- Presiding judge (HACC AC) : Chornenka D.S.
Справа № 991/4726/22
Провадження №11-сс/991/359/22
Суддя 1 інст.ОСОБА_5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_6.,
суддів: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_11.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Суми, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, адвоката,
за ч. 5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року клопотання детектива НАБ України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 744 300 грн та покладено обов`язки: прибувати до детективів НАБ України, прокурорів, суду за першим викликом; не відлучатись за межі території м.Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про його підозру. Строк обов`язків визначено до 16 грудня 2022 року включно. Підставами для часткового задоволення клопотання зазначено, що провадження підслідне НАБ України; ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.п.1,3-4 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено, так як відсутні підстави для застосування виняткового виду запобіжного заходу, а також обов`язку носити електронний засіб контролю в умовах воєнного стану.
31 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_11. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року, в якій він просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБ України. У випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та порушенням вимог КПК України. На думку сторони захисту, відповідно до п.3 ч.5 ст.216 КПК України детективи НАБ України не уповноважені здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки його розслідування покладено на територіальні органи ДБР. Затримання його підзахисного та вручення підозри відбувалося без захисника. На даний час ОСОБА_1 як підозрюваний належним чином виконує покладені на нього обов`язки, не чинив опір при затриманні, надає показання, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Зазначає про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування/суду, оскільки в Україні введено воєнний стан та виїзд за кордон чоловіків віком від 18 років до 60 років неможливий. Викладені в клопотанні обставини щодо незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, є припущенням сторони обвинувачення, докази на підтвердження яких не надано. Вважає, що наявність у підозрюваного близьких родичів та особистих коштів, жодним чином не підтверджує можливості перешкоджати кримінальному провадженню. Слідчий суддя не врахував та не надав оцінки, що відсутні докази пособництва ОСОБА_1 в отриманні неправомірної вигоди ОСОБА_4 . Його підзахисний перебуває у зареєстрованому шлюбі з особою інвалідності 3 групи, має на утриманні двох малолітніх дітей та матір 1959 року народження. Крім того, у нього є постійне місце роботи, до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не вручалися та майнова шкода відсутня. Вважає, що визначена сума застави необґрунтовано завищена, оскільки стороною обвинувачення не доведено, а судом не встановлено, виключності випадку, за якого застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів не змогла б забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст судового рішення підозрюваний та він особисто не отримували, ознайомилися з його змістом лише 25 жовтня 2022 року, коли ухвалу слідчого судді було опубліковано в ЄДРСР.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11. доводи, зазначені в поданій апеляційній скарзі підтримав та просив скаргу задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 17 жовтня 2022 року за участю всіх учасників судового провадження.
Відомості про отримання підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_11 повного тексту копії судового рішення матеріали справи не містять, разом з тим захисник вказує, що зі змістом він ознайомився 25 жовтня 2022 року, коли його було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18) зазначила, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення у порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Апеляційна скарга направлена до суду 28 жовтня 2022 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що захисник підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_11. строк для подачі апеляційної скарги пропустив з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року за ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що в період з 14 жовтня 2022 року по 15 жовтня 2022 року ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, перебуваючи в м.Суми здійснили отримання частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 дол США (що за курсом НБ України становить 182 843,00 грн) від ОСОБА_3 за вчинення ОСОБА_4 як службовою особою, в інтересах ОСОБА_3 та ТОВ «Група Айсберг», дій з використанням свого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в сумі 8 000 дол США (що за курсом НБ України становить 292 548,80 грн).
16 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.
З ухвали слідчого судді від 17 жовтня 2022 року вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини щодо наявності обгрунтованої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Колегія суддів погоджується з таким висновками слідчого судді та вважає, що доводи сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину є необґрунтованими, оскільки, обґрунтованість підозри підтверджена доданими до клопотання матеріалами досудового розслідування. Зазначені докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину. Стороною захисту не ставилось питання про визнання їх недопустимими.
Доводи сторони захисту, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року є незаконною, оскільки відсутні докази пособництва у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України, є не обґрунтованими та спростовуються матріалами судової справи.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 (ч.3 ст.368 КК України), який є тяжким, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявність ризиків, зазначених у п.п.1,3-4 ч.1 ст.177 КПК України та обрання міри запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки підстави для застосування виняткового виду запобіжного заходу або інших, менш суворих ніж застава, відсутні.
Міра запобіжного заходу у вигляді застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_1 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині суворості обраного запобіжного заходу є необгрунтованими.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1, а також обставини справи, зокрема, що він раніше працював у правоохоронних органах, його службова діяльність була спрямована на запобігання та протидію злочинності, на час інкримінованих дій та на даний час є адвокатом, який урочисто присягнув у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов`язки, бути вірним присязі, сприяв у вчиненні тяжких злочинів працівнику правоохоронного органу, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, здатна забезпечити його належну поведінку. Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами про доходи підозрюваного ОСОБА_1, у тому числі доказами, наявності у нього на праві власності нерухомого майна.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту, що при здійсненні повідомлення ОСОБА_1 про підозру порушено його право на захист через відсутність при здійсненні цієї процесуальної дії захисника, є необґрунтованими, оскільки обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст.52 КПК вказують на обов`язкову участь захисника. Крім того, глави 22, 37 КПК та не містить будь-яких застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Вказане підтверджується правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 01 серпня 2022 року у справі №161/7088/20 провадження № 51-3815км20.
Твердження сторони захисту, що на утриманні підозрюваного знаходиться матір, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, докази цих обставин відсутні.
Доводи підозрюваного ОСОБА_1, в тому числі його показання в протоколі допиту від 17 жовтня 2022 року, що предмет вилученої неправомірної вигоди є гонораром за надання ним правової допомоги ОСОБА_3, є необгрунтованими, оскільки з протоколів НСРД вбачається, що між підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_3 обговорювалося питання надання неправомірної вигоди у такому розмірі та валюті саме підозрюваному ОСОБА_4, а не питання оплати за надання ним правової допомоги.
Колегія суддів вважає, що провадження в частині доводів апеляційної скарги щодо порушення процедури затримання ОСОБА_1 підлягає закриттю, так як відповідно до положень ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18.
Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо підслідності провадження, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити захиснику підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_11 строк для апеляційного оскарження.
Провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_12 щодо скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року в частині порушення процедури затримання ОСОБА_1 закрити.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_12 в частині скасування ухвали слідчого судді залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року залишити без змін.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3 місяців. В іншій частині ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді: ОСОБА_7
ОСОБА_8