Document No. 107262704

Справа № 991/3930/22

Провадження 1-кс/991/3947/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2., представника особи, в інтересах якої подано клопотання, - адвоката ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3., який діє в інтересах власника майна ТОВ «Ді-Ві-Транс», про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 42018000000000637 від 16.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» (далі - ТОВ «Ді-Ві-Транс»), про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 42018000000000637 від 16.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому він просить:

- скасувати арешт нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, що належить на праві власності ТОВ «Ді-Ві-Транс» (код ЄДРПОУ 41908065),накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 760/17413/19 у кримінальному провадженні № 42018000000000637, та скасувати заборону розпорядження цим майном.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 760/17413/19 накладено арешт на нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 та належить на праві власності ТОВ «Ді-Ві-Транс» (код ЄДРПОУ 41908065), із забороною користування та розпорядження цим майном. В подальшому, заборона щодо користування вказаним майном скасована. Однак, застосована заборона розпорядження нежитловим будинком є перепоною у реалізації товариством правомочностей щодо розпорядження об`єктом на власний розсуд, безпідставно обмежує господарську діяльність товариства як власника такого об`єкту у частині прийняття рішень щодо його відчуження, реконструкції, зміни цільового призначення, а також не дозволяє проводити господарську діяльність, що призводить до збитків. Окрім того, відповідно до звіту технічного стану будинку автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, технічний стан вказаного нежитлового будинку оцінюється як аварійний. Виходячи з висновків технічного звіту, з метою недопущення негативних наслідків, зокрема, загибелі людей та пошкодження іншого майна, необхідно терміново розпочати демонтажні роботи. Однак, у зв`язку із наявністю зазначеної ухвали про арешт майна в частині заборони користування ним, ТОВ «Ді-Ві-Транс» позбавлено можливості виконувати зазначені дії. При цьому, дії службових осіб Головного управляння ДФС у м. Києві та інших осіб при здійсненні реалізації вказаного нежитлового будинку є правомірними, що свідчить про відсутність у їх діях ознак кримінального правопорушення та, як наслідок, обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. При цьому, враховуючи тривалість проведення експертних досліджень щодо нежитлового будинку, існують обґрунтовані підстави вважати, що їх проведення завершено. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вищевказаних обставин та тривалості досудового розслідування (4 роки 6 місяців), арешт на нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, накладено необґрунтовано та у подальшому його застосуванні відпала потреба, оскільки такий арешт порушує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ТОВ «Ді-Ві-Транс».

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав, зазначив, що судова оціночно-будівельна експертиза, у зв`язку із проведенням якої необхідним було збереження майна, завершена, а за такого, у застосуванні подальшого арешту нежитлової будівлі відпала потреба.

Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4. був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, до суду не з`явився, подав письмові заперечення (Вх. № ЕП-8692/22-Вх від 29.09.2022, Вх. № ЕП-8889/22-Вх від 05.10.2022), в яких заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, є обґрунтованою, судом визнано недійсним цільовий аукціон з продажу майна та договір купівлі-продажу нежитлового будинку автогосподарства, який розташований за адресою: за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3 (літера А). За такого, ТОВ Ді-Ві-Транс не є власником даного майна. На даний час необхідність у накладенні арешту на вказане майно та збереженні речового доказу не відпала, оскільки скасування такого арешту надасть можливість демонтувати приміщення, знищити при цьому основний речовий доказ у кримінальному провадженні та надасть змогу відчужити приміщення в адресу інших підконтрольних суб`єктів господарювання, що негативно вплине на досягненні результатів кримінального судочинства та можливості повернення майна у власність територіальної громади.

За ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Так, за змістом, ч. 2 ст. 174 КПК України, участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді клопотання про скасування арешту майна не є обов`язковою.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 174 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність детектива НАБУ ОСОБА_4. не перешкоджає розгляду клопотання, та вважає можливим провести його розгляд за відсутності детектива.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000637 від 19.03.2018 за фактом зловживання службовим становищем, вчиненим службовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, внаслідок чого нерухоме майно, що фактично знаходилось у власності територіальної громади сіл, селищ, міст, управління якими здійснюють районні та обласні ради, було відчужено за значно заниженою ціною, що спричинило збитків на загальну суму понад 12 млн. грн., тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 (справа № 760/17413/19 провадження № 1-кс/760/9260/19) накладено арешт на нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, на праві приватної власності належить ТОВ «Ді-Ві-Транс» (код ЄДРПОУ 41908065), із забороною користування та розпорядження цим майном (а.с. 15-16).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 (справа № 991/1549/21 провадження № 1-кс/991/1580/21) скасовано арешт нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, що на праві приватної власності належить ТОВ «ДІ-ВІ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 41908065), накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 (справа № 760/17413/19) в частині заборони користування вказаним майном (а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 (справа № 760/17413/19 провадження № 1-кс/760/9260/19), арешт на нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, накладено саме як на майно ТОВ «Ді-Ві-Транс» (код ЄДРПОУ 41908065).

Відповідно до ордеру серії АІ № 1279686 (а.с. 7), адвокат ОСОБА_3. надає правову (правничу) допомогу ТОВ «Ді-Ві-Транс».

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у адвоката ОСОБА_3. права на звернення до суду із вказаним клопотанням.

Арешт на зазначене нерухоме майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2019 (справа № 760/17413/19 провадження № 1-кс/760/9260/19) вбачається, що нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, на праві приватної власності належить ТОВ «Ді-Ві-Транс» (код ЄДРПОУ 41908065), відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки він містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, у ході судового розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував обставини можливого вчинення кримінального правопорушення. Він встановив, що початкова ціна для реалізації нерухомого майна КП КОР «Автогосподарство», в тому числі й нежитлового будинку автогосподарства (літера А) загальною площею 3916,7 кв. м. мала б становити 17 403 969 грн, однак, у результаті злочинних дій групи осіб така оцінка майна не була надана організатору аукціону, а була надана власна (значно занижена) оцінка комунального майна, яка склала 4 801 419 грн. Слідчий суддя визнав обґрунтованою версію слідства, згідно якої нерухоме майно, що фактично знаходилось у власності територіальної громади сіл, селищ, міст, управління якими здійснюють районні та обласні ради, було відчужено за значно заниженою ціною, що свідчить про завдання державі значних збитків на суму понад 12 млн. грн.

У ході розгляду встановлено, що постановою детектива від 29.03.2019 нежилий будинок автогосподарства літера «А», який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 3, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018000000000637, так як він набутий у результаті вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а тому містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Врахувавши обставини кримінального провадження № 42018000000000637, для досягнення завдання кримінального провадження з встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження та з метою унеможливлення відчуження нежитлового будинку або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню, слідчий суддя встановив необхідність накласти арешт на вказаний вище нежилий будинок.

Таким чином, зі змісту ухвали від 19.06.2019, вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна ТОВ «ДІ-ВІ-ТРАНС», слідчий суддя надав оцінку наявності правової підстави для арешту майна, відповідності нежитлового будинку критеріям речового доказу, та співрозмірності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

А за такого, доводи представника щодо необґрунтованості накладення арешту слідчим суддею відхиляються.

Так, згідно зі Звітом технічного стану нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кудрвський узвіз, буд. 3, (04/12/20 ЗТС), зафіксовано фактичне значне пошкодження та руйнування основних елементів каркасу та огороджувальних елементів. Існує загроза повного знищення будівлі, що може призвести до загибелі людей, пошкодження техніки, призвести до виникнення аварійної ситуації на інженерних мережах. Загалом стан будівлі та її елементів оцінюється як неремонтопридатний. Необхідно терміново почати роботи з демонтажу конструкції та вивозу їх та іншого будівельного сміття за межі території. Роботи виконувати із дотриманням заходів безпеки в умовах ймовірного обвалення елементів будівлі. Необхідно терміново вжити заходи з відключення об`єкту від зовнішніх мереж електропостачання (а.с. 25-27).

Як вбачається із змісту клопотання та пояснень адвоката ОСОБА_3., наданих слідчому судді, накладення арешту на нежитловий будинок автогосподарства (літ. А), розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудрвський узвіз, буд. 3, шляхом заборони розпорядження цим майном позбавляє ТОВ «Ді-Ві-Транс» здійснити, у тому числі, демонтаж конструкцій, вивіз їх та іншого будівельного сміття за межі території.

Враховуючи, що нежитлова будівля автогосподарства (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Кудрвський узвіз, буд. 3 є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018000000000637, досудове розслідування якого не завершено, беручи до уваги, що обставини продажу саме цієї будівлі досліджуються у рамках даного кримінального провадження та її знищення (демонтаж конструкцій) не відповідає завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що у подальшому застосуванні арешту вказаного майна із забороною розпорядження ним потреба не відпала.

Доводи представника щодо завершення проведення судової оціночно-будівельної експертизи, об`єктом дослідження якої була нежитлова будівля автогосподарства (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Кудрвський узвіз, буд. 3, слідчим суддею відхиляються, оскільки не спростовують важливості вказаного майна як речового доказу у кримінальному провадженні та необхідності його збереження.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень статті 1 Протоколу І до Конвенції Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу (рішення у справі ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04). Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Наразі є достатні підстави вважати, що арештоване майно було отримано юридичною особою (ТОВ «Ді-Ві-Транс») внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується в данному кримінальному провадженні, а за такого таке майно відповідає положенням ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом.

З урахуванням встановлених в ході досудового розслідування обставин вчинення злочину та можливих наслідків, завданих інтересах держави, слідчий суддя дійшов висновку, що певні обмеження, яких зазнає наразі ТОВ «Ді-Ві-Транс» у зв`язку із арештом належного йому майна, є співрозмірними із завданням кримінального провадження, є пропорційним легітимній меті, задля досягнення якої відповідний захід забезпечення кримінального провадження застосовано, - забезпечення збереження речового доказу.

В свою чергу, скасування арешту майна, про яке просить представник ТОВ «Ді-Ві-Транс», може призвести до ситуації, коли майно отримане внаслідок вчинення злочину використовується на користь юридичної особи, яка отримала його за значно заниженою ціною внаслідок вчинення злочину, тобто є отримувачем неправомірної вигоди. Такий підхід суперечить завданням кримінального провадження, яким є "...захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження... (ст.2 КПК України), а не захист осіб, які отримали майно внаслідок вчинення злочину за значно заниженою ціною (отримали неправомірну вигоду внаслідок вчинення злочину).

Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_3., який діє в інтересах ТОВ «Ді-Ві-Транс», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018000000000637 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1