- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/4970/22
Провадження № 1-кс/991/4989/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17,
учасники кримінального провадження:
секретарі судового засідання - ОСОБА_18,ОСОБА_19,
сторони кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення: прокурор - ОСОБА_20,
зі сторони захисту: підозрюваний - ОСОБА_1,
захисники - адвокати ОСОБА_21, ОСОБА_22,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_23 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018, стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ленінський Карманчинського району Кзил-Ординської області Республіки Казахстан, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України,
УСТАНОВИВ:
27.10.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_23 від 26.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України. Клопотання погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_24.
Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, матеріали сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_24, підозрюваного ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_21, ОСОБА_22,
слідчий суддя встановив факти та обставини, і дійшов таких висновків:
1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.
2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваного про отримання ним вказаних документів 26.10.2022 о 09 год. 20 хв. (а.с.12 т.1).
3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст.33-1, п.2 ч.5 ст.216 КПК України.
4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018, в ході якого повідомлено про підозру колишнім: голові Полтавської обласної адміністрації ОСОБА_1, його першому заступнику ОСОБА_2 та його раднику ОСОБА_3 .
В тексті клопотання зазначено, що ОСОБА_1, обіймаючи в період з 26.12.2014 по 15.03.2019 посаду керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА), будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (26.12.2014 - 11.11.2017), а також службовою особою, яка займає відповідальне становище (11.11.2017 - 15.03.2019), діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, при пособництві першого заступника голови Полтавської ОДА ОСОБА_2 та радника голови Полтавської ОДА ОСОБА_3, у визначений ним спосіб через ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висловив прохання надати та одержав від фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_4 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації. Також, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4, заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 1 694 066,22 грн, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму, яка у 2018 році в шістсот і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст.185 КК України є особливо великим розміром.
5. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_20 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб з альтернативою внесення застави, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Під час розгляду клопотання захисники ОСОБА_21 та ОСОБА_22 заперечили щодо задоволення клопотання у повному обсязі. Зазначили, що у разі, коли слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, необхідно обмежитись особистим зобов`язанням.
Також сторона захисту під час судових засідань звернула увагу слідчого судді на такі факти та обставини: 21.05.2021 було задоволено клопотання про продовження строків досудового розслідування, подане уповноваженою особою слідчого управління ГУ НП в м. Полтаві, а 24.11.2020 було задоволено клопотання про продовження строків досудового розслідування уповноваженої особи слідчого управління ГУ НП. Зі змісту зазначених ухвал вбачається, що в даному кримінальному провадженні протягом 4 років продовжувались строки досудового розслідування; разом з тим, відповідно наданих стороною обвинувачення матеріалів не можливо встановити чи була повідомлена ОСОБА_1 підозра в межах строку досудового розслідування чи ні. Окрім цього, орган досудового розслідування, який розслідував дане кримінальне провадження постійно змінювався, зареєстроване воно було уповноваженими особами НАБ України у 2018 році, далі воно було передано до структурних підрозділів Національної поліції України, а потім прокурором була змінена підслідність та як наслідок провадження знову направлено до НАБ України, але з яких підстав - не зрозуміло. Фактично, кримінальне провадження, в якому повідомлено підозру ОСОБА_1, повертається до Національного бюро третій раз. Більш того, постановою прокурора кримінальне провадження було закрито, у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б доводили факт вчинення ОСОБА_1 та іншими особами інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Відтак, сторона захисту просила врахувати зазначені у судових засіданнях факти та обставини при винесенні остаточного рішення.
6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підозрюваним:
25.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості за фактом вимагання та отримання посадовими особами Полтавської обласної державної адміністрації: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у ОСОБА_4 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за забезпечення перемоги очолюваного ним підприємства в державних закупівлях та, як результат, подальшого отримання ним гарантованого фінансування з державного бюджету; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.368 КК України;
25.10.2022 до ЄРДР внесено відомості про те, що голова Полтавської ОДА ОСОБА_1, його перший заступник ОСОБА_2 та його радник ОСОБА_3 прохали та одержали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для ОСОБА_1 в особливо великому розмірі в сумі 176 тис. євро, що станом на день одержання за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4 у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання з цими компаніями договорів з обслуговування автомобільних доріг Полтавської області та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.368 КК України;
25.10.2022 до ЄРДР внесено відомості про те, що голова Полтавської ОДА ОСОБА_1, його перший заступник ОСОБА_2 та його радник ОСОБА_3 прохали та одержали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для ОСОБА_1 в завуальований спосіб та в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», вартістю 7 612 878,39 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4 у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання з цими компаніями договорів з обслуговування автомобільних доріг Полтавської області та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.368 КК України;
25.10.2022 до ЄРДР внесено відомості про те, що голова Полтавської ОДА ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4, заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 1 694 006,22 грн, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму, яка у 2018 році в шістсот і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст.185 КК України є особливо великим розміром; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України.
26.10.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України (а.с.16 т.1).
У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:
08.08.2017, ОСОБА_1, являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у визначений ним спосіб, при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через останнього висловив ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в сумі 200 тис. доларів США (або еквівалент в іншій валюті), що станом на 08.08.2017 за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 5 156 981,4 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP»;
10.08.2017, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в сумі 176 тис. євро, що станом на 10.08.2017 за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_4, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації шляхом перерахування з рахунку належної ОСОБА_4 компанії «ALBUVE, SIA» на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».
ОСОБА_1, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16.11.2017, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ним спосіб, через ОСОБА_2 висловив ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі, в завуальований спосіб у вигляді подарунку на свій день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», середньою ринковою вартістю на той час понад 800 тис. грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища;
повторно, у ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, біля будинку за місцем фактичного його проживання за адресою: АДРЕСА_3, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ним завуальований спосіб у вигляді подарунку на свій день народження, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», 2017 року випуску, вартістю 7 612 878,39 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища.
Також, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що умисно, незаконно, шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів та власного незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 22.01.2018, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА, діючи відповідно до розподілених ролей, висловив ОСОБА_4 прохання надати йому в якості позики 100 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_4, запевнив, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.
24.01.2018, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану при пособництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в наданому останнім офісному приміщенні, отримав через ОСОБА_2 від ОСОБА_4 в якості позики ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 85 тис. євро, що станом на 24.01.2018 за офіційним курсом НБУ становило 3 005 304,37 грн, для їх подальшої передачі ОСОБА_1, з яких 22.04.2018 через ОСОБА_2 повернув ОСОБА_4 лише 50 тис. доларів США, що станом на той час за офіційним курсом НБУ становило 1 311 298,15 гривень, а рештою коштів в сумі 1 694 006,22 грн, що в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, не маючи наміру їх повернення, заволодів шахрайським шляхом, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень дають встановлені досудовим розслідуванням обставини їх скоєння, які підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, в копіях:
-заявою ОСОБА_4 від 25.05.2018 про вчинення злочину (вимагання неправомірної вигоди у розмірі 40 млн грн за оплату зроблених його компанією робіт у Полтавській області);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 25.05.2018;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 із додатками від 24.07.2018, від 23.12.2019;
-платіжним документом ОСОБА_8, AS (RigaLatvia) про перерахування компанією ALBUVE, SIA 176 000 євро на рахунок компанії PROFIT MEDIA GROUP LP;
-протоколом огляду документів (електронних документів), отриманих від компетентних органів Чеської Республіки за результатами виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги від 03.05.2019;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.04.2019, володільцем якого є ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області (стосовно реєстрації легкового транспортного засобу Mercedes-Bens G 63 AMG, VIN НОМЕР_1 );
-протоколом огляду речей від 01.09.2022 із додатками;
-протоколом огляду від 11.03.2020;
-протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.07.2018, від 11.09.2018, від 11.12.2018;
-договори укладені між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Міжнародним будівельним консорціумом «УКРБУДДОР», предметом якого є послуги з прибирання снігу (Зимове утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Полтавській області);
-договір укладений між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Консорціумом «АЛВІ РОД», предметом якого є послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області).
Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_1, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, при пособництві службових осіб Полтавської обласної державної адміністрації, вчинив активні дії, як особисто, так і через третіх осіб, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, та заволодіння чужим майном (шляхом зловживання довірою), зміст розмов між ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, обставини перерахування коштів в сумі 176 тис. євро та обізнаність з цими фактами ОСОБА_3, укладення в січні-лютому 2018 року договорів між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Міжнародним будівельним консорціумом «УКРБУДДОР» та Консорціумом «АЛВІ РОД», інтереси яких представляв ОСОБА_4, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, у тому, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації, з розумною достатністю та вірогідністю, міг бути пов`язаний з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, оскільки між описаними вище діями (які підтверджені документами, наданими стороною обвинувачення) та наслідками, яких бажали досягти учасники перемовин, прослідковується причинно-наслідковий зв`язок. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_1 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.
Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України, які за своєю природою є особливо тяжкими.
Характер інкримінованих правопорушень пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою наданої їй влади та службового становища. Санкції відповідних частин статей відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованих злочинів недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Таким чином, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_1, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
Із доданих до клопотання матеріалів, наданих стороною обвинувачення, а саме протоколу огляду Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль від 24.10.2022 вбачається, що ОСОБА_1 у період 2019 - 2022 років 16 разів перетинав державний кордон України, користуючись закордонним паспортом НОМЕР_2, зокрема виїжджав (в якості водія-волонтера) під час введеного в Україні воєнного стану (30.05.2022) та повернувся 11.06.2022.
Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 13.05.2022 за № 210/0/527-22 заброньовано військовозобов`язаного водія (водія-волонтера) ОСОБА_1 до 10.11.2022, який здійснює перевезення для потреб ЗС України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов`язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, згідно з додатком.
Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема, факт наявності паспорта для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, бронювання ОСОБА_1 обласною військовою адміністрацією як водія-волонтера, яке дає останньому підстави безперешкодно виїжджати за межі території України під час введеного на її території військового стану, вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_1 за межі території України, можливості його подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків. ОСОБА_1 одружений, що без сумніву, свідчить про існування у нього соціальних зв`язків належного рівня, але окрім зазначеного, слідчий суддя враховує викладені вище факти та обставини, професійний досвід підозрюваного, який обіймав посаду голови Полтавської обласної державної адміністрації (на час інкримінованих йому кримінальних правопорушень був службовою особою, яка займає особливо відповідальне / відповідальне становище) та коло його спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування.
Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина (тяжкість очікуваного покарання) сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Окрім того, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги та обставина, що ОСОБА_1 має певне коло зв`язків із керівництвом та службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, здобутих в силу здійснення ним професійної діяльності, та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо певних обставин та фактів у цьому провадженні.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози, ін.), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування із ними, враховуючи, що більшість із таких осіб, яких планує допитати сторона обвинувачення, є колишніми колегами ОСОБА_1, який на момент подій, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, обіймав посаду голови Полтавської обласної державної адміністрації.
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими зібраними доказами, останній матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Більш того, в межах даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні тих самих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1, колишньому першому заступнику голови Полтавської ОДА ОСОБА_2 та раднику голови Полтавської ОДА ОСОБА_3 (які перебували у прямому підпорядкуванні голови Полтавської ОДА), які, на переконання сторони обвинувачення, були здійснені вказаними особами у співучасті. На думку слідчого судді, відсутність заборони щодо безперешкодного спілкування зазначених осіб між собою може призвести до спотворення відомих їм об`єктивних даних, які стосуються подій кримінальних правопорушень, та створення єдиної схеми захисту, спрямованої на запобігання настання реального покарання за вчинення особами протиправних дій.
7. Однак, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У тексті клопотання зазначено про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується тим, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, господарська будівля для зберігання інвентарю та обладнання загальною площею 62 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4, набуто у власність ОСОБА_1 на підставі договору про розірвання договору дарування. Вказана господарська будівля (фактично за вказаною адресою знаходиться двоповерховий будинок) належала ОСОБА_1 на праві власності, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.08.2018. Разом з тим, після проведення у лютому 2019 року обшуку за вказаною адресою, ОСОБА_1 здійснив перереєстрацію вказаного приміщення на свого сина. Таким чином, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєнні діяння, ОСОБА_1 вжив заходів щодо приховування належного йому майна, тим самим перешкоджаючи досягненню цілей кримінального провадження в частині забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
На переконання слідчого судді, загальної інформації про вчинений ОСОБА_1 правочин в лютому 2019 року недостатньо для того, аби зробити висновок про те, що така особа буде або може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи, що підозра ОСОБА_1 була повідомлена тільки 26.10.2022 у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР у травні 2018 року. Будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, такий ризик не підтверджується, а зазначена підстава є висловленням припущень, які не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
8. Щодо обов`язку встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
У клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у п.п.1, 3-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які призводять до необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування до останнього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть стороні обвинувачення можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).
Відповідно положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Слідчий суддя виходить з того, що під час розгляду цього клопотання прокурором було доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (п.1 ч.1 ст.194 КПК України), та наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики, на які вказував прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (п.2 ч.1 ст.194 КПК України).
Однак, прокурором не було доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам. Отже, слідчий суддя у цьому конкретному випадку має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
На обґрунтування своєї позиції, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про проведені органом досудового розслідування процесуальні дії в межах даного кримінального провадження, починаючи з травня 2018 року, в межах матеріалів, поданих сторонами кримінального провадження під час розгляду цього клопотання:
- 25.05.2018 старшим детективом НАБ України ОСОБА_9 до ЄРДР було внесено відомості за фактом вимагання та отримання посадовими особами Полтавської обласної державної адміністрації неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.368 КК України, та детективами НАБУ розпочато досудове розслідування;
- 08.05.2020 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури правову кваліфікацію змінено на ч.4 ст.190 КК України та керівником САП здійснення досудового розслідування доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України;
- 23.12.2020 прокурором Офісу Генерального прокурора визначено підслідність цього кримінального провадження за СУ ГУНП в Полтавській області;
- 08.07.2021 постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_25 кримінальне провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - закрито, у зв`язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України;
- 17.08.2021 заступником керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_26 постанова про закриття кримінального провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - скасована, як незаконна та необґрунтована (досудове розслідування проведено із порушенням вимог кримінального процесуального законодавства щодо повного, всебічного та об`єктивного проведення розслідування кримінального провадження);
- 21.09.2021 прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_27 змінив попередню правову кваліфікацію у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 на ч.4 ст.368 КК України;
- 21.09.2021 постановою прокурора відділу Полтавської області ОСОБА_27 визначено підслідність злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 за детективами НАБ України;
- 24.11.2020 та 21.05.2021 ухвалами слідчих суддів продовжувався строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні;
- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, продовжено до 03.07.2022.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання слідчого судді, не є виправданим та пропорційним у даному провадженні, враховуючи, зокрема перебіг здійснення стороною обвинувачення досудового розслідування цього кримінального провадження; неодноразову зміну його підслідності; закриття провадження, з підстав відсутності в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (ч.4 ст.190 КК України); проведення органом досудового розслідування (Національним антикорупційним бюро України) активних негласних та слідчих (розшукових) дій у 2018 році при загальному періоді розслідування кримінального провадження з 2018 по 2022 рік (більше чотирьох років); відомості про особу підозрюваного, його активну громадянську позицію (здійснення волонтерської діяльності, спрямованої на збереження суверенності держави), а також те, що відомості про кримінальні правопорушення щодо прохання та отримання неправомірної вигоди в сумі 176 тисяч євро, неправомірної вигоди у вигляді транспортного засобу, та заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами в сумі 1 694 006, 22 грн, у вчиненні яких ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 26.10.2022, були внесені до ЄРДР 25.10.2022.
При цьому, зважаючи на конкретні обставини даної справи, запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування із іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, впливу на свідків та інших підозрюваних, тощо.
9. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України;
- інкриміновані кримінальні правопорушення, відповідно до положень КК України є особливо тяжкими, у разі можливого визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з урахуванням його ролі у їх вчиненні, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на сьогоднішній день підозрюваному виповнилось 56 років; стороною захисту надано копії: пенсійного посвідчення ОСОБА_1, в якому міститься позначка «вид пенсії: по інвалідності, 2 група, опорно-рухомий апарат, загальне захворювання» та довідки КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» Полтавської ОВА від 26.10.2022 за № 23-03/2775 про перебування підозрюваного на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні лікарні з 24.10.2022 із детальним описом клінічного діагнозу пацієнта;
- у судовому засіданні зазначено, що підозрюваний одружений, проте цей факт сам по собі не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;
- стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Благодійної організації «Благодійний Фонд «Головко», керівником якого є ОСОБА_10 ; листів ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» із проханням надання громадською організацією благодійної допомоги у вигляді придбання автомобіля, автомобіля «Швидкої допомоги» для потреб та виконання бойових завдань В/Ч НОМЕР_4 ; розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 13.05.2022 за № 210/0/527-22 про бронювання ОСОБА_1 (у якості водія-волонтера) до 10.11.2022; подяки командира В/Ч НОМЕР_5 родині ОСОБА_11 за надане авто ремонтно-відновлювальному батальйону військової частини ЗС України;
- відповідно до наявної у особовій картці ОСОБА_1 службової характеристики, останній за період перебування на посаді голови облдержадміністрації зарекомендував себе висококваліфікованим, вимогливим, ініціативним керівником, має заслужений авторитет серед працівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та мешканців області. За активну благодійну діяльність нагороджений найвищою нагородою Української Православної Церкви Київського Патріархату - орденом Христа Спасителя (2016 рік), відзнакою Міжнародної громадської організації «Родина Мазеп» - Лицарським Хрестом родини ОСОБА_12 (2017 рік). У 2017 році нагороджений Почесною грамотою ВР України та відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції». За вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток області у 2018 році нагороджений Почесною грамотою КМ України, неодноразово нагороджувався відзнаками Полтавської обласної ради, громадських організації України та області;
- відповідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи, ОСОБА_1 у 2020 - 2021 роках здійснював підприємницьку діяльності, від якої отримував дохід, а у 2022 - отримав дохід, нарахований податковими агентами;
- майновий стан підозрюваного, відповідно до наданих стороною обвинувачення відомостей, можна охарактеризувати, як забезпечений;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків, тому вважає, що у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
10. На думку слідчого судді, запобігти встановленим під час розгляду ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.
Такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до можливого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
При визначенні розміру запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1, обставини вчинення кримінальних правопорушень та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з чим необхідно визначити заставу у розмірі, який перевищує максимальний, що встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, мова йде про корупційні злочини, вчинені, за версією сторони обвинувачення, головою Полтавської обласної державної адміністрації (державним службовцем), який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил етики державного службовця та не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника органу державної влади та може зашкодити авторитету як органу державної влади, так і держави в цілому, та вчинене з корисливою метою.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:
- відомості з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 нараховано дохід від податкових агентів у розмірі 371 352 грн - у 2020 році, 320 558 грн - у 2021 році; та доходи, задекларовані від підприємницької діяльності, у розмірі 1 749 510 грн за 2020 рік, 8 148 004 грн за 2021 рік;
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційні довідки № 313061465, № 313061435, № 313061312, № 313061192), згідно з якими ОСОБА_1 на праві приватної власності належить: земельна ділянка у с. Коломацьке Полтавської області, площею 0,072 га, для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка по АДРЕСА_4, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва; гараж літ. Б-1, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; та на праві спільної часткової приватної власності (розмір частки 9/20) - нежитлові приміщення, загальною площею 284,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а саме - 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 202 500 грн. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
11. Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, які були доведені стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладання на підозрюваного обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; 5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, обумовлюються встановленими у судовому засіданні ризиками - переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.
Необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю, слідчий суддя вважає невиправданим, оскільки в умовах воєнного стану для особи існує цілодобова необхідність можливої евакуації, у зв`язку з проведенням на території України активних бойових дій, нанесенням державою агресором ракетних ударів по території населених пунктів України, в т.ч. і м. Полтави та Полтавської області, зокрема й по об`єктам цивільної інфраструктури. Крім того, стороною обвинувачення не було доведено необхідності покладення такого обов`язку.
12. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2021, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018, продовжено на шість місяців, тобто до 03.07.2022 включно.
26.10.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.190 КК України.
Таким чином, строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя визначає в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.12.2022.
Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_23 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.
Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 6 202 500 грн (шість мільйонів двісті дві тисячіп`ятсот гривень).
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6,
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 26.12.2022, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали до 26.12.2022 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018.
Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам, до відома.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_28