- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/5081/22
Провадження 1-кс/991/5101/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3., адвоката ОСОБА_4., старшого детектива ОСОБА_5., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Бондарук Яни Михайлівни про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому представник просить скасувати арешт вилученого 28.09.2021 майна, а саме: мобільний телефон «Apple Iphone 12 Pro Max» синього кольору, ємність пам`яті 512 Гб, серійний номер GONDТ1Р10D4С, імеі НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Samsung Electronics» сірого кольору, ємність пам`яті 128 Гб, серійний номер R5CN30TG1FK, імеі НОМЕР_2 та зобов`язати уповноважених осіб Національного бюро повернути їх власнику ОСОБА_1 або іншій уповноваженій власником особі.
Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001993 від 19.10.2020.
У межах цього кримінального провадження 28.09.2021, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2021 у справі № 991/6415/21, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено майно, що належить ОСОБА_1, а саме: мобільні телефони «Apple Iphone 12 Pro Max» та «Samsung Electronics».
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості щодо накладення арешту на вилучене під час обшуку майно відсутні. Однак, на думку представника, враховуючи положення Кримінального процесуального кодексу України, арешт накладено.
З моменту вилучення майна пройшло більше року, інформація щодо проведення органом досудового розслідування будь-яких слідчих (розшукових) дій з цим майном відсутня. Тому продовження дії арешту порушує право ОСОБА_1 на використання належного йому майна, як законним володільцем.
Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000001993 від 19.10.2020, тому, з урахуванням ст. 219 КПК України, наявні підстави вважати, що строк досудового розслідування завершився.
Разом з цим, представник вказала на відсутність підстав вважати, що вилучені під час обшуку мобільні телефони можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відсутні підстави для накладення арешту на майно.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4. клопотання підтримала, просила задовольнити, з викладених у ньому підстав. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження. Арешт належного йому майна порушує баланс між правом вільно володіти своїм майном та суспільним інтересом.
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42020000000001993 від 19.10.2020 зумовила необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 з метою відшукання речей та документів, у тому числі комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації та засобів зв`язку, які містять відомості щодо обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень та дозволять повно, об`єктивно та всебічно дослідити механізм їх вчинення, встановити усіх причетних до них осіб та інші обставини, що підлягають доказуванню. Так, за результатами проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, виявлено та вилучено мобільні телефони марки «Apple» та «Samsung Electronics», доступ до яких заблокований системою логічного захисту. Надавати паролі ОСОБА_1 відмовився. У зв`язку з тим, що для подолання системи логічного захисту та подальшого криміналістичного дослідження мобільних телефонів, а також виявлення та відновлення видалених даних необхідні спеціальні знання, на підставі постанови старшого детектива Національного бюро, щодо вилученої під час обшуку техніки призначено комп`ютерно-технічну експертизу, а також комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизи. 29.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт на вилучене під час обшуку майно. Слідчий суддя врахував, що володілець майна не надав паролів доступу до вилученої техніки, у зв`язку з чим в органу досудового розслідування наявна об`єктивна необхідність вжити достатніх заходів для подолання систем логічного захисту відповідних носіїв інформації та можливості їх повного огляду та експертного дослідження. На цей час орган досудового розслідування та експертні установи продовжують вживати заходи, спрямовані на подолання системи логічного захисту, що перешкоджає закінченню проведення з ними необхідних слідчих дій та експертних досліджень. Зокрема, станом на 15.11.2022, подолано систему логічного захисту мобільного телефону Samsung, у зв`язку з чим розпочато огляд його вмісту, після якого буде прийнято рішення про необхідність експертного дослідження цього носія інформації. Заходи з подолання логічного захисту мобільного телефону Apple продовжуються. Отже, до закінчення проведення відповідних заходів, відсутні підстави для повернення ОСОБА_1 носіїв інформації. Подальше збереження арешту надасть можливість органу досудового розслідування закінчити необхідні слідчі дії та дослідження, а передача вилученого майна володільцю не забезпечить його належної схоронності від зміни, пошкодження або знищення. Разом з цим, за період з 28.09.2021 до 15.11.2022 ОСОБА_1 не звертався до органу досудового розслідування з метою сприяння проведенню огляду мобільних телефонів. Надання паролів доступу до них усунуло б необхідність витрачати час на вжиття апаратних та програмних заходів подолання систем їх логічного захисту. Твердження представника власника майна про закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є безпідставними, оскільки відповідно до положень ч. 8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК України. Письмові заперечення з додатками долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимог ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001993 від 19.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 209, ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 364 КК України.
У межах цього кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2021 у справі № 991/6969/21, накладено арешт на вилучене 28.09.2021 у ОСОБА_1, за результатами обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro Max, s/n НОМЕР_3, ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон Samsung SM G988D, ІМЕІ НОМЕР_2 .
Накладаючи арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність в мобільних телефонах, вилучених у ОСОБА_1, інформації, що має значення для кримінального провадження. Тобто, слідчий суддя встановив, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з цим, під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя врахував, що постановою детектива Національного бюро призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо мобільних телефонів, з метою отримання відомостей щодо обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, розслідування яких є предметом кримінального провадження.
Як на одну із підстав скасування арешту майна, представник власника майна у клопотанні посилається на відсутність будь-яких підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно може бути речовим доказом.
Однак такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами досудового розслідування, копії яких старший детектив додав до заперечень, зокрема, протоколом обшуку від 28.09.2021 та протоколом огляду від 30.09.2021.
Доводи представника власника майна з приводу того, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження, йому не повідомлялося про підозру, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Разом з цим, слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.
У свою чергу, представник власника майна, окрім як посилання на зазначену підставу у клопотанні, доказів на підтвердження цього ні до клопотання, ні у судовому засіданні не надала.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак, враховуючи положення Глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, якою врегульовано питання арешту майна, вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які накладено арешт.
Як встановлено під час розгляду клопотання подальше утримання органом досудового розслідування мобільних телефонів пов`язане із необхідністю завершення проведення експертних досліджень щодо цих носіїв інформації, призначення яких зумовлене відновленням видалених файлів та подоланням системи логічного захисту, з метою подальшого їх огляду на предмет наявності на них відомостей, що можуть мати значення для досудового розслідування.
Так, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на: тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності); недоведеністю представником власника майна значного ступеня втручання у право власності ОСОБА_1 .
До того ж слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості повідомити детективам пароль до одного із мобільних телефонів, який залишився нерозблокованим, з метою їх якнайшвидшого огляду та повернення власнику.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що строки досудового розслідування на теперішній час у кримінальному провадженні не закінчені. Доводи представника власника майна щодо закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя не враховує, з огляду на положення ч. 8 ст. 615 КПК України.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилучених мобільних телефонів, враховуючи необхідність проведення експертизи, повного огляду, аналізу і копіювання відомостей для забезпечення можливості їх подальшого використання в якості доказів під час судового розгляду.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому арешті мобільних телефонів не відпала, необхідність подальшого утримання вказаного майна органом досудового розслідування забезпечує інтереси досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2