- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/5095/22
Провадження 1-кс/991/5115/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_14, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_15, прокурора ОСОБА_16, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_17, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що Наказом Міністерства інфраструктури України № 448 від 15.12.2017 затверджено статут ДП «МТП «Южний» (далі - Статут), згідно із п. 1.1. якого ДП «МТП «Южний» (далі - Підприємство) є державним підприємством і діє як комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим статутом (пункт 1.4. Статуту).
Відповідно до пунктів 4.3, 5.9 Статуту джерелами формування майна Підприємства є державне майно, передане підприємству Уповноваженим органом управління, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності підприємства, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, майно придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян в установленому законом порядку, інші джерела, не заборонені законодавством України. Підприємство створює за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних з його діяльністю, зокрема, фонд споживання (оплати праці).
Підприємство здійснює бухгалтерський облік та веде статистичну звітність згідно із законодавством України. Директор підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку та статистичної звітності відповідно до законодавства України (п. 6.3, 6.8 Статуту).
Відповідно до наказу директора ДП «МТП «Южний» № 37-ос від 13.01.2020 ОСОБА_1 у порядку переведення з ДП «Маріупольський морський торговельний порт» прийнято виконуючим обов`язки заступника директора з правових питань Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» з 14.01.2020.
На підставі рапорту виконуючого обов`язки заступника директора з правових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_1 № 7478 від 09.04.2020 ДП «МТП «Южний» видано наказ № 438 від 10.04.2020, відповідно до якого на підприємстві скорочено посаду заступника директора з правових питань та введено посаду заступника директора з правових та майнових питань.
Відповідно до наказу директора ДП «МТП «Южний» № 415-ос від 10.04.2020 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» з 10.04.2020.
Наказом директора ДП «МТП «Южний» № 415-ос від 10.04.2020 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» з 10.04.2020.
Відповідно до Наказу директора ДП «МТП «Южний» № 601-ос від 21.05.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» з 21.05.2020.
14.01.2020 ОСОБА_1 ознайомлений з посадовою інструкцією заступника директора з правових питань ДП «МТП «Южний» (далі - посадова інструкція).
Відповідно до пункту 1.2. посадової інструкції заступник директора з правових питань ДП «МТП «Южний» підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Пунктом 1.3. посадової інструкції визначено, що заступник директора з правових питань здійснює організацію та контроль за правовим забезпеченням господарської діяльності підприємства, представництво інтересів у взаємовідносинах з Уповноваженим органом управління та іншими органами публічної влади, підприємствах, установах, організаціях, контролює дотримання вимог діючого законодавства України під час здійснення господарської діяльності підприємства. У межах своїх завдань та обов`язків заступник директора з правових питань у роботі керується, в тому числі: чинними правовими актами України; внутрішніми документами ДП «МТП «Южний» (пункт 1.4. посадової інструкції). Відповідно до пункту 2 посадової інструкції заступник директора з правових питань зобов`язаний, зокрема: організовувати правову роботу, націлену на правильне застосування та дотримання діючих нормативно-правових актів під час господарської діяльності підприємства, представництво інтересів підприємства за довіреністю в судах, а також правове забезпечення діяльності підприємства; надавати директору підприємства пропозиції з вирішення питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства на підставі норм діючого законодавства України; керувати роботою юридичної служби; перевіряти на відповідність законодавству України, проекти організаційно-розпорядчих документів підприємства, що подаються на підпис директору підприємства і візувати їх, при наявності узгодження цих проектів зацікавленими структурними підрозділами; спільно з іншими структурними підрозділами підприємства надавати висновки щодо проектів організаційно-розпорядчих документів підприємства та інших актів, готувати і вносити в установленому порядку пропозиції про зміну або скасування внутрішніх нормативних документів підприємства, які не відповідають чинному законодавства України, умовам господарювання або видані з порушенням вимог законодавства; здійснювати контроль за відповідністю нормативних документів, прийнятих керівниками структурних підрозділів нормам діючого законодавства України, доповідати директору для прийняття заходів щодо їх зміни або скасування; давати керівникам структурних підрозділів підприємства роз`яснення і рекомендації з правових питань. Відповідно до пункту 9 посадової інструкції заступнику директора з правових питань безпосередньо підпорядковані працівники структурних підрозділів, зокрема юридичної служби.
ОСОБА_1, як заступнику директора з правових та майнових питань, на підставі наказу директора ДП «МТП «Южний» № 438 від 10.04.2020, підпорядковано юридичну службу функціонально.
Організаційна структура ДП «МТП «Южний», якою передбачено введення посади заступника директора з правових та майнових питань на ДП «МТП «Южний» погоджена Міністерством інфраструктури України 07.05.2020 та затверджена директором ДП «МТП «Южний» 26.05.2020.
Структура керівництва ДП «МТП «Южний», якою передбачено введення посади заступника директора з правових та майнових питань на ДП «МТП «Южний», погоджена Міністерством інфраструктури України 18.05.2020 та затверджена директором ДП «МТП «Южний» без зазначення дати.
До 26.05.2020 на ДП «МТП «Южний» була чинною організаційна структура, згідно якої юридична служба ДП «МТП «Южний» безпосередньо підпорядковувалась заступнику директора з правових питань.
ОСОБА_1 після призначення на посаду заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ознайомлений з інструкцією заступника директора з правових питань, та й надалі фактично мав у підпорядкуванні юридичну службу як безпосередньо так і функціонально.
Отже, ОСОБА_1 виконуючи обов`язки та обіймаючи посаду заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний», у період квітень - серпень 2020 року здійснював організацію та контроль за правовим забезпеченням господарської діяльності підприємства, контролював дотримання ДП «МТП «Южний» вимог діючого законодавства під час здійснення господарської діяльності.
Крім цього, ОСОБА_1 у цей період був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до статті 364 КК України, був службовою особою.
18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 553-IX), пунктом 10 розділу II «Прикінцеві положення» якого встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 23.04.2020 № 3502-06/26135-01 надало роз`яснення щодо окремих норм Закону № 553-IX (далі - Роз`яснення Мінекономіки). Відповідно до розділу ІІ Роз`яснення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020 (4723 гривень станом на 01.01.2020).
29.04.2020 Кабінет Міністрів України видав постанову № 334 «Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (далі - Постанова КМУ № 334), якою установив, зокрема, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, місячний розмір заробітної плати керівників, членів виконавчих органів, а також винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (крім державних банків) не повинен перевищувати 47 230 гривень (при цьому в зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з квітня 2020 року.
Зазначені обмеження скасовані з жовтня 2020 року на підставі постанови Кабінету міністрів України від 26.10.2020 № 996 «Деякі питання оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (далі - Постанова КМУ № 996).
Отже, у зазначений період нарахована заробітна плата виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 обмежувалась максимальним розміром 47 230 грн на місяць. Водночас у зазначеному максимальному розмірі не враховувалися: суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплата щорічної відпустки, компенсаційні виплати при звільнені, вихідна допомога.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, у тому числі, юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148).
Зокрема, відповідно до підпункту 6 пункту 3 Положення № 148 депонована заробітна плата - готівка, одержана суб`єктами господарювання для виплат, пов`язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам.
Пунктами 18, 30 Положення № 148 визначено, що установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених пунктом 18 розділу II цього положення строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту). Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки. Виплати, пов`язані з оплатою праці, проводяться касиром установи/підприємства за видатковими касовими ордерами, складеними на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. Дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, робиться на титульній сторінці видаткової відомості із зазначенням строків видачі готівки і суми.
Відповідно до п. 31 Положення № 148 касир зобов`язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці за видатковими відомостями: 1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»; 2) скласти реєстр депонованих сум; 3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»; 4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю. Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1, виконуючи обов`язки та обіймаючи посаду заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний», будучи службовою особою, незважаючи на прийняття Закону № 553-IX, з метою нарахування та виплати ОСОБА_2 заробітної плати в повному обсязі, без врахування обмеження в її нарахуванні і виплаті, у період з 18.04.2020 до 05.05.2020 (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) вступив у змову з останнім та виконувачем обов`язків головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» ОСОБА_3 .
Відповідно до досягнутих домовленостей ОСОБА_1 повинен створити підстави та умови для нарахування заробітної плати ОСОБА_2 без встановлених законодавством обмежень та розробити механізм заволодіння коштами шляхом нарахування заробітної плати та її депонування. ОСОБА_3 повинен забезпечити нарахування, депонування та подальшу виплату заробітної плати ОСОБА_2 . У свою чергу, ОСОБА_2 мав звернутися до ОСОБА_3 із заявою про нарахування та депонування йому заробітної плати; не прибувати у дні видачі заробітної плати до каси підприємства для отримання заробітної плати в готівці, для створення штучних підстав її депонування; за необхідності підписати первинні бухгалтерські та фінансові документи підприємства щодо нарахування та виплати йому заробітної плати, а також забезпечити, у разі необхідності, таке підписання іншими службовими особами підприємства.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.05.2020 до ДП «МТП «Южний» надійшов лист Міністерства інфраструктури України № 1307/11/14-20 від 30.04.2020 вх. № 3214 від 04.05.2020 (далі - лист МІУ № 1307) з Роз`ясненнями Мінекономіки щодо окремих норм Закону № 553-IX.
Цього ж дня, ОСОБА_2 на листі МІУ № 1307 поставив резолюцію «Прошу розглянути, врахувати в роботі» та передав його для виконання заступнику директора з економіки та фінансів ОСОБА_4, начальнику відділу кадрів та соціального розвитку ОСОБА_5, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ОСОБА_3 поставив резолюцію «В роботу» та спрямував його для виконання заступнику головного бухгалтера ОСОБА_6, провідному бухгалтеру розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії» ОСОБА_7 .
Орієнтовно 05.05.2020 ОСОБА_5 підготувала проект Наказу щодо необхідності виконання вимог Закону № 553-IX, листа МІУ № 1307 та Роз`яснень Мінекономіки щодо обмеження ОСОБА_2 суми нарахування заробітної плати до 10 мінімальних заробітних плат.
ОСОБА_8, яка тимчасово виконувала обов`язки заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний», на період відсутності ОСОБА_1, проінформувала останнього про підготовку ОСОБА_5 відповідного наказу. На що ОСОБА_1 надав ОСОБА_8 вказівку підготувати Рапорт на ім`я виконувача обов`язків головного бухгалтера ДП «МТП «Южний», у якому зазначити про те, що: норми Закону № 553-IX не можуть бути застосовані, оскільки суперечать трудовому законодавству, а рішення Кабінету Міністрів України щодо виконання цього Закону ще не прийнято; юридична служба ДП «МТП «Южний» рекомендує у період з 18.04.2020 до кінця строку дії всього карантину нараховувати всю заробітну плату працівникам ДП «МТП «Южний» зі всіма доплатами відповідно до умов трудового договору, а виплату заробітної плати проводити в межах суми, яка обмежувалась Законом № 553-IX; різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою депонувати.
06.05.2020 ОСОБА_8, не будучи обізнаною із злочинними намірами ОСОБА_1 та інших осіб, перебуваючи в прямому його підпорядкуванні, виконала вказівку ОСОБА_1, підготувала і підписала відповідний рапорт № 102-07 від 06.05.2020.
ОСОБА_2 цього ж дня підготував та підписав на ім`я ОСОБА_3 заяву від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020) щодо необхідності депонування різниці між виплаченою та підлягаючою до виплати належної йому заробітної плати за квітень 2020 року, до вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 та отримання роз`яснень Мінсоцполітики щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинного законодавства України».
ОСОБА_3, поставивши на заяві ОСОБА_2 резолюцію «Для роботи», без визначення конкретного завдання та змісту, передав її для виконання ОСОБА_7 . Окрім цього, отримавши рапорт ОСОБА_8, видав розпорядження № 57 від 06.05.2020, яким зобов`язав ОСОБА_7 здійснити дії щодо нарахування та виплати заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2, зокрема: провести нарахування заробітної плати за квітень 2020 року у повному обсязі за фактично відпрацьований час, враховуючи додаткові виплати, премії тощо згідно Колективного договору та наказів; провести нарахування та виплату премії за березень 2020 року (наказ від 30.04.2020 року № 531) у повному обсязі, як такої що не відноситься до періоду, на який Законом №553 встановлено обмеження; різницю між заробітною платою ОСОБА_2 за квітень 2020 року, що підлягала виплаті, та фактично виплаченою депонувати (за згодою працівника) до вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 та отримання роз`яснень Мінсоцполітики щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинною законодавства України.
Працівники розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконали розпорядження ОСОБА_3 та на підставі табелю обліку робочого часу провели ОСОБА_2 нарахування заробітної плати за квітень 2020 року у сумі 557 334,6 грн. Водночас, сума яка підлягала нарахуванню складала 381 262,4 грн, тобто ОСОБА_2 зайво нараховано заробітну плату у сумі 176 072,2 грн.
07.05.2020 ОСОБА_10, на підставі заяви-замовлення № 43 від 07.05.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний», отримала в банківській установі кошти у сумі 1 000 000,00 грн, частина із яких у сумі 227 376,03 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за квітень 2020 року № 119 та № 118, затверджених у тому числі ОСОБА_3, належали до виплати ОСОБА_2 .
У період видачі заробітної плати з 07.05.2020 до 12.05.2020 ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 227 376,03 грн, які підлягали виплаті йому, депоновані.
Надалі ОСОБА_1 підготував та підписав рапорт № 9905 від 15.05.2020, яким запропонував: нараховувати заробітну плату керівнику ДП «МТП «Южний» за травень 2020 року та на період до завершення місяця, у якому відміняється карантин установлений Кабінетом Міністрів України, у повному розмірі, але обмежити фактичну виплату згідно вимог Закону України № 553-IX (з депонуванням різниці між нарахованою та фактично виплаченою заробітною платою).
ОСОБА_3, цього ж дня, спрямував Рапорт № 9905 для виконання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, знову зазначивши резолюцію «Для роботи», без визначення конкретного завдання та змісту. Також ОСОБА_3, отримавши рапорт № 9905 та заяву ОСОБА_2 від 06.05.2020, видав Розпорядження № 78 від 04.06.2020, яким зобов`язав ОСОБА_7 нарахування заробітної плату ОСОБА_2 за травень 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, проводити в повному обсязі за фактично відпрацьований час, враховуючи додаткові виплати, премії, тощо згідно Колективного договору та наказів, але обмежити фактичну виплату згідно вимог Закону № 553-ІХ; різницю між заробітною платою ОСОБА_2, що підлягає виплаті та фактично виплаченою починаючи з травня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, депонувати на виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинною законодавства України.
Працівники розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконали розпорядження ОСОБА_3 та на підставі табелю обліку робочого часу провели нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за травень 2020 року у сумі 529 472,19 гривень. Водночас сума, яка підлягала нарахуванню складала 69 492,1 грн, тобто ОСОБА_2 зайво нараховано заробітну плату у сумі 459 980,1 грн.
05.06.2020 ОСОБА_10, на підставі заяви-замовлення № 49 від 05.06.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний» № НОМЕР_1, отримала в банківській установі кошти у сумі 1 100 000,00 грн, частина із яких у сумі 522 930,00 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за травень 2020 року № 150, належали до виплати ОСОБА_2 .
У період видачі заробітної плати з 05.06.2020 до 10.06.2020, ОСОБА_2 перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 522 930,00 грн, які підлягали виплаті йому, депоновані.
Крім цього, ОСОБА_9, на підставі табелів обліку робочого часу, орієнтовно у періоди з 01.07.2020 до 06.07.2020, з 01.08.2020 до 06.08.2020, з 01.08.2020 до 25.08.2020 провела нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за червень 2020 року у сумі 499 867,2 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 66 129,3 грн), за липень 2020 року у сумі 544 379,4 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 47 230,0 грн), за серпень 2020 року у сумі 428 489,04 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 173 955,3 грн) відповідно.
ОСОБА_10, на підставі заяв-замовлень № 57 від 07.07.2020 та № 67 від 07.08.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний», отримала в банківській установі кошти у сумі 1 150 000,00 грн, частина із яких у сумі 359 846, 52 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за червень 2020 року № 150, а також кошти у сумі 1 090 000,00 грн, частина із яких у сумі 728 199, 11 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за липень 2020 року № 223 та № 224, належали до виплати в готівці ОСОБА_2 .
У період видачі заробітної плати з 07.07.2020 до 09.07.2020 та 07.08.2020 ОСОБА_2 перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 359 846,52 грн та у сумі 728 199,11 грн, які підлягали йому до виплати, депоновані.
У подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 забезпечили віднесення зайво нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати до начебто заборгованості ДП «МТП «Южний» по виплаті заробітної плати за серпень 2020 року.
25.08.2020 ОСОБА_2 підписав наказ ДП «МТП «Южний» № 1141-ос від 25.08.2020 про своє звільнення, відповідно до якого він підлягав звільнено з посади виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» з 25.08.2020. Також, вказаним наказом ОСОБА_2 зобов`язав централізовану бухгалтерію підприємства провести необхідні розрахунки з ним відповідно до законодавства про працю.
У зв`язку із звільненням ОСОБА_2, на виконання розпорядження ОСОБА_3 № 57 від 06.05.2020, виданого з врахуванням рапорту тимчасово виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_8 № 102-07 від 06.05.2020, розпорядження ОСОБА_3 № 78 від 04.06.2020, виданого з врахуванням рапорту виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_1 № 9905 від 15.05.2020 та заяви ОСОБА_2 від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020) про нібито депонування йому заробітної плати, наказу ДП «МТП «Южний» про звільнення ОСОБА_2 № 1141-ос від 25.08.2020, на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 перераховано раніше депоновану заробітну плата у сумі 1 251 129,11 грн та остаточний розрахунок при звільненні у сумі 190 639,88 грн.
Посилаючись на вказані обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_1, у порушення вимог Закону № 553-IX, Постанови КМУ № 334, листа МІУ № 1307 та Роз`яснення Мінекономіки, діючи з умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення останнього, забезпечив зайве нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за період з квітня до серпеня 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння третьою особою - ОСОБА_2 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі, який, відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.
01.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2022 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний заходу у вигляді застави, яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.10.2022 залишена без змін.
Обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які не зменшилися, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не завершено, обґрунтовують необхідність продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді від 06.09.2022.
Крім того, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Так, у кримінальному провадженні необхідно провести такі слідчі (розшукові) дії: отримати висновок додаткової судово-економічної експертизи, призначеної 21.09.2022 з питань підтвердження зайвого нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 за період квітень-серпень 2020 року та з питань нарахування та сплати сум єдиного соціального внеску, які підлягали сплаті до бюджету; допитати як свідків працівників ДП «МТП «Южний» та додатково допитати як свідків працівників централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний». У зв`язку з чим, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2022, продовжено строку досудового розслідування кримінального провадження до чотирьох місяців.
Прокурор ОСОБА_16 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_17, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував частково. Пояснив, що жодних нових ризиків прокурор у цьому клопотання не навів, окрім тих, наявність яких вже встановлена під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави. Однак, у разі ефективного проведення досудового розслідування такі ризики зникають або зменшуються. Разом з цим, ОСОБА_1 не відсторонений від займаної посади, продовжує виконувати функції заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний», а також представляє інтереси Державного підприємства, зокрема, під час розгляду судових справ у господарських судах Львівської області. Отримання дозволу прокурора чи детектива для виїзду за межі Одеської області з метою виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків займає певний час. Тому, враховуючи бездоганну поведінку підозрюваного, просив не продовжувати покладений на нього обов`язок - не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Оскільки до підозрюваного не застосовано електронний засіб контролю просив також не продовжувати обов`язок носити його.
Підозрюваний ОСОБА_1 додатково пояснив, що 08.09.2022 на виконання ухвали слідчого судді від 06.09.2022 він здав до Управління Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон. З моменту покладення на нього відповідних обов`язків він двічі звертався до детектива для надання дозволу на виїзд за межі Одеської області для прийняття участі у судових засіданнях у господарських судах Львівської області. Звернув увагу, що він сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, продовжує співпрацювати зі слідством.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
01.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
06.09.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3432/22, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 ; носити електронний засіб контролю.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, а саме копії: акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «МТП «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020, проведеної Південним офісом Держаудитслужби; висновку експерта № 21-2340/2341 судово-економічної експертизи від 31.05.2021; статуту ДП «МТП «Южний», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 448 від 15.12.2017; листа Міністерства інфраструктури України № 1307/11/14-20 від 30.04.2020 вх. № 3214 від 04.05.2020 з роз`ясненням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.04.2020 № 3502-06/26135-01, щодо окремих норм Закону № 553-IX, адресованого у тому числі ДП «Морський торговельний порт «Южний»; заяви ОСОБА_2 від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020); рапортів тимчасового виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_8 № 102-07 від 06.05.2020, виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_1 № 9905 від 15.05.2020; розпоряджень виконувача обов`язки головного бухгалтера ДП «МТП «Южний» ОСОБА_3 № 57 від 06.05.2020, № 78 від 04.06.2020; табелів обліку робочого часу за квітень - серпень 2020 року; розрахункових листків в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 за квітень - серпень 2020 року; заявок на отримання та перерахування коштів пов`язаних з виплатою заробітної плати на 07.05.2020, на 13.05.2020, на 19.06.2020, на 03.07.2020, на 07.07.2020, на 06.08.2020, на 21.08.2020, на 25.08.2020; реєстрів перерахування на рахунки отримувачів; платіжних доручень, за підписом у тому числі ОСОБА_3, засвідчених електронним цифровим підписом в.о. директора ОСОБА_2 ; заяв-замовлень на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний»; відомостей на виплату готівки за квітень - липень 2020 року, затвердженими у тому числі в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 ; оборотних відомостей руху депонованих сум за травень - серпень 2020 року; зведених відомостей перерахувань на банкомат за період з 13.05.2020 до 13.05.2020, з 19.06.2020 до 19.06.2020, з 03.07.2020 до 03.07.2020, з 14.07.2020 до 14.07.2020, з 21.08.2020 до 21.08.2020; наказу Міністерства інфраструктури України № 43-Ос від 22.11.2019; наказу директора ДП «МТП «Южний» з особового складу № 1300- ос від 29.11.2019; наказу Міністерства інфраструктури України № 67-Ос від 21.08.2020 (вх. № 33/25 від 21.08.2020) про внесення зміни до наказу Міністерства інфраструктури України № 65-Ос від 21.08.2020; наказу ДП «МТП «Южний» № 1141-ос від 25.08.2020; службових записок головного бухгалтера ОСОБА_3 № 104-09 від 20.08.2020 та заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_1 № 05/17536 від 08.09.2020; протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_12 ; протоколів огляду від 06.05.2022, 03.11.2021, 10.08.2022; протоколу огляду речей і документів від 13.05.2022; протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 25.10.2021, 27.10.2021, та інші матеріали.
Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про можливу причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення вказаних вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя зазначає таке.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Вказаний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційних злочинів Кримінальним кодексом України не передбачено (статті 69, 75 КК України).
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного та його сім`ї, а також наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».
Та обставина, що підозрюваний здав на зберігання до Управління Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина для виїзду за кордон, не свідчить про зменшення чи відсутність цього ризику, оскільки такі дії вчиненні підозрюваним не добровільно, а на виконання покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу обов`язків. Водночас переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можливо як за межами території України, так і в межах держави.
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Доказів того, що обов`язок не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, обмежує підозрюваного у виконанні ним службових повноважень, сторона захисту не надала. Водночас, як пояснив підозрюваний за період строку дії покладених на нього обов`язків він двічі звертався до органу досудового розслідування із заявами про надання дозволу на виїзд за межі Одеської області та йому жодного разу не відмовлено.
Враховуючи, що ухвала слідчого судді від 06.09.2022 у частині покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю не виконана, що підтвердив у судовому засіданні прокурор, слідчий суддя вважає не доцільним покладати у подальшому на підозрюваного ОСОБА_1 цей обов`язок.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що у даному кримінальному провадженні допитані як свідки працівники ДП «МТП «Южний», які повідомили інформацію, що дає підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає не безпідставними доводи прокурора про ймовірність того, що ОСОБА_1, не будучи обмежений у спілкуванні із такими свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_2, ОСОБА_3 інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_1 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 .
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави, з продовженням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.
Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отриманні за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.
Тобто, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням зазначених вище обставин.
Слідчий суддя вважає, що продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
При визначенні строку, на який доцільно продовжити строк дії обов`язків, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, а також враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2022 у справі № 991/4860/22 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 01.01.2023, вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто до 01.01.2023.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 01 січня 2023 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_14