- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/1297/22
Провадження 1-кп/991/8/22
УХВАЛА
19 жовтня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
захисників ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_11. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
Під час підготовчого судового засідання адвокатом ОСОБА_11. подано чергове клопотання про повернення обвинувального акта у вищеназваному кримінальному провадженні.
Доводи клопотання.
У своєму клопотанні від 18.10.2022 адвокат зазначила, що за результатами ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, реєстром матеріалів досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні та супровідним листом, яким були скеровані названі документи стороні захисту, захисниками було виявлено, що підписи на обвинувальному акті та супровідному листі до нього не належать прокурору ОСОБА_2.
Крім цього, як стверджує сторона захисту, на користь того факту, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 не міг бути підписаним прокурором ОСОБА_2 01.03.2022, свідчить також і та обставина, що останнього, наказом Генерального прокурора ОСОБА_13. № 444-ц від 17.03.2022 було увільнено від виконання обов`язків прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з 25.02.2022 у зв`язку із вступом останнім на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Відповідно до табелю обліку робочого часу за березень місяць 2022 року, ОСОБА_2 з 01.03.2022 був фактично увільнений та не перебував на робочому місці.
Зважаючи на вказане, у зв`язку з виникненням відповідних сумнівів щодо належності підписів на обвинувальному акті прокурору ОСОБА_2, стороною захисту було ініційовано проведення низки судових експертиз, якими встановлено, що підписи від імені прокурора ОСОБА_2. на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, та супровідному листі до нього виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Об`єктом дослідження таких експертиз були оригінали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідного листа, яким було скеровано такий процесуальний документ стороні захисту, а також копії обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідного листа, що були направлені до Вищого антикорупційного суду та перебувають у матеріалах справи № 991/1297/22.
У подальшому, зважаючи на те, що українським законодавством не передбачено можливості проведення почеркознавчих досліджень з метою ідентифікації виконавця підпису на підставі копій документів, врахувавши позицію Суду висловлену у попередніх рішеннях, стороною захисту було ініційовано проведення почеркознавчої експертизи, об`єктом дослідження якої був оригінал обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідного листа, які містяться у матеріалах судової справи № 991/1297/22.
За результатами проведення почеркознавчої експертизи, за твердженням захисника, було складено експертний висновок від 18.10.2022 за № 25132/25133/22-32, яким встановлено, що підписи від імені прокурора ОСОБА_2. на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідному листі, адресованих Вищому антикорупційному суду, виконані не тією особою, зразки якої надано в якості порівняльного матеріалу гр. ОСОБА_2 . Крім цього експерт зробив висновок, що підписи від імені прокурора ОСОБА_2. на оригіналі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідному листі, скерованих стороні захисту, а також оригіналі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідному листі, які були направлені до Вищого антикорупційного суду, виконані однією особою, тобто не ОСОБА_2, а іншою особою.
Висновком експерта № 22-5195 від 17.10.2022 зазначено, що відсутні жодні ознаки, які б свідчили про вплив на виконавця підписів на обвинувальному актів та супровідному листі якихось збиваючих факторів.
Посилаючись на вказані обставини в сукупності, захисник стверджує, що передача до суду обвинувального акта, який не був затверджений прокурором, свідчить про те, що такий процесуальний документ не має юридичної сили, а це, в свою чергу, є безумовною підставою для його повернення прокурору.
Позиція сторони захисту.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_11. вимоги клопотання підтримала. Пояснення надала аналогічні викладеним у клопотанні. Додатково звернула увагу на нові докази, які на думку сторони захисту, свідчать про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України в частині його затвердження прокурором. Такими новими доказами є висновки почеркознавчих експертиз, об`єктом дослідження яких був обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та супровідний лист, скерований стороною обвинувачення до Вищого антикорупційного суду. Також зазначила, що у цьому кримінальному провадженні закінчилися строки досудового розслідування через невиконання вимог ст. 290 КПК України, у тому числі й через те, що обвинувальний акт не підписував прокурор ОСОБА_2.
Адвокат ОСОБА_8. у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Зауважив, що призначення обвинувального акта, який не затверджений уповноваженим прокурором, до судового розгляду, буде мати наслідком притягнення до судового слідства за відсутності обвинувачення. Просив клопотання задовольнити та повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 прокурору.
Захисник ОСОБА_12. вимоги клопотання підтримала. Наголосила на наявності підстав для повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 прокурору. Просила клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому адвокатом ОСОБА_11.
Адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримала. Звернула увагу на положення ст. 2 КПК України в частині необхідності застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, в тому числі і в частині затвердження обвинувального акта уповноваженим прокурором. Просила клопотання задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.
Адвокат ОСОБА_10. клопотання про повернення обвинувального акта підтримала та просила його задовольнити.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_7. заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта. Зауважив, що стороною захисту не було доведено, що до табелю обліку робочого часу були внесені відомості до винесення наказу про увільнення прокурора ОСОБА_2. Пояснив, що надані стороною захисту висновки експертів є неповними адже не враховують вплив стресових факторів, у вигляді військових дій, на можливість зміни підпису. Також факт вживання прокурором ліків, оскільки як йому відомо, він має певне захворювання. Наголосив на тому, що почеркознавча експертиза має призначатися за ухвалою суду, а не самостійно стороною захисту. Додатково зазначив, що захисниками не було вжито заходів щодо отримання зразків підписів ОСОБА_2 . Просив відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання про повернення обвинувального акта та доповнень до нього.
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисників та прокурора, проаналізувавши доводи клопотання адвоката про повернення обвинувального акта, прийшла до висновку про наявність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України. З огляду на положення ст. 293 КПК України про те, що єдиний оригінал обвинувального акта у кримінальному провадженні з реєстром матеріалів досудового розслідування скеровується прокурором до суду, перевірці на відповідність вимогам КПК України підлягає обвинувальний акт, що надійшов до суду.
Вимоги як до форми обвинувального акта, так і до його змісту встановлені ст. 291 КПК України. Зокрема, частина 3 вказаної норми закріплює положення про те, що обвинувальний акт має бути підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Тобто згадане процесуальне рішення приймається за обов`язкової безпосередньої участі прокурора.
Разом з тим затвердити обвинувальний акт може не будь який прокурор, а лише той, що наділений відповідним обсягом законних повноважень щодо вирішення процесуальних завдань у межах конкретного кримінального провадження. Про вказане свідчать положення ч. 1 ст. 37 КПК України, якими встановлено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
У свою чергу, ч. 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України.
Відповідно до наявної у матеріалах провадження постанови від 29.07.2020 про визначення групи прокурорів, повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 уповноважено здійснювати групу прокурорів, до складу якої включено ОСОБА_2 . Саме від імені вказаного прокурора були виконані підписи на оригіналі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, скерованого до суду, та його копії, направленого стороні захисту.
Разом з тим, сторона захисту у межах клопотання, що вирішується, ставить під сумнів належність підпису на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 прокурору ОСОБА_2. Наводячи відповідні твердження щодо неналежності підпису прокурору сторона захисту посилається на результати почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, наказ Генерального прокурора ОСОБА_13. № 444-ц від 17.03.2022, а також табель обліку робочого часу за березень місяць 2022 року.
З аналізу висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2022 № 25132/25133/22-32, колегією суддів встановлено, що об`єктом їх дослідження були оригінали супровідного листа від 01.03.2022, адресованого Вищому антикорупційному суду (т. 1, а.с. 1), та обвинувального акта від 01.03.2022 у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 (т. 1, а.с. 2 та 14), які містяться у матеріалах справи № 991/1297/22. Вказані аркуші справи містять оригінали почеркового матеріалу, виконаного від імені прокурора ОСОБА_2.
Як свідчить зміст вищезгаданого висновку, експертом за результатами проведеного дослідження встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2, які містяться на супровідному листі від 01.03.2022, адресованому Вищому антикорупційному суду (т.1, а.с. 1) та обвинувальному акті від 01.03.2022 у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 (т. 1, а.с. 2 та 14), виконано не тією особою, зразки якої надано в якості порівняльного матеріалу гр. ОСОБА_2 .
Крім цього, матеріали справи містять висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 № 25536/22-32 від 30.09.2022, яким було встановлено, що підписи на обвинувальному акті від 01.03.2022 у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, а також супровідному листі від 01.03.2022, які захиснику ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_8. були скеровані стороною обвинувачення, відповідають підписам, що містяться у супровідному листі від 01.03.2022, адресованого Вищому антикорупційному суду, та обвинувальному акті від 01.03.2022 у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, що перебувають у матеріалах справи № 991/1297/22. Водночас висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 12.08.2022 № СЕ-19-22/25924-ПЧ, було встановлено, що підписи від імені прокурора ОСОБА_2. у супровідному листі від 01.03.2022 захиснику ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_8. та 1 і 14 сторінках обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Схожі висновки по ідентичним об`єктам дослідження містить і висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.07.2022 № 18511/18512/22-32. Таким чином підписи виконані як на екземплярі вищеназваних документів, що було скеровано до суду, так і на примірнику сторони захисту виконані однією особою, втім не ОСОБА_2 .
Досліджені табель робочого часу за березень місяць 2022 року, який не містить відомостей про перебування прокурора ОСОБА_2. на робочому місці 01.03.2022, а також наказ Генерального прокурора ОСОБА_13. № 444-ц від 17.03.2022 про увільнення ОСОБА_2 з 25.02.2022, з огляду на дату оформлення наказу та порядок заповнення табеля робочого часу, самі по собі не спроможні беззаперечно свідчити про затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 неповноважним на те суб`єктом. Цим обставинам, як самостійним підставам для повернення обвинувального акта та про закриття кримінального провадження, колегія суддів вже надавала оцінку в ухвалах Вищого антикорупційного суду від 14.09.2022 та від 21.09.2022. Водночас у сукупності із вищеназваними висновками почеркознавчих експертиз, якими встановлено неналежність підпису на обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 прокурору ОСОБА_2., не дають підстав для твердження, що такий обвинувальний акт затверджений прокурором САП ОСОБА_2
Зазначене порушення свідчить про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 вимогам КПК України, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є підставою для повернення цього документа судом першої інстанції прокурору зі стадії підготовчого судового засідання.
Не заслуговує на увагу твердження прокурора про те, що почеркознавча експертиза має призначатися за ухвалою суду, а не стороною захисту самостійно. За змістом ч. 1 ст. 332 КПК України за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого під час судового розгляду суд дійсно має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Водночас, з огляду на положення ч. 1 ст. 243, сторона захисту не позбавлена можливості самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи на будь-якій стадії кримінального провадження. Жодних обмежень щодо виду експертного дослідження, до проведення якого стороною захисту самостійно можуть залучатися експерти, КПК України не містить.
Також, з огляду на наявність у матеріалах справи висновку експерта № 22-5195 від 17.10.2022, Суд відхиляє доводи прокурора про те, що експертні дослідження ініційовані стороною захисту є неповними, оскільки не враховують вплив стресових факторів на можливість зміни підпису, а також факт вживання прокурором ліків. Так, вказаним висновком було встановлено, що у досліджуваних підписах від імені ОСОБА_2, ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних), не виявлено.
Так само колегія суддів не бере до уваги позицію прокурора про те, що стороною захисту не було вжито заходів щодо отримання зразків підписів ОСОБА_2, адже як свідчить зміст вищеназваних експертних висновків, захисниками для проведення досліджень надавалися документи, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_2 .
Отже, стороною обвинувачення відповідно до принципу змагальності сторін, не надано будь-якого доказу, який би міг спростувати або поставити під сумнів висновки почеркознавчих експертиз, у яких зазначено, що підписи на обвинувальному акті не належать ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні адвоката ОСОБА_11. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому наявні підстави для повернення обвинувального акта прокурору. У зв`язку з цим клопотання захисника належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_11. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 52020000000000473 від 28.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_4
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5