- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/5301/22
Провадження 1-кс/991/5320/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7, детектива ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. старшого детектива - заступника керівника Третього відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про накладення грошових стягнень на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20.07.2018,
ВСТАНОВИВ:
08.11.2022 та 22.11.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло три клопотання від т.в.о. старшого детектива - заступника керівника Третього відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про накладення грошового стягнення на особу, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20.07.2018, в яких він просив накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1300 грн. (справа №991/5301/22, провадження № 1-кс/991/5320/22 (клопотання надійшло 08.11.2022); справа №991/5714/22, провадження № 1-кс/991/5736/22 (клопотання надійшло 22.11.2022); справа №991/5715/22, провадження № 1-кс/991/5737/22 (клопотання надійшло 22.11.2022).
Ухвалою слідчого судді від 29.11.2022 на підставі клопотання адвоката Адвокатського об`єднання «АДВІС» ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_1, вищезазначені клопотання було об`єднано в одне провадження за номером справи №991/5301/22 (провадження № 1-кс/991/5320/22). Розгляд об`єднаних клопотань в одне провадження за номером №991/5301/22 (провадження №1-кс/991/5320/22)призначено на 29 листопада 2022 року.
У судовому засіданні ст. детектив НАБУ ОСОБА_8 подані клопотання підтримав та просив задовольнити, пояснив, що начальник юридично-претензійного відділу Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" відмовився від вручення іншим працівникам ДП "НВО "ПХЗ" повісток про виклик на допит у якості свідків. Під час відрядження детектива до м. Павлоград 03.11.2022 ОСОБА_1 було вручено 3 окремих повістки про виклик до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості свідка на 07.11.2022, 14.11.2022 та 21.11.2022, проте ОСОБА_1 у жодну з визначених дат до детектива не прибув. 21.11.2022 від ОСОБА_2 до НАБУ надійшов лист, датований 16.11.2022, яким останній повідомив про неможливість свого прибуття з огляду на велике робоче навантаження на державному підприємстві, а також у зв`язку з тим, що у 2019 році його вже було допитано як свідка і повторний виклик на допит він розцінює як спробу психологічного тиску на себе. Втім, ст. детектив зазначив, що за 3 роки, які минули з моменту допиту ОСОБА_1 у якості свідка, здобуто багато нових доказів, компетентними органами іноземних держав виконано запити про міжнародну правову допомогу, що й обумовило потребу у проведенні повторного допиту з їх урахуванням.
Адвокат ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_2 (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів), у засіданні та у поданих ним письмових запереченнях проти задоволення клопотань заперечив, пояснив, що, на його думку, клопотання детектива стосуються не трьох окремих викликів, а одного виклику на допит, визначеного детективом для зручності на три різні дати. Отже, детектив не вимагав від свідка з`явитись на кожну окрему дату, а визначив і для себе, і для свідка декілька дат для з`явлення на один допит по одному кримінальному провадженню, при цьому навіть в усній формі повідомив свідку про можливість прибуття на допит в будь-яку зручну дату. 16.11.2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив на адресу детектива ОСОБА_3 письмове повідомлення, яке за трекером АТ "Укрпошта" було вручене останньому саме 21.11.2022 року, в якому зазначив, що він, ОСОБА_1, вже був допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні №52018000000000733 ще 18 квітня 2019 року, що при первісній дачі свідчень в цьому кримінальному провадженні ним вже були надані вичерпні відповіді на всі запитання, які ставились перед ним детективом, що означає, що він як свідок вже повідомив під час досудового розслідування особі, яка проводила допит, всі відомі йому обставини, зокрема обставини закупівлі ДП «НВО «ПХЗ» у 2016 році безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв із 100% передплатою на суму 918 тис. дол. США у компанії-нерезидента. Таким чином, повторний виклик на допит в цьому ж кримінальному провадженні в якості свідка він розцінює як спробу детектива вчинити психологічний тиск на свідка, оскільки наразі не має жодних підстав вважати, що зараз чи в подальшому у тому ж самому кримінальному провадженні перестали чи перестануть існувати ті обставини, які призвели б ОСОБА_1 як свідка до необхідності змінити чи чимось доповнити вже надані ним пояснення в цьому кримінальному провадженні. Крім того, цією заявою ОСОБА_1 на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання будь-яких додаткових пояснень, до тих, що вже були ним надані у кримінальному провадженні № 52018000000000733 ще 18 квітня 2019 року та у зв`язку із цим, враховуючи воєнний час, територіальну віддаленість місця проживання та роботи свідка (м. Павлоград Дніпропетровської області) від визначеного місця допиту (м. Київ), велику завантаженість на робочому місці - державному підприємстві, цим листом ОСОБА_1 офіційно повідомив детектива НАБУ про недоцільність витрачати цілий робочий день для оформлення другого протоколу допиту із заявою про відмову в наданні додаткових показань на підставі ст.63 Конституції України. Крім цього, в цьому ж листі, ОСОБА_1 письмово повідомив детектива, що якщо в контексті викладеного в цій заяві, у кримінальному провадженні № 52018000000000733 все ж таки постане необхідність отримання протокольної форми відмови у наданні повторних показань на підставі ст.63 Конституції України, детектив, якій здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, має законну можливість та права звернутись до працівників оперативних підрозділів за місцем його роботи - АДРЕСА_1 із відповідним дорученням на проведення допиту та оформлення відповідного протоколу повторного допиту. Отже, за твердженням адвоката, ОСОБА_1 не ухилився від явки до детектива, а лише повідомив детектива, що на підставі ст.63 Конституції України відмовляється від надання будь- яких додаткових пояснень та письмово сповістив останнього про готовність оформлення такої відмови під протокол за місцем його роботи. Окрім того, адвокат ОСОБА_9 зауважив, що детектив мав можливість допитати ОСОБА_1 під час відрядження до м. Павлограда 03.11.2022 за місцем роботи останнього, однак відповідні пропозиції ОСОБА_1 він проігнорував. 03.11.2022р. ОСОБА_1 від комерційного директора підприємства ОСОБА_4 стало відомо, що детектив ОСОБА_5, знаходячись на підприємстві, заходив до нього поспілкуватися, і скаржився на те, що ОСОБА_1 як юрист підприємства неправильно себе поводить з представниками НАБУ, і він за це ще "буде покараний". Також детектив в усіх трьох клопотаннях просить визначити для ОСОБА_1 максимальний визначений законом розмір грошового стягнення. Отже, ОСОБА_1 розцінює відповідні дії детектива як спроби процесуального тиску на себе. Адвокат також зазначив, що детектив жодним чином не підтвердив неможливість вручення повісток про виклик працівникам ДП «НВО «ПХЗ» за місцем їх проживання, тож підстави для вручення повісток за їх місцем роботи відсутні.
Ст. детектив НАБУ ОСОБА_8 з урахуванням заперечень адвоката пояснив, що не має неприязного ставлення до ОСОБА_1, проте вбачає з його боку спроби блокування останнім допиту працівників ДП «НВО «ПХЗ». При цьому чинним законодавством не передбачено обов`язку детектива надавати підприємству докази неможливості вручення повісток про виклик за місцем проживання працівників цього підприємства. Окрім того, посилання ОСОБА_1 на відмову в наданні додаткових показань на підставі ст.63 Конституції України жодним чином не нівелює його обов`язку прибути за викликом до органу досудового розслідування.
Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, ознайомившись з клопотанням ст. детектива та доданими до нього матеріалами, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
Згідно з положенням п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України, свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Статтею 67 КПК України передбачено, що за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Частиною 2 ст. 135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України визначено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст. 136 КПК України).
Стаття 138 КПК України містить вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема, поважними причинами є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Виходячи з положень ст. 144 КПК України за невиконання процесуальних обов`язківпід час досудового розслідування ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора, на учасників кримінального провадження може бути накладено грошове стягнення у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом,
Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, зокрема, у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
З наведених положень закону вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі свідка, за невиконання покладених на нього процесуальних обов`язківу випадках та розмірах, визначених КПК України.
В свою чергу, накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосовано слідчим суддею лише при наявності певних умов:
1) особа, щодо якої застосовується накладення грошового стягнення, має визначений статус у кримінальному провадженні;
2) наявність обґрунтованого факту невиконання процесуального обов`язку, покладеного на учасника кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20.07.2018 за ч. 5 ст. 191 КПК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи з числа керівництва державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ»), діючи у змові із громадянами інших країн, з використанням підроблених документів від імені іноземних компаній, провели оцінку цінових пропозицій конкурсних торгів, після чого, визнавши переможцем компанію Petroleum & Materials LLC, уклали з нею контракт та 18.10.2016 здійснили 100 % передоплату в сумі 918 000,00 доларів США за товари, які у подальшому поставлені не були, а передоплата не поверталася, чим вчинили безповоротну втрату активів ДП «НВО «ПХЗ» в особливо великих розмірах.
Також у кримінальному провадженні № 52018000000000733 досліджуються факти закупівлі службовими особами з числа керівництва ДП «НВО «ПХЗ» у змові з громадянами інших країн безшовних труб з легованої сталі виробництва Marcel Industrie (Франція) за завищеними цінами з використанням штучно залученої компанії-посередника HAMSA LTD (КНР) за контрактом № 400027-17 від 28.03.2017, у зв`язку з чим, починаючи з 2017 року ДП «НВО «ПХЗ» здійснювало закупівлю безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв діаметром 300 мм вартістю 31 тис євро за одиницю, що могло спричинити втрату активів державного підприємства в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК У країни.
Відповідно до інформації, що міститься у протоколах засідань тендерного комітету, на підставі маркетингових досліджень для закупівлі безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв, всі члени тендерного комітету прийняли рішення укласти контракти з компанією Petroleum & Materials LLC (США). Альтернативна пропозиція надавалася від компанії C.A.R.CH.I.S.A. (Франція).
18.10.2022 за вих. № 0413-142/19697 Національним бюро направлено до ДП «НВО «ПХЗ» лист щодо зобов`язання явки низки його працівників та з долученими повістками про їх виклик. Водночас, листом від 20.10.2022 №25/256-167 за підписом начальника юридично-претензійного відділу ОСОБА_1 . Національне бюро поінформовано про недопустимість перекладання процесуальних дій у вигляді вручення повістки про виклик на Підприємство, оскільки із поданого Національним бюро листа не вбачається, що особи, які викликаються як свідки на допит, тимчасово відсутні за місцем їх проживання.
В рамках зазначеного кримінального провадження перед досудовим розслідуванням постала потреба у допиті в якості свідка ОСОБА_1
03.11.2022 під час відрядження до м. Павлоград Дніпропетровської області ОСОБА_1, відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 КПК України, вручено повістки про його виклик на допит у статусі свідка до Національного бюро на 07.11.2022 о 12:00; на 14.11.2022 о 12:00; на 21.11.2022 о 12:00. Факт одержання зазначених повісток про виклик ОСОБА_1 03.11.2022 підтверджується розпискою з його особистим підписом на корінцях відповідних повісток (т.1, а/с 10; т.2, а/с 9; т.3, а/с 10). На жоден із викликів свідок ОСОБА_1 не прибув, водночас 16.11.2022 засобами поштового зв`язку направив до НАБУ лист (надійшов до НАБУ 21.11.2022), яким повідомив, що 07.11.2022 і 14.11.2022 він не мав можливості прибути на допит, враховуючи велике робоче навантаження на державному підприємстві, і вказав, що не матиме такої можливості і 21.11.2022. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що вже був допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні № 52018000000000733 ще 18 квітня 2019 року. При первісній дачі свідчень в цьому кримінальному провадженні ним були надані вичерпні відповіді на всі запитання, які ставились детективом, що означає, що він як свідок вже повідомив під час досудового розслідування особі, яка проводила допит, всі відомі йому обставини, зокрема обставини закупівлі ДП «НВО «ПХЗ» у 2016 році безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв із 100% передплатою на суму 918 тис. дол США у компанії нерезидента. Таким чином, повторний виклик на допит в цьому ж кримінальному провадженні в якості свідка ОСОБА_1 розцінює як спробу детектива вчинити психологічний тиск на нього, оскільки наразі немає жодних підстав вважати, що зараз чи в подальшому у цьому ж самому кримінальному провадженні перестали чи перестануть існувати ті обставини, які змусили б його як свідка до необхідності змінити чи чимось доповнити вже надані мною пояснення. У цій заяві ОСОБА_1 також вказав, що на підставі ст.63 Конституції України відмовляється від надання будь-яких додаткових пояснень до тих, що вже були ним надані у кримінальному провадженні № 52018000000000733 ще 18 квітня 2019 року, та у зв`язку із цим не бачить об`єктивної необхідності, виконуючи свої посадові обов`язки на державному підприємстві, витрачати цілий робочий день для оформлення другого протоколу допиту із заявою про відмову в наданні додаткових показань на підставі ст.63 Конституції України; також повідомив, щоу разі необхідності детектив, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, має законну можливість та права звернутись до працівників оперативних підрозділів за місцем його роботи із відповідним дорученням на проведення допиту та оформлення відповідного протоколу повторного допиту (т.1, а/с 25).
Варто зауважити, що робоча завантаженість ОСОБА_1 не належить до переліку поважних причин неприбуття на виклик детектива, передбачених ст.138 КПК України. Варто зауважити також, що ОСОБА_1 був належним чином та у встановлений ст. 135 КПК України строк викликаний на допит у якості свідка шляхом вручення відповідних повісток про виклик, проте про неможливість свого прибуття на виклик 07.11.2022 і 14.11.2022 він повідомив детектива листом від 16.11.2022, який надійшов до НАБУ лише 21.11.2022, тобто post factum. У даному випадку слідчий суддя приходить до висновку, що свідок не прибув на виклик детектива 07.11.2022 і 14.11.2022, не повідомивши його про причини свого неприбуття.
Також слід зазначити, що посилання свідка ОСОБА_1 на ст. 63 Конституції України жодним чином не позбавляє його як свідка обов`язку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.
Необхідно взяти до уваги і те, що з моменту первісного допиту ОСОБА_1 пройшло більше трьох років, за цей час органом досудового розслідування було здобуто нові відомості та докази, про які станом на 2019 рік слідству могло не бути відомо, таким чином, у слідства може бути наявна необхідність у проведенні повторного чи додаткового допиту свідка.
Відмова від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України не може бути визнана поважною причиною неявки свідка за викликом детектива, оскільки обов`язок учасників кримінального провадження, в тому числі свідка, з`явитися на виклик слідчого (детектива) прямо передбачений кримінальним процесуальним законом та відмова від дачі показань не є обставиною, що унеможливлює з`явлення особи на виклик.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 66 КПК України визначено, що свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню.
Відповідно до статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначаться законом.
Аналіз наведених норм свідчить, що будь-яка особа, викликана для її допиту в межах відповідного провадження, вправі не свідчити проти себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, якщо такі показання можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Отже, наявність у особи права відмовитися давати показання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів не звільняє її від обов`язку з`являтися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Слід додати, що за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотань детектива, оскільки ОСОБА_1, маючи статус свідка у кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20.07.2018, не виконав без поважних причин покладений на нього законом обов`язок прибути до слідчого, чим перешкоджає встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №52018000000000733 від 20.07.2018, а тому є достатні підстави для накладення на нього грошового стягнення за невиконання процесуального обов`язку свідка (за кожну неявку за викликом до детектива) в розмірі, передбаченому ч.1 ст.139 КПК, від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» визначений в розмірі 2481 гривня.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.139, 144-146, 309, 372 КПК, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання т.в.о. старшого детектива - заступника керівника Третього відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про накладення грошових стягнень на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №52018000000000733 від 20.07.2018, задовольнити частково.
Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, грошові стягнення:
- за неприбуття на виклик до слідчого (детектива) 07.11.2022 у сумі 1240грн. (одна тисяча двісті сорок гривень);
- за неприбуття на виклик до слідчого (детектива) 14.11.2022 у сумі 1240грн. (одна тисяча двісті сорок гривень);
- за неприбуття на виклик до слідчого (детектива) 21.11.2022 у сумі 1240грн. (одна тисяча двісті сорок гривень).
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6