- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/5040/22
провадження № 11-сс/991/382/22
слідчий суддя: ОСОБА_2
доповідач: ОСОБА_3.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
при секретарі судового засідання ОСОБА_7.,
за участі захисника ОСОБА_8.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 р. про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, -
в с т а н о в и л а:
07 листопада 2022 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (т. 2 а.с. 1-2), яку 08.11.2022 року призначено до апеляційного розгляду (т. 2 а.с. 13).
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_9. подані доповнення до апеляційної скарги (т. 2 а.с. 45-53).
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_10. у кримінальному провадженні № 42021000000001175 від 27.05.2021 р. на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 14.07.2022 р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги захисника ОСОБА_10. та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 .
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та доповнень до неї.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною у зв`язку із неврахуванням доводів сторони захисту, зміст яких підтверджується матеріалами досудового розслідування, а також невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження. Органом досудового розслідування було порушено правила підслідності, що призвело до повідомлення про підозру ОСОБА_1 неуповноваженою особою органу досудового розслідування. Так, 27.05.2021 року слідчими ДБР внесено до ЄРДР відомості про вчинення злочину за ч. 2 ст. 364 КК України, та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001175 здійснювалося за фактом зловживання службовими особами Держпродспоживслужби своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди (епізод № 1). В подальшому, 07.07.2022 року слідчими ДБР в межах вказаного провадження внесено до ЄРДР відомості про вчинення злочинів за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та досудове розслідування здійснювалося, зокрема, і за фактом здійснення службовими особами Держпродспоживслужби розтрати грошових коштів у сумі 2 313 000 грн. при проведенні публічної закупівлі послуги з розробки бази даних - електронного державного реєстру кормових добавок, а також за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки (епізоди № 2, № 3). 14.07.2022 року слідчим ДБР складено та вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. В цей же день постановою прокурора Офісу Генерального прокурора підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, визначена за детективами НАБУ. За твердженням адвоката, з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до моменту повідомлення про підозру слідчими ДБР встановлювалися обставини не лише щодо проведення службовими особами Держпродспоживслужби публічної закупівлі послуги з розробки державного реєстру кормових добавок, а й перевірялась причетність службових осіб вказаного органу, зокрема заступника Голови Держпродспоживслужби ОСОБА_1, посада якого належить до категорії «А», до вчинення цих злочинів, а томму провадження було підслідне НАБУ. Втім, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ч. 4 ст. 216 КПК України надає право слідчим ДБР здійснювати досудове розслідування відносно особи, посада якої належить до категорії «А», то досудове розслідування у даному провадженні з моменту внесення відомостей до ЄРДР здійснювалось слідчими ДБР без порушення правил підслідності. Такий висновок слідчого судді апелянт вважає хибним, який зроблено внаслідок помилкового тлумачення положень ч.ч. 4,5 ст. 216 КПК України та помилкового розмежування понять «вчинення» і «можливого вчинення» особою злочину в контексті ч. 5 ст. 216 КПК України, а також хибного посилання на ст. 218 КПК України всупереч тому, що сторонами не ставиться під сумнів правильність юрисдикції органу досудового розслідування. У даному провадженні попередня правова кваліфікація злочину здійснена за ч. 2 ст. 364 КК України, а збір доказів щодо обставин проведення закупівлі Держпродспоживслужбою електронного реєстру кормових добавок, зокрема причетності конкретних осіб відповідного органу, посади яких належать до категорії «А», мав місце з січня 2022 року, що свідчить про підслідність цього злочину щонайменше з вказаної дати за НАБУ. Крім того, слідчим суддею не взято до уваги зміст окремих матеріалів досудового розслідування, які підтверджують здійснення розслідування у даному провадженні з порушенням правил підслідності. Відтак, здійснення досудового розслідування слідчими ДБР не відповідає вимогам КПК України, а тому повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_1 неуповноваженою особою. Недотримання встановлених законом приписів щодо повідомлення про підозру є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про ненабуття особою процесуального статусу підозрюваного. Відповідно, слідчий суддя дійшов хибного висновку про відсутність обставин, які б давали підстави зробити висновок, що повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_1 неуповноваженою на це особою.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8. підтримала апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9. та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Додатково зазначила, що встановлення слідчими ДБР у даному провадженні відомостей щодо причетності до вчинення вищевказаних злочинів, зокрема, Голови Держпродспоживслужби ОСОБА_1, посада якого належить до категорії «А», є незаконним, оскільки досудове розслідування у даному випадку згідно з ч. 5 ст. 216 КПК України мали здійснювати детективи НАБУ. Крім того, слідчим суддею не взято до уваги зміст матеріалів досудового розслідування, які підтверджують здійснення розслідування у цьому провадженні з порушенням правил підслідності. Відтак, зібрані слідчими ДБР докази у кримінальному провадженні є недопустимими, а повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснено неуповноваженою на це особою.
Прокурор ОСОБА_11., належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. 23.11.2022 року засобами електронного зв`язку направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив провести апеляційний розгляд за його відсутності та зазначив, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування повідомлення про підозру. Зазначив, що підслідність провадження визначає прокурор, а тому слідчі ДБР продовжували здійснювати досудове розслідування до винесення прокурором постанови від 14.07.2022 р. про визначення підслідності кримінального провадження № 42021000000001175 за детективами НАБУ. Зауважив, що у вказаному кримінальному провадженні здійснювався як прокурорський нагляд щодо дотримання правил підслідності, так і судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному провадженні. Відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката немає (т. 2 а.с. 59-66).
Захисники ОСОБА_12., ОСОБА_10. та підозрюваний ОСОБА_1, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду не зверталися. Враховуючи позицію адвоката ОСОБА_8., яка наполягала на розгляді апеляційної скарги без їх участі, а також положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно якої неявка останніх не перешкоджає судовому розгляду за умови їх належного повідомлення, апеляційну скаргу розглянуто за відсутності зазначених учасників провадження.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 14.07.2022 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42021000000001175 від 27.05.2021 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
28.10.2022 року, зі спливом більше двох місяців з дня повідомлення про підозру, захисник ОСОБА_10. оскаржив його до слідчого судді. Відповідно, слідчий суддя констатував, що скаргу подано із дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
При цьому, слідчим суддею зазначено, що ч. 4 ст. 216 КПК України надає право слідчим ДБР здійснювати досудове розслідування відносно особи, посада якої належить до категорії «А», і лише у разі кваліфікації дій такої особи за статтями КК України, зазначеними у абз. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, досудове розслідування таких кримінальних правопорушень стає підслідним НАБУ. Відтак, здійснення досудового розслідування у даному провадженні слідчими ДБР з моменту внесення відомостей до ЄРДР 27.05.2021 року, а також вручення ними повідомлення про підозру ОСОБА_1 до винесення прокурором постанови про визначення підслідності кримінального провадження № 42021000000001175 за детективами НАБУ відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які б давали підстави зробити висновок, що повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_1 внаслідок порушення правил визначення підслідності, та що повідомлення про підозру здійснено неуповноваженою на це особою.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відповідність змісту повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, а також про складання та вручення його ОСОБА_1 уповноваженою на це особою та у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі не ставиться під сумнів висновок оскаржуваної ухвали щодо відповідності змісту письмового повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, натомість, зазначається лише про необґрунтованість висновку щодо складання та вручення повідомлення про підозру уповноваженою на це особою.
Отже, ухвала слідчого судді оскаржується в апеляційному порядку лише в частині висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру через порушення правил підслідності кримінальних правопорушень, та, відповідно, перевіряється колегією суддів лише в цій частині.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо необхідності скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у зв`язку із його складенням та врученням неуповноваженою на це особою, колегія суддів виходить з такого.
Частина 4 ст. 216 КПК України передбачає, що слідчі органів ДБР здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, вчинених особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності НАБУ згідно з частиною п`ятою цієї статті.
Як вбачається з копії витягу ЄРДР у кримінальному провадженні № 42021000000001175, 27.05.2021 року слідчими ДБР внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та досудове розслідування здійснювалося за фактом зловживання службовими особами Держпродспоживслужби своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди (епізод № 1) (т. 1 а.с. 59).
В подальшому, 07.07.2022 року слідчими ДБР внесено до ЄРДР відомості про вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та досудове розслідування здійснювалося, зокрема, і за фактом здійснення службовими особами Держпродспоживслужби розтрати грошових коштів у сумі 2 313 000 грн. при проведенні публічної закупівлі послуги з розробки бази даних електронного державного реєстру кормових добавок, а також за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки (епізоди № 2, № 3) (т. 1 а.с. 59-61).
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про державну службу», посада заступника Голови Держпродспоживслужби належить до категорії «А».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що на момент внесення відомостей 27.05.2021 року до ЄРДР були відсутні підстави для визначення підслідності вищевказаного кримінального провадження за НАБУ, оскільки слідчими ДБР встановлювалися обставини проведення службовими особами Держпродспоживслужби публічної закупівлі послуги з розробки бази даних електронного державного реєстру кормових добавок. При цьому, з моменту внесення 07.07.2022 року відомостей до ЄРДР по епізодам № 2 та № 3 слідчими ДБР перевірялась можлива причетність службових осіб Держпродспоживслужби, зокрема і заступника Голови Держпродспоживслужби ОСОБА_1, до вчинення цих кримінальних правопорушень, шляхом здійснення слідчих та інших процесуальних дій (проведення допиту свідків, призначення судових експертиз тощо).
Таким чином, у даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалося слідчими ДБР з моменту внесення відомостей до ЄРДР 27.05.2021 року (1 епізод) та 07.07.2022 року (2, 3 епізод) у відповідності до положень КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності. При цьому, прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності (ч. 2 ст. 218 КПК України).
У даному випадку інформація про можливе вчинення особою, посада якої належить до категорії «А», кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесена до ЄРДР 07.07.2022 року.
Отже, від цієї дати протягом 10 днів прокурор повинен був визначити підслідність з урахуванням положень ч. 5 ст. 216 КПК України.
Матеріалами провадження підтверджено, що вказані строки у даному кримінальному провадженні були дотримані.
Так, 14.07.2022 року, визнавши зібрані докази достатніми для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, слідчим ДБР в рамках кримінального провадження № 42021000000001175 14.07.2022 року складено та вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру (т. 1 а.с. 20-39).
Враховуючи, що поняття «розслідування» в розумінні ч. 2 ст. 218 КПК України включає у себе увесь обсяг дій та рішень, передбачених Розділом ІІІ «Досудове розслідування», до якого входить і повідомлення про підозру, то протягом цього строку слідчі ДБР були уповноважені проводити досудове розслідування та вчиняти всі необхідні процесуальні дії, зокрема і повідомляти про підозру.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що збирання доказів у кримінальному провадженні слідчими ДБР здійснювалося з метою підтвердження або спростування факту причетності службових осіб Держпродспоживслужби, в тому числі і ОСОБА_1, до вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Водночас, визначення того, чи є зібрані докази достатніми, аби стверджувати про вчинення відповідною особою злочину, перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого та прокурора, який здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні.
Таким чином, на момент складання та вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру слідчий ДБР на законних підставах здійснював свої повноваження у даному кримінальному провадженні.
В подальшому, постановою прокурора Офісу Генерального прокурора від 14.07.2022 р. у кримінальному провадженні № 42021000000001175 підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України визначено за детективами НАБУ. Зазначене рішення мотивоване тим, що під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні державним службовцям, посади яких належать до категорії «А», повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування яких, згідно з положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України, здійснюють детективи НАБУ (т. 1 а.с. 62-63).
Враховуючи, що підслідність кримінального провадження визначає прокурор, слідчі ДБР у відповідності до вимог процесуального закону продовжували здійснювати досудове розслідування до винесення прокурором постанови від 14.07.2022 р. про визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ.
Отже, висновок слідчого судді про відсутність правових підстав для скасування повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні є законним та обґрунтованим.
Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_8. не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити висновки слідчого судді щодо складення та вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 14.07.2022 р. уповноваженою на це особою, а саме слідчим ДБР.
Інші доводи сторони захисту, які містяться в апеляційній скарзі, не потребують детального аналізу, оскільки не мають будь-якого вирішального значення у цьому провадженні, а тому колегія суддів не надає їм оцінки.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_13
судді ОСОБА_14
ОСОБА_6