- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/5573/22
Провадження1-кп/991/71/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
28 листопада 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_8.,
суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_11
прокурора ОСОБА_12,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_13., ОСОБА_14.,
ОСОБА_15.,
потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2,
представника потерпілої
(цивільного позивача) ОСОБА_16.,
представника цивільного
відповідача Офісу Генерального
прокурора ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_18 про відвід захисника ОСОБА_19 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_20. заявив відвід захиснику обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_3
1. Обґрунтування заявленого відводу
Заявлений відвід прокурор мотивує тим, що ОСОБА_3 є свідком у кримінальному провадженні, оскільки в момент інкримінованих подій останній був начальником відділу, до якого було відряджено обвинуваченого, а також був старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971, в межах якого відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 як прокурор групи прокурорів здійснив заволодіння чужим майном. Орган досудового розслідування викликав ОСОБА_3 для допиту як свідка (до і після повідомлення ОСОБА_1 про підозру) та відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України з моменту виклику ОСОБА_3 набув статусу свідка у кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 не може бути звільненим від обов`язку давати показання у справі із посиланням на нібито обов`язок не розголошувати адвокатську таємницю, оскільки підлягає допиту щодо дій ОСОБА_1 у 2019-2020 роках, коли правову допомогу обвинуваченому не надавав, а також про відомі йому як прокурору у кримінальному провадженні № 42019000000001971 обставини (початок розслідування, порядок визначення групи прокурорів, узгодження із ним як із старшим групи прокурорів слідчих дій та процесуальних рішень, обставини отримання відомостей від оперативного підрозділу тощо).
З огляду на статус свідка у кримінальному провадженні, враховуючи вимоги ст. 346 КПК України, ОСОБА_3 позбавлений можливості здійснювати захист обвинуваченого в судовому засіданні та його участь може зашкодити об`єктивності судового розгляду, повноті з`ясування обставин справи.
Інтереси ОСОБА_1 у кримінальному провадженні суперечать власним інтересам ОСОБА_3, оскільки проведення допиту останнього за таких обставин під час судового розгляду може потягти його кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України, або ж дисциплінарну відповідальність як адвоката.
Оцінка правомірності дій ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019000000001971 впливає безпосередньо на оцінку правомірності дій ОСОБА_3 як старшого групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, адже саме старший групи прокурорів несе відповідальність за загальний результат. Так, якщо ОСОБА_3 діяв виключно у межах чинного законодавства, то його інтерес полягатиме в доведенні саме протиправної самостійної діяльності ОСОБА_1 без його як старшого групи прокурорів співучасті.
Прокурор має намір заявити ОСОБА_3 як свідка обвинувачення в цьому кримінальному провадженні. ОСОБА_1 обвинувачується не тільки у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі в період з грудня 2019 року до травня 2020 року, але і в тому, що він підробив повідомлення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 19.09.2019 № 14/1-6698 щодо виконання доручення прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_21 у кримінальному провадженні № 42019000000001971. ОСОБА_3 як старшому групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні має бути відомо про це доручення, що і є підставою для його допиту в якості свідка. У сторони обвинувачення є запитання до ОСОБА_3 й по епізоду заволодіння чужим майном, зокрема, щодо того, як ОСОБА_1 включили в групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971, як до обвинуваченого потрапили матеріали, чому останній сам, не будучи слідчим, почав проводити процесуальні дії та інше.
З урахуванням загальних засад кримінального провадження, прокурор просить відвести захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_13. від участі у кримінальному провадженні № 62020100000002168. На підтвердження своїх доводів надав копії відповідних документів.
2. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення відводу та пояснив, що у вересні 2019 року він дійсно брав участь під час внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, а також був старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971. Однак, безпосереднім керівником ОСОБА_1 він не був, лише здійснював процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, в групу прокурорів у якому входив також обвинувачений. Окрім того 18.10.2019 ОСОБА_3 звільнений із посади прокурора Генеральної прокуратури України, а тому він не може володіти інформацією, окрім тієї, яка стала йому відома від підзахисного, щодо подій в грудні 2019 року - травні 2020 року, про які йдеться в обвинувальному акті.
Орган досудового розслідування жодного разу не викликав ОСОБА_3 з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства для допиту як свідка, а допити, на які посилається прокурор в обґрунтування заявленого відводу, проведені із порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас захисник зазначив, що з цього питання звертався до Національної асоціації адвокатів України. За результатами звернення Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України надав відповідь, згідно зі змістом якої комітет в діях детективів Національного антикорупційного бюро України вбачає вчинення незаконних дій, спрямованих на порушення професійних прав та гарантій адвокатської діяльності.
Окрім того, слідчий суддя відмовила в задоволенні аналогічного відводу, заявленого йому прокурором на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав захисник ОСОБА_3 вважає, що він не є свідком у кримінальному провадженні, а відвід є необґрунтованим та невмотивованим, тому задоволенню не підлягає. На підтвердження своєї позиції надав копії відповідних документів.
Потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_2, представник потерпілої (цивільний позивач) ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_22 та представник цивільного відповідача Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23 підтримали заявлений прокурором відвід.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_24., ОСОБА_25 просили суд відмовити в задоволенні заяви прокурора про відвід. Вважають, що дії сторони обвинувачення щодо допиту ОСОБА_3 як свідка у кримінальному провадженні спрямовані на те, аби порушити його право на захист, а саме усунути кваліфікованого адвоката від участі у кримінальному провадженні. Зазначили, що положеннями ст. 78 КПК України не визначено як підставу для відводу захисника те, що особа брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як свідок; досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато у жовтні 2020 року, а захисником ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 став у березні 2021 року і до цього часу сторона обвинувачення не намагалась допитати ОСОБА_3 як свідка. Вважають безпідставними посилання прокурора щодо підроблення повідомлення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 19.09.2019 № 14/1-6698, оскільки відсутні будь-які докази того, що підроблення мало місце саме в день складання такого документа. Крім того, обвинувальний акт не містить відомостей, коли саме ОСОБА_1 вчинив підроблення повідомлення, а тому, на переконання захисників, прокурор створює хибне враження в суду, що ОСОБА_3 може повідомити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
3. Мотиви та висновки суду
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, захисник зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Разом з тим, як передбачено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 81 КПК України усі інші відводи (окрім як відвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, або ж відвід одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально) під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Інститут відводів є елементом судової системи захисту прав учасників конкретного судового провадження, та має на меті: належне виконання завдань кримінального провадження; забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження; винесення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у кримінальному провадженні.
Зі змісту заяви про відвід убачається, що прокурор просить суд відвести захисника ОСОБА_13., так як він є свідком у кримінальному провадженні № 62020100000002168 і сторона обвинувачення буде клопотати про його виклик для допиту під час судового розгляду.
Частиною 1 ст. 65 КПК України визначено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 як начальник другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України погоджував рапорт прокурора ОСОБА_21 від 05.09.2019 на підставі якогорозпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001971 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 256 КК України.
За резолюцією заступника Генерального прокурора ОСОБА_26., проставленою на вказаному рапорті 06.09.2019, ОСОБА_3 доручено забезпечити внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заступник Генерального прокурора ОСОБА_26. постановою від 09.09.2019 визначив у кримінальному провадженні № 42019000000001971 групу прокурорів для здійснення повноважень прокурорів, до складу якої, серед інших, включив ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні визначив ОСОБА_3, якому доручив керувати діями інших прокурорів у цьому провадженні.
Вказані обставини підтверджені й самим ОСОБА_3 під час розгляду клопотання про відвід.
За версією сторони обвинувачення, саме під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42019000000001971 ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у період з грудня 2019 року до травня 2020 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволодів чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також підробив повідомлення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 19.09.2019 № 14/1-6698 щодо виконання доручення прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_21 у кримінальному провадженні № 42019000000001971.
Наказом Генерального прокурора ОСОБА_27 від 17.10.2019 № 1130ц ОСОБА_3 з 18.10.2019 звільнено з посади начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі п. 3 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
Зі змісту протоколу від 25.05.2022 свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 вбачається, що свідок спілкувався відносно оперативного супроводження у кримінальному провадженні № 42019000000001971, зокрема, із прокурором Кравцем.
Відповідно до змісту протоколів від 09.09.2022 та від 24.10.2022, під час допиту ОСОБА_3 як свідка у кримінальному провадженні № 62020100000002168 детективом ставились запитання, які, зокрема, стосувались: перебування самого ОСОБА_3 на посаді прокурора в органах прокуратури у 2019 році; обставин внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за рапортом прокурора ОСОБА_21 від 05.09.2019; проведення слідчих та процесуальних дій особисто ним у кримінальному провадженні № 42019000000001971; повідомлення ним працівникам Служби безпеки України даних осіб, які можливо причетні до протиправної діяльності, для включення такої інформації у повідомлення на виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001971; його ознайомлення з повідомленням Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 19.09.2019 № 14/1-6698 у відповідь на виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001971; організації ним як керівником відділу та старшим групи прокурорів роботи прокурорів групи прокурорів, які були відряджені до Генеральної прокуратури України; яким чином він як старший групи прокурорів здійснював контроль за проведенням групою прокурорів досудового розслідування, виконання окремих слідчих чи процесуальних дій у кримінальних провадженнях.
Отже, запитання детектива стосувались перебування ОСОБА_3 на посаді прокурора Генеральної прокуратури України, здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42019000000001971, організації роботи як начальника відділу та старшого групи прокурорів. Відповіді на зазначені запитання ОСОБА_3 не надав, посилаючись на порушення адвокатської таємниці.
Визначення адвокатської таємниці міститься в ч. 1 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Отже, закон охороняє як адвокатську таємницю вказану інформацію, документи та відомості, одержані адвокатом саме під час здійснення адвокатської діяльності, а не будь-які інформацію чи відомості, які відомі адвокату.
Судом досліджено копії повісток про виклик від 30.03.2021, 15.08.2022, 25.08.2022, 05.09.2022, 05.10.2022, 12.10.2022, 14.10.2022, 18.10.2022, корінець повістки про виклик, рапорти від 05.04.2021, 22.08.2022, 05.09.2022, 10.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, роздруківки скриншотів з електронної пошти та месенджерів, відповідно до змісту яких детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, старший слідчий Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 вчиняли дії, з метою виклику ОСОБА_3 для допиту як свідка у кримінальному провадженні № 62020100000002168.
Встановлено, що про здійснення викликів було відомо ОСОБА_3, оскільки представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_24. звертався із листом від 02.04.2021 № 17/1-0218-21 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, у якому повідомляв, що дії органу досудового розслідування є тиском на адвоката ОСОБА_13. та спробою отримати доступ до адвокатської таємниці. ОСОБА_3 25.08.2022 звертався до голови Національної асоціації адвокатів України із повідомленням щодо порушень гарантій адвокатської діяльності з боку представників правоохоронних органів України.
Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_13. відносно того, що йому не можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 62020100000002168, так як події, про які йдеться в обвинувальному акті, відбувались в грудні 2019 року - травні 2020 року, в той час як він з 18.10.2019 звільнений з органів прокуратури. Так, ОСОБА_3 з 09.09.2019 до 17.10.2019 був старшим прокурором групи прокурорів та керував діями інших прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971, в межах якого, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_1 як прокурор групи прокурорів заволодів чужим майном. До того ж повідомлення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (службове підроблення якого інкримінується ОСОБА_1 ) складене 19.09.2019, тобто в той період, коли ОСОБА_3 перебував на посаді прокурора Генеральної прокуратури України та, відповідно, здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000001971. Тобто ОСОБА_3 з високою достовірністю можуть бути відомі фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Водночас, суд враховує право прокурора в порядку ст. 338 КПК України змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення), якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявні достатні підстави стверджувати, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168 ОСОБА_3 викликався для давання показань, йому можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження та які не охоплюються адвокатською таємницею. А отже ОСОБА_3 є свідком у розумінні положень ст. 65 КПК України.
Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Статтею 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, зокрема, у разі, якщо виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім`ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об`єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов`язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.
Відповідно до Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, ці Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Статтею 9 Правил унормовано, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Згідно Рекомендації № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів від 25.10.2000, обов`язки адвокатів щодо їхніх клієнтів мають включати уникання конфлікту інтересів. Згідно з Хартією основних принципів європейської адвокатської професії (Charter of Core Principles of the European Legal Profession), до основних принципів, зокрема, належить принцип уникнення конфлікту інтересів як між різними клієнтами, так і між клієнтом і адвокатом.
З огляду на те, що ОСОБА_3 є свідком у кримінальному провадженні, якому може бути відома частина обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 62020100000002168, має обов`язок давати правдиві показання (ч. 2 ст. 66 КПК України, ст. 384, 385 КК України), суд станом на час заявлення відводу вбачає конфлікт між особистими інтересами свідка-захисника ОСОБА_13. та інтересами його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_1, що унеможливлює на даний час здійснення адвокатом дієвого захисту свого клієнта.
Лист Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України від 28.09.2022 № 1144/0/2-22 не спростовує зазначеного вище висновку суду, оскільки захисник ОСОБА_3 звертався до голови асоціації із повідомленням щодо порушень гарантій адвокатської діяльності з боку представників правоохоронних органів України, а не щодо можливого існування конфлікту інтересів між ним та його підзахисним у кримінальному провадженні.
Також процесуальною перешкодою для допиту в судовому засіданні свідка-захисника ОСОБА_13. є положення ч. 1 ст. 346, ч. 4, 6, 7, 12 ст. 352 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 346 КПК України передбачено, що перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із зали судового засідання, а ч. 4 ст. 354 КПК України визначає, що свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. Положення ч. 6, 7, 12 ст. 352 КПК України передбачено процесуальний порядок проведення прямого та перехресного допитів (свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Після чого протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка).
Отже, Закон містить пряму заборону перебування недопитаних свідків у залі судового засідання, а також процесуальний порядок допиту свідків у тому числі захисником.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність (ч. 1 ст. 7 КПК України).
З урахуванням викладеного, з метою виконання завдань кримінального провадження та керуючись його загальними засадами, суд вважає, що захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 підлягає відводу від участі у кримінальному провадженні № 62020100000002168, тому заява прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ордерів від 15.08.2022 серія АЕ № 1147950, від 28.11.2022 серія ВІ № 102851, від 28.11.2022 серія ВІ № 1113263, які містяться в матеріалах справи, адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_24., ОСОБА_25 як адвокати Адвокатського об`єднанням «ДСА ГРУП» надають правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 14.12.2020. Тому суд вважає, що внаслідок відводу захисника ОСОБА_13. не буде порушене право обвинуваченого на захист.
Разом з тим, у разі припинення існування обставин, що зумовили задоволення заяви про відвід, ОСОБА_3 не позбавлений можливості бути залученим до участі у кримінальному провадженні як захисник.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 81, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву прокурора про відвід захисника задовольнити.
Відвести захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_28 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_29
Судді ОСОБА_30
ОСОБА_31