Document No. 107220570

Date of the hearing: 04/11/2022
Date of the decision: 04/11/2022
Case №: 991/2030/22
Proceeding №: 52019000000000522
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.

Справа № 991/2030/22

Провадження № 1-кп/991/31/22

УХВАЛА

4 листопада 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_12 (головуючий), ОСОБА_13, ОСОБА_14,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_15,

прокурора ОСОБА_16,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,

представників потерпілих ОСОБА_23, ОСОБА_24,

розглянула у підготовчому судовому засіданні питання ініційованого судом про привід обвинувачених, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.

(1)Питання, ініційоване судом, про привід та клопотання про накладення грошового стягнення на потерпілих

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

Судом неодноразово впродовж вересня-листопада 2022 року призначались підготовчі судові засідання, проте, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до суду не прибували та не повідомляли про причини свого неприбуття.

Ухвалою суду від 14.10.2022 стосовно цих обвинувачених було вжито заходів до забезпечення їх прибуття до суду шляхом накладення на них грошового стягнення у максимально можливому розмірі - 5 200 гривень на кожного. Проте, 04.11.2022 обвинувачені знову не прибули до суду.

Тому у підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про можливість застосування до наведених осіб приводу.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 під час висловлення своєї позиції з ініційованого судом питання заявив клопотання про накладення грошового стягнення на потерпілих з метою урівноваження інтересів сторін захисту та обвинувачення.

(2)Позиції учасників кримінального провадження

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зазначили, що необхідно детально дослідити, чи повідомлено обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про судове засідання належним чином. ОСОБА_4 також зазначив, що оскільки існує можливість вручення повісток прокурором за місцем роботи обвинувачених, недоцільно застосовувати привід допоки таку можливість не буде використано. Вказував, що обвинувачені, які не прибули, є суддями, вони досі здійснюють владні повноваження, проводять судові засідання, доступ до яких є відкритим, тому хибними є твердження про вчинення ними перешкод в отриманні повісток про виклик від прокурора. Він також підтримав своє клопотання про накладення грошового стягнення на потерпілих.

Захисник ОСОБА_25 вказав, що питання приводу не може бути вирішено за відсутності захисників обвинувачених, що не прибули до суду.

Адвокат ОСОБА_26 теж просив не застосовувати привід, оскільки відсутнє підтвердження про належне повідомлення обвинувачених про дату та час підготовчого судового засідання.

На думку захисника ОСОБА_22, до суддів не може бути застосовано привід за жодних умов, що ґрунтується на особливому статусі судді. Просив суд зобов`язати прокурора, щоб він передавав повістки обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що оскільки відсутні відомості про належне повідомлення інших обвинувачених про судове засідання, то застування приводу до них є передчасним.

Прокурор підтримав ініціативу суду та просив застосувати привід до обвинувачених, що не прибули до суду. Він зазначив, що вручення обвинуваченим повістки прокурором є малоймовірним, що слідує із досвіду на етапі досудового розслідування. Обвинувачені чинять численні перешкоди цьому, зокрема доступ до приміщення Окружного адміністративного суду м. Києва є обмеженим, правоохоронцям не вдається дочитати зміст повістки вголос до кінця, оскільки обвинувачені відразу ховаються у будівлях чи приватних автомобілях або чинять інші перешкоди цьому.

(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні поставлених питань

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов таких висновків:

1)необхідно застосувати привід до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

2)слід відмовити у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 про накладення грошового стягнення на потерпілих.

Привід та грошове стягнення належать до заходів забезпечення кримінального провадження, метою яких є забезпечення дієвості кримінального провадження (ч. 1 ст. 131 КПК).

Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (ч. 1 ст. 140 КПК).

Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК, за невиконання процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 144 КПК).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, потерпілий, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду. До того ж, за наведених обставин, до обвинуваченого може бути застосовано привід (ч. 3 ст. 140 КПК).

Рішення про здійснення приводу під час судового провадження приймається судом, зокрема за власною ініціативою (ч. 2 ст. 140 КПК).

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 141 КПК грошове стягнення накладається ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою і його можна застосовувати до потерпілого.

Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене, в тому числі, відповідним підрозділам органів Національного антикорупційного бюро України (ч. 1 ст. 143 КПК).

Як передбачено ч. 2 ст. 318 КПК, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. При цьому, обвинувачений є стороною кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК).

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої суд, повідомляє певного учасника про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії. Повідомлення учасників здійснюється у випадку, якщо їх участь не є обов`язковою в такому ж порядку, як судовий виклик (ст. 111 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (частина 2 цієї ж статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), потерпілого, його представника, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Отже, за правилами судового розгляду участь обвинувачених у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою, тому суд здійснює їх судовий виклик.

При цьому, питання обов`язковості участі потерпілого в судовому засіданні та проведення такого засідання без нього вирішується судом і залежить від можливості з`ясувати всі обставини за його відсутності (ст. 134, 325 КПК).

Якщо обвинувачений чи потерпілий, будучи належним чином викликаними, не з`явилися або не повідомили про причини неприбуття, на них може бути накладено грошове стягнення, а щодо обвинуваченого може бути застосовано ще й привід.

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 мають процесуальний статус обвинувачених і тому зобов`язані прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості- заздалегідь повідомляти про це суд.

При цьому, судом в ухвалі від 14.10.2022 уже встановлений факт систематичного неприбуття до суду та неповідомлення обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про причини такого неприбуття, у зв`язку з цим до них був застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення грошового стягнення у максимальному розмірі - 5200 грн.

Після цього обвинувачені вкотре не прибули до суду у призначені судові засідання 31.10.2022 та 04.11.2022, у які здійснювався їх судовий виклик.

Зокрема, ОСОБА_7 направлено повістки за всіма відомими суду адресами: за місцем його роботи до Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою реєстрації місця його проживання ( АДРЕСА_1 ) та двома адресами місця його фактичного проживання ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ), які були встановлені органом досудового розслідування. Три повістки повернулися до суду з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання. При цьому, від ОАСК надійшла відповідь, відповідно до якої повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 не реєструвались у системі документообігу суду та підлягають поверненню. Крім того, у листі зазначено, що керівник апарату суду та його заступник не наділені повноваженнями стосовно вручення повісток про виклик суддям, оскільки останні не входять до апарату суду.

Також, повістки були направлені на його особисту та робочі електронні адреси ОСОБА_7, за результатами чого отримані повідомлення про їх доставку 18.10.2022. Окрім цього, секретар судового засідання намагалася повідомити обвинуваченого про час та місце судового засідання за робочим номером телефону, проте на виклик не відповіли. До того ж, здійснено виклики на номер телефону ОАСК, що вказаний в інформаційній довідці, наданій прокурором, як номер, зазначений у декларації обвинуваченого за 2020 рік, однак особа, що підняла слухавку, повідомила, що не має змоги з`єднати із ОСОБА_7 . На прохання представитися та передати інформацію - ця особа поклала слухавку.

ОСОБА_8 направлено повістки за всіма відомими суду адресами: за місцем його роботи до ОАСК, за адресою реєстрації місця його проживання ( АДРЕСА_4 ) та адресою місця його фактичного проживання ( АДРЕСА_5 ), які були встановлені органом досудового розслідування. Дві повістки повернулися до суду з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою. Від ОАСК отримано відповідь, зазначену у попередніх абзацах стосовно неможливості передачі повістки судді. Також, повістки направлені на його особисту та робочу електронні адреси, за результатами чого отримані повідомлення про їх доставку 18.10.2022.

Окрім цього, секретар судового засідання намагалася повідомити обвинуваченого про час і місце судового засідання за робочим та особистим номерами телефону. Однак, за робочим номером телефону особа, що підняла слухавку, вказала, що це не приймальня судді ОСОБА_8, а можливість з`єднання з обвинуваченим - відсутня. Особистий номер телефону перебував поза зоною обслуговування.

ОСОБА_9 направлено повістки за всіма відомими суду адресами: за місцем його роботи - до Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою реєстрації місця його проживання ( АДРЕСА_6 ) та адресою місця його проживання ( АДРЕСА_7 ), які були встановлені органом досудового розслідування. Дві повістки повернулися до суду з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою, та з причин відсутності відомостей. Від ОАСК отримано відповідь, зазначену у попередніх абзацах стосовно неможливості передачі повістки судді.

ОСОБА_10 направлено повістки за всіма відомими суду адресами: за місцем його роботи до Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою реєстрації місця його проживання ( АДРЕСА_8 ) та адресою місця його проживання ( АДРЕСА_9 ), які були встановлені органом досудового розслідування. Дві повістки повернулися до суду з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою, відсутні відомості та за закінченням терміну зберігання. Від ОАСК отримано відповідь, зазначену у попередніх абзацах стосовно неможливості передачі повістки судді.

Також, повістки направлені на його особисту та робочу електронні адреси, за результатами чого, отримані повідомлення про їх доставку 18.10.2022. Окрім цього, секретар судового засідання намагалася повідомити обвинуваченого про час і місце судового засідання за номером приймальні судді, зазначеним на сайті ОАСК. Особа, що підняла слухавку повідомила, що є секретарем судді ОСОБА_10 - ОСОБА_27, можливість з`єднання із обвинуваченим відсутня, оскільки він перебуває на лікарняному. Інформацію про дати, час та місце розгляду справи зобов`язалася передати ОСОБА_10 . Крім того, секретарем в подальшому було ще раз здійснено виклик на цей номер. Особа, що підняла слухавку наступного разу, повідомила, що є помічником судді, можливість з`єднання із суддею - відсутня. На прохання представитися та передати інформацію - відмовилась. Виклик, здійснений на особистий номер обвинуваченого, був переадресований на автовідповідач.

ОСОБА_11 направлено повістки за всіма відомими суду адресами: за місцем його роботи до Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою реєстрації місця його проживання ( АДРЕСА_10 ) та за двома адресами місця його проживання ( АДРЕСА_11 та АДРЕСА_12 ) які були встановлені органом досудового розслідування. Три повістки повернулися до суду з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою та за відсутністю відомостей. Від ОАСК отримано відповідь, зазначену у попередніх абзацах стосовно неможливості передачі повістки судді.

Додатково, з метою повідомлення обвинувачених про судові засідання у справі суд опублікував повістку про виклик ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, зокрема, у судові засідання від 31.10.2022 та 04.11.2022 на сайті Вищого антикорупційного суду та у газеті «Урядовий кур`єр».

Попри наведене, у судове засідання обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Обвинувачений ОСОБА_11 до суду також не прибув. Водночас, його захисник ОСОБА_28 направив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у якому вказав, що його підзахисний напередодні був госпіталізований у відділення політравми КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва». Документи стосовно лікування обвинуваченого мав намір надати після виписки.

Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик наведено у ст. 138 КПК. Серед таких причин є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Суд зважає на вказані захисником обставини, які хоча й не були належним чином підтверджені стороною захисту, втім, на думку суду, потребують перевірки. На теперішній час застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_11, за умови, що він з високою часткою вірогідності перебуває на лікуванні у закладі охорони здоров`я та не може залишити його, буде вочевидь передчасним.

На противагу цьому, іншими обвинуваченими чи їх захисниками взагалі будь-яких причин неприбуття до суду не повідомлено.

Вони кілька разів поспіль не виконали свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча в розумінні ст. 136 КПК про дату та час судового засідання були повідомлені судом завчасно та належним чином.

Так, у матеріалах справи наявна інформація, зокрема, про доставку судових викликів на електронні адреси обвинувачених. До того ж, усі ці особи є суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, судові повістки про їх виклик отримано адміністрацією суду, що підтверджено відповідним листом. Крім того, слід додатково звернути увагу на те, що один із обвинувачених - ОСОБА_7 обіймає адміністративну посаду голови ОАСК, якому мало б бути відомо про надходження на адресу суду повісток про виклик.

Тому, навіть за тієї обставини, що ОАСК повернув повістки до Вищого антикорупційного суду, про що складено відповідний лист, в ОАСК такі повістки були отримані, із їх змістом ознайомлені щонайменше працівники апарату цього суду, які мали доповісти про їх надходження судді, який обіймає адміністративну посаду, а саме голові суду обвинуваченому ОСОБА_7 . Такий спосіб здійснення судового виклику в кримінальному провадженні - через адміністрацію за місцем роботи - прямо передбачений у ч. 2 ст. 135 КПК.

Ба більше, частина суддів ОАСК (ОСОБА_1 та ОСОБА_4) прибувають у судові засідання у справі щодо них, обізнані із розкладом засідань. ОСОБА_1, крім того, обіймає адміністративну посаду заступника голови ОАСК, що також опосередковано свідчить на користь твердження про обізнаність інших обвинувачених про судові засідання у кримінальному провадженні.

На підтвердження цієї позиції колегія суддів додатково звертає увагу на те, що такі факти як відмова обвинувачених чи осіб, що з ними проживають, від отримання судових викликів за адресами їх проживання та реєстрації; відмова працівників ОАСК у передачі повісток суддям, які є обвинуваченими у провадженні; різке «погіршення якості зв`язку» при численних спробах секретаря судового засідання повідомити телефоном про виклик обвинувачених доводять обізнаність обвинувачених про те, що принаймні якісь дії у їхньому провадженні відбуваються.

Варто також наголосити на тому, що судом вживались усі можливі заходи задля доведення до відома обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, інформації про судові засідання, зокрема й шляхом оприлюднення повісток про виклик на сайті Вищого антикорупційного суду та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Крім того, суд бере до уваги, що відсутнім обвинуваченим інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину у групі за попередньою змовою, що додатково побічно свідчить про їх природну зацікавленість щодо руху кримінального провадження.

До того ж, на цих обвинувачених уже накладалось грошове стягнення місяць тому, що також мало б слугувати заходом до забезпечення прибуття їх до суду.

Стосовно тверджень захисту про необхідність суду також зобов`язати прокурора вручити повістку про виклик обвинуваченим, як це вказано у ч. 6 ст. 135 КПК, то суд звертає увагу учасників, що процедура вручення повістки слідчим або прокурором відноситься до стадії досудового розслідування, коли йде мова не про судовий виклик, а про виклик органу досудового розслідування чи прокуратури.

Втім, суд також зважає на те, що питання виклику та повідомлення (особливо у тих випадках, коли особи відмовляються від отримання їх у передбачений законом спосіб) не можна розглядати занадто формалізовано. У такому випадку необхідно вживати усіх можливих засобів, що залежать від суду, задля донесення відомостей про подію до обвинуваченого, оскільки тут йдеться щонайменше про забезпечення розумності строків розгляду провадження, його швидкість, та й в перспективі - забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ч. 2 КПК).

Водночас, із пояснень учасників кримінального провадження та й загалом із практики здійснення викликів та повідомлень обвинувачених про судові засідання вбачається, що обвинувачені дотримуються спільної стратегії щодо перешкоджання суду у виконанні обов`язку щодо вручення судового виклику.

Тобто, з великою ймовірністю зобов`язання судом прокурора вручити повістку про виклик обвинуваченим буде недієвим.

При цьому, зважаючи на кількість часу, що минула з початку підготовчого судового засідання, кількість випадків неявки обвинувачених до суду без повідомлення про причини такого неприбуття, часте висвітлювання подій, що відбуваються у їх справі, у ЗМІ та інші обставини, наведені вище, у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про обізнаність обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скерування обвинувального акта до суду та триваюче підготовче судове засідання, а тому вважає їх такими, що належним чином повідомлені про виклик відповідно до ч. 1 ст. 135 та ч. 1 ст. 136 КПК.

Стосовно тверджень захисника ОСОБА_22 про неможливість застосування приводу до судді, варто вказати таке.

Як слідує із ч. 3 ст. 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті. При цьому, частина друга зазначеної статті визначає, що суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з`ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв`язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Тобто норма, забороняючи в цілому застосування процедури приводу до судді, вирізняє три винятки, поміж них - коли місцем, до якого необхідно доставити особу, є суд.

Отже, застосування приводу до обвинувачених, які є суддями, у даному випадку не заборонено, а твердження захисника ОСОБА_22 є хибними.

Додатково слід звернути увагу учасників, що суд зважає на гарантії незалежності та недоторканності судді, що зокрема закріплені у ст. 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Водночас, привід у даному випадку застосовується до обвинувачених судом за систематичне невиконання ними обов`язку щодо прибуття за викликом до суду, де стосовно них відбувається судовий розгляд щодо вчинення ними особливо тяжких кримінальних правопорушень.

При цьому, слід роз`яснити, що після оголошення ухвали про здійснення приводу особі, до якої він застосовується, остання зобов`язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. Тобто у випадку добровільного виконання ухвали про привід, заходи фізичного впливу до обвинуваченого не застосовуватимуться.

У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, вимог ухвали про привід, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.

Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров`ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у випадку застосування приводу стосовно зазначених обвинувачених, які є суддями, гарантій їх незалежності та недоторканності не буде порушено.

Оскільки до них уже застосовувалось грошове стягнення, проте обвинувачені так і не прибули до суду та не повідомили про причини неявки, необхідно застосувати щодо них привід у наступне судове засідання, що відбудеться 18 листопада 2022 року о 9 год. 00 хв. у залі судових засідань № 5 Вищого антикорупційного суду.

Виконання ухвали про привід слід доручити відповідним підрозділам Національного антикорупційного бюро України згідно з положеннями ч. 1 ст. 143 КПК.

Стосовно клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про накладення грошового стягнення на потерпілих за неприбуття до суду слід вказати таке.

Оскільки суд не ухвалював рішення про обов`язкову участь потерпілих у підготовчому судовому засіданні, не здійснював їх судового виклику, а відповідно до норм кримінального процесуального закону їх участь не є обов`язковою, слід відмовити у клопотанні обвинуваченого про накладення на них грошового стягнення.

На підставі викладеного, суд постановив:

-здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця міста Краматорськ Донецької області, громадянина України, працюючого суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, який обіймає адміністративну посаду голови цього суду, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 у судове засідання, яке відбудеться 18 листопада 2022 року о 9 год. 00 хв. до зали судових засідань № 5 Вищого антикорупційного суду, за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41;

-здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, працюючого суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, який обіймає адміністративну посаду заступника голови цього суду, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за цією ж адресою і за адресою: АДРЕСА_5 у судове засідання, яке відбудеться 18 листопада 2022 року о 9 год. 00 хв. до зали судових засідань № 5 Вищого антикорупційного суду, за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41;

-здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця смт. Білокуракине Луганської області, громадянина України, працюючого суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 у судове засідання, яке відбудеться 18 листопада 2022 року о 9 год. 00 хв. до зали судових засідань № 5 Вищого антикорупційного суду, за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41;

-здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця міста Києва, громадянина України, працюючого суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8, проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 у судове засідання, яке відбудеться 18 листопада 2022 року о 9 год. 00 хв. до зали судових засідань № 5 Вищого антикорупційного суду, за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 41;

-здійснення приводів доручити Національному антикорупційному бюро України;

-у разі неможливості здійснення приводів особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводів, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання;

-контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_16;

-у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 про накладення грошового стягнення на усіх потерпілих відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Повний текст оголошено 09.11.2022 о 13:55 год.

Судді

ОСОБА_29 ОСОБА_30 ОСОБА_31

Search

Document No. 107220570