- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5157/22
Провадження 1-кп/991/68/22
УХВАЛА
30 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_8,
суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_20,
прокурора ОСОБА_11,
захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника потерпілого ОСОБА_19,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_15 та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_16 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000098, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000098, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_21 через канцелярію Вищого антикорупційного суду було подано клопотання про повернення обвинувального акта у вищеназваному кримінальному провадженні. Крім цього клопотання про повернення обвинувального акта було також подане адвокатом ОСОБА_22 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 .
Доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_15
Відповідно до змісту клопотання, на думку захисника, обвинувальний акт, складений детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 та затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018, містить низку недоліків, які виключають можливість призначити його до судового розгляду. За твердженням адвоката, сформульоване прокурором обвинувачення не розкриває об`єктивну та суб`єктивну сторони злочинів, які інкримінуються ОСОБА_3 . Зокрема, висуваючи ОСОБА_3 обвинувачення в пособництві у зловживанні службовим становищем директором Державного підприємства, прокурор в обвинувальному акті не зазначає відомості про те, де, коли, за яких обставин та у який спосіб директор Державного підприємства зловживав службовим становищем.
Аналогічною, на переконання адвоката, є ситуація і з кваліфікацією дій ОСОБА_3 як пособництва у підробленні іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством. За твердженням адвоката, сформульоване прокурором обвинувачення не містить відомостей про те, у чому полягало таке підроблення, ким мав видаватися чи посвідчуватися такий документ, хто та в який спосіб мав використовувати підроблений документ, в чому полягало пособництво ОСОБА_3 .
Таке формулювання обвинувачення, за твердженням захисника, змушує ОСОБА_3 на власний розсуд визначати факти і обставини, у яких, на думку обвинувачення, полягає вчинений ним злочин. Вказане, на переконання адвоката, порушує право ОСОБА_3 на захист, а тому наявні підстави для повернення обвинувального акта.
Доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_16
Як свідчить зміст клопотання про повернення обвинувального акта, захисник ОСОБА_29, обґрунтовуючи позицію щодо необхідності його повернення, послався на те, що у змісті обвинувального акта міститься твердження про вчинення злочину особами, які не є обвинуваченими у кримінальному провадження № 52018000000000098 від 12.02.2018, та щодо них не ухвалено вирок. Вказана обставина, на думку адвоката, порушує права та законні інтереси осіб, які не мають процесуального статусу у межах кримінального провадження, а тому обвинувальний акт, який містить такий недолік, підлягає поверненню прокурору. Крім цього, у змісті клопотання захисник послався на той факт, що обвинувальний акт містить твердження про вчинення його підзахисним злочину, що є порушенням принципу презумпції невинуватості.
Позиція сторони захисту
Захисник ОСОБА_32 у судовому засіданні підтримав своє клопотання про повернення обвинувального акта та просив його задовольнити. Пояснив, що обвинувальний акт у кримінальному провадження № 52018000000000098 від 12.02.2018 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, містить суперечності та неузгодженості, що виключає призначення його до судового розгляду.
Зауважив, що директор Державного підприємства, який начебто зловживав службовим становищем, не є обвинуваченим у межах даного провадження, а тому неможливо вести мову про пособництво у такому зловживанні ОСОБА_3 . Наголосив на тому, що в обвинувальному акті не розкриті об`єктивна та суб`єктивна сторони злочинів, які інкримінуються ОСОБА_3, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню.
Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_15 та просили його задовольнити.
Захисники ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 підтримали доводи клопотання адвоката ОСОБА_15 просили його задовольнити з підстав наведених у ньому та повернути обвинувальний акт прокурору.
Адвокат ОСОБА_28 та представник потерпілого ОСОБА_30 проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта заперечували.
Захисник ОСОБА_29 у судовому засіданні підтримав своє клопотання про повернення обвинувального акта та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_16 та просили його задовольнити.
Адвокати ОСОБА_26, ОСОБА_32, ОСОБА_25, ОСОБА_27 підтримали доводи клопотання адвоката ОСОБА_16, просили його задовольнити з підстав наведених у ньому та повернути обвинувальний акт прокурору.
Захисник ОСОБА_31 вважає, що обвинувальний акт є нікчемним, проте не наполягає на його поверненні прокурору.
Захисник ОСОБА_31 у судовому засіданні заважив, що обставини на які посилається захисник ОСОБА_29 у клопотанні про повернення обвинувального акта, є суттєвими. Втім в інтересах клієнта вважає, що усувати такі недоліки непотрібно, а розглядати обвинувальний акт у такому вигляді, як він надійшов до суду. Аналогічну позицію висловили у судовому засіданні адвокат ОСОБА_28 та представник потерпілого ОСОБА_30
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку адвоката ОСОБА_13
Позиція сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_33 проти повернення обвинувального акта заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотань захисників. Зауважив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки містить всі обов`язкові відомості, передбачені КПК України.
Пояснив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, мова про яких йде у клопотанні адвоката ОСОБА_16, є обвинуваченими у межах кримінального провадження, яке було виділено з кримінального провадження № 52018000000000098 від 12.02.2018. На сьогодні кримінальне провадження щодо вказаних осіб перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. З ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.
З приводу тверджень адвоката ОСОБА_16 про порушення принципу презумпції невинуватості зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 не містить категоричних висловлювань про винуватість його клієнта. Разом з тим, у ньому зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисників та прокурора, проаналізувавши доводи клопотань адвокатів про повернення обвинувального акта, прийшла до висновку про відсутність підстав для їх задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт прокурору (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
За замістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. Так обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті не розкриті об`єктивна та суб`єктивна сторони злочинів, які інкримінуються ОСОБА_3, та як наслідок, зміст пред`явленого обвинувачення є незрозумілим, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.
Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому, одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018, колегія суддів дійшла до переконання, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченого об`єктивних та/або суб`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Доводи захисту, зокрема про відсутність відомостей про те де, коли, за яких обставин та у який спосіб директор Державного підприємства зловживав службовим становищем, щодо якого ОСОБА_3 здійснював пособницькі дії,не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки вказані обставини впливають на рішення суду щодо доведеності обсягу пред`явленого обвинувачення. Водночас, такі питання не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення, а тому має вирішуватись виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Крім цього, зважаючи на те, що Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору на підготовчому судовому засіданні з підстав зазначення у його змісті про вчинення злочину особами, які не є обвинуваченими у кримінальному провадження № 52018000000000098 від 12.02.2018, та щодо них не ухвалено вирок, колегія суддів відхиляє аргумент захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_16
Твердження сторони захисту про порушення стороною обвинувачення принципу презумпції невинуватості оцінюється судом критично з огляду на наступне.
Презумпція невинуватості - це правовий принцип за яким особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. 1 ст. 17 КПК України). Таким чином правило презумпції невинуватості означає, що винність особи та карність її діяння може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
У свою чергу обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК України). Обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України). За змістом вищевказаних норм обвинувальний акт - це форма вираження твердження про вчинення певною особою злочину, яка в той самий час не вирішує наперед питання винуватості такої особи та караності її дій. За таких обставин наявність тверджень прокурора про вчинення злочину певною особою у обвинувальному акті ґрунтується на чинному кримінальному процесуальному законодавстві та не є порушення принципу презумпції невинуватості.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_15, а також клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_16 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_15 та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_16 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_34
Судді: ОСОБА_35
ОСОБА_36