- Presiding judge (CCC): Marynych V.K.
Ухвала
Іменем України
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 991/2608/20
провадження № 51- 3670 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року,
встановив:
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2020 рокузалишено без задоволення клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 28.02.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001196 від 21.12.2019, щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2020 року залишено без задоволення.
Апеляційні скарги прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2020 року, якою залишено без задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, скасовано.
Постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива ОСОБА_9 задоволено.
Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановлено після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій ставить питання про перевірку зазначеної ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у касаційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши касаційну скаргу, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
З огляду на положення п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Як убачається зі змісту касаційної скарги, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2020 року переглядалась в порядку апеляційної процедури, про що постановлено ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року.
В касаційній скарзі оскаржується ухвала апеляційного суду, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалуслідчого судді. Таке рішення апеляційного суду не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, його оскарження відповідно до положень КПК України у касаційному порядку не передбачено.
Таким чином, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.
Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4