Document No. 107478665

Справа № 757/342/22-к

Провадження №11-сс/991/262/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_3,

суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6,

представника власника майна - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42020000000000360 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, накладено арешт на приміщення АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, заборонено будь-які дії по відчуженню, розпорядженню та користуванню указаним нерухомим майном.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, 26 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_8 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в обґрунтування якої вказав, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року має бути скасована в зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. З огляду на порушення порядку внесення до ЄРДР повідомлення про підозру, в рамках кримінального провадження №42020000000000360 від 28 лютого 2020 року ОСОБА_2 не є підозрюваним. Рішення слідчого судді та постанова слідчого про визнання майна речовим доказом не містять жодних конкретних відомостей, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 42020000000000360, що свідчить про відсутність будь-якого обґрунтування належності арештованого нерухомого майна до речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України. Окрім того, арештоване майно не має відношення до подій у кримінальному провадженні, оскільки перехід права власності на приміщення АДРЕСА_1, що є предметом арешту було здійснено до подій передбачених кримінальним провадженням та на підставі договору дарування від 04 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий номер 836. Також, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року, поважність причин пропуску якого обґрунтував посилаючись на постановлення оскаржуваної ухвали без повідомлення та виклику скаржника. Оскаржувану ухвалу представник власника майна отримав лише 08 серпня 2022 року, та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні не мав змоги оскаржити вищевказану ухвалу про накладення арешту у встановлений законом п`ятиденний строк.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 доводи свого клопотання підтримав, просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді.

Належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду прокурор в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на поновлення адвокату ОСОБА_8 строку на звернення з апеляційною скаргою, а у разі його поновлення - апеляційну скаргу про скасування арешту майна просив залишити без задоволення та провести судовий розгляд без участі прокурора.

Вислухавши доповідь судді, пояснення адвоката, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла наступного.

Судом встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000360 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209КК України, за фактом зловживання службовими особами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Геліос Інвест Груп» своїм службовим становищем та вчинення ними службового підроблення, що призвело до заволодіння майном підприємства залізничного транспорту в особливо великих розмірах. У кримінальному провадженні повідомлено про підозру у тому числі ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 209КК України. Попередньо досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, а 25 квітня 2022 року змінено підслідність за детективами НАБУ. 13 січня 2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, у межах цього кримінального провадження постановлено ухвалу, якою накладено арешт на приміщення АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним нерухомим майном.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ж ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Таким чином, зазначені норми законодавства встановлюють строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а також імперативну вимогу поновлення такого строку, але лише за наявності поважної причини його пропущення.

Даючи оцінку доводам скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено жодної обставини, яка б об`єктивно унеможливлювала його звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

З матеріалів провадження вбачається, що звертаючись з відповідним клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 174 КПК України та станом на дату його розгляду - 11 серпня 2022 року, адвокат ОСОБА_8 вже був обізнаний з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року про накладення арешту на приміщення АДРЕСА_1 . При цьому ним не було обрано такий спосіб захисту порушеного, на його думку права, як оскарження ухвали слідчого судді від 13 січня 2022 року в апеляційному порядку. В судовому засіданні адвокат вказані обставини підтвердив і пояснив, що оскаржувану ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року отримав 08 серпня 2022 року після чого звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотаннями про скасування арешту майна. Даючи оцінку цим доводам представника ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що звернення адвоката ОСОБА_7 до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна не є підставою для звернення до суду апеляційної інстанції в інші строки ніж передбачено ч. ст. 395 КПК України, рівно як і не може бути підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді поважними.

Посилання представника власника майна на неможливість своєчасного звернення до апеляційного суду зі скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію Україні, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказана причина не завадила представнику власника майна спочатку звернутись з відповідним клопотанням про скасування арешту мана до слідчого судді Вищого антикорупційного суду і лише після отримання негативного рішення щодо скасування арешту на приміщення АДРЕСА_1, представником було прийнято рішення про звернення до апеляційного суду.

Інших поважних причин пропуску строку оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року адвокатом ОСОБА_8 не надано, адже проведене адвокатом опитування власника майна не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови адвокату ОСОБА_8 у поновленні строку на апеляційне оскарження, повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч.3 ст.399 КПК України та, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №569/17036/118, провадження №51-598кмо19 від 19 лютого 2019 року, закриття провадження за його скаргою.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 399, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити адвокату ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1, у поновленні строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42020000000000360 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України, а провадження за апеляційною скаргою закрити.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 повернути у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5