- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/5010/22
Провадження 1-кс/991/5029/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3, представника власника/володільця майна - адвоката ОСОБА_4., розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 52019000000000660 від 29.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 52019000000000660 від 29.07.2019 (далі - Кримінальне провадження), в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.02.2022 року у справі № 991/499/22 у Кримінальному провадженні на майно, що належить ОСОБА_1, а саме: переносний диск Padlock ASSD-3PL256-480F (маркувальне позначення: 109600000985); мобільний телефон iPhone А1784 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) - без Sim-картки; мобільний телефон iPhone XS Max (на кейсі Sim-карти зазначено номер: НОМЕР_2 ) - без Sim-картки (далі - Речі).
Клопотання мотивовано тим, що 20.01.2022 під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_1, вилучено Речі, на які ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.02.2022 року накладено арешт, у продовженні застосування якого на думку адвоката потреба наразі відпала, виходячи з того, що (1) з дня направлення до експертної установи постанови від 21.02.2022 про призначення експертних досліджень щодо Речей минуло більше 9 місяців, а тому у детективів було достатньо часу, щоб інформацію було скопійовано на електронній носій та надано її у формі, придатній для вивчення відомостей з Речей; (2) мобільний телефон iPhone НОМЕР_3 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) належав покійній матері ОСОБА_1, а тому він не відповідає критеріям речового доказу в розумінні ст. 98 КПК України; (3) досудове розслідування триває більше трьох років, однак ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, на допит до НАБУ жодного разу викликаний не був; (4) ухвалою ВАКС від 20.01.2022 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено на 8 місяців, тобто до 29.09.2022, відомості щодо продовження строку досудового розслідування у Кримінальному провадженні після цієї дати відсутні; (5) детективами не дотримано вимог чинного законодавства, що стосується зберігання речових доказів (Речей) стороною обвинувачення.
Представник власника/володільця майна - адвокат ОСОБА_4., в судовому засіданні Клопотання підтримала з викладених у ньому підстав, просила задовольнити Клопотання в повному обсязі.
Від прокурора ОСОБА_6. надійшли письмові заперечення на Клопотання, відповідно до яких прокурор вважає, що Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав: (1) на даний час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, детективами проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на повне та всебічне встановлення обставин кримінальних правопорушень, при цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочинів, які розслідуються у Кримінальному провадженні, може бути причетний власник/володілець арештованого майна ОСОБА_1 ; (2) постановою детектива від 20.01.2022 Речі визнано речовими доказами як матеріальні об`єкти, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки ймовірно містять в собі відомості про вчиненні злочини; (3) ОСОБА_1 відмовився надавати паролі доступу або власноручно розблоковувати Речі, у зв`язку з чим 21.01.2022 у Кримінальному провадженні призначена комп`ютерно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо можливості копіювання інформації, яка знаходиться на вилучених носіях інформації, однак судовим експертом на адресу НАБУ надіслано повідомлення від 07.06.2022 про неможливість подолання системи логічного захисту вказаних матеріальних носіїв інформації, повернуто Речі без виконання дослідження. Ураховуючи загрозу можливої втрати інформації, яка міститься на телефонах та засобі зберігання інформації, вилучених у ОСОБА_1, та яка може бути використана для доказування обставин кримінального правопорушення, старшим детективом НАБУ ОСОБА_7. 30.06.2022 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизи, на вирішення яких поставлено питання подолання системи логічного захисту, встановлену на мобільному телефоні, а також 23.09.2022 призначено експертизу для подолання логічного захисту на твердотільному накопичувачі. Наразі проведення вказаних досліджень триває. (4) накладення арешту на Речі не порушує принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створює негативних наслідків для третіх осіб; (5) наразі продовжує існувати сукупність підстав та розумних підозр вважати, що Речі є доказом злочинів, що розслідуються у рамках Кримінального провадження, існує ризик приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі Речей, при цьому, Речі є речовим доказом, та за правилами кримінального процесуального законодавства мають зберігатися при справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження. Просив розгляд Клопотання проводити без участі прокурора.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення ст. 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності прокурора.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши представника власника/володільця майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна(ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
В рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: службові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (ЄДРПОУ 30019335), використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в ході підписання та подальшого виконання протягом 2016-2019 років, укладених з компаніями «Kalipsum Plus s.r.o.», «Orana s.r.o.», «Vakur s.r.o.» агентських (консультаційних) угод, вчинили заволодіння чужим майном - коштами державного підприємства на суму понад 1,4 млн. дол. США, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (Епізод № 1).
Крім того, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: службові особи ДП СЗТФ «Прогрес» (ЄДРПОУ 05311609), використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в ході підписання та подальшого виконання протягом 2014-2020 років, укладених з компаніями «Kalipsum Plus s.r.o.» агентських (консультаційних) контрактів, вчинили заволодіння чужим майном - коштами державного підприємства на суму понад 1 млн. дол. США, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (Епізод № 2 а.с. 8-9).
Крім цього, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, а саме: службові особи ДП СЗТФ «Прогрес» (ЄДРПОУ 05311609) та ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (ЄДРПОУ 30019335) за попередньою змовою з невстановленими особами протягом 2014-2020 років здійснили фінансові операції, спрямовані на приховування та маскування походження майна (грошових коштів), щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, вчинене в особливо великому розмірі (Епізод № 3 а.с. 9).
В рамках Кримінального провадження ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.02.2022 року у справі № 991/499/22 (далі - Ухвала) накладено арешт на майно, яке перебувало у володінні та фактичному користуванні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, а саме: переносний диск Padlock ASSD-3PL256-480F (маркувальне позначення: 109600000985); мобільний телефон iPhone А1784 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) - без Sim-картки; мобільний телефон iPhone XS Max (на кейсі Sim-карти зазначено номер: НОМЕР_2 ) - без Sim-картки.
Як вбачається зі змісту Ухвали в ході проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_1 як співробітник ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підготував та підписав документи, на підставі яких в подальшому на користь компаній Kalipsum Plus s.r.o. та Vakur s.r.o. були перераховані належні державному підприємству кошти.
Підставою арешту Речей став той факт, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_8. від 21.01.2022 Речі визнано речовими доказами у Кримінальному проваджені, оскільки вони відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження.
Метою арешту майна, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.
При цьому, арешт Речей обумовлений необхідністю проведення щодо Речей експертних досліджень з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному кримінальному провадженні, враховуючи те, що доступ до відомостей, які на них містяться, був обмежений їх власником/володільцем та пов`язаний із подоланням системи логічного захисту у вигляді код-пароля.
Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту на Речі слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України є обґрунтованою, а характер вчиненого злочину відповідає тому ступеню тяжкості, що є підставою для застосування у Кримінальному провадженні арешту Речей, дійшов висновку, що існує ризик щодо втрати Речей, у тому числі відомостей, що містяться на них, а також дійшов висновку, що застосування арешту Речей відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Виходячи із зазначеного, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (ст. 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.
Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження Ухвали арешт на Речі накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.
Слідчим суддею встановлено, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_8. Речі визнано речовими доказами у Кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, отже відповідають встановленим ст. 98 КПК України критеріям.
У зв`язку із відмовою власника/володільця Речей надати паролі для доступу до твердотільного накопичувача та мобільних телефонів, що підтверджується відомостями з протоколу обшуку від 20.01.2022, Речі стали об`єктом дослідження при проведенні комп`ютерно-технічної експертизи, за результатами проведення якої експертом було складено повідомлення від 07.06.2022 про неможливість проведення експертизи у зв`язку з відсутністю доступу до інформаційного вмісту наданих Речей та необхідністю введення паролю.
У зв`язку із неможливістю проведення попередньо призначеної експертизи, постановами детектива НАБУ ОСОБА_7 від 30.06.2022, від 23.09.2022 у Кримінальному провадженні призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктами дослідження яких є Речі (далі - Постанови), з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, оскільки існує потреба у застосуванні спеціальної техніки, спеціальних знань та навичок експертів, фахівців з відповідних галузей знань, зокрема, з питань подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до арештованих мобільних телефонів та накопичувача чи з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в пам`яті мобільних телефонів та накопичувача.
У відповідності до Постанов детектива Речі надано експертам для дослідження та наразі Речі перебувають у експертній установі.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Отже, у разі значного завантаження експерта, зазначені терміни проведення експертизи можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.
З огляду на викладене, органом досудового розслідування вживаються всі можливі заходи для подолання логічного захисту доступу, встановлено на мобільних телефонах та твердотільному накопичувачі, належних ОСОБА_1, з метою отримання інформації, яка має значення для Кримінального провадження, та яка може бути використана в якості доказів факту чи обставин, що встановлюються в ході проведення досудового розслідування, проте на даному етапі досудового розслідування оглянути внутрішнє наповнення мобільних телефонів та твердотільного накопичувача, здійснити копіювання необхідної інформації не виявляється можливим через наявність логічного захисту у вигляді код-пароля, який органу досудового розслідування не було надано власником Речей в ході проведення обшуку, та не надано і на час розгляду Клопотання, що свідчить про те, що обставини, які стали підставою для арешту Речей, продовжують існувати.
Таким чином, з урахуванням необхідності подолання систем логічного захисту доступу, аналізу вмісту та пошуку інформації та відомостей, в тому числі, видаленої інформації, яка має значення для даного кримінального провадження, враховуючи призначені у Кримінальному провадженні експертизи, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність подальшого арешту Речей обумовлена потребою у вжитті відповідними експертами заходів, спрямованих на подолання системи логічного захисту доступу у вигляді пароля задля отримання доступу до вмісту належних ОСОБА_1 мобільних телефонів, твердотільного накопичувача, та проведення копіювання інформації та відомостей, що містяться в них.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав вважати про пов`язаність ОСОБА_1 з подіями, що розслідуються у Кримінальному провадженні, та оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт Речей із забороною відчуження, розпорядження та користування, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, арешт Речей у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, необхідний для забезпечення збереження речового доказу у Кримінальному провадженні, а отже скасування арешту та передача Речей їх власнику/володільцю на даній стадії досудового розслідування не забезпечить належної схоронності вказаного майна, може призвести до пошкодження, знищення вказаного майна, до втрати чи знищення інформації, яка міститься у Речах, інших негативних наслідків, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту Речей на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості Кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту Речей наразі не відпала, а з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для скасування арешту, накладеного на Речі, наразі відсутні.
Доводи адвоката про належність мобільного телефону iPhone НОМЕР_3 покійній матері ОСОБА_1 слідчим суддею не беруться до уваги, оскільки вказаний мобільний телефон вилучено у квартирі, яку згідно з протоколом обшуку від 20.01.2022 фактично займає ОСОБА_1, докази на підтвердження права власності на цей телефон іншої особи, зокрема матері ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні.
Доводи заявника щодо закінчення 29.09.2022 р. строку досудового розслідування у Кримінальному провадженні не заслуговують на увагу слідчого судді з огляду на наступне.
Так, дійсно, у відповідності до положень ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У відповідності до ч. 1 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, у відповідності до ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.01.2022 у справі № 991/310/22 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 29.09.2022 р. В рамках даного кримінального провадження жодній особі про підозру не повідомлялося.
В свою чергу, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Статтею 615 КПК України передбачено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Так, у відповідності до ч. 8 ст. 615 КПК України, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки у Кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялося, то, починаючи з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану на території України), строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу, що свідчить про відсутність підстав вважати щодо закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Інші доводи адвоката, в тому числі щодо досить тривалого періоду, протягом якого діє таких захід забезпечення як арешт Речей, не спростовує висновку про обґрунтованість накладеного арешту, та що потреба у застосуванні арешту на даний час не відпала, а арештовані Речі мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Як встановлено вище, перебування Речей під арештом 9 місяців є виправданим, пов`язано з необхідністю подолання системи логічного захисту доступу, встановленої на відповідних телефонах та накопичувачі, та з цією метою у Кримінальному провадженні призначені судові експертизи, що свідчить про те, що органом досудового розслідування вживаються заходи, спрямовані на отримання можливості дослідити та скопіювати зміст належних ОСОБА_1 мобільних телефонів та накопичувача, що має істотне значення для встановлення обставин вчинення злочину у рамках Кримінального провадження.
За таких обставин, підстави для задоволення Клопотання відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_2