Document No. 107313194

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_40Справа № 991/4968/22Доповідач: ОСОБА_41.Провадження №11-сс/991/365/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_42.,

суддів: ОСОБА_43., ОСОБА_44.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_45.,

прокурора ОСОБА_46.,

захисника ОСОБА_47.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_48 та захисника ОСОБА_49, подані на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні №52018000000000499,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було розпочато згідно з поданими прокурором 01.11.2022 та захисником 02.11.2022 відповідно до п. п. 2, 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді від 28.10.2022 (т. 3 а. с. 122-123, 126-143, 146-149, 150, 161-171, 208-212).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 969 600, 00 (три мільйона дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот) грн з покладенням на нього до 28.12.2022, але в межах строку досудового розслідування, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК обов`язків: (а) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (б) не відлучатися із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (в) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (г) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні №52018000000000499 від 25.05.2018: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, (ґ) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; (д) носити електронний засіб контролю.

3. Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що: (1) є обґрунтованою підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) доведено існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні; (3) не доведено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) запобігти встановленим ризикам може застосування застави з покладанням обов`язків, зазначених стороною обвинувачення; (5) підстав для застосування до ОСОБА_1 тримання під вартою не встановлено; (6) застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту позбавить його можливості заробляти на життя та буде мати обмежений період часу дії на стадії досудового розслідування особливо тяжкого злочину, в той час як частковий домашній арешт не створить достатніх запобіжників для запобігання ризикам; (7) визначений розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного та його близьких родичів, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для ОСОБА_1 та здатна запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

ІІI. Вимоги та доводи апеляційних скарг

4. В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_50 просить (1) скасувати ухвалу слідчого судді від 28.10.2022 і (2) постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ - застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням обов`язків.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) слідчий суддя не правильно оцінив доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК; (2) при прийнятті оскаржуваного рішення не в повній мірі враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, соціальні зв`язки підозрюваного, його майновий стан, наявність повідомлення особі про підозру, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (3) визначений слідчим суддею розмір застави є замалим та не зможе запобігти існуючим ризикам.

4.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_50 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Водночас він заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

5. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_51. просить (1) скасувати ухвалу слідчого судді від 28.10.2022, і (2) постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків: (а) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (б) не відлучатися із м. Полтава без дозволу детектива, прокурора або суду; (в) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; (г) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та визначеним колом свідків; (ґ) здати на зберігання до управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

5.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) підозра необґрунтована; (2) відсутні ризики, встановлені слідчим суддею; (3) визначений розмір застави є необґрунтованим; (4) клопотання про застосування запобіжного заходу подано після спливу строків досудового розслідування.

5.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_51. підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. При цьому він заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

6. Підозрюваний ОСОБА_12 підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Зазначив, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним, а сплатити відповідну суму йому допомогли друзі. Крім того, вказав, що переоформлення квартири було здійснено не з причини його кримінального переслідування.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

7. Рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

7.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційних скаргах.

7.2. При цьому, як зазначив Європейський Суд з прав людини /далі - ЄСПЛ/, незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/ зобов`язує суди мотивувати свої рішення, цей обов`язок не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення ЄСПЛ від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

7.3. Тому, при вирішенні питання на які з доводів сторони захисту та сторони обвинувачення надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційних скарг, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).

7.4. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні належить перевірити обгрунтованість доводу захисту щодо розгляду слідчим суддею питання обрання запобіжного заходу поза межами строків досудового розслідування. Й у випадку, якщо зазначене питання вирішувалося у межах відповідних строків, колегією суддів перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо: (1) існування обґрунтованої підозри; (2) наявності встановлених ризиків; (3) здатності визначеного слідчим суддею розміру застави із покладеними обов`язками запобігти встановленим ризикам з одночасною нездатністю запобігання таким ризикам у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

8. Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам, апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо застосування запобіжного заходу поза межами строків розслідування

9. Сторона захисту стверджує, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу після закінчення строків досудового розслідування, оскільки ухвала про продовження строку досудового розслідування була прийнята після закінчення дії попередньої ухвали.

9.1. У суді першої інстанції зазначене питання захистом не порушувалося.

9.2. Прокурор заперечував щодо наведеного доводу, але мотивів таких заперечень у своєму виступі в апеляційному суді не навів.

9.3. За наслідками перевірки зазначеного доводу колегія суддів дійшла висновку, що застосування запобіжного заходу відбулося у межах строків досудового розслідування.

9.4. Роблячи вказаний висновок, апеляційний суд виходить із того, що кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження із здійсненням досудового розслідування чи судового провадження у такому кримінальному провадженні.

9.4.1. Так, запобіжні заходи є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

9.4.2. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 131 КПК).

9.4.3. Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК). Його завданнями є, зокрема, забезпечення повного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ч. 1 ст. 2 КПК).

9.4.4. Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).

9.4.5. Досудове розслідування як діяльність уповноважених органів державної влади (органів досудового розслідування) здійснюється виключно в межах визначених КПК строків. Досудове розслідування як стадія кримінального провадження починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ та закінчується прийняттям процесуального рішення про закінчення кримінального провадження (закриття кримінального провадження, направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) (п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 214, ч. 1 ст. 219 КПК).

9.4.6. Отже, КПК не передбачає можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження поза межами строків досудового розслідування чи судового провадження.

9.5. При цьому у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу (ч. 8 ст. 615 КПК).

9.6. У ході застосування наведеного підходу до обставин цієї справи колегія суддів ураховує, що:

9.6.1. 25.05.2018 розпочалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000499 за заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину, в т. ч. ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 13-15, 41);

9.6.2. 25.11.2019 слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 25.11.2020 (т. 3 а. с. 213-216);

9.6.3. 24.11.2020 слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 25.05.2021 (т. 3 а. с. 217-219);

9.6.4. 21.05.2021 слідча суддя продовжила строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 25.11.2021 (т. 3 а. с. 220-222);

9.6.5. 30.12.2021 слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 03.07.2022, зазначивши про наявність права продовжити відповідний строк у зв`язку із тим, що в період з 08.07.2021 по 17.08.2021 (39 днів) кримінальне провадження було закрите, тобто строк досудового розслідування закінчувався 03.01.2022 (т. 3 а. с. 223-229).

9.6.6. Указом Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, а Указом від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» його продовжено з 05 год 30 хв 23.08.2022 строком на 90 діб.

9.6.7. 26.10.2022 у кримінальному провадженні №52018000000000499 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК (т. 1 а. с. 16-38).

9.7. Ураховуючи наявність рішень слідчих суддів про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000499, а також продовження існування з 24.02.2022 обставин, передбачених ч. 8 ст. 615 КПК, доводи захисту щодо звернення сторони обвинувачення із клопотанням про застосування запобіжного заходу після спливу строків досудового розслідування у вказаному провадженні не знайшли свого підтвердження.

(§2) Щодо обґрунтованості підозри

10. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 .

10.1. На спростування цього висновку захисник ОСОБА_51. зазначив, що підозра необґрунтована, оскільки ґрунтується лише на показах заявника ОСОБА_4, які не відповідають змісту повідомлення про підозру.

10.2. Позицію захисника підтримав підозрюваний, який вказав, що не вчиняв кримінальних правопорушень і всяко сприяє слідству в розслідуванні.

10.3. Прокурор ОСОБА_50 заперечив проти доводів сторони захисту.

11. За наслідками перевірки доводу захисту суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри.

12. Роблячи такий висновок, колегія суддів виходить із того, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє.

12.1. Тому, враховуючи положення ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

12.2. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

12.3. Але колегія суддів зауважує, що стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

12.4. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

13. Так, у ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких:

13.1. згідно з Указами Президента України №965/2014 від 26.12.2014 та №76/2019 від 15.03.2019 ОСОБА_2 у період з 26.12.2014 по 15.06.2019 обіймав посаду голови Полтавської обласної державної адміністрації /далі - Полтавська ОДА/;

13.2. розпорядженням голови Верховної Ради України від 25.11.2014 №750 ОСОБА_2 присвоєно перший ранг державного службовця (перша категорія);

13.3. розпорядженням голови Полтавської ОДА від 21.04.2015 на посаду першого заступника голови Полтавської ОДА призначено ОСОБА_1 та згідно з розпорядженням голови Полтавської ОДА від 08.11.2017 №441-к йому присвоєно четвертий ранг державного службовця категорії «Б») (т. 2 а. с. 7);

13.4. розпорядженням голови Полтавської ОДА від 08.05.2015 № 228-к радником голови Полтавської ОДА (поза штатом) призначено ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 32).

13.5. 25.05.2018 ОСОБА_4 звернувся до НАБУ із заявою, що службові особи Полтавської ОДА ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вимагають в нього неправомірну вигоду за оплату виконаних його компанією робіт в Полтавській області (т. 1 а. с. 41);

13.6. під час допиту заявника ОСОБА_4 як свідка він повідомив, що:

13.6.1. у серпні 2017 року ОСОБА_4 на запрошення Посла Республіки Азербайджан в Україні взяв участь у форумі, який відбувся в м. Полтава, де познайомився з головою Полтавської ОДА ОСОБА_2 та його першим заступником ОСОБА_1 . Після проведення форуму, в рибному ресторані вони продовжили спілкування з ОСОБА_1, під час якого (1) він запропонував вступити в клуб, члени якого на певних умовах отримують підтримку керівництва ОДА і виграють тендера на різні послуги, (2) повідомивши, що для подальших відносин йому передзвонить радник голови Полтавської ОДА ОСОБА_3 . На наступний день передзвонив ОСОБА_3 та запропонував зустрітися. Зустріч відбулася в приймальні народного депутата. Під час зустрічі ОСОБА_3 повідомив, що для того, щоб стати членом клубу, необхідно сплатити членський внесок в сумі 200 тис доларів США, які треба внести на рахунок компанії PROFIT MEDIA GROUP LP ніби то за поставку запчастин для електричок. Взамін йому обіцяли сприяти в проведенні його компанією робіт з ремонту доріг в Полтавській області. В подальшому ОСОБА_4 переказав на рахунок повідомленої йому компанії кошти в сумі 176 тис євро;

13.6.2. У грудні 2017 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4, що у ОСОБА_2 скоро день народження і запропонував разом з ОСОБА_3 втрьох купити йому в подарунок автомобіль марки Mercedes-Benz G 63 AMG. Погодившись на пропозицію ОСОБА_1, він поїхав до Німеччини та купив вказаний автомобіль за 120 тис євро, оформивши його на свого помічника ОСОБА_13 . Після розмитнення та проведення тюнінгових робіт вартість автомобіля склала 320 тис євро. В подальшому свою частину коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йому не повернули. 14.03.2018 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що вказаний автомобіль необхідно переоформити на його помічника ОСОБА_9, що і було зроблено цього ж дня за ціною 1,5 млн грн. Проте ОСОБА_2 не дотримано попередніх домовленостей з проведення тендерів та перемоги в них компанії ОСОБА_4 ;

13.6.3. 17.01.2018 ОСОБА_2 попросив у нього в борг 100 тис доларів США, які обіцяв повернути через тиждень. Вказані кошти він надав ОСОБА_2 . Після нагадувань, в кінці лютого 2018 року, ОСОБА_2 через ОСОБА_1 повернув половину від позиченої суми в розмірі 50 тис доларів США;

13.6.4. 15-16.04.2018 під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_7 кошти за виконані ОСОБА_4 роботи оплачувати не хоче, а виплатить їх лише за умови надання йому неправомірної вигоди в сумі 40 млн. грн (т. 1 а. с. 42-49);

13.7. 09.08.2017 кошти в сумі 176 тис євро з рахунку компанії «ALBUVE, SIA» № НОМЕР_1, відкритого в банку ABLV BANK, AS 23 Elizabetes Street Riga, LV- 1010, Latvia перераховано на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_2, відкритий в «CESKA SPORITELNA A.S.» Olbrachtova 1929/62 140 00 Praha 4, SWIFT CODE: GIBACZPX (т. 1 а. с. 53-54, 68-74);

13.8. за інформацією Чеського ощадного банку рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» було відкрито 20.06.2017 ОСОБА_14, жителем м. Київ, він же ним і розпоряджався, а закрито 31.08.2017 (т. 1 а. с. 70-72);

13.9. крім показів ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 42-49) обставини перерахування коштів в сумі 200 тис доларів США зафіксовані під час розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а саме: « ОСОБА_4 - Смотрите, когда мы с Вами встретились в этом, мы все там вместе выпивали, в этом рыбном ресторане. ОСОБА_1 -Ну. ОСОБА_4 - Тогда Вы же мне сказали - ОСОБА_16 встречайтесь, разговаривайте... ОСОБА_1 - Ну правильно, да. ОСОБА_4 - И слушайте, ОСОБА_17 мне говорит, чтобы вы знали - у нас есть клуб, туда надо 200 тысяч долларов... ОСОБА_1 - Клуб ? ОСОБА_4 - Ну подобие, наш клуб, который будет страховать тебя и так далее. 200 тысяч долларов надо. У меня есть платежки, я могу показать... ОСОБА_1 - Хорошо, хорошо, да, да. ОСОБА_4 - И я улетаю в Ригу, в Латвию, оттуда перечисляю деньги, после этого я приехал, мы с ОСОБА_20 вместе их обналичили, точнее он уехал обналичивать в банке, я этого не видел, положили здесь, и мы вместе приехали, отдали их ОСОБА_21 . Вот Вы можете у него спросить, он Вам скажет. ОСОБА_1 - Хорошо, хорошо, а дробилка - что это такое? Я просто для себя...» (т. 1 а. с. 188-198);

13.10. у ході допиту свідка ОСОБА_5, який на момент подій, що розслідуються органом досудового розслідування, працював помічником Президента Консорціуму «АЛВІ РОД» ОСОБА_4, повідомив, що: (1) в жовтні 2017 року останній повідомив його, що потрібно придбати автомобіль Mercedes-Benz AMG G 63 для голови Полтавської ОДА ОСОБА_2 ; (2) за автомобілем ОСОБА_4 полетів до Німеччини, де і придбав вказаний автомобіль за приблизно 120 тис євро; (3) у подальшому автомобіль ОСОБА_4 передав до тюнінг-ательє «Brabus» для тюнінгових робіт, вартість яких склала близько 170 тис євро, тому загальна його вартість склала близько 320 тис євро; (4) на прохання ОСОБА_4 вказаний автомобіль було розмитнено та оформлено на ім`я ОСОБА_22 ; (5) питанням постановки автомобіля на облік займався водій ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_23 (в подальшому, виявилося, що ОСОБА_22 помилився, назвавши ім`я ОСОБА_23, а насправді ним був водій ОСОБА_2 - ОСОБА_24 ); (6) ОСОБА_24 був залучений ОСОБА_2 для швидкого вирішення питань із реєстрацією автомобіля, оскільки його в сервісному центрі знають як водія ОСОБА_2 ; (7) в подальшому, в ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, вказаний автомобіль на прохання ОСОБА_4 він привіз на причепі в спеціальному дерев`янному контейнері до будинку ОСОБА_2 та передав його разом із документами та ключами ОСОБА_25, який сказав, що ОСОБА_2 вже спить; (7) у березні 2018 року ОСОБА_4 повідомив йому, що ОСОБА_2 наголосив на необхідності переоформлення автомобіля на ОСОБА_9, який перебуває з ОСОБА_2 в родинних стосунках; (8) 14.03.2018 він разом з ОСОБА_9 в сервісному центрі 5341 РСЦ МВС оформили договір купівлі-продажу на ОСОБА_9 за ціною 1 500 000,00 грн; (9) ні Кременчуцький, ні інші особи будь-які кошти ні йому, ні ОСОБА_4 не передавали, тобто фактично автомобіль передано ОСОБА_2 в грудні 2017 року, а в березні 2018 року юридично переоформлено на ОСОБА_9 ; (10) щодо того, хто визначав вартість автомобіля, яку вказали в договорі, то свідок повідомив, що ОСОБА_9 наголошував на цифрі 0 в договорі, а він запропонував 10 млн грн, але в подальшому ОСОБА_9 наголосив на сумі 1,5 млн грн, яка і була внесена в договір (т. 1 а. с. 63-67, 101-102, 106, 117-121);

13.11. у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_9 від 13.03.2018 до Сервісного центру №5341 РСЦ МВС в Полтавській області про неможливість огляду вказаного автомобіля через його технічну несправність (т. 1 а. с. 106);

13.12. на підтвердження слів свідка ОСОБА_22 в матеріалах справи наявні (1) заява ОСОБА_5 №132776120 від 28.12.2017 до ТСЦ №5341 щодо первинної реєстрації автомобіля Mercedes-Benz AMG G 63 (т. 1 а. с. 78), (2) посвідчення про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz AMG G 63 на ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 180), (3) картка з Національної автоматизованої системи Департаменту ДАІ МВС України (т. 1 а. с. 84), (4) документи щодо розмитнення автомобіля, що свідчать про розмитнення автомобіля ОСОБА_26, вартість якого становила 100 840,00 Євро (т. 1 а. с. 85-96), (5) відомості щодо банківського переказу 100 840,00 Євро (т. 1 а. с. 128), (6) рахунки тюнінг-ательє «Brabus» за тюнінгові роботи (т. 1 а. с. 129-135), (7) заява ОСОБА_9 №137104833 від 14.03.2018 до ТСЦ №5341 щодо перереєстрації автомобіля (т. 1 а. с. 97), (8) договір купівлі-продажу від 14.03.2018, згідно з яким ОСОБА_5 продав вказаний автомобіль ОСОБА_9 за 1,5 млн грн (т. 1 а. с. 101-102);

13.13. згідно зі стенограмою розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 14.06.2018, отриманої в ході НС(Р)Д, підтверджується надання ОСОБА_4 100 тис доларів у позику ОСОБА_2 та обізнаність про це ОСОБА_1, оскільки за її змістом: « ОСОБА_4 - Вот смотрите, если Вы помните, ОСОБА_27 ( ОСОБА_28, Голова Полтавської обласної державної адміністрації) мне дал поручение... ОСОБА_1 - Помню, да. ОСОБА_52 - Сто тысяч, Вы пятьдесят вернули.. . ОСОБА_1 »; … « ОСОБА_4 - Вы то - что взяли 50 тысяч. Было такое? Остаток остался оттуда, 50 тысяч долларов? Это Вы помните ? То, что ОСОБА_30 сказал, точнее мы вместе были…, ОСОБА_1 - Хорошо, хорошо, по вот этому я услышал, хорошо... ОСОБА_4 - Помните? ОСОБА_1 - Да. ОСОБА_4 - Хорошо, когда я могу получить эти деньги? У меня сейчас денег нет . ОСОБА_1 » … « ОСОБА_4 - К Вам просьба - дайте мне 50, мне нужны деньги. 50 тысяч долларов, да. ОСОБА_1 - За вот это (показує на текст на аркуші) услышал, за вот это услышал... ОСОБА_4 - А Вы это, поговорите с шефом, пожалуйста, вдруг то-то он не знает, тогда я поговорю с ОСОБА_20 . ОСОБА_1, договорились» (т. 1 а. с. 188-198);

13.14. згідно зі стенограмою розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 31.08.2018, отриманої в ході НС(Р)Д, підтверджується факт обізнаності ОСОБА_1 щодо передачі ОСОБА_4 грошей ОСОБА_2, оскільки за її змістом: « ОСОБА_4 - Да, сегодня скажу ОСОБА_53... У нас третий вопрос, я так понял, вы сказали, ОСОБА_31 ... ОСОБА_3 - Да, ОСОБА_33 ... Он приедет. Просто он сейчас в отпуске, на следующей неделе, в пятницу, в четверг... ОСОБА_4 - То есть, шеф ему это, пятьдесят тысяч долларов отдал, да? Просто он сам... ОСОБА_3 - Не отдал, а, я, ОСОБА_34, я ихних отношений, вот этих, ну мне вообще не интересно... ОСОБА_4 - Понятно. ОСОБА_3 - Вот, кто там кому, кто там, просто, я ушел. Если меня там нет, то какого хрена я там буду высматривать, подслушивать и все остальное дело. Я ему задал вопрос. Говорю, приезжал ОСОБА_35, надо с человеком, надо общаться, ну просто, как бы... Есть пятьдесят, говорю, отдайте, отдаёте, не отдаёте... ОСОБА_4 - Чтобы мне знать, да, определиться... ОСОБА_3 - Я говорю, все ж очень просто, на самом деле, да-да, нет- нет, всё. ОСОБА_4 - Да. ОСОБА_3 - Всё, говорит, передай, я, только единственное, говорит, чуть по-времени, ну там пару недель наверное... ОСОБА_4 -Угу. ОСОБА_3 - Ну давайте уже дождемся, я у него в любом случае спрошу. ОСОБА_4 - Угу, угу» (т. 1 а. с. 199-205);

13.15. згідно зі стенограмою розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 18.11.2018, отриманої в ході НС(Р)Д, підтверджується факт отримання грошей від ОСОБА_4 через ОСОБА_1, оскільки за її змістом: « ОСОБА_4 - Слушай, слушай, вот смотрите... (Дістає аркуш паперу з написаним рукописним текстом та передає його ОСОБА_36 ) ОСОБА_4 - Значит, вот сто тысяч я передал ОСОБА_37 ... ОСОБА_2 » (т. 1 а. с. 224);

14. Таким чином, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.

14.1 Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 .

14.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

(§3) Щодо існування ризиків

15. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, та незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, а також недоведеність наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

15.1. Сторона захисту зазначила про помилковість висновків слідчого судді щодо існування ризиків, оскільки підозрюваний належним чином виконує свої обов`язки і не має наміру переховуватися, що підтверджується здачею ним з власної ініціативи до органів державної влади паспортів для виїзду за кордон та їх анулюванням.

15.2. Прокурор зазначив, що наявність ризиків не досліджена в повній мірі, крім того, судом не враховано довід перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, про що свідчить факт відчуження підозрюваним квартири своїй матері в 2019 році.

16. За наслідками перевірки апеляційних скарг захисника та прокурора суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя надав належну оцінку їх доводам в частині ризиків.

17. Роблячи такий висновок, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

17.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

17.2. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

17.3. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

17.4. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків, слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом».

17.5. Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. А згідно з п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

17.6. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК існування кожного вказаного ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована. Зокрема, такий висновок вбачається зі змісту п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine), заява №622/11 від 30.01.2018, в яких суд зазначив, що до обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого», «…. Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними». Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано.

17.7. Оскільки тримання під вартою є запобіжним заходом, що обмежує певні права людини, то при прийнятті рішення про його застосування з покладенням на особу певних обов`язків застосовується підхід, згідно з яким існування конкретних фактів, якими обґрунтовується наявність того чи іншого ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК, має бути переконливо продемонстровано.

17.8. Тому, колегії суддів належить перевірити чи слідчий суддя при встановленні існування ризиків, які оспорюються, підійшов до перевірки їх наявності з урахуванням конкретних доведених фактів, а не абстрактно.

17.9. Уході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких:

17.9.1. ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується (1) суворістю передбаченого покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 (передбачається виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певного діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна), (2) досвідом підозрюваного щодо перетину державного кордону в період протягом 2017-2022 років (15 разів виїжджав за кордон; має можливість виїзду за межі території України в умовах дії воєнного стану та заборони на виїзд чоловікам призовного віку, так як з початку введення воєнного стану в Україні виїздив за кордон 1 раз - з 26.06.2022 по 23.07.2022) (т. 3 а. с. 25-26), (3) наявністю широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які напрацьовані ОСОБА_1 за час роботи у Полтавській ОДА, у тому числі на керівній посаді, (4) можливістю отримання підозрюваним нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон (т. 3 а. с. 33, 97-98);

17.9.2 ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується (1) існуванням взаємообумовленості дій ОСОБА_1 та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, та (2) наявністю у підозрюваного широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які напрацьовані ОСОБА_1 за час роботи у Полтавській ОДА;

17.9.3. фактів, які б переконливо демонстрували існування ризику, що ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не наведено і судом не встановлено.

18. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, в ухвалі від 28.10.2022 ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

18.1. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_1 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано. Разом з тим, стороною обвинувачення не було доведено інших ризиків, та не спростовано висновків слідчого судді щодо встановлених ним ризиків.

18.2. Разом з тим, колегія суддів критично оцінює довід прокурора щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вважає, що дії підозрюваного з переоформлення квартири на свою матір в 2019 році не можуть свідчити про наявність такого ризику.

18.3. Із огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи сторін захисту та обвинувачення в частині ризиків, наявність та відсутність яких правильно встановив слідчий суддя.

(§4) Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу

19. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про здатність такого запобіжного заходу як застава з покладенням обов`язків запобігти установленим им ризикам.

19.1. Прокурор із даним висновком слідчої судді не погодився, зазначивши в апеляційній скарзі, що обраний запобіжний захід у вигляді застави та у визначеному розмірі не може достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та запобігти настанню ризиків, наведених у клопотанні.

19.2. В своїх доводах сторона захисту підозрюваного зазначила, що застосування такого розміру застави з покладенням обов`язків є занадто суворим запобіжним заходом і достатньо буде застосувати особисте зобов`язання разом з покладенням обов`язків, визначених слідчим суддею за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

19.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя дійшла правильного висновку, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

20. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

20.1. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу....

20.2. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.

20.3. Разом з цим, згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

20.4. Також відповідно до практики ЄСПЛ у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (п. 76 рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»/ Vrenсev v. Serbia, заява № 2361/05; п. 62 рішення від 16.12.2010 у справі «Боротюк проти України»/ Borotyuk v. Ukraine, заява № 33579/04).

20.5. Застосовуючи наведений підхід колегія суддів вважає, що (1) у кримінальному провадженні №52018000000000499 наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК; (2) встановлено наявність двох ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, та не підтверджено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК, а також (3) слідчий суддя, ґрунтуючись на матеріалах клопотання, надала правильну оцінку обставинам, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

21. Тому, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що для запобігання переховуванню ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, а також можливості впливу на свідків та інших підозрюваних достатньо застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави з покладенням у разі її внесення на підозрюваного обов`язків, визначених п. п. 1- 4, 5 ч. 5 ст. 194 КПК.

22. Поруч із цим порядок визначення розміру, у якому до підозрюваного може бути застосована застава, регулюється ст. 182 КПК.

22.1. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

22.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

22.3. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

23. При визначенні розміру застави слідчим суддею правильно враховано те, що:

23.1. відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення в житловому будинку літ. А-11-12 площею 2,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а. с. 65- 66).

23.2. згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме, сину підозрюваного - ОСОБА_38 на праві приватної власності належить квартира площею 260,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 майно (т. 3 а. с. 59- 64, 95).

23.3. відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дружині підозрюваного - ОСОБА_39 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (т. 3 а. с. 67- 68, 69-70).

23.4. згідно із реєстраційними картками транспортних засобів, ОСОБА_39 є власником транспортних засобів марки: LEXUS, моделі: RX 350, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова: НОМЕР_4, та марки: MERCEDES-BENZ S 500L, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, номер кузова: НОМЕР_6 (т. 3 а. с. 55-58).

23.5. згідно з Декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2017 рік, ним задекларовано: заробітна плата - 227061,00 грн; гонорар - 20 45,00 грн; 70 тис. доларів США та подарунок ОСОБА_39 у грошовій формі в сумі 400 тис. грн. Крім того, зазначено, що його дружина - ОСОБА_39 має золоті сережки з діамантами та золоту каблучку з діамантами, а також отримала заробітну плату в розмірі 65 323,00 грн та дохід від зайняття підприємницькою діяльністю 6 200,00 грн. Крім того, станом на 2017 рік за ОСОБА_39 зареєстрована квартира в росії площею 48,4 кв. м. (т. 2 а. с. 159-165).

23.6. Крім того, відповідно до наданих копій квитанцій за ОСОБА_1 була сплачена застава третіми особами (т. 3 а. с. 181-187).

23.7. Як вважає колегія суддів, зважаючи на вищенаведені обставини, слідчий суддя, встановлюючи розмір застави із покладенням обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, правильно врахував обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК, у т. ч. особу підозрюваного, майновий стан ОСОБА_1, його дружини та сина.

23.8. Хоча, сума у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 969 600 (три мільйона дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот) грн, для підозрюваного є досить значною, але як видно з матеріалів справи, зокрема доказів сплати третіми особами за підозрюваного вказаного розміру застави, ОСОБА_1 все ж знайшов можливість оплати застави.

23.9. Тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що така сума застави не є явно непомірною для підозрюваного.

24. Ураховуючи наведене, сплата визначеної слідчим суддею суми застави разом із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК, здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме його від вчинення відповідних дій.

24.1. Разом з тим, під час судового засідання прокурор не довів необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 14 618 052, 00 грн з покладенням відповідних обов`язків, а обмежився тільки посиланням на вимоги закону.

24.2. Зважаючи на конкретні обставини даної справи, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування із іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, впливу на свідків та інших підозрюваних, тощо.

24.3. Враховуючи наведене, а також тяжкість інкримінованого злочину та ймовірну роль у його вчиненні підозрюваного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання чи застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(§5) Висновки

25. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

25.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

25.2. Із огляду на наведене апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-179, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора та апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2022 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_54 Судді:ОСОБА_55 ОСОБА_56