- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/576/22
Провадження 1-кп/991/3/22
У Х В А Л А
24 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_3, суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представника потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяви адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, подане у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою від 25.10.2022 призначено судовий розгляд кримінального провадження.
21.11.2022 адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 подав до суду заяву із вимогами такого змісту:
- стягнути за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1 015 251 091,85 грн;
- частину коштів у сумі 100 000 000,00 грн з метою підтримки Збройних Сил України перерахувати на рахунок № UA843000010000000047330992708, який відкритий в Національному банку України МФО (300001), код ЄДРПОУ (00032106).
У заяві адвокат зазначає, що ухвалами Печерського районного суду м. Києва № 757/14395/15-к від 24.04.2015, № 757/53415/16-к від 01.11.2016, № 757/56268/16-к від 17.11.2016 накладено арешт на нерухоме майно та корпоративні права підприємств.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013 арештовані об`єкти нерухомості були вкрадені у ОСОБА_2 .
У подальшому ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду арешти нерухомого майна частково були скасовані. Прокурор визнав, що обставини, які стали підставами для арешту нерухомого майна, у ході досудового розслідування не підтвердилися, а тому арешт був передчасним. Таким чином, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду арешти цього майна були визнані незаконними.
З огляду на це, адвокат вважає, що наявні підстави для відшкодування ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 підтримав заяву та просив задовольнити її у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_9 підтримали заяву адвоката ОСОБА_8
Прокурор ОСОБА_7 зазначив, що подана заява є необґрунтованою, а тому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що за його ініціативою ніколи не накладався такий арешт. Крім того, внаслідок передачі кримінального провадження із органу в орган сторона захисту не встигла реалізувати ухвали і за цей час майно було переоформлено на близьких осіб ОСОБА_1 . Також вважає, що заява не містить доводів щодо характеру дій, які завдали шкоду тим чи іншим особам, зокрема ОСОБА_2 .
Представник потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_11 також просив відмовити у задоволенні заяви. Зазначив, що адвокат ОСОБА_8 не довів факт завдання шкоди ОСОБА_2 чи іншій особі. Крім того, вважає, що розгляд такої заяви виходить за межі цього кримінального провадження.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Як на підставу для задоволення заяви адвокат посилається на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон).
Означеним Законом врегульовано порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Право на відшкодування шкоди згідно зі ст. 2 Закону виникає у випадках:
1) постановлення виправдувального вироку суду;
2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
3) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
Процедура відшкодування шкоди в залежності від характеру завданої шкоди визначена статтями 11-15 Закону. Так Законом, серед іншого, передбачені:
- роз`яснення особі порядку поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди;
- у разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення здійснення за клопотанням особи письмового повідомлення про таке рішення трудового колективу, в якому працює особа, або за її місцем проживання;
- здійснення за окремою процедурою розгляду питання щодо визначення розміру шкоди із винесенням постанови чи ухвали в залежності від органу, що розглядав відповідне звернення особи.
Тобто відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, є предметом спеціальної процедури, яка можлива лише у разі настання визначених Законом подій.
Заява та додані до неї матеріали не містять підтвердження існування умов щодо застосування процедури, визначеної Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Крім того, заява подана особою, що не має жодного процесуального статусу. Таким чином, суд дійшов висновку що ця заява не може бути предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні.
У контексті обставин, які наводяться у заяві, суд зазначає, що вирішення питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин та врегульовані Главою 82 ЦК України, яка містить як положення про загальні підстави відповідальності за майнову шкоду (ст. 1166 ЦК України), так і спеціальні види відповідальності, передбачені ст. 1176 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду), ст. 1773 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду), ст. 1174 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування). Такий висновок зокрема узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Оскільки питання, порушене у заяві адвоката ОСОБА_8, не може бути предметом розгляду цього суду, керуючись положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, суд залишає заяву адвоката ОСОБА_8, подану в інтересах ОСОБА_2, без розгляду.
Керуючись статтями 369, 372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5