- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/5065/22
Провадження 1-кс/991/5084/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_30., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_31., прокурора ОСОБА_32, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_33., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_34., погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_35 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Прилісне, Маневицького району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 629 697 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що у 2018 році, більш точна дата та час досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «Будівельна компанія «Карпати» (далі - ТОВ «БК «Карпати»), які входять до групи юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність з використанням знаку для товарів та послуг «РІЕЛ» та «РІЕЛ Будівельна корпорація», достовірно знаючи про триваючий продаж майнових прав на квартири у будинку АДРЕСА_2 та у будинку АДРЕСА_3, та усвідомлюючи у зв`язку з цим неможливість виконання ТОВ «Вестбудінвест», ТОВ «БК «Карпати» зобов`язань перед 1 Окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі - 1ОВКБ ДПСУ) за договорами про спільну діяльність № 31-07/7 від 14.02.2007 та № 312-07/40 від 24.12.2007 в частині передачі площі житла у зазначених будинках, яке повинно належати 1ОВКБ ДПСУ, вступив у злочинну змову з Головою Державної прикордонної служби України (далі - Головою ДПСУ) ОСОБА_3 та начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_1 . Злочинна змова спрямована на вчинення останніми всупереч інтересам служби зловживання службовим становищем з метою одержання ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» неправомірної вигоди у вигляді передачі у власність 1ОВКБ ДПСУ в рахунок виконання зобов`язань за вказаними договорами замість квартир у місті Львові, квартир за межами міста Львова, ринкова вартість яких значно менша за вартість квартир, що повинні були бути передані 1 ОВКБ ДПСУ.
При цьому, умовою використання Головою ДПСУ ОСОБА_3 свого службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» було : до моменту видачі ним розпорядження начальнику 1 ОВКБ ДПСУ ОСОБА_1 про здійснення дострокового отримання від ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» частини квартир у будинках за межами м. Львова, надання 1ОВКБ ДПСУ з метою подальшого передання ОСОБА_3 в службове користування квартири у будинку АДРЕСА_4, шляхом внесення відповідних змін до договору № 312-07/40 від 24.12.2007 про спільну діяльність у будівництві, а також забезпечення придбання ОСОБА_3 машиномісця у вищезазначеному будинку за ціною, яка була б суттєво нижчою від ринкової, а також нижче ціни аналогічних машиномісць у вказаному будинку.
Унаслідок протиправних дій голови ДПСУ ОСОБА_3 та начальника 1ОВКБ ОСОБА_1, які полягали у використанні службового становища усупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та ТОВ «Вестбудінвест» і ТОВ «БК «Карпати», та директора зазначених підприємств ОСОБА_2, який сприяв вчиненню зловживанню ОСОБА_3 та ОСОБА_1 службовим становищем за попередньою змовою групою осіб 1ОВКБ ДПСУ отримано у власність:
1802 кв.м. площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_5, ринкова вартість якої менша на 5 232 107,53 грн у порівнянні з ринковою вартістю еквівалентної площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_6, які повинні були бути передані ТОВ «Вестбудінвест» 1ОВКБ ДПСУ на підставі попередніх актів розподілу площі житла (квартир) у зазначеному будинку, що затверджені додатковою угодою № 12/31-07/7 від 27.12.2018 про внесення змін до договору № 31-07/7 від 14.02.2007 про спільну діяльність у будівництві;
1470,8 кв.м. площі житла (квартир) у будинку АДРЕСА_5, ринкова вартість якої менша на 5 450 490,66 грн у порівнянні з ринковою вартістю еквівалентної площі житла (квартир) у будинку II черги будівництва № 2 на Генплані по вулиці Олени Степанівни, 8 у м. Львів, які повинні були бути передані ТОВ «БК «Карпати» 1ОВКБ ДПСУ на підставі попередніх актів розподілу площі житла (квартир) у зазначеному будинку, що затверджені додатковою угодою № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312- 07/40 від 24.12.2007 про спільну діяльність у будівництві.
Загальний розмір неправомірної вигоди, отриманої ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «БК «Карпати» у різниці між ринковою вартістю житлової площі у будинку АДРЕСА_5, фактично переданої на користь 1ОВКБ ДПСУ, та житлової площі (квартир) у будинку АДРЕСА_6 та у будинку II черги будівництва АДРЕСА_3, що повинна була бути передана 1ОВКБ ДПСУ згідно додаткових угод № 12/31-07/7 від 27.12.2018 про внесення змін до договору від 14.02.2007 № 31-07/7 та додаткової угоди № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40 від 24.12.2007 про спільну діяльність у будівництві, становить 10 682 598,19 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 1 629 697 грн.
У той же час, детектив просив покласти на ОСОБА_1 обов`язки передбачені абзацом першим, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_36., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1, заперечив щодо застосування до його підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у запропонованому детективом розмірі, водночас не заперечив щодо покладення на ОСОБА_1 відповідних процесуальних обов`язків, визначених в прохальній частині клопотання. Щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри зазначив, що в матеріалах клопотання не надано жодного доказу, що свідчить про наявність попередньої змови між його підзахисним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Звернув увагу на наявність спірних господарських правовідносин між ТОВ «БК «Карпати» та 1ОВКБ ДПСУ з приводу спільної діяльності у будівництві за договором № 312-07/40 від 24.12.2007. Стороною обвинувачення не надано достатньо доказів, які б обґрунтовували ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Повідомив, що ОСОБА_1 повною мірою усвідомлює процесуальні особливості розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, зацікавлений у скорішому перебігу даного процесу, оскільки вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнає. Просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Письмові заперечення захисника ОСОБА_33. додані до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 28.10.2022 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_37., за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_35 у кримінальному провадженні № 52019000000000658 склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Цього ж дня о 12 год 50 хв детектив повідомив про підозру ОСОБА_1, вручив йому копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру та підписами підозрюваного та його захисника у повідомлені про підозру.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, копії: наказу № 500 від 29.06.2004 Про затвердження положення про 1 ОВКБ ДПСУ; наказів № 113 від 19.08.2014, № 80 від 04.04.20015, № 9 від 20.01.2016, № 194 від 16.12.2016 Про затвердження змін до положення про 1ОВКБ ДПСУ; контракту, витягів з наказу Голови Державної прикордонної служби України № 497-ОС від 23.05.2017, № 270-ОС від 18.03.2019, № 404-ОС від 19.04.2019 стосовно ОСОБА_1 ; договору про спільну діяльність № 31-07/7 від 14.02.2007, укладеного між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та ТОВ «Вестбудінвест» та додаткових угод щодо внесення змін цього договору: № 1/31-07/7 від 29.12.2014, № 4/31-07/7 від 29.04.2016, № 12/31-07/7 від 27.12.2018 № 13/31-07/7 від 27.12.218, № 14/31-07/7 від 04.02.2019, № 15/31-07/7 від 22.03.2019, та попереднього акту розподілу загальної площі житла (квартир) у 179- квартирному 16-поверховому житловому будинку (по генплану Б-1) та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення 1 черги 1 етапу будівництва по АДРЕСА_7 ; договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007, укладеного між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та ТОВ «Вестбудінвест» та додаткових угод щодо внесення змін цього договору: № 1/312-07/40 від 22.05.2014, № 6/312-07/40 від 07.04.2016, № 15/312-07/40 від 28.03.2018, № 16/312-07/40 від 29.03.2018, № 18/312-07/40 від 27.12.2018, № 19/312-07/40 від 26.03.2019, та попереднього акту розподілу загальної площі житла (квартир) 163-и квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секція 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем (№ 2 на генплані) ІІ черги будівництва по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові; розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України про дострокове отримання житла № 22 від 01.02.2019, № 74 від 22.03.2019, № 76 від 25.03.2019; договорів міни від 07.09.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 28.03.2019, 29.03.2019 та актів приймання передачі квартир від 07.09.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 28.03.2019, 29.03.2019; висновків про вартість майна та документів оцінювача ОСОБА_4 ; протоколу допиту свідків ОСОБА_5 від 10.03.2021, ОСОБА_6 від 24.02.2021, ОСОБА_7 від 02.07.2020; договору про передачу функцій замовника - забудовника від 04.09.2015, укладеного між ТОВ «Вестбудінвест» та ПП «Ріелпогранбуд-1»; договору № 19-ФБ від 01.02.2016 про спорудження Об`єкта будівництва, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінбуд» та ПП «Ріелпогранбуд-1»; договору про передачу функцій замовника-забудовника від 04.11.2014, укладеного між ТОВ «БК» Карпати» та ПП «Ріелпогранбуд»; договору № 21-ФБ від 16.02.2016, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінбуд» та ПП «Ріелпогранбуд»; протоколів: про результати здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.05.2020, про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.08.2021; актів обстеження об`єктів будівництва від 05.11.2018; актів готовності об`єкта експлуатації від 14.01.2019; листів директора ТзОВ «Вестбудінвест» ОСОБА_8, ТзОВ «БК «Карпати» ОСОБА_8 до Начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служб України № 27/08/18-21 від 27.08.2018; договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири: № 2 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав від 18.03.2019 до нього; № 1 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав від 04.03.2018 до нього; від 25.01.2019 та акту прийому-передачі майнових прав від 25.01.2019 до нього; № 1 від 27.12.2018 та акту прийому-передачі майнових прав до нього від 14.03.2019; протоколу обшуку від 07.07.2020, 30.08.2021; сертифікатів: серії ЛВ № 162180820344 від 23.03.2018, серії ІУ № 1631910202257 від 12.04.2019, серії ІУ № 163190991586 від 09.09.2019; протоколів огляду від 23.07.2020, 09.07.2020, 01.09.2021; висновків експерта: № 130/8-2/8 від 29.01.2021 за результатом проведення оціночно-будівельно експертизи, № СЕ-19-21/33707-ЕК від 08.11.2021 за результатами проведення економічної експертизи, № 68/1 від 19.05.2022 за результами проведення судової почеркознавчої експертизи; аудиторського звіту № 7 від 19.07.2019за результатами позапланового внутрішнього аудиту Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) за період 01.01.2017-30.06.2019; протоколу огляду від 09.09.2019.
Із наданих матеріалів, зокрема, встановлено таке.
ОСОБА_1 з 23.05.2017 обіймав посаду начальника 1 ОВКБ ДПСУ, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, ніс особисту відповідальність за дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, очолюваної ним установи, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України був службовою особою.
Між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є 1 Окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі - 1ОВКБ ДПСУ), як замовником, та ТОВ «Вестбудінвест», ТЗОВ «Будівельна компанія «Карпати», як забудовником, укладено договори про спільну діяльність у будівництві № 31-07/7 від 14.02.2007 та № 312-07/40 від 24.12.2007 відповідно.
За умовами цих договорів 1ОВКБ ДПСУ мав отримати 21% від загальної площі збудованого ТОВ «Вестбудінвест» житла за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого 10, та 19% від загальної площі збудованого ТЗОВ «Будівельна компанія «Карпати» житла за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8.(т. 2 а.с. 171-180, 203-212).
Між ТЗОВ «БК «Карпати» та ПП «Ріелпогранбуд» укладено договір про передачу функцій замовника-забудовника від 04.11.2014, відповідно до п. 2.2 вказаного договору ПП «Ріелпогранбуд» передає ТЗОВ «БК Карпати» житло (квартири), загальна площа яких становить 19% від загальної площі квартир, які будуть побудовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_8, що повністю співпадає з відсотком житлової площі, яка визначена у договорі про спільну діяльність у будівництві № 312-07/40 від 24.12.2007 для 1ОВКБ ДПСУ. Відповідно до п. 3.1.7 вказаного договору обов`язком ТЗОВ «БК «Карпати» є підписання акту розподілу житлових та нежитлових приміщень, що гарантувало частку державного майна у вигляді відсотка площі житла у майбутньому (т. 3 а.с. 113-118).
Між ТОВ «Вестбудінвест» та ПП «Ріелпогранбуд-1» укладеного договір про передачу функцій замовника-забудовника від 04.09.2015 відповідно до п. 2.2 вказаного договору ТОВ «Вестбудінвест» набував після введення будинку у експлуатацію усіх майнових прав на 21 % житлових площ у будинку за адресою: будинку Б1 по вул. Володимира Великого 10 у м. Львів, що повністю співпадає з відсотком житлової площі, яка визначена у договорі про спільну діяльність у будівництві № 31-07/7 від 14.02.2007для 1ОВКБ ДПСУ. Відповідно до п. 3.1.7 цього договору обов`язком ТОВ «Вестбудінвест» було підписання акту розподілу житлових та нежитлових приміщень, що гарантувало частку державного майна у вигляді відсотка площі житла у майбутньому (т. 3 а.с. 77-83).
У подальшому ПП «Ріелпогранбуд-1» та ПП «Ріелпогранбуд» уклали договори № 19-ФБ від 01.02.2016 про спорудження об`єкту будівництва: будинку АДРЕСА_2 та договором № 21-ФБ від 16.02.2016 про спорудження об`єкту будівництва: будинку АДРЕСА_3, відповідно до яких управителем фонду фінансування будівництва було ТОВ «ФК «Фінбуд» (т. 3 а.с. 91-102, 119-131).
ТОВ «ФК «Фінбуд» 25.02.2016 уклало із ОСОБА_6 договір № 7-44/ВВ-1 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», створеного для функціонування будівництва багатофункціонального житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Володимира Великого 10 у м. Львові (І-ша черга будівництва - будинок № «Б1» на генплані), відповідно до якого за останньою закріплена квартира АДРЕСА_9 цього будинку (т. 4 а.с. 80).
Встановлено, що на підставі договорів, укладених із ТОВ «ФК «Фінбуд» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули право власності відповідно на: квартиру АДРЕСА_10 (до введення будинку в експлуатацію адреса: АДРЕСА_11 ), квартиру АДРЕСА_12 (до введення будинку в експлуатацію адреса: АДРЕСА_8 ), які відповідно до попереднього розподілу квартир між 1 ОВКБ ДПСУ і забудовниками ТОВ «Вестбудінвест», ТОВ «БК «Карпати» мали бути передані 1 ОВКБ ДПСУ.
1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, уклало з ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 15/312-07/40 від 28.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40 від 24.12.2007, якою погоджено попередні акти розподілу площі житла (квартир) у 163-квартирному 6-9 поверховому житловому будинку АДРЕСА_3, згідно з якими 1ОВКБ повинно було належати 1926,62 кв. м. житлової площі у зазначеному будинку, а саме житлова площа квартир АДРЕСА_13, АДРЕСА_14 ; № 36, 38, 45, АДРЕСА_15 ; №71, 79, АДРЕСА_16 ; № 86, 87, 90, 91,92, 93,94, 95, АДРЕСА_17 ; № 122,125,127, 128, 131, 132, 135 у секції Д; № 139, 142, 143,144,145, 150 у секції Е (т. 2 а.с. 219-225).
1 ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, уклало із ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 16/312-07/40 від 29.03.2018 про внесення змін до договору № 312-07/40 від 24.12.2007 про спільну діяльність у будівництві, якою погоджено дострокову передачу у власність 1ОВКБ ДПСУ квартири за адресою: АДРЕСА_18 у рахунок частини загальної площі житла у 163-квартирному 6-9 поверховому житловому будинку АДРЕСА_3, яка належить 1 ОВКБ ДПСУ (а.с. 226-228).
05 листопада 2018 року начальник 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_38. затвердив акт обстеження (огляду) комісією, проведеного упродовж 29.10.2018 - 02.11.2018 будинку Б1 на генплані по АДРЕСА_7, яким встановлено 70% будівельну готовність будинку та прогнозований строк введення в експлуатацію відповідно до фактичного стану у ІІ-му кварталі 2019 року (т. 3 а.с. 152-154), а також акт огляду будинку АДРЕСА_3, згідно з яким комісія дійшла висновку про 75% будівельну готовність будинку та прогнозований строк введення в експлуатацію відповідно до фактичного стану будинку у ІІІ-му кварталі 2019 року (т. 3 а.с. 160-162).
27 грудня 2018 року 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, із ТОВ «Вестбудінвест», в особі директора ОСОБА_2, уклав додаткову угоду № 12/31-07/7 про внесення змін до договору № 31-07/7 від 14.02.2007, якою погоджено попередній акт розподілу квартир та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення по будинку АДРЕСА_2, згідно з яким 1ОВКБ ДПСУ розподілено квартири з номерами АДРЕСА_19, 28, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, АДРЕСА_26, АДРЕСА_27, АДРЕСА_28, АДРЕСА_29, АДРЕСА_30, АДРЕСА_31, АДРЕСА_32, АДРЕСА_33, АДРЕСА_7, АДРЕСА_34, АДРЕСА_35, АДРЕСА_36, АДРЕСА_37, АДРЕСА_9, АДРЕСА_38, АДРЕСА_39, АДРЕСА_40, АДРЕСА_41, АДРЕСА_42, АДРЕСА_43, АДРЕСА_44, АДРЕСА_45, АДРЕСА_46, АДРЕСА_47, АДРЕСА_48, АДРЕСА_49, АДРЕСА_50, 130, 137, 161, 164, 166 у зазначеному будинку (т. 2 а.с. 229-230).
14.01.2019 складено акт готовності будинку Б1 за адресою: АДРЕСА_7, який підписано, у тому числі, начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 173).
Голова ДПСУ ОСОБА_3 видав розпорядження Адміністрації ДПСУ № 22 від 01.02.2019, № 74 від 22.03.2019, № 76 від 25.03.2019, якими зобов`язав начальника 1ОВКБ ДПСУ забезпечити реалізацію рішень щодо дострокового отримання квартир (т. 2 а.с. 246-248).
На виконання розпоряджень Голови ДПСУ ОСОБА_39. № 22 від 01.09.2019, № 74 від 22.03.2019 1 ОВКБ ДПСУ в особі начальника ОСОБА_1 уклало із директором ТОВ «Вестбудінвест» ОСОБА_2 додаткові угоди № 14/31-07/7 від 04.02.2019, № 15/31-07/7 від 22.03.2019 про внесення змін до договору № 31-07/7 від 14.02.2007 про спільну діяльність у будівництві, відповідно до яких 1ОВКБ ДПСУ достроково отримало в рахунок 21% житла від загальної площі, що будується за адресою: АДРЕСА_11 квартири АДРЕСА_51, 6, АДРЕСА_8, АДРЕСА_52, АДРЕСА_53, АДРЕСА_35, АДРЕСА_54, АДРЕСА_55, АДРЕСА_38, АДРЕСА_56, АДРЕСА_57, АДРЕСА_58, АДРЕСА_59, АДРЕСА_60, АДРЕСА_61, АДРЕСА_24, АДРЕСА_62, АДРЕСА_63, 94, 99, а також квартири АДРЕСА_64, АДРЕСА_7, АДРЕСА_19, АДРЕСА_37, АДРЕСА_65, АДРЕСА_20, АДРЕСА_66, АДРЕСА_9, АДРЕСА_21, АДРЕСА_67, АДРЕСА_68 . У порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012, зміни до істотних умов договору про спільну діяльність не надсилав до Адміністрації ДПСУ для подальшого їх скерування на погодження до Кабінету Міністрів України (т. 4 а.с. 141-142).
У подальшому 1ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, уклало із ТОВ «Вестбудінвест», в особі директора ОСОБА_2, договори міни № 147 від 07.02.2019, № 152 від 08.02.2019, № 157 від 11.02.2019, № 400 від 25.03.2019, № 409 від 26.03.2019, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 . Відповідно до цих договорів у власність 1ОВКБ ДПСУ передаються вказані квартири та квартира АДРЕСА_69, квартира АДРЕСА_70, а у власність ТОВ «Вестбудінвест» передаються 1958,5 кв.м, що знаходяться у будинку І черги 1 етапу будівництва будинок Б АДРЕСА_71 . Також складено акти-приймання передачі квартир від 07.02.2019, 08.02.2019, 11.02.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, відповідно до яких, у тому числі, 1ОВКБ ДПСУ не має жодних претензій до стану квартир (т. 3 а.с. 17-41). При укладенні вказаних договорів міни нотаріусу надано висновок про вартість майна, замовник оцінки ТОВ «Вестбудінвест», оцінювач ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 59)
На виконання розпорядження Голови ДПСУ ОСОБА_3 № 76 від 25.03.2019, 1 ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, уклало ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, додаткову угоду № 19/312-07/40 від 26.03.2019 про внесення змін до договору № 312-07/40 від 24.12.2007, яким погодили передачу в рахунок 19% житла від загальної площі, що будується за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8 (II черга будівництва 4-х секційного житлового будинку АДРЕСА_72 достроково передати 22 квартири в новозбудованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5, а саме квартири: АДРЕСА_73, 82, АДРЕСА_16, АДРЕСА_74, АДРЕСА_25, АДРЕСА_44, АДРЕСА_75, 4,19, АДРЕСА_76, АДРЕСА_40, АДРЕСА_77, АДРЕСА_78, АДРЕСА_79, АДРЕСА_41, АДРЕСА_42, АДРЕСА_80, АДРЕСА_81, АДРЕСА_82, АДРЕСА_83, 103 та одну квартиру АДРЕСА_84, загальною площею 1470,8 кв.м. (т. 2 а.с. 231-234).У порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012, зміни до істотних умов договору про спільну діяльність не надсилав до Адміністрації ДПСУ для подальшого скерування на погодження до Кабінету Міністрів України (т. 4 а.с. 141-142).
У подальшому, 1 ОВКБ ДПСУ, в особі начальника ОСОБА_1, уклало із ТОВ «БК «Карпати», в особі директора ОСОБА_2, договори міни № 143 від 27.03.2019, № 420 від 27.03.2019, № 423 від 29.03.2019, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 . Відповідно до цих договорів 1ОВКБ ДПСУ передаються вказані квартири у будинку АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_84, а у власність ТЗОВ «БК «Карпати» передаються 1470,8 кв.м, що знаходяться у будинку II черги будівництва АДРЕСА_3 .Також складені акти-приймання передачі квартир від 27.03.2019, 29.03.2019, відповідно до яких, у тому числі, 1ОВКБ ДПСУ не має жодних претензій до стану квартир (т. 3 а.с. 42-56). При укладенні вказаних договорів міни нотаріусу надано висновок про вартість майна, замовник оцінки ТОВ «БК «Карпати», оцінювач ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 60).
03 квітня 2019 року начальником 1ОВКБ ДПСУ ОСОБА_1 підписано акт готовності будинку АДРЕСА_72 до експлуатації, згідно з яким будівельні роботи закінчились у 2018 році, а технічний паспорт на будинок виготовлено станом на 10.12.2018 (т. 3 а.с 176-182). 12.04.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі зазначеного акту готовності 1ОВКБ ДПСУ видано сертифікат серії ІУ № 163191020257 про готовність до експлуатації будинку № 2 на генплані за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8, що розташований у Залізничному районі м. Львів (а.с. 25).
09 квітня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 14.01.2019, підписаного ОСОБА_1, 1ОВКБ ДПСУ видано сертифікат серії ІУ № 163190991586, яким засвідчено готовність до експлуатації будинку Б1 на генплані за адресою: АДРЕСА_7 (т. 4, а.с. 26).
Наказом Голови ДПСУ № 270-ОС від 18.03.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника 1ОВКБ ДПСУ (т. 1 а.с. 77).
Згідно із висновком експерта № СЕ-19-21/33707-ЕК від 08.11.2021, за результатом проведення судово-економічної експертизи встановлено, що 1ОВКБ ДПСУ завдана матеріальна шкода (збитків) в розмірі 10 682 598,19 грн.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.10.2022, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, зокрема, відсутності попередньої змови між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Водночас, на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 364), яке класифікується, як тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 03.11.2027, має досвід перетину державного кордону України.
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Слідчий суддя вважає недостатніми доводи сторони захисту, що заборона виїзду чоловіків - громадян України віком від 18 до 60 років на період дії режиму воєнного стану свідчить про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії можуть бути вчинені і на території України.
Разом із цим враховано, що ОСОБА_1, будучи колишньою службовою особою Державної прикордонної служби України має зв`язки із працівниками, у тому числі, із службовими особами, прикордонної служби, що дає можливість підозрюваному, використовуючи їх, досягти домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон України при спробі виїхати за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчим суддею враховані доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_1 соціальних зв`язків на території м. Києва, а саме: одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання за місцем реєстрації у м. Києві.
Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та долучені до клопотання детектива матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Таким чином, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива, що існування цього ризику.
У той же час, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не довели існування ризику того, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника 1ОВКБ та встановивши стійкі професійні та соціальні зв`язки із колегами, підлеглими та керівним особовим складом Адміністрації ДПСУ, шляхом домовленостей з цими особами може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На обґрунтування існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1, усвідомлюючи системну значимість функцій ДПСУ, може використати прийоми маніпулювання громадською думкою за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж у мережі Інтернет, розповсюдження чуток у професійних колах, за місцем фактичного мешкання, з метою викривлення уяви та думки оточуючих про фактичні обставини кримінального провадження, які стали йому відомі у процесуальному статусі підозрюваного. Проте, доказів на підтвердження можливості вчинити підозрюваним ОСОБА_1 такі дії матеріали справи не містять та прокурором у судовому засіданні не наведено.
Оскільки стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя не враховує їх при розгляді клопотання.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, має міцні соціальні зв`язки. Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.
На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У клопотанні детектив просить визначити заставу з урахуванням абз. 2, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 626 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 629 697 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, майновим станом підозрюваного.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує роль ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також майновий стан підозрюваного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримав дохід у 2020 році - 439 444 грн, у 2021 році 600 858 грн (т. 1 а.с. 92), у 2022 році (згідно наданих стороною захисту довідок про доходи) - 367 989 грн. З березня 2018 року має у користуванні службове житло за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією ордеру № 016065 на право зайняття службового приміщення.
Згідно поданої ОСОБА_1 декларації перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) за період 01.01.2020-01.10.2020, останній декларує: грошові активи, що перебувають у власності дружини - 17 000 доларів США та розміщені на її банківських рахунках 80 000 грн; фінансові зобов`язання, розміром 51 000 грн, де залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду 3865 грн. Встановлено, що станом на 31.07.2022 ОСОБА_1 мав фінансові зобов`язання - кредити у сумах: 9639,00 грн, 11849,00 грн, що підтверджується копіями роздруківок АТ КБ «Приватбанк». Однак, доказів на підтвердження їх існування на час розгляду клопотання стороною захисту не надано.
У той же час, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про те, що: ОСОБА_1 з 28.10.2022 звільнений з Київської митниці ДМС України, що підтверджується копією наказу № 1220-О, та на час розгляду клопотання не працює; має на утриманні двох малолітніх дітей 2016, 2021 років народження, що підтверджується копіями свідоцтв про народження; його дружина - ОСОБА_10 не працює.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено наявність виключного випадку для визначення застави понад розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідим суддею враховані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, слідчий суддя при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, застосовує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня поточного року, тобто - 2481 грн.
На думку слідчого судді внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 173 670 грн, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.
Водночас, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_11 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_4, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 щодо обставин кримінального провадження № 52019000000000658 від 26.07.2019; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Зі змісту клопотання детектива встановлено, що останній просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м. Києві, тому з метою належного процесуального контролю слідчий суддя дійшов висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, до 28.12.2022, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 173 670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_4, ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_28 щодо обставин кримінального провадження № 52019000000000658 від 26.07.2019.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 28 грудня 2022 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000658 від 26.07.2019.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_40