Search

Document No. 106907081

  • Date of the hearing: 27/09/2022
  • Date of the decision: 27/09/2022
  • Case №: 760/9481/17
  • Proceeding №: 52017000000000106
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.

Справа № 760/9481/17

Провадження № 1-кп/4910/34/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючої - судді ОСОБА_11.,

суддів - ОСОБА_12., ОСОБА_13.,

секретаря судового засідання - ОСОБА_14.,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_15.,

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), захисника - адвоката ОСОБА_16. ( в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),

у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2, зареєстрована по АДРЕСА_3, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_5, зареєстрований в АДРЕСА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_7, зареєстрований по АДРЕСА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_10, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_11, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру застави,

УСТАНОВИВ:

22.08.2022 та 24.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави (Вх. № ЕП-7136/22 та Вх. № ЕП-7237/22).

І. Суть клопотання

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 3 200 000 грн, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (у разі її внесення). Кошти на депозитний рахунок суду у 2017 році внесли дві особи - ОСОБА_9 (2 144 000 грн) та ОСОБА_10 (1 056 000 грн). 13.02.2019 строк дії обов`язків закінчився та більше не продовжувався, проте обвинувачений і надалі сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки. Судовий розгляд цього кримінального провадження триває з 09.06.2017, протягом якого розмір застави періодично зменшувався.

Обвинувачений зазначає, що системний аналіз КПК України вказує на те, що сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про його припинення та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався. З 24.02.2022 введений воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, тому він був змушений вивезти свою родину за кордон. Завдяки допомозі волонтерів наразі вони перебувають у Італії. Для подолання значної відстані між Києвом та Італією (2 400 км), ОСОБА_1 необхідні додаткові кошти (оскільки у родини обмежена їх кількість). Під час розгляду кримінального провадження обвинувачений не перешкоджає його розгляду, має постійне місце проживання, є єдиним годувальником родини (утримує малолітніх дітей, дружину, допомагає літнім батькам), користується закордонним паспортом, та при цьому не вчиняє жодних спроб втечі, реалізації ризиків, передбачених ст.194 КПК України.

Також вказує, що заставодавець ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_9, та дотепер її спадкоємець - ОСОБА_10 не має можливості отримати належну їй спадщину, більшу частину якої складають грошові кошти внесені в якості застави. Окрім того, у 2022 році ОСОБА_10 зверталась до Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком, у чому їй було відмовлено. Інші кошти для існування, окрім як пенсії, у неї відсутні, її матеріальне становище є дуже скрутним. Станом на теперішній час спадкоємцю ОСОБА_10 не повернуто 311 611,5 грн.

Із квітня 2017 року пройшло більше 5 років, протягом цього часу інфляція становила більше 10 відсотків на рік, що означає те, що у країні триває девальвація гривні. Фактично, спадщина знецінюється з кожним роком все більше і більше.

Описані вище обставини, у своїй сукупності, свідчать про наявність підстав для зменшення встановленої ОСОБА_1 застави до межі 7 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 17 367 грн та зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а решту грошових коштів просить повернути спадкоємиці ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - у розмірі 311 611,5 грн, та ОСОБА_10 - у розмірі 806 021,5 грн. Частину коштів у розмірі 10 000 грн - перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

ІІ. Позиції учасників провадження

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане ним клопотання, вважає, що обставинами, які можуть слугувати підставами для зменшення розміру застави, є: скрутне матеріальне становище ОСОБА_10 ; значний сплив часу, у зв`язку з чим визначені ризики зменшились; знецінювання коштів (національної валюти); необхідність додаткових коштів для його повернення до України.

Захисник ОСОБА_16. підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити, вважає, що підстави для зменшення розміру застави наявні. Додав, що фінансовий стан заставодавців та обвинуваченого є досить скрутним. Із плином часу зменшились ризики, жодних зволікань або порушень процесуальних обов`язків з боку обвинуваченого за час розгляду справи не було.

Прокурор ОСОБА_15. заперечила щодо задоволення клопотання, зазначила, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначені підстави повернення застави. Розмір застави, який просить встановити обвинувачений ОСОБА_1, є нижчим за встановлений КПК України розмір, визначений для осіб, які вчинили особливо тяжкі кримінальні правопорушення. На даний час не встановлені нові обставини, які дали б змогу прийняти рішення про зменшення розміру застави, ризики продовжують існувати, а посилання на соціальні зв`язки є недоречним, у зв`язку з перебуванням обвинуваченого із сім`єю за кордоном.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України, із визначенням розміру застави в 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 3 200 000 грн., з покладенням ряду обов`язків у разі внесення застави.

03.04.2017 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 внесли всю суму застави окремими платіжками, що підтверджується банківськими квитанціями, копії яких надано обвинуваченим ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.10.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 було визначено інший розмір застави та встановлено його в розмірі 500 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 1 135 000 грн.

Станом на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави обов`язків, передбачених ч.5 с.194 КПК України, на обвинуваченого не покладено.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч.1 ст.7 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалі від 31.03.2017 не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави (зміни запобіжного заходу) призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання чи порука.

Разом з тим, суд враховує, що в кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення, тривалість застосування застави, яка була визначена для обвинуваченого в розмірі 500 прожиткових мінімуми, становить одинадцять місяців. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що ОСОБА_1 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні чи якимось іншим чином впливати на них.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки ризики частково зменшилися, ОСОБА_1 не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи в пов`язаних структурах, а тому ризик впливу на свідків чи експертів може тільки припускатись; враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом часу розгляду справи; тривалість дії запобіжного заходу, стосовно обвинуваченого необхідно встановити заставу меншого розміру, з урахуванням обставин, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Суд враховує, що протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_1 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України). Таким чином, ці обов`язки забезпечуються заставою.

Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).

З урахуванням цих обставин суд вважає, що застава у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (400 х 2 481 грн = 992 400 грн) з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

Разом з тим, решту зі сплачених розмірів застави у розмірі 142 600 грн (1 135 000 грн - 992 400 грн) необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_10 та спадкоємцеві заставодавця ОСОБА_9, яким також є ОСОБА_10, з огляду на те, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наданого обвинуваченим.

Інші обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_1 та які, на його думку, підтверджують необхідність повернення застави: скрутне матеріальне становище ОСОБА_10 ; знецінювання коштів (національної валюти) та необхідність додаткових коштів для його повернення на територію України, не враховуються судом як підстава для зміни запобіжного заходу.

Стосовно зазначеного обвинуваченим ОСОБА_1 прохання перерахувати частину застави у розмірі 10 000 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, суд зазначає таке.

За загальним правилом, кошти, внесені як застава повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд. Додана до матеріалів клопотання копія заяви від 19.08.2022 із особистим підписом ОСОБА_10, в якій вона просить зменшити розмір застави та перерахувати частину коштів в розмірі 10 000 грн на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, свідчить про її особисте волевиявлення на вчинення таких дій із майном, належним їй на праві власності, з огляду на що суд задовольняє таке прохання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 201, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 135 000 грн. (500 прожиткових мінімуми для працездатних осіб) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 992 400 грн. (400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Суму застави в розмірі 71 300 грн. (сімдесят одну тисячу триста гривень) повернути спадкоємцю заставодавця ОСОБА_9 - ОСОБА_10 .

Суму застави в розмірі 61 300 грн. (шістдесят одну тисячу триста гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_10 .

Суму застави в розмірі 10 000 (десять тисяч тисяч) гривень повернути заставодавцеві - ОСОБА_10 та за заявою заставодавця ОСОБА_10 перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Судді: ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13