- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/5618/22
Провадження 1-кс/991/5640/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_54, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_55 прокурора ОСОБА_56, захисників ОСОБА_57, ОСОБА_58, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_59, погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_60, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, в редакціях, чинних протягом 2015-2016 років, у випадку виникнення в суб`єкта господарювання від`ємного значення в різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту в межах звітного періоду, у такого суб`єкта виникало право на бюджетне відшкодування такої суми на підставі його заяви та декларації про суми бюджетного відшкодування. Після подання платником відповідної заяви, працівниками податкового органу за місцем обліку такого платника проводилася камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та, у випадку необхідності - документальна позапланова виїзна перевірка.
Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до п. 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39), який був чинний до 01.04.2017, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Згідно із п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.
Тобто, у 2015-2016 роках бюджетне відшкодування ПДВ платнику здійснювалося органами Державного казначейства на підставі висновку місцевого податкового органу та узагальнюючої інформації центрального органу державної податкової служби у чітко визначені строки процедури бюджетного відшкодування ПДВ платникам.
Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь товариств, пов`язаних єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_2, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро» сплачено 3 244 048 800 грн, як відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди.
Таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг цим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС, у порівнянні з іншими платниками. Зокрема, відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала, у тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом України та підзаконними актами строків. Отже, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.
Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_1, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_3 використати підконтрольне йому товариство для зарахування частини суми неправомірної вигоди.
Так, кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_2, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», фактично підконтрольного ОСОБА_3, «Lamagan Ventures Limited», підконтрольного тестю ОСОБА_3 - ОСОБА_4, та «Newline Leader Ltd», підконтрольного ОСОБА_1 .
Детектив зазначає, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_3 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_2 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн, за що отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США еквівалент - 123 205 440,72 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунок підконтрольного йому «RN Group Limited» та в сумі 21 016 173, 26 Євро еквівалент - 599 518 210,27 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd», що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.
17.10.2022 детектив Національного антикорупційного бюро України склав, а прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора погодив повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Згідно з інформацією з автоматизованої системи Державної прикордонної служби України «Аркан» ОСОБА_1 24.02.2022 виїхав за межі України та на територію України не повернувся.
У зв`язку з чим, 17.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у порядку статей 135, 278 КПК України у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Разом з цим, повідомлення про підозру ОСОБА_1 надіслане йому засобами програм обміну цифрових повідомлень (месенджерів) Viber та WhatsApp на особистий номер телефону.
Отже, 17.10.2022 ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні в порядку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 постійно змінює своє місце проживання та перебування за кордоном, тому постановою детектива від 02.11.2022 ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_61 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що лише частина із доданих до клопотання матеріалів на обґрунтування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, прямо чи опосередковано стосуються останнього. Такі докази доводять факт стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, однак не встановлюють факти злочинних дій. Ризик переховування підозрюваного від органів досудового слідства не обґрунтовується фактичними обставинами. Більше того, як тільки стороні захисту стало відомо про виклик ОСОБА_1 до Національного бюро, захист передав детективам письмову заяву, у якій вказав точне місце та адресу перебування ОСОБА_1 в Словачинні, де він проживає на законних підставах і має довідку про право постійного проживання. Інші зазначені у клопотанні ризики є безпідставними та надуманими. За таких обставин наявна в матеріалах кримінального провадження підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою, а наведені стороною обвинувачення ризики не знайшли свого підтвердження.
Захисник ОСОБА_63 просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, зазначених захисником ОСОБА_62 Додатково пояснив, що ОСОБА_1 не повідомлений про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, тому не набув статусу підозрюваного, що унеможливлює розгляд клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу. Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, що детективам Національного бюро достовірно відома інформація про тривалу відсутність ОСОБА_1, як за місцем проживання, так і на території України, починаючи з 24.02.2022, про що свідчать відомості із системи «Аркан», результати НСРД. Сторона обвинувачення не надала доказів того, що було вжито заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1, вручення йому повідомлення про підозру. Детективи у порушення п. 7 ст. 135 КПК України вручили примірник повідомлення про підозру та повістки про виклик на допит ОСОБА_1 директору кооперативу «Дніпрова хвиля комфорт» Чуніхіну, який 18.10.2022 засобами поштового зв`язку повернув процесуальні документи на адресу детективів. Направлення копії повідомлення про підозру через месенджери суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а матеріали клопотання не містять достатніх доказів, що саме ОСОБА_1 користується застосунками WhatsApp і Viber за тими номерами мобільного оператора, на які направлені повідомлення про підозру. 21.10.2022 захисник звертався до детектива Національного бюро та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотаннями, у яких повідомляв, що ОСОБА_1 має місце проживання у Словацькій Республіці за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації протягом десяти місяців на законних підставах перебуває в іншій країні, що, на переконання захисника, є поважною причиною. За таких же обставин оголошення ОСОБА_1 у розшук не містить правових підстав. Долучені до матеріалів клопотання докази не свідчать про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто прокурор не довів обґрунтованість висунутої останньому підозри. Наведені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені доказами. Письмові заперечення захисників додані до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України.
Щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у межах цього кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 17.10.2022 у межах цього кримінального провадження щодо ОСОБА_1 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до інформації з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон - «Аркан» ОСОБА_1 24.02.2022 виїхав з України на пункті пропуску «Краківець» та відтоді на територію України не повертався, що підтверджується протоколом огляду від 14.10.2022.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України, із реєстраційних карток ТЗ, власником чких є ОСОБА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 07.06.2017, згідно якого ОСОБА_1 під час допиту самостійно повідомив органу досудового розслідування про місце проживання за вказаною адресою, протоколами обшуку від 04.07.2017 та 17.10.2022.
У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання повідомлення про підозру 17.10.2022 для передачі останньому вручене представнику ОК «Дніпрова Хвиля -Комфорт» ОСОБА_6, що підтверджується розписом останнього.
Водночас повідомлення про підозру направлене засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, а також для передачі йому на адресу ОСББ «АДРЕСА_1», що підтверджується описами вкладення до цінного листа, накладними АТ «Укрпошта».
Додатково повідомлення про підозру ОСОБА_1 17.10.2022 направлено останньому за допомогою месенджерів «WhatsApp» та «Viber» на номер телефону НОМЕР_1, якими користується ОСОБА_1, що підтверджується протоколом огляду від 17.10.2022, про що не заперечувала сторона захисту.
Отже, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Зауваження захисника ОСОБА_58 про те, що направлення копії повідомлення про підозру через месенджери суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки направлення за допомогою месенджерів, є додатковими заходами, які не підміняють собою визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, а лише доповнюють їх.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 326/1385/18 (провадження № 51-2018км21).
Доводи захисника ОСОБА_58 про те, що ОСОБА_1 не користується застосунками «WhatsApp» та «Viber» за номером телефону НОМЕР_1 спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме: особовою карткою Державної міграційної служби України, згідно якої номер телефону ОСОБА_1 зазначений саме НОМЕР_1 ; протоколом про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.11.2022, а саме - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж по абонентському номеру НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1, під час якої зафіксовано 04.10.2022, 09.10.2022 розмови останнього зі своєю матір`ю.
Посилання захисника на те, що директор кооперативу «Дніпрова хвиля - комфорт» ОСОБА_6 18.10.2022 повернув на адресу детективів повідомлення про підозру вручене йому для передачі ОСОБА_1, а тому останній не повідомлений про наявність складеного щодо нього процесуального рішення, слідчий суддя вважає безпідставними оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
У судовому засіданні сторона захисту також звертала увагу на те, що орган досудового розслідування обізнаний про місце проживання ОСОБА_1 за межами України, а саме - у Словацькій Республіці за адресою: АДРЕСА_3, тому мав вручити йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
На обґрунтування своїх доводів сторона захисту посилається на те, що за результатом огляду відомостей із системи «Аркан» орган досудового розслідування 14.10.2022 встановив, що ОСОБА_1 ще 24.02.2022 виїхав з України; за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій орган досудового розслідування також встановив, що ОСОБА_1 09.10.2022 перебував у Варшаві. Під час проведення 17.10.2022 обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 останнього вдома також не було.
Разом з цим, 21.10.2022 захисник ОСОБА_63 звертався до детектива Національного бюро та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням, у якому проінформував, що адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3, на підтвердження чого надав копію посвідчення про наданий ОСОБА_1 дозвіл на перебування у Словацькій Республіці.
У судовому засіданні сторона захисту також звертала увагу, що ОСОБА_1 вжив всіх заходів, щоб стати на консульський облік, на підтвердження чого надано копію листа ОСОБА_1 адресованого консульському відділу Посольства України в Словацькі Республіці від 28.10.2022, у якому зазначено місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .
Однак слідчий суддя критично оцінює такі доводи захисника, оскільки матеріалами провадження підтверджено, що на момент складання та вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, тобто 17.10.2022, місце перебування останнього органу досудового розслідування було не відоме.
Водночас, згідно листів Міністерства закордонних справ України від 18.10.2022 та від 15.11.2022, Державної міграційної служби України від 24.10.2022, наданих за запити Національного бюро, за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України факт перебування ОСОБА_1 на консульському обліку не підтверджено, з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України ОСОБА_1 не звертався.
Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, зокрема, правові підстави для проживання за цією адресою, сторона захисту не надала, як слідчому судді, такі і детективам Національного бюро під час звернення із клопотанням від 21.10.2022.
Слід також звернути увагу, що на консульську установу не покладається обов`язок по перевірці фактичного проживання особи, у зазначеному нею місці проживання, перед постановленням на облік. Навпаки, на відповідну особу покладено обов`язок повідомляти консульську установу про зміну місця проживання.
Крім цього, з дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій від 11.11.2022, встановлено, що ОСОБА_1, під час спілкування 09.10.2022 зі своєю матір`ю, повідомив, що він летів із ОСОБА_7 до Франції. Тобто, місце перебування ОСОБА_1 не обмежене тією адресою, про яку зазначає сторона захисту, та останній має можливість вільно переміщатися європейськими країнами та відповідно змінити своє місце проживання.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що станом на дату складання повідомлення про підозру підстави для застосування норм ч. 7 ст. 135 КПК України були відсутні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 17.10.2022, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
- протоколу від 31.05.2021, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017, до якого додано копії: розпорядження Прем`єр - міністра України від 05.05.2015 № 424-р Про призначення ОСОБА_3 Головою Державної фіскальної служби України; листа ДФС України від 10.08.2017, згідно якого у період з 05.05.2015 до 02.03.2017 радниками Голови ДФС України на громадських засадах були, у тому числі: ОСОБА_8, ОСОБА_1 ; наказу Голови ДФС України від 06.05.2015 № 338, згідно якого ОСОБА_3 підпорядковувалися, зокрема, департамент методологічної роботи з питань оподаткування, координаційно-моніторинговий департамент, департамент податкового та митного аудиту; наказу Голови ДФС України від 23.03.2016 № 238, згідно якого ОСОБА_3 підпорядковувалися, зокрема, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, департамент податків і зборів з юридичних осіб; наказу Голови ДФС України від 06.07.2015 № 1959-о Про зарахування радником Голови ДФС України на громадських засадах ОСОБА_1 ;
- протоколу від 03.08.2020, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у кабінеті Міністрів України, з додатком у виді копії розпорядження від 31.01.2018 № 35-р Про звільнення ОСОБА_3 з посади Голови ДФС України;
- листа Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806, згідно якого ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, та ОСОБА_10 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_3 з грудня 2014 по 02.09.2015;
- витягів з ДРАЦСГ про шлюб та народження від 13.09.2022, згідно яких ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_9, а ОСОБА_4 є батьком останньої;
- протоколу огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», згідно якого: товариство зареєстроване 04.08.2009; 13.04.2011 компанія Altis Investment Management Ltd, директором та акціонером якої був ОСОБА_3, придбала частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100 %; 08.08.2014 учасник товариства компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_3 ) надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників товариства зазначено ОСОБА_10 ; 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_1 ;
- протоколу огляду від 09.09.2021 відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого встановлено, що, зокрема, у період з 01.07.2015 до 18.02.2016 ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціарним власником таких суб`єктів господарювання: СТОВ імені Щорса, ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Батуринське», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Головеньківське Плюс», СТОВ імені Духова, ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «Європа Транс Лтд», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», СТОВ «Калина», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «АПФ «Левада», СТОВ «Промінь», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Український Дистрибуційний Центр», ПОСП «Перемога», ТОВ «Спецагропроект», АТОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Великофоснянське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Агрофірма «Надія», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Вікторія Агроекспо», ТОВ «Олімпекс Агро», ТОВ «Розтоцьке»;
- протоколу огляду документів від 06.08.2020, складеного за результатом огляду реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», згідно якого 08.09.2010 ОСОБА_11 призначена на посаду директора товариства;
- протоколу огляду документів від 16.10.2020, складеного за результатом огляду реєстраційних справ, зокрема ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», згідно якого встановлено, що з 03.03.2014 одним із засновників ТОВ «Європа Транс ЛТД» стало Ukrlandfarming PLC, засновником якого з часткою 94.99% станом на 28.02.2014 була компанія AVONEX LIMITED, а станом на 19.02.2013 директорами цієї компанії були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 03.06.2015 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Європа Транс ЛТД» зареєстровано ОСОБА_2 . Також встановлено, що ТОВ «Імперово Фудз» зареєстрована 02.03.2007, одним із учасників якого була компанія Avangardco Investments Public Limited, станом на 04.12.2008 акціонером якої був ОСОБА_2 ;
- листа Міністерства економіки України від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 про надання копій документів на запит детектива Національного бюро. Згідно із додатками до листа встановлено, що ОСОБА_15 займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ»;
- протоколів огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021 інформації, яка міститься в АС «Податковий блок», а саме декларацій з ПДВ та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2014 року, січень-березень, травень, червень, серпень-грудень 2015 року, подані підконтрольними ОСОБА_16 суб`єктами господарювання. Зокрема, встановлено, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року значно збільшилася кількість суб`єктів господарювання, які подали заявки на відшкодування ПДВ та відповідно сума відшкодувань, так: за вересень 2015 року - 14 суб`єктів господарювання на загальну суму - 491784579грн, за жовтень 2015 року - 24 суб`єкта господарювання на суму 969635019грн, за листопад 2015 року - 21 суб`єкт господарювання на суму 838353431грн. Водночас, за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року, про відшкодування ПДВ зверталося від 1 до 10 таких суб`єктів господарювання, загальна сума відшкодування за місяць не перевищувала 300 000 000 грн;
- протоколів огляду документів від 01.09.2021, 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021, 04.08.2021, отриманих від Головних управлінь ДПС в Івано-Франківській області, в м. Києві, в Житомирській області, в Полтавській області, в Черкаській області, в Чернігівській області, у яких зафіксовані обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, у тому числі підконтрольних ОСОБА_16, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах, створення податковими органами областей документів на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39), а також інформацію, отриману детективом Національного бюро на запит від Державної казначейської служби України щодо суб`єктів господарювання, яким здійснено відшкодування ПДВ у липні, серпні, грудні 2015 року та січні-березні 2016 року.
Відповідно до змісту цих протоколів встановлено факти, які можуть свідчити про надання переваги підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання шляхом першочергового їх включення до відомостей податкових органів областей, узагальнюючих інформацій ДФС України у порівнянні з іншими платниками.
Так, зокрема, встановлено, що на податковому обліку у ГУ ДПС у м. Києві перебували, зокрема, ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», які підконтрольні ОСОБА_16 .
Станом на 20.11.2015 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ДФСУ про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн за деклараціями за липень-серпень, жовтень, грудень 2010 року. Ідентична інформація надана станом на 17.12.2015.
Встановлено, що на виконання листа ДФС України від 14.01.2016 про проведення детальної інвентаризації, листом від 18.01.2016 ГУ ДФС в м. Києві направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн (декларації за липень-серпень, жовтень та грудень 2010 року), ТОВ «Агро-МВ» на загальну суму 13 117 660 грн та ТОВ «Зернопром Агро» на загальну суму 75 136 000 грн (декларації за листопад 2015 року), ТОВ «Агро-промислова компанія співдружність Україна» на загальну суму 1 247 294, 10 грн (декларації за листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року). У подальшому ДФС України листом від 25.01.2016 на адресу ГУ ДФС в м. Києві направила узагальнені матеріали про можливі обсяги відшкодування ПДВ у січні 2016 року, до яких включено заявлені до бюджетного відшкодування суми, із перелічених суб`єктів господарювання, лише по підконтрольним ОСОБА_2 - ТОВ «Агро-МВ» та ТОВ «Зернопром Агро».
Встановлено, що на виконання листів ДФСУ від 03.02.2016 та від 02.03.2016 про проведення детальної інвентаризації, листами від 05.02.2016 та від 10.03.2016 ГУ ДФС в м. Києві направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, а саме: ТОВ «Спецвагон» на загальну суму 2 518 216 грн (декларації за липень-серпень, жовтень та грудень 2010 року) та ТОВ «Агро-промислова компанія співдружність Україна» на загальну суму 1 247 294, 10 грн (декларації за листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року).
Аналогічна ситуація мала місце із платниками податків, зареєстрованими в Полтавській області, де на податковому обліку перебували товариства підконтрольні ОСОБА_2, зокрема: СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова». Встановлено, що на виконання листів ДФСУ про проведення детальної інвентаризації, листами ГУ ДФС в Полтавській області направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, до яких включено: у листі від 23.10.2015 - СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова» за серпень 2015 року, у листі від 19.11.2015 - СТОВ «Калина» та СПОП «Березоволуцьке» за вересень 2015 року, та СТОВ «ім. Духова» за серпень 2015 року; у листі від 17.12.2015 - СТОВ «Калина» та СПОП «Березоволуцьке» за жовтень 2015 року та СТОВ «ім. Духова» за вересень-жовтень 2015 року; у листі від 18.01.2016 - СТОВ «Калина» за жовтень-листопад 2015 року, СПОП «Березоволуцьке» та СТОВ «ім. Духова» за жовтень 2015 року; у листі від 05.02.2016 - СПОП «Березоволуцьке» за листопад 2015 року. У той же час, до цієї інформації кожного разу включалися і інші суб`єкти господарювання, серед яких ПрАТ «Дика орхідея, Україна» за деклараціями за лютий-серпень 2015, СТОВ «Агрофірма Куйбишево» за деклараціями за липень 2013 року, грудень 2014 року та січень 2015 року, яким ПДВ так і не було відшкодоване.
Також встановлено, що на податковому обліку у ГУ ДФС у Житомирській області перебували такі товариства підконтрольні ОСОБА_2 : ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Великофоснянське» та ТОВ «Новгодівське». Встановлено, що у період з січня по травень 2015 року перші три товариства подавали декларації про відшкодування ПДВ, однак за результатами перевірок отримували висновки про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування. Починаючи з травня 2015 року по лютий 2016 року всі чотири товариства подавали декларації про відшкодування ПДВ та отримували відшкодування.
У той же час, на виконання листа ДФСУ від 22.10.2015 про проведення детальної інвентаризації, листом від 23.10.2015 ГУ ДФС в Житомирській області направило на адресу ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, а саме: ТОВ «Раківщинське» та ТОВ «Великофоснянське» за листопад-грудень 2014 року, січень, серпень-вересень 2015 року, а ТОВ «Райз-Полісся» та ТОВ «Новгодівське» за серпень - вересень 2015 року, а також включено 46 інших суб`єктів господарювання, які перебувають у черзі на відшкодування ПДВ, зокрема, за травень-листопад 2009 року, січень 2010 року, січень 2011 року, жовтень 2013 року, березень-липень, жовтень 2014 року. Такі ж відомості про суб`єктів господарювання, які перебувають у черзі з 2009 по 2014 роки подавалися ГУ ДФС в Житомирській області на адресу ДФС України станом на 19.11.2015, 17.12.2015.
ГУ ДФС у Черкаській області направляло ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями, до яких внесені відомості щодо ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод» за вересень 2015 року на суму 29 600 786 грн та за жовтень 2015 - 27 833 333 грн, ТОВ «Черкасивторресурси» декларація за жовтень 2015 року на суму 1 135 264 грн, СТОВ «Пальміра» декларації за грудень 2014 року на суму 2 367 681, 14 грн та січень 2015 року - 1 572 965,00 грн. Однак, ДФС України направило до ГУ ДФС у Черкаській області узагальнену інформацію, до якої внесені відомості лише щодо підконтрольного ОСОБА_2 - ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод».
Встановлено, що ГУ ДПС в Чернігівській області направляло ДФС України інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковим деклараціями, до яких внесені відомості щодо СТОВ «Промінь», ТОВ «Батуринське», ТОВ «Головеньківське Плюс», СПОП «Перемога», ТОВ «Егрес-Агро» - декларації за серпень 2015 року, ТОВ «Бахмач Агро» - декларації за грудень 2014 року та січень 2015 року, ТОВ ТД «Браво» - декларації за лютий 2010 року, березень 2015 року, ТОВ «Ніжин Агро» - декларація за грудень 2014 року, ТОВ «Елітна» - декларації за січень, березень, квітень, липень 2015 року, ТОВ «Ніжинський жирокомбінат» - декорації за лютий - серпень 2015 року, ТОВ «ТФ «Кабель Україна» - декларація за лютий 2015 року. Однак, ДФС України направило до ГУ ДФС у Чернігівській області узагальнену інформацію, до якої внесені відомості лише щодо підконтрольних ОСОБА_2 - ТОВ «Батуринське», ТОВ «Головеньківське Плюс», СПОП «Перемога»;
Згідно із протоколами в Івано-Франківській області на податковому обліку перебували товариства підконтрольні ОСОБА_2, зокрема: АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз Прикарпаття», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», ТОВ «Аграрна Перспектива», відомості про яких ДФС України направляла на адресу ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо включення їх до бюджетного відшкодування ПДВ.
- протоколів огляду речей від 03.11.2022 та 09.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу та місцем проживання ОСОБА_4, а саме інформації з резервних копій телефонів останнього, під час огляду якої виявлено активне спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_17 у період з 10.10.2015 до 06.03.2016; з абонентом « ОСОБА_18 », який є представником банківської установи Швейцарської Конфедерації, де відкрито рахунок компанії «Lamagan Ventures Limited» у період з 02.07.2015 до 08.03.2016, у тому числі в період надходження коштів на рахунки компанії «Lamagan Ventures Limited»;
- протоколу огляду документів від 16.08.2021 - листів щодо відшкодування ПДВ, що надійшли до ДКС України від ДФС України у період з 01.01.2015 до 03.03.2017, у тому числі за підписом в.о Голови ДФС ОСОБА_19 та Голови ДФС ОСОБА_3 .
Відповідно до цих листів з додатками у вигляді узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, за підписом в.о Голови ДФС ОСОБА_19, встановлено: до узагальненої інформації № 16 (лист від 29.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 38 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольні ОСОБА_2, на суму 35 765 223, 52 грн; Івано-Франківська область - 23 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 17 309 922, 34 грн; Полтавська область - 31 платник, у тому числі 3 платника, підконтрольні ОСОБА_2, на суму 40 007 250, 83 грн; Черкаська область - 21 платник на суму 24 927 142, 59 грн; Чернігівська область - 20 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 10 712 821, 33 грн; м. Київ - 98 платників, на суму - 322 320 036, 65 грн; до узагальненої інформації № 17 (А) (лист від 29.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: м. Київ - 2 платника на суму - 73 155 347, 00 грн; до узагальненої інформації № 18 (лист від 30.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 1 платник на суму 7 557 636, 00 грн; Чернігівська область - 1 платник на суму 6 850 563, 32 грн; м. Київ - 13 платників на суму - 104 698 488, 86 грн; до узагальненої інформації № 19 (лист від 30.04.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: м. Київ - 2 платника на суму - 177 308 622, 00 грн.
Відповідно до листів з додатками у вигляді узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, за підписом Голови ДФС ОСОБА_3, встановлено: до узагальненої інформації № 36 (А) (лист від 11.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 24 платника на суму 12 709 781, 88 грн; Івано-Франківська область - 22 платника, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 195 235 763,00 грн, з яких на 4 платників підлягало відшкодуванню - 183 737 366, 00 грн; Полтавська область - 15 платників на суму 8 955 290, 75 грн; Черкаська область - 12 платників на суму 14 101 309, 00 грн; Чернігівська область - 10 платників на суму 10 680 839, 00 грн; м. Київ - 52 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2 на суму - 726 405 134, 16 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 98 793 461, 16 грн; до узагальненої інформації № 37 (лист від 27.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 2 платника на суму 7 037 530, 00 грн; Івано-Франківська область - 1 платник на суму 1 677 462, 00 грн; Полтавська область - 2 платника на суму 3 290 005,00 грн; Черкаська область - 1 платник на суму 1 238 290, 00 грн; Чернігівська область - 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2 на суму 1 407 347,00 грн; м. Київ - 5 платників на суму 41 093 521,00 грн; до узагальненої інформації № 39 (лист від 27.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 1 платник на суму 1 947 452, 00 грн; Івано-Франківська область - 7 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 40 972 157, 47 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 37 155 959, 47 грн; Полтавська область - 9 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 23 197 303,72 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 13 031 277,77 грн; Черкаська область - 2 платника на суму 5 673 118,00 грн; Чернігівська область - 6 платників, у тому числі 5 платників, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 34 890 463,09 грн, з яких цим 5 платникам підлягало відшкодуванню - 29 330 044, 09 грн; м. Київ - 22 платника на суму - 354 846 068, 71 грн; до узагальненої інформації № 41 (лист від 31.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Полтавська область - 2 платника на суму 4 622 863,00 грн; м. Київ - 4 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму - 170 341 234, 92 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 84 883 488,68 грн; до узагальненої інформації № 41 (лист від 31.08.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку, зокрема, м. Київ - 2 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму - 107 255 455,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 98 365 775,00 грн; до узагальненої інформації № 65 (А) (лист від 15.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 25 платника на суму 18 970 093,00 грн; Івано-Франківська область - 28 платників, у тому числі 3 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 321 735 475,00 грн, з яких цим 3 платникам підлягало відшкодуванню - 235 132 003,00 грн; Полтавська область - 21 платник на суму 9 045 622,00 грн; Черкаська область - 11 платників на суму 12 813 193,27 грн; Чернігівська область - 16 платників на суму 15 252 019,00 грн; м. Київ - 60 платників на суму 986 484 176,45 грн; до узагальненої інформації № 70 (лист від 29.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 28 платників на суму 47 622 816,00 грн; Івано-Франківська область - 21 платник, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 57 337 671,80 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 43 886 400,00 грн; Полтавська область - 15 платників на суму 31 825 274,59 грн; Черкаська область - 4 платника на суму 4 740 493,03 грн; Чернігівська область - 18 платників на суму 30 245 142, 42 грн; м. Київ - 75 платників на суму 222 956 718,02 грн; до узагальненої інформації № 71 (лист від 29.12.2015) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Івано-Франківська область - 2 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 30 944 956 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 23 285 650, 00 грн; Полтавська область - 4 платника, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 73 711 030,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 37 221 297,00 грн; Чернігівська область - 3 платника, підконтрольні ОСОБА_2 на суму 45 313 444,00 грн; м. Київ - 6 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 329 128 706,36 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 81 016 750,00 грн; до узагальненої інформації № 1 (А) (лист від 13.01.2016) внесені відомості про суми відшкодування ПДВ суб`єктам господарювання, які перебувають на обліку: Житомирська область - 22 платника на суму 19 382 066,00 грн; Івано-Франківська область - 19 платників, у тому числі 4 платника, підконтрольних ОСОБА_2, на суму 249 265 605,00 грн, з яких цим 4 платникам підлягало відшкодуванню - 230 072 235,00 грн; Полтавська область - 14 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 116 359 442,00 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 108 353 340,00 грн; Черкаська область - 13 платників на суму 17 071 632,00 грн; Чернігівська область - 17 платників на суму 15 678 692,00 грн; м. Київ - 65 платників, у тому числі 1 платник, підконтрольний ОСОБА_2, на суму 1 051 841 604,33 грн, з яких цьому платнику підлягало відшкодуванню - 118 879 937,00 грн.
У додатках до протоколу огляду також надано листи від 06.05.2015 № 11157/5/99-99-15-01-01-16 та від 08.05.2015 № 111399/5/99-99-15-01-01-16, про відкликання узагальненої інформації № 16, 17(А), 18, 19 щодо платників податків, відомості про яких у подальшому не внесені до узагальненої інформації за травень, червень 2015 року. Водночас, до направлених вже ОСОБА_3 протягом травня 2015 узагальнених інформацій не включено відомості щодо 225 платників податків, які раніше включені до відкликаних ним узагальнених інформацій за квітень 2015. Також щодо 134 таких платників податків відповідні відомості не включені і до узагальнених інформацій, направлених ОСОБА_3 в червні 2015 року. У той же час до направлених в травні-червні 2015 року узагальнених інформацій включені відомості про окремих суб`єктів господарювання, які не включені до аналогічних узагальнених інформацій в квітні 2015 року;
- протоколу огляду документів від 22.06.2021, вилучених у порядку тимчасового доступу до документів Державної податкової служби України, серед яких, зокрема, наявний лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_8 (колишнього помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_3 ) від 22.10.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту; лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_8 від 29.12.2015 до Координаційно-моніторингового департаменту щодо погодження наданих на розгляд узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненнями головних управлінь ДСФ, та з проханням забезпечити надання до ДКСУ інформації згідно додатків, серед яких, є інформація щодо підконтрольних ОСОБА_2 суб`єктів господарювання; лист Голови ДФС ОСОБА_3 від 16.12.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту;
- протоколу тимчасового доступу до документів від 04.11.2021 - листа, за підписом Голови ДФС ОСОБА_3, від 25.12.2015 № 3459/4/99-99-20-01-02-13 з проханням підтвердити можливість додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників понад індикативні показники, визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;
- протоколу огляду від 06.09.2021 документів, що містять інформацію про перерахування у 2015-2016 роках товариствами ТОВ «Європа трас Лтд», ТОВ «Імперово Фудз», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Невгодівське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», а також про джерела походження таких коштів. Зокрема, інформацію про перерахування цими підприємствами у день надходження коштів або наступного від Управлінь Казначейства на рахунки інших суб`єктів господарювання: ТОВ «Станіславська торгова компанія», ПНВК «Інтербізнес», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз Максимко» із призначенням платежу «Повернення ПФД», «Надання ПФД» або списання/поповнення іншого поточного рахунка товариства відкритого у відповідному банку, або перерахування коштів на купівлю валюти;
- протоколу огляду речей і документів від 26.03.2020, а саме інформації про перерахування у 2015-2016 роках ПрАТ «Райз Максимко», ТОВ «Агрофірма Надія та ТзОВ «Розтоцьке» коштів на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз», а також джерела походження таких коштів. Згідно якого протягом 01-23 лютого 2016 року на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» від АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАФ «Жуківська», ТзОВ «АПФ Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Калина», СТОВ «ім. Духова», СТОВ «Березоволуцьке», ТОВ «Батуринське», ТОВ «Егрес-Агро» надійшли кошти з призначенням платежу «Повернення/Надання ПФД». Після чого частина отриманих коштів списана на рахунок ПАТ «Компанія Райз», ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ» з призначенням платежу «Надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «Повернення фінансової допомоги», які у подальшому перераховано на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат «Івано-Франківські Ковбаси», після чого частина коштів перерахована на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «Надання ПФД» та решта частини на рахунок ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «надання фінансової допомоги». Також на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Райз Прикарпаття», ТзОВ «Зорі Прикарпаття», АТзОВ «Свято Трипілля», ТзОВ «Агропромислова фірма «Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Раківщинське», ТОВ «Райз-Полісся», які у подальшому перераховані на рахунок ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ»; ТОВ «Станіславська торгова компанія» із призначенням платежу «Надання фінансової допомоги». Акумульовані на рахунку ПрАТ «Райз-Максимко», що надійшли від ТОВ «Вікторія-Агроекспо», ТОВ «Агрофірма «Олімпекс-агро», ТОВ «СТК», перераховані на рахунок ПАТ «Компанія Райз» із призначенням платежу «Надання ПФД». 25.01.2016 на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Український дистрибуційний центр» з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги», які у подальшому цього ж дня перераховані на рахунок ТОВ «Агрофірма «Надія», а останнє перерахувало кошти частинами на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз». 24.09.2015 ТзОВ «Розтоцьке» перерахувало на користь ПрАТ «Компанія «Райз» кошти, попередньо отримані від ТОВ «Станіславська торгова компанія»;
- протоколу огляду речей і документів від 03.02.2020, а саме інформації щодо банківського рахунку ПрАТ «Компанія «Райз» за період 2015-2016 роки, згідно якого останнє, зокрема, за період з 23.12.2015 до 26.02.2016 сплатило 8 639 476,22 доларів США на користь ULF TRADE AG на виконання договору № 10-04/15 від 10.04.2015, у тому числі з 09.02.2016 до 26.02.2016 - 5 665 382,49 доларів США;
- протоколу огляду від 22.12.2021 - матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, зокрема: копії виписок по рахункам товариства Avonex Limited, згідно яких на рахунки цього товариства надходили кошти з рахунку ULF TRADE AG, у тому числі отримані останнім протягом січня-лютого 2016 року від ПрАТ «Компанія «Райз»; перерахування Avonex Limited коштів на рахунок компанії Ktonel Holdings Limited; копії виписок по рахункам товариства ULF TRADE AG, згідно яких останнє здійснювало платежі на рахунки компанії Ktonel Holdings Limited. Відповідно до отриманих матеріалів також встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником компанії Avonex Limited та ULF TRADE AG є ОСОБА_2, уповноваженим підписантом Avonex Limited є ОСОБА_20, ULF TRADE AG - ОСОБА_21 . Також ULF TRADE AG уповноважило ОСОБА_20 на використання системи Direct Net;
- протокол огляду від 24.10.2018 документів, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно яких протягом серпня, грудня 2015 року - початку 2016 року між компаніями Avonex Limited та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу пшениці урожаю 2016 року, між компаніями Newline Leader LTD, RN Group Limited, ULF TRADE AG та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу кукурудзи, пшениці. Істинними одержувачами вигоди компанії Ktonel Holdings Limited - є ОСОБА_22, ОСОБА_23, контактна особа - ОСОБА_24 ;
- протокол огляду документів від 01.02.2019, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно якого протягом січня, березня 2016 року відбувалося перерахування коштів між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited, Avonex Limited у якості позики; протягом червня 2015 року, січня 2016 року між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited, Shellrock Sales INC. у якості позики; протягом вересня 2015 року між Shellrock Sales INC та Lamagan Ventures Limited. Представниками компанії Ipson Holdings Limited є ОСОБА_23, ОСОБА_25, останній також - довірена особа та істинний одержувач вигоди, контактна особа - ОСОБА_24 . Представниками та істинними одержувачами вигоди компанії Lazer Plus Limited є ОСОБА_23, ОСОБА_25 . Представником, довіреною особою, істинним одержувачем вигоди компанії Shellrock Sales INC є ОСОБА_26 . Фактичною адресою цих компаній є м. Київ;
- протоколу огляду від 04.02.2022 інформації, отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки, а саме договорів позики, укладених між компаніями Shellrock Sales INC та Lazer Plus Limited від 21.10.2015, Ipson Holdings Limited від 02.06.2015, Lamagan Ventures Limited від 11.09.2015; між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited від 02.03.2016, Shellrock Sales INC від 02.06.2015, між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited від 21.01.2016, 02.06.2016, Avonex Limited від 22.04.2016, 09.06.2016, 25.05.2016, 05.07.2016, 01.08.2016, Sandra Commerce LLP від 05.05.2015;
- протоколу огляду від 29.12.2021 матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, згідно якого ОСОБА_3 до 21.10.2014 був кінцевим бенефіціарним власником компанії RN Group Limited, після чого, на підставі договору дарування 100% акцій подарував своєму брату ОСОБА_10 . Водночас, відповідно до Ідентифікуючого звіту від 18.02.2015, складеного банківською установою, у якій обслуговуються рахунки компанії RN Group Limited, у розділі «Джерело майна та історія клієнта» констатовано факт проведеної зустрічі працівником банку з ОСОБА_3 17.02.2015 у м. Києві з питань ведення бізнесу, а відповідно до протоколу комітету протидії відмиванню коштів від 24.02.2015, меморандуму від 19.02.2015 та огляду-меморандуму політично значущої особи за період з 09.03.2015-16.12.2016 від 16.12.2016, складених працівниками банку, клієнтом значиться ОСОБА_3, який у грудні 2016 року подарував свої активи своєму братові ОСОБА_27, після чого комплаєнс погодили мутацію. Разом з цим у період з 14.08.2015 до 15.10.2015 на рахунки RN Group Limited здійснювалися вхідні платежі, де в графі «text» зазначено коментар « R1BRLV22XXX », тобто надходження здійснювалися із рахунків відкритих у Латвійській Республіці;
- протоколу огляду документів від 30.10.2018, що надійшли від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», щодо уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_29 та ОСОБА_30 ;
- протоколу огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited». Зокрема, згідно із аудиторським висновком фінансової звітності «Lamagan Ventures Limited» ( Британські Віргінські Острови ) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст». У свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст» є «Альтіс Девелопмент Лімітед (Altis Development Limited)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 ;
- протоколу огляду документів від 29.09.2022, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD», стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно;
- протоколу огляду документів від 13.01.2022, згідно якого протягом 2015-2016 року, тобто у період коли здійснювалося бюджетне відшкодування ПДВ, на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_2, відбувалося перерахування коштів з «Avonex Limited» та «ULF TRADE AG» (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»); у січні-березні 2016 року на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»);
- протоколів огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 відомостей, отриманих в порядку тимчасового доступу до документів провайдерів мобільного зв`язку, у яких зафіксовано телефонні з`єднання за період 2015-2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_15, за номером телефону ОСОБА_1 здійснювалися з`єднання шляхом переадресації, у тому числі на номер телефону, який належить ОСОБА_5 ; між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_15 ;
- протоколу огляду 29.11.2021 мобільного телефону та системного блоку ПК ОСОБА_1, під час якого виявлено факти спілкування останнього, у тому числі із ОСОБА_31, яке свідчить про їх знайомство ще задовгий час до періоду вчинення кримінального правопорушення;
- протоколів огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - записника, вилученого під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_1, під час огляду якого виявлено, що у ньому містяться записи про відвідування ОСОБА_5, ОСОБА_32, ОСОБА_15, а також записи стосовно ОСОБА_33 та ОСОБА_34 ;
- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_35, відповідно до якого останній консультував третіх осіб про механізм створення юридичних осіб, їх реєстрацію за межами України, відкриття рахунків та винаймання офісних приміщень; зафіксовано спілкування ОСОБА_35 із представником банку щодо наміру обготівкувати значні суми коштів, із ОСОБА_36, який звітував про співпрацю із ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 );
- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_39, відповідно до якого остання працювала за дорученнями ОСОБА_35, проінформована про обставини перерахування коштів між підконтрольними йому суб`єктами господарювання, їх походження;
- протоколу про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_40, водія ОСОБА_5, відповідно до якого останній виконував вказівки свого керівника ( ОСОБА_5 ), значився директором у одній із компаній, відкритій ОСОБА_5 у Чехії, інформував останнього щодо викликів на допити до Національного бюро;
- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_10, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній обговорював із ОСОБА_32 умови угоди стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited», а також спілкувався з ОСОБА_4 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_3 ;
- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_4, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній узгоджував умови договорів стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited» та надавав доручення для виконання ОСОБА_10 ;
- протоколу про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_32, а саме інформації знятої з електронної пошти, відповідно до якого останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited», надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «Lamagan» від «RN Group Limited», «Ipson» та «Shellrock Sales Inc»;
- протоколів огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_39, за яким встановлено наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_41 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited»;
- протоколу огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_11, вилученого під час обшуку від 11.11.2019, за яким встановлено обставини спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також довірених осіб ОСОБА_2, в тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 03.11.2021, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника Голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_3 під час відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктам господарювання Незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися. За своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірі від 8% до 22 %, залежно від правомірності задекларованого податкового кредиту та його підтвердження;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_39 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_5, який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Shellrock Sales Inc» та ін.) і рахунки, у тому числі в Латвійському банку «Regional Investment Bank»; ОСОБА_39, на прохання останнього, забезпечувала здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_5 шаблонні договори для компаній «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc»;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_40 від 26.03.2019, який повідомив, що він працював водієм ОСОБА_5 протягом 2015-2019 років, відношення до діяльності компанії «Shellrock Sales Inc» та управління банківськими рахунками цієї компанії не має, проте інколи ОСОБА_5 давав йому для підпису документи, в тому числі іноземною мовою, які він не читав, пояснюючи про необхідність їх підписання як довіреною особою;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_43 від 03.12.2018, який повідомив, що він не має відношення до діяльності компаній «Ktonel Holdings Limited» та «Lazer Plus Limited» і йому вперше, саме під час допиту, стало відомо, що він є представником, директором та бенефіціарним власником цих товариств, зареєстрованих за кордоном;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_44 від 26.03.2019, який повідомив, що знає ОСОБА_5 давно і під час зустрічі у м. Київ приблизно у 2009 році ОСОБА_5 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України; приблизно у 2012 році ОСОБА_5 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів підконтрольних йому - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited». Всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_5, або із ОСОБА_39 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_45 від 03.08.2020, яка повідомила, що працювала на посаді начальника ГУ ДФС у Івано-Франківській області протягом 2015-2016 років. Представником компаній, бенефіціарним власником яких був ОСОБА_2 та які перебували на обліку в ГУ ДФС, була ОСОБА_11 . Стосовно відшкодування ПДВ підприємствам, які перебували на обліку, повідомила, що обласний апарат зводив інформацію та направляв її на Київ (де інформація перевірялася) і після того як інформація надходила з Києва виписувалися висновки в казначейство кожного району, де на обліку знаходився платник для відшкодування ПДВ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_46 від 28.12.2020, яка повідомила, що працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське». Ці підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, бо вказані операції були сумнівними. Також повідомила, що особлива увагу з питань відшкодування ПДВ приділялася по ТОВ «Егрес Агро»;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_47 від 11.11.2021, яка повідомила, що працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Мілвуд» протягом 2015-2016 років і протягом цього періоду підприємство систематично отримувало відшкодування ПДВ. Також у товариства протягом 2015-2016 років виникали затримки у зв`язку з відшкодуванням ПДВ. Зокрема, траплялися ситуації, коли податкові органи визначали, що товариство не підпадало під критерії автоматичного відшкодування ПДВ, хоча насправді - підпадало. Після звернень із листами щодо надання пояснень з яких саме підстав, місцеві податкові органи змінювали свою позицію, та визначали ТОВ «Мілвуд» як таке, що відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування. Проте також повідомляли, що є певні зауваження з головного офісу ДФС в м. Києві, у зв`язку з чим потрібно було проводити додаткові перевірки. В окремих випадках заявлені товариством суми бюджетного відшкодування відшкодовувалися лише після того, як вони зверталися до суду;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_48 від 16.12.2021, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства; товариство зверталося до суду про протиправну бездіяльність, у тому числі ДФС, щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ і позовні вимоги товариства задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку);
- протоколу допиту свідка ОСОБА_49 від 23.09.2021, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року. В 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року лише в кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно; через це товариство скаржилося до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України. Щодо затримок у відшкодуванні ПДВ керівництво ДФС повідомило, що «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ». Однак, перевірки вже проведені місцевими органами ДФС і порушень не виявлено. Лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_50 від 23.12.2021, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах у КП «Львівтеплоенерго». Підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року у розмірі понад 3 млн грн, однак, через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016. Причинами затримок у відшкодування ПДВ стала відсутність узагальненої інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи). Лише після подання позову до суду 27.05.2016 відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, і за відповідним рішенням з суду товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_51 від 12.10.2021, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел». У зв`язку із здійсненням експортних операцій товариство мало право та отримання відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте таке відшкодування відбувалося із затримками, які виникали через відсутність узагальненої інформації від ДФС України. Так, станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітень, травень, липень та вересень 2015 року, хоча вчасно подало декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких не виявлено порушень норм законодавства. З метою порушення відновлених прав, товариство вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами. Касаційним адміністративним судом підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис грн за затримку у відшкодуванні ПДВ. Крім того, свідку на мобільний телефон дзвонили декілька разів протягом 2015 року сторонні особи які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_52 від 15.10.2021, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила». Товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон). Однак, починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомо. У середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час зустрічі, цей невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ. Також він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок». Чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати. Після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ;
- протоколу огляду документів від 23.02.2022, наданих в ході допиту свідками - представниками товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди. Зокрема: постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 у справі № П/811/2431/15, Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі № 825/277/16, Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 823/148/16, відповідно до яких під час вирішення заявлених позивачами вимог про бездіяльність місцевих ОДПІ щодо ненадання висновку про відшкодування відповідної суми ПДВ до органів казначейства, суди керувалися положеннями ст. 200 ПК України, Порядку № 39;
- протоколу допиту свідка, до якого застосовані заходи безпеки, ОСОБА_53 від 22.10.2018, яка повідомила, у тому числі, що після надання неправомірної вигоди на рахунки компанії нерезидента в швейцарському банку, попередньо узгодженої із ОСОБА_1, платнику було відшкодовано ПДВ.
Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах клопотання доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, тобто в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду з використанням наданих їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Співучасть у вчиненні злочину передбачає: об`єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену спільну діяльність усіх співучасників; те, що вчинюваний співучасниками злочин є єдиний для всіх; спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину; причинний зв`язок між діяннями всіх учасників і загальним злочинним результатом.
Головною рисою спільної дії співучасників є те, що дії кожного з них є складовою частиною загальної діяльності з вчинення злочину. Вони діють разом, роблячи свій внесок у вчинення злочину. Дії кожного із учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення злочинних дій іншим співучасником та настання спільного злочинного результату.
За версією сторони обвинувачення отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 здійснювалося за пособництва ОСОБА_1, який перебував на посаді радника Голови ДФСУ на момент вчинення кримінального правопорушення та з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_3 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.
Так, з досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поєднували тривалі та стійкі ділові відносини, зокрема, протягом 2011-2014 років ОСОБА_3 входив до складу наглядової ради сільськогосподарського ТОВ «Українські аграрні інвестиції», посаду керівника якого на той час займав ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 займав посаду помічника-консультанта ОСОБА_3 в період виконання останнім повноважень народного депутата України VIII скликання; ОСОБА_3 призначив ОСОБА_1 на посаду радника Голови Державної фіскальної служби України на громадських засадах.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження зафіксовано факти спілкування ОСОБА_1, у період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, з ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_32, ОСОБА_15 .
Разом з цим, не є явно необґрунтованими висновки органу досудового розслідування що ОСОБА_1, з метою приховання істинних джерел походження та дійсного платника неправомірної вигоди міг залучити низку товариств-нерезидентів, фактичний контроль над діяльністю яких здійснював його давній знайомий ОСОБА_5 . Також з метою зарахування коштів, отриманих як неправомірну вигоду, ОСОБА_1 міг надати дозвіл використовувати рахунок підконтрольного йому товариства «Newline Leader Ltd».
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин, до якого може бути причетний у тому числі і ОСОБА_1 .
Щодо зауважень, висловлених стороною захисту з приводу доданих до клопотання протоколів допиту свідків, слід зазначити, що на цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює показання свідків на предмет достовірності. Водночас відомості у протоколах допиту свідків узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що перерахування коштів на рахунок компанії «Newline Leader Ltd» мало законний характер, не пов`язаний із отриманням неправомірної вигоди.
Однак, слід врахувати, що способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними, у тому числі у завуальованій формі, коли факт одержання неправомірної вигоди здійснюється, зокрема, шляхом укладання та/чи виконання відповідного договору з підприємством, яке контролює близька особа підозрюваного, що виглядає як цілком законна операція. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, враховуючи надані матеріали до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Тобто, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив у клопотанні послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюються.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що унеможливлює застосування норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України та тривалий час перебування за кордоном про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».
Разом з цим, дружина та неповнолітня донька ОСОБА_1 24.02.2022 виїхали з України, де перебувають і наразі, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання в Україні.
Також слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірні протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами. Зокрема, до отримання коштів на рахунки підконтрольних ОСОБА_1 та іншому співучаснику кримінального правопорушення юридичних осіб-нерезидентів, залучено п`ять компанії нерезидентів: «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc.» та «Sanda Commerce LLP», номінальні директори яких фактичного відношення до їх діяльності не мали.
Крім того, після направлення під час досудового розслідування запиту про міжнародну правову допомогу у цьому кримінальному провадженні до компетентних органів Швейцарської Конфедерації та початку його виконання, один із підозрюваних у кримінальному провадженні, здійснював спроби ініціювати на території вказаної країни досудове розслідування щодо детектива, який склав такий запит, а також щодо прокурора, який його погодив.
Також, у березні 2020 року мала місце спроба змінити підслідність у кримінальному провадженні № 52017000000000717 за ініціативи Голови СБУ через Генерального прокурора, у зв`язку з неефективністю досудового розслідування детективами Національного бюро.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
24.02.2022 ОСОБА_1 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився. Так, підозрюваний ОСОБА_1 викликався до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваного на 20.10.2022 та 21.10.2022, шляхом вручення повісток про виклик директору ОК «Дніпрова хвиля комфорт» ОСОБА_6 за місцем проживання ОСОБА_1, а також шляхом надіслання повісток на адресу його місця реєстрації та ОСББ «АДРЕСА_1». Крім того, вказані повістки також направлялися засобами телефонного зв`язку через додаток для відправлення повідомлень «Viber» та «WhatsApp» на номер телефону, яким користується ОСОБА_1 . Також, повістки про виклик для допиту як підозрюваного на 01.11.2022 опубліковувалися у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Національного бюро та Офісу Генерального прокурора.
Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_1, тому підозрюваний належним чином повідомлений про виклик до Національного бюро. Також, враховуючи вчинені органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, надають підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього. У судовому засіданні захисники, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 об`єктивних причин, які унеможливлюють його прибуття в Україну, не надали жодного доказу на підтвердження таких обставин.
Постановою детектива Національного бюро від 02.11.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із ухиленням його від слідства, неприбуттям на виклики для участі в проведенні слідчих та процесуальних дій на 20.10.2022, 21.10.2022 та 01.11.2022 та не встановленням його місця перебування, копія якої 18.11.2022 направлена на виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, що підтверджується супровідним листом № 0411-192/22803.
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови.
Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та направлення такої постанови до відповідного органу з метою організації її виконання, на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1, доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_64