Document No. 107515789

справа № 991/5575/22

провадження № 1-кс/991/5591/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«21» листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_65 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_66, прокурора ОСОБА_67, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_68, ОСОБА_69, поручителів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_67 про продовження строку дії обов`язків, покладених на:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Біла Церква Київської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_67 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.

Відповідно до клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що, обіймаючи посаду Білоцерківського міського голови, ОСОБА_1, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади м. Біла Церква щодо ефективного розпорядження комунальним майном (коштами), використав службове становище міського голови з метою одержання неправомірної вигоди фізичною особою - ОСОБА_4 шляхом придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква за завідомо завищеною вартістю об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків бюджету територіальної громади.

Так, не пізніше 06 лютого 2018 року співзасновник ТОВ «Т.Р.К. Театральний» ОСОБА_4 звернувся до Білоцерківського міського голови ОСОБА_1 з пропозицією придбати об`єкт нерухомості (нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Театральна, 5), який перебував на балансі цього товариства, за кошти територіальної громади міста за завищеною вартістю в сумі близько 24 млн. грн, після чого вони вступили в злочинну змову та ОСОБА_1 направив на адресу Прем`єр-міністра України лист від 06 лютого 2018 року з проханням виділити кошти на придбання приміщення, яке належить ТОВ «Т.Р.К. Театральний», за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для розміщення у ньому Центру надання адміністративних послуг. Володіючи інформацією про відсутність будь-якого незалежного звіту про оцінку майна, ОСОБА_1 повідомив Прем`єр-міністра України, що вартість приміщення становить 24 млн. грн, а вартість завершення будівельних робіт - 17 077 200 грн, хоча належний розрахунок таких витрат не проводився. В подальшому, 13 червня 2018 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено обсяг субвенції, зокрема міському бюджету м. Біла Церква - 43 460 тис. грн.

04 липня 2018 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 (директор та співзасновник ТОВ «Т.Р.К. Театральний») і ОСОБА_6 (матір ОСОБА_5 ) підписали договір купівлі-продажу №1487, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 набули право власності на вказане вище приміщення за 4 500 000 грн. В подальшому, за схиляння ОСОБА_4, директор та оцінювач ТОВ «Укрекспертиза-Центр» ОСОБА_7 за грошову винагороду в сумі 5 500 грн організував складення та підписав звіт про незалежну оцінку майна, до якого вніс завідомо недостовірні дані про ринкову вартість приміщення в сумі 23 955 763 грн. В свою чергу ОСОБА_1 не забезпечив та не організував роботу з підготовки і розгляду проекту відповідної програми саме на придбання у комунальну власність територіальної громади приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, натомість у період з 04 липня 2018 року по 06 липня 2018 року надав усну вказівку начальнику юридичного управління ОСОБА_8 підготувати проект рішення про придбання Білоцерківською міською радою цього незавершеного будівництва без зазначення його вартості, що перешкоджало повноцінному розгляду проекту та перевірці достовірності вартості запропонованого приміщення. ОСОБА_8 підготував відповідне рішення №702/2-11 та власні письмові зауваження до нього від 09 липня 2018 року щодо порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», про що особисто повідомив ОСОБА_1, який, ігноруючи такі зауваження, 09 липня 2018 року виніс Розпорядження №2-09-11 про скликання пленарного засідання позачергової 54 сесії міської ради, до порядку денного якого включив питання про придбання у комунальну власність громади об`єкту нерухомого майна та у період з 06 по 09 липня 2018 року організував підготовку проекту рішення №701/2-11 від 09 липня 2018 року Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880/43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік», за результатами розгляду якого 12 липня 2018 року депутати рішенням №2527-54-VII залишили 24 млн. грн державних субвенцій без розподілу, що надавало можливість у подальшому забезпечити фінансування придбання саме незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, а також, як головуючий на сесії, ОСОБА_1 зняв із порядку денного раніше ініційований ним проект рішення Про придбання у комунальну власність об`єкту нерухомого майна.

Для подальшого прийняття рішення про надання згоди на придбання саме зазначеного вище об`єкту нерухомого майна, з метою створення у депутатів враження про відбір серед альтернативних приміщень і будівель для облаштування, ОСОБА_1 26 та 27 липня 2018 року організував публікацію оголошень про пошук таких об`єктів із строком подачі пропозицій до 10 серпня 2018 року, тоді як з метою імітації участі у конкурсному відборі, ОСОБА_4 надіслав лист зі своєю пропозицією, що датований 09 серпня 2018 року, але фактично надійшов 22 серпня 2018 року. Економічного аналізу доцільності придбання того чи іншого об`єкту за заявками і пропозиціями власників інших приміщень здійснено не було. З метою забезпечення позитивного голосування депутатами, ОСОБА_1 своїм Розпорядженням №2-09-12 від 17 серпня 2018 року включив у порядок денний 55 сесії міської ради розгляд проекту рішення Про придбання у комунальну власність об`єкту нерухомого майна №702/2-11, який не містив відомостей про вартість будівлі. 27 серпня 2018 року, тобто лише за три дні до позапланової дати 55 сесії міської ради, ОСОБА_1 розробив і підписав, а 28 серпня 2018 року - зареєстрував поправки та пропозиції до проекту зазначеного вище рішення, якими змінювались його істотні умови та передбачалась вартість придбання приміщення в сумі 23 955 763 грн. Керівник юридичного управління ОСОБА_8 повторно підготував та долучив до проекту рішення №702/2-11 власні письмові заперечення від 30 серпня 2018 року, у яких повідомив про порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо необхідності опублікування суттєво зміненого проекту рішення за 20 днів до його розгляду, не дивлячись на що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1, як головуючий на 55 сесії міської ради, не виключив із порядку денного проект такого рішення та не повідомив депутатам про наявність письмових заперечень начальника юридичного відділу від 30 серпня 2018 року і поправок та пропозицій, внесених ним самим 28 серпня 2018 року, а також не оголосив про нерозгляд у кінцевій редакції проекту рішення хоча б однією з постійних комісій ради та про причини такої ситуації, що суттєво вплинуло на результати голосування. Натомість, як міський голова, ОСОБА_1 підписав прийняте поспішно, без належного розгляду та під впливом неповної і недостовірної інформації, вказане рішення Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна №2538-55/-VII від 30 серпня 2018 року.

В подальшому, використовуючи це рішення, ОСОБА_1 05 вересня 2018 року, діючи від імені міської ради, уклав із ОСОБА_4 і ОСОБА_6 договір купівлі-продажу незавершеного будівництва нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, за завищеною ціною, на підставі якого 06 вересня 2018 року здійснено перерахунок коштів міського бюджету в сумі 11 977 881,5 грн на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 та 11 977 881,5 - на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (загальна сума 23 955 763 грн). В подальшому, але не раніше 05 вересня 2018 року, ОСОБА_1 забезпечив надходження до юридичного управління Білоцерківської міської ради недостовірної рецензії на звіт про незалежну оцінку ТОВ «Укрекспертиза-Центр», виконаної 29 серпня 2018 року. Згідно з висновками комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року, ринкова вартість цього незавершеного будівництва станом на 05 вересня 2018 року становить 15 222 325 грн. Таким чином, за твердженням органу досудового розслідування, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1, вчинених за пособництва ОСОБА_4, інтересам територіальної громади м. Біла Церква завдано збитків на суму 8 733 438 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, на переконання органу досудового розслідування, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, копії яких додані до клопотання.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2022 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки поручителів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 та покладено на нього відповідні обов`язків строком до 23 листопада 2022 року.

Як зазначає прокурор, 11 листопада 2022 року стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, проте, на час звернення з цим клопотанням виконання зазначених вимог закону не завершено, а встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_1 продовжують існувати, що є достатнім для обґрунтування необхідності продовження ще на два місяці строку покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому та зазначив, що визначенні слідчим суддею обов`язки, які орган досудового розслідування просить продовжити, не є занадто обтяжливими для підозрюваного ОСОБА_1 . Додатково зазначив, що в клопотанні ним помилково вказано про продовження обов`язків обвинуваченого, та просив вважати, що клопотання стосується підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що фізичної обтяжливості встановленні слідчим суддею до нього обов`язки йому не спричиняють, проте існує з цього приводу політична обтяжливість, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_68 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що: воно подано стосовно особи, яка не перебуває у статусі обвинуваченого; звернення до слідчого судді із цим клопотанням здійснено без дотримання передбаченого приписами КПК України порядку його подачі; клопотання подано за відсутності передбачених ч.2 ст. 177 КПК України підстав застосування запобіжного заходу. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що усі покладені на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язки, як і службові, останній сумлінно виконує та будь-яких порушень не допускав, зокрема, прибував за викликами як до детектива, так і суду, з будь-якими із зазначених в ухвалі слідчого судді особами не спілкувався. Крім цього звернув увагу, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні до цього часу не складався, а тому ОСОБА_1 процесуального статусу обвинуваченого не набув, в той час коли прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків. На думку адвоката, у клопотанні підозра ОСОБА_1 прокурором нічим не обґрунтована, як і ним не викладено жодної обставини, яка б свідчила про не зменшення ризиків, або з`явлення нових. При цьому, також зазначив, що покладені слідчим суддею на ОСОБА_1 обов`язки для нього не є обтяжливими.

Захисник ОСОБА_70 в судовому засіданні зазначив, що, на переконання сторони захисту, оскільки їм уже було повідомлено про завершення досудового розслідування, то для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків прокурору необхідно відновити досудове розслідування, інакше прийняття слідчим суддею процесуального рішення відбудеться поза межами та не під час здійснення досудового розслідування, як того вимагає закон.

Поручителі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомили, що з клопотанням прокурора ознайомленні та не заперечують проти подальшого забезпечення виконання ОСОБА_1, який перебуває на поруках, покладених на нього судом обов`язків.

Поручителі ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про забезпечення виконання ОСОБА_1, який перебуває на поруках, покладених на нього судом обов`язків.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року.

23 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2022 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки поручителів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 та покладено на нього такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про відлучення із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_7 та утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначено до 23 листопада 2022 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Щодо обґрунтованості підозри.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають керуватися доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що є вірогідним та достатнім для застосування до неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів. Так, прокурор обґрунтовує підозру ОСОБА_1 наступними доказами, зокрема копіями: постанови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області від 16 листопада 2015 року №157 «Про підсумки голосування та результатами виборів Білоцерківського міського голови»; постанови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області від 23 листопада 2015 року №160 «Про реєстрацію обраного міського голови»; витягу з протоколу пленарного засідання першої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання від 24 листопада 2015 року; присяги посадової особи місцевого самоврядування; попереджень про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби від 30 листопада 2015 року; листа міського голови ОСОБА_1 від 06 лютого 2018 року №461/1-7 Про сприяння в здійсненні заходів соціально-економічного розвитку м. Біла Церква; листа Міністерства Фінансів України від 28 лютого 2018 року №05220-02-9/5615; проекту рішення міського голови ОСОБА_1 . Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; пояснювальної записки міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Білоцерківської міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; зауважень начальника юридичного управління міської ради ОСОБА_62 до проекту рішення міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна від 09 липня 2018 року; розпорядження Білоцерківської міської ради від 09 липня 2018 року №2-09-11 Про скликання пленарного засідання позачергової п`ятдесят четвертої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання; проекту рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 12 липня 2018 року Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік» (автор проекту - міський голова ОСОБА_63 ); пояснювальної записки міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік»; подання міського голови ОСОБА_1 до проекту рішення Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 12 грудня 2017 року №1880-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 рік»; рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 12 липня 2018 року №2527-54- VII «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 21 грудня 2017 року №1881-43-VII «Про бюджет м. Біла Церква на 2018 року» з додатками; протоколу №46 Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регулярної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 10 липня 2018 року; розпорядження Білоцерківської міської ради від 17 серпня 2018 року №2-09-12 Про скликання пленарного засідання п`ятдесят п`ятої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання; листа ОСОБА_4 до міського голови ОСОБА_1 від 09 серпня 2018 року з проханням розглянути пропозицію придбання у власність територіальної громади належного йому нерухомого майна; службовою запискою Засідання постійної комісії з питань інвестицій, регулярної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації від 27 серпня 2018 року; поправок та пропозиції міського голови ОСОБА_64 до проекту рішення Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква нерухомого майна з порівняльною таблицею; рішення Білоцерківської міської ради від 30 серпня 2018 року №2538-55-VII Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; зауваження начальника юридичного управління міської ради ОСОБА_62 до рішення міської ради Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна; договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 15 вересня 2018 року; платіжних доручень від 05 вересня 2018 року №№1052, 1053; листа міського голови ОСОБА_64, адресованого депутату Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_16, від 27 вересня 2018 року про надання копій документів; договору від 10 липня 2018 року про оцінку нерухомого майна; акту виконаних робіт (наданих послуг) від 10 липня 2018 року; звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі літ. «А-5», загальною площею 4728,5 кв.м., адреса: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Театральна, буд. 5 від 10 липня 2018 року; рецензії за звіт про неналежну оцінку нежитлової будівлі від 10 липня 2018 року; протоколів огляду відкритих джерел (веб-порталу «Yotube», офіційного веб-сайту Білоцерківської області міської ради та виконаних органів з додатками - роздруківками нормативно-правових актів) від 25 серпня 2022 року, 19 травня 2020 року, 08 квітня 2020 року; протоколів допиту свідків від 03 січня 2020 року, 01 квітня 2019 року; 14 лютого 2019 року, 22 січня 2019 року, 21 січня 2019 року, 14 січня 2019 року, 08 лютого 2019 року, 11 лютого 2019 року, 16 січня 2019 року, 03 серпня 2020 року, 11 серпня 2020 року, 07 вересня 2020 року, 10 листопада 2020 року, 12 листопада 2020 року, 30 листопада 2020 року, 07 грудня 2020 року, 16 січня 2021 року, 22 січня 2021 року, 18 лютого 2021, 19 лютого 2021 року, 12 травня 2021 року, 13 травня 2021 року, 19 травня 2021 року, 28 травня 2021 року, 10 вересня 2021 року, 14 вересня 2021 року, 14 січня 2019 року, 28 січня 2019 року, 30 січня 2019 року, 01 лютого 2019 року, 08 лютого 2019 року, 22 лютого 2019 року, 24 травня 2019 року, 09 жовтня 2019 року, 03 січня 2020 року, 03 січня 2020 року, 11 січня 2020 року, 20 січня 2020 року, 10 лютого 2020 року, 19 лютого 2020 року, 11 червня 2020 року; висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 червня 2022 року №22017/20-42/2451-2454/22-42/15381/16069/8084-8105.

Дослідивши зазначені докази та не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, які вирішуються судом при ухваленні вироку, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення є мінімальною. Водночас, оскільки така підозра при цьому не є вочевидь необґрунтованою, то, на думку слідчого судді, вона відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» в такій мірі, що на даному етапі може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Щодо наявності ризиків.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Як убачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1, стороною обвинувачення було доведено наявність двох ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Перевіряючи наявність вказаних ризиків на час розгляду клопотання, слідчий суддя виходить з такого.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість покарання за їх вчинення, може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

При визначенні імовірності переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України. Зокрема, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, караєтьсяпозбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ч. 4 ст. 358 КК України - штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з тим, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, слідчий суддя допускає, що з моменту оголошення ОСОБА_1 про підозру, що, між іншим, відбулося майже через чотири роки від початку досудового розслідування, ризик переховування міг актуалізуватися.

При цьому, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією росії проти України, в Україні діє правовий режим воєнного стану, з метою здійснення заходів якого, обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Тому, враховуючи зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду існує, однак він є невисоким, з огляду також на міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його особисті дані (одружений, має неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи), з`явився до суду для розгляду цього клопотання, чим в ході досудового розслідування виявив належну процесуальну поведінку.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про існування невисокого ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, а тому з метою його повного нівелювання підозрюваному необхідно продовжити встановлений обов`язок - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 як під час вчинення інкримінованих йому дій, так і на даний час є Білоцерківським міським головою, а тому, в силу своїх професійних зв`язків у службовому середовищі, може продовжити спілкуватися, в тому числі з депутатами та працівниками Білоцерківської міської ради, серед яких є свідки або ті, що можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд, під час розгляду справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені ухвалою слідчого судді від 27 вересня 2022 року ризики, а саме переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду і незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні не втратили свою актуальність, а обставини, на які посилається сторона захисту, не можуть свідчити про їх зменшення. Посилання сторони захисту на добросовісне та належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.

З огляду на викладене, слідчий суддя зазначає, що обставини у кримінальному провадженні з часу застосування запобіжного заходу не змінилися, нових доводів стороною обвинувачення не наведено. Слідчий суддя вважає, що встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків не зникли та продовжують існувати.

Також, на переконання слідчого судді, обґрунтованим є посилання прокурора на необхідність продовження строку дії обов`язків через, хоч і повідомлення 11 листопада 2022 року стороною обвинувачення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, але її не виконання на час розгляду цього клопотання, оскільки матеріали кримінального провадження налічують 21 том, електронні носії інформації, комп`ютерну і мобільну техніку, а також технічну документацію, на ознайомлення з якими стороні захисту може знадобитися час.

Тобто, загалом доведення органом досудового розслідування можливої причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування окремих ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням вищезазначених обставин.

При цьому, продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на те, що прокурор з даним клопотанням звернувся не під час здійснення досудового розслідування, як того вимагає закон, оскільки їм уже повідомлено про завершення досудового розслідування, не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки станом на час розгляду даного клопотання органом досудового розслідування відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту, а тому строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених в ч. 2 ст. 283 КПК України.

Враховуючи, що термін дії обов`язків застосованих ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2022 року до ОСОБА_1 визначений до 23 листопада 2022 року, а також існування необхідності завершити органом досудового розслідування виконання вимог ст. 290 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню, шляхом продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 23 січня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 194, 196, 199, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_67 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 вересня 2022 року (справа №991/4076/22) на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про відлучення із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи;

3) утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_7 та утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 23 січня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_71