР_3, який знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 . На передньому водійському сидінні знаходився ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення обшуку ОСОБА_6 надав свій мобільний телефон Xiaomi Redmi Note Pro 8 чорного кольору. Як зазначено у протоколі обшуку від 05.10.2022 (т.1, а/с 15-20), корпус телефону з тильної сторони має пошкодження у вигляді тріщини. Екран телефону також має тріщини. Телефон знаходиться у пластиковому чорному чохлі. Встановлені ідентифікаційні ознаки телефону - IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 . У телефоні наявні сім-картки операторів мобільного зв`язку з телефонними номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7 . При проведенні огляду телефона встановлено, що на ньому інстальовано месенджери для спілкування через мережу інтернет: Viber, WhatsApp, Telegram, Lite. У телефонній книзі записані контакти, які становлять інтерес для досудового розслідування, а саме: " ОСОБА_13 " - НОМЕР_9, " ОСОБА_14 " - НОМЕР_10 (зі слів ОСОБА_6 належить куму його кума ОСОБА_15 - військовослужбовця Державної прикордонної служби), " ІНФОРМАЦІЯ_9 " - НОМЕР_11 (зі слів ОСОБА_6 належить його куму - ОСОБА_16 ). Зі вказаними абонентами наявні чати у месенджері WhatsApp. З огляду на те, що інформація, наявна у телефоні у вигляді контактів, переписок у месенджерах, а також у пам`яті телефона у вигляді можливих видалених файлів має значення для кримінального провадження, було прийнято рішення про вилучення вказаного телефону з сім-картками для подальшого вивчення їх фізичних властивостей.
Враховуючи вищевказане, постановою старшого Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 06.10.2022 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022 (т.1, а/с 21-24). У постанові зазначено, що у вказаному мобільному телефоні містяться переписки в інтернет месенджерах WhatsApp, Telegram, Viber, Lite, які представляють інтерес для досудового розслідуваня. У зв`язку з тим, що даний телефон використовувався під час вчинення злочинів, а також надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про його вилучення.
Згідно з абз.2 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження, абоякщо такіоб`єкти отриманів результатівчинення кримінальногоправопорушення чиє засобомабо знаряддямйого вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З аналізу положень ч. ч. 2, 3ст.170КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України,повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Частиною 11ст.170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Також варто зауважити, що у ході обшуку 05.10.2022 здійснено огляд мобільного телефона, під час якого виявлено мобільні додатки для листування та викликів Viber, Telegram, Lite, WhatsApp. Як пояснив у судовому засіданні ст. детектив, під час огляду вмісту мобільного телефона в ході обшуку було виявлено електронне листування з контактами, що становлять інтерес для досудового розслідування, а також існує необхідність у перевірці наявності видалених файлів та повідомлень, що і слугує підставою для проведення експертного дослідження з метою відновлення видалених даних.
Наявна інформація на вказаному мобільному телефоні сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в ньому, за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
Таким чином, отримання доступу до мобільного терміналу систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, в тому числі для ознайомлення із інформацією, яка має значення для кримінального провадження, вимагає проведення дослідження з використанням спеціального програмного забезпечення, а у разі необхідності - проведення експертного дослідження.
Необхідно також взяти до уваги можливу роль ОСОБА_6 у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення, оскільки, відповідно до доводів клопотання, саме він з використанням належного йому автомобіля марки Renault Trafic, р.н. НОМЕР_1 (колишній р.н. НОМЕР_2 ) здійснював переміщення осіб до ділянки державного кордону на ділянці відповідальності інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Відповідно, ОСОБА_6 міг спілкуватися із іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі за допомогою мобільного телефона та додатків для обміну повідомлення з використанням мережі Інтернет, для координації своїх дій.
За таких обставин та із урахуванням застосування учасниками конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю відновлення даних, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Тож накладення арешту на вищезазначене майно не порушуватиме принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Натомість, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилучених речах. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна.
У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя бере до уваги і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У даному випадку, враховуючи наявність ризиків знищення та/або спотворення інформації, що міститься на вказаному мобільному телефоні, а також зважаючи на потребу у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи щодо електронного носія та з`ясуванні додаткових обставин, слідчий суддя приходить до висновку про розумність та співмірність обмеження права власності у даному випадку. Окрім того, з огляду на наявність вищевказаних ризиків, часткове задоволення клопотання не забезпечить виконання завдань кримінального провадження, адже обмеження власника мобільного телефона лише у праві розпорядження ним надасть йому можливість вжити заходів щодо знищення інформації, яка міститься на мобільному телефоні.
На підставінаведеного,слідчий суддяприходить довисновку,що детективомдоведено,що зазначенемайно відповіднодо положеньст.170КПК Українивідповідає критеріям,зазначеним уст.98КПК України,відповідно допостанови старшогодетектива від06.10.2022є речовимдоказом, має суттєвезначення длявстановлення важливихобставин у кримінальному провадженні,оскільки відомості,що містятьсяв ньому,за своїмзмістом можутьбути використаніяк доказиподії кримінальногоправопорушення,встановлення осіб,які йоговчинили таїх співучасників,розміру завданоїшкоди таінших обставин,що підлягаютьдоказуванню підчас досудовогорозслідування даногокримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддяприходить довисновку, що клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, задовольнити.
Накласти арештіз забороноювідчуження,розпорядження такористування наречі,які буливилучені вході проведенняобшуку 05.10.2022автомобіля марки Renault Trafic, р.н. НОМЕР_1 (колишній р.н. НОМЕР_2 ), VIN: НОМЕР_3, що на праві власності належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note Pro 8, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI №2 НОМЕР_5 з наявними всередині сім-картками НОМЕР_6, НОМЕР_7 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1