- Presiding judge (HACC): Koliush O.L.
Справа № 991/5300/22
Провадження № 1-кс/991/5319/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_38., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_39., прокурора ОСОБА_40., захисників ОСОБА_41., ОСОБА_42., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_43, погоджене начальником п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора прокурором ОСОБА_40, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000276 від 22.09.2022, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08.11.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.
Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з листопада 2015 по травень 2018 року, ОСОБА_1, будучи Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія), діючи за попередньої змовою з членом НКРЕКП ОСОБА_2, начальником Управління енергоринку НКРЕКП ОСОБА_6, заступником начальника Управління енергоринку НКРЕКП ОСОБА_5, заступником директора з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_3, керівником Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_4, а також іншими невстановленими слідством службовими особами Групи компаній ДТЕК, використовуючи своє службове становище всупереч меті, цілям, функціям та завданням покладеним на державний колегіальний орган, умисно, всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами Групи компаній ДТЕК, в особі ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК), а також Групи компаній Investment Capital of Ukraine (далі - група компаній ICU) керував підготовкою та прийняттям (видачою) нормативно-правового акту регуляторного характеру, яким надано перевагу вищевказаним підприємствам, шляхом необґрунтованого включення до прогнозної ціни (тарифу) продажу електроенергії в Оптовий ринок електроенергії України (далі - ОРЕ), що виробляється тепловими електростанціями, витрат з доставки енергетичного вугілля морським шляхом до України та його транспортування із судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювалися, тим самим забезпечив одержання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК у розмірі 13 237 211 170,80 грн, а також в період січня 2018 року по червень 2019 року в розмірі 9 299 460 642,57 грн., що були надмірно сплачені споживачами електричної енергії.
Загалом, вчинення вищезазначених протиправних дій потягло за собою спричинення (завдання) споживачам електричної енергії, громадським та державним інтересам шкоди, розмір якої складає 19 356 971 494,34 грн. за розрахунковий період з травня 2016 року по грудень 2017 року та 20 046 529 378,39 грн. за розрахунковий період з січня 2018 року по червень 2019 року, яка більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до ч. 4 примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Протиправні діяння ОСОБА_1, що мали місце у період з листопада 2015 року по грудень 2017 року та призвели до заподіяння споживачам електричної енергії, громадським та державним інтересам шкоди, розмір якої складає 19 356 971 494,34 грн. є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017.
22.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 та інкриміновано вчинення вищезазначеного суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та повідомлено стороні захисту (підозрюваному ОСОБА_1 та його захисникам) про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Під час встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 встановлено таке.
Наприкінці 2014 року Група компаній ДТЕК (усе холдингове підприємство в цілому) перебувала у негативному фінансовому становищі, що було зумовлено неможливістю виконання Групою існуючих фінансових зобов`язань перед її кредиторами у розмірі 32 586 млн. грн., що підлягали оплаті у 2015 році. Зазначений фінансовий стан Групи обумовлений знеціненням гривні у 2014 році стосовно долару США та Євро у яких номіновано кредитні угоди Групи.
З метою уникнення настання неплатоспроможності працівники корпоративного центру Групи (ТОВ «ДТЕК», ТОВ «ДТЕК Енерго») вирішили домогтися у 2015 році сприятливого від НКРЕКП державного регулювання цін на електричну енергію, що виробляється ГК ТЕС ДТЕК та реалізується у ОРЕ.
Для реалізації поставленої мети Група компаній ДТЕК вирішила отримати економічне необґрунтоване врахування у тарифі з виробництва електричної енергії ціни енергетичного вугілля не менше 1500 грн./тонна відносно існуючої 1100 грн./тонна й досягнення за рахунок цього тарифу у розмірі не менше 1 грн. 20 коп. за 1 кВт*год. електричної енергії (порівняно з існуючим 82 - 85 коп. за 1 кВт*год.).
Таке державне регулювання цін НКРЕКП для ГК ТЕС ДТЕК дозволило б забезпечити надходження необхідних обсягів грошових коштів у 2015 році та їх спрямування на обслуговування фінансової заборгованості Групи.
Не досягнувши поставленої мети, впродовж січня - вересня 2015 року, службові особи Групи компаній ДТЕК вступили у злочину змову із службовими особами НКРЕКП з метою забезпечення прийняття державного регуляторного акту з формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, у сприятливій для Групи редакції.
Водночас, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 розпочали у вересні 2015 року розробку порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, виконуючи рекомендації Антимонопольного комітету України надані НКРЕКП за результатами дослідження ринків електричної енергії та енергетичного вугілля.
Для досягнення бажаного тарифу з виробництва електричної енергії, службові особи Групи компаній ДТЕК вирішили забезпечити внесення до державного регуляторного акту економічно необґрунтований алгоритм розрахунку вартості енергетичного вугілля як складової собівартості виробництва електричної енергії ГК ТЕС.
З цією метою, вартість (ціна) енергетичного вугілля за розрахунками Групи компаній ДТЕК була прирівняна до середнього значення індексу API2 за попередні 12 місяців, що становило 62, 05 долара США за 1 тонну вугілля при його теплотворній здатності 6000 ккал, та при перерахунку у середню теплотворну здатність енергетичного вугілля, видобутого на території України (5200-5600 ккал) - 57, 9 доларів США за 1 тонну, тобто 1225 грн.
При цьому, розуміючи, що середнє значення світових цін на вугілля за індексом API2 відповідало середнім цінам придбання вугілля ГК ТЕС та не забезпечувало бажаного для Групи показника вартості вугілля у тарифі з виробництва електричної енергії на рівні не менше 1500 грн./тонна, останні додатково враховували до індикативної ціни транспортні витрати з доставки вугілля морським шляхом до порту в Україні (фрахт) і перевалки з судна на склади українських портів на усі його обсяги, тим самим штучно завищуючи його вартість на розмір документально не підтверджених витрат, а саме: 9,05 доларів за 1 тонну вугілля за його транспортування (фрахту) з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до порту Південний (Україна); 6,79 доларів за 1 тонну вугілля за його перевалку з суден на склади українського порту (Південний).
В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в період з вересня по грудень 2015 року, будучи уповноваженими службовими особами державного колегіального органу, відповідальними за розробку регуляторного акту - Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (далі - Порядку), за участю підпорядкованих працівників Комісії ОСОБА_6, ОСОБА_5 та радника Голови Комісії ОСОБА_16, здійснивши власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля, що не перевищував 1200 грн. за 1 тонну, дійшли однозначного висновку стосовно відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги, що призводило до підвищення ціни вугілля до рівня понад 1500 грн. за 1 тонну, яка є необґрунтованою з причин лише 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутністю прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року.
З огляду на результати аналітичної діяльності, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участю інших членів Комісії, прийняли 05.11.2015 проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.
Надалі, в період часу з 18.11.2015 по середину грудня 2015 року, невстановлені слідством особи, які діяли в інтересах групи компаній ДТЕК, вступили в злочинну змову з ОСОБА_1 з метою прийняття Регулятором в цілому Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 грн. за 1 тонну, а таким чином надання неправомірної вигоди ГК ТЕС ДТЕК з метою забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов`язань групи компаній ДТЕК.
В результаті здійснення впливу невстановлених осіб Групи, ОСОБА_1 погодився створити умови для одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК шляхом прийняття необґрунтованого регуляторного акту та залучив до вчинення цього злочину ОСОБА_2, якому роз`яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.
При цьому, ОСОБА_1, в тому числі, мав на меті можливість забезпечити надання неправомірної вигоди групі компаній ICU, що діяла у сфері інвестицій на українському і міжнародному ринках капіталів, та в якій останній раніше працював.
Так, володіючи відомостями про негативне фінансове становище Групи компаній ДТЕК, ОСОБА_1 розумів, що кредитори Групи можуть потенційно відчужити права грошової вимоги до Групи з суттєвою знижкою стосовно номінальної вартості кредитних угод іншим інвесторам, з розрахунку мінімізації економічних втрат.
Однак, прийняття Регулятором Порядку у редакції, вигідній для Групи компаній ДТЕК призведе до покращення її фінансового становища, покриття касового дефіциту за рахунок оплати споживачами електричної енергії розміру економічно необґрунтованого тарифу та можливості покриття новому кредитору основного боргу та виплати відсотків по кредиту, що призведе до неспіврозмірного прибутку - неправомірної вигоди новому кредитору, внаслідок встановлення НКРЕКП необґрунтованого тарифу (ціни) на електроенергію.
Зазначену інформацію ОСОБА_1 у невстановлений слідством спосіб передав працівникам Групи компаній ICU для використання у подальшому.
15.12.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де виклали необхідність обов`язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля, а 18.12.2015, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_5 діючи за згодою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, сформував у його необхідній співучасникам редакції із врахуванням вищезазначених пропозицій, направивши його ОСОБА_3 для узгодження та звітування про виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану.
При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 достовірно знали, що необхідність у імпорті енергетичного вугілля ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на 2016 рік сумарно складає менше 1% від необхідного, і витрати з його доставки та перевалки відповідно будуть понесені на такий же обсяг, а тому врахування розміру цих транспортних витрат до вартості вітчизняного енергетичного вугілля, яке буде використане ГК ТЕС при виробництві електричної енергії є необґрунтованим та документально не підтвердженим.
Цього ж дня, тобто 18.12.2015 за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виконання плану злочинних дій, додатково домовилися про дотримання спільної позиції щодо формування Порядку у необґрунтованій редакції під час робочої наради стосовно обговорення за участі зацікавлених учасників зауважень та пропозицій до проекту Порядку, яка мала відбутися 22.12.2015 в приміщенні Комісії.
22.12.2015 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи на робочій нараді в приміщенні Комісії, та за участю представників інших зацікавлених сторін, які не були обізнані з планом злочинних дій, для прикриття своїх протиправних дій створили видимість неупереджених обговорень запропонованих пропозицій до проекту Порядку, в тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
28.01.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за пособництва ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлюючи необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користуючись неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов`язків, забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки у ціні енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.
Надалі, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, склав та підготував від імені НКРЕКП проект відповіді на лист АМК України № 128-06/01-1289, яким на адресу Комісії були направлені зауваження до проекту Порядку, а ОСОБА_5 склав на основі підготовленої ОСОБА_3 відповіді лист до АМК України, після чого передав його на візування обізнаним з умовами його підготовки ОСОБА_6 та ОСОБА_2, підписав його у ОСОБА_1 та за вих. № 1382/28.1/7-16 направив до АМК України.
Отримавши подальше погодження АМК України, Державної регуляторної служби України, зокрема шляхом умисного неповідомлення (замовчування) останній обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв`язання проблеми державного регулювання, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та маючи мету надати неправомірну вигоду групі компаній ДТЕК, ICU, забезпечили 03.03.2016 розгляд Порядку на засіданні Комісії та його прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та користуючись неналежним виконанням останніми своїх службових обов`язків.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, користуючись проведеними ОСОБА_5 розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом, встановленим та прийнятим у протиправний спосіб Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, діючи всупереч інтересам служби та з нехтуванням інтересів споживачів електричної енергії, забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016 за № 721, від 24.06.2016 за № 1178, від 20.12.2016 № 2326 та від 23.03.2017 за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК, не неслися.
При цьому ОСОБА_3, отримавши 27.04.2016 (тобто перед затвердженням прогнозованої ОРЦ електричної енергії постановою Комісії від 28.04.2016 за № 721) від ОСОБА_2 підтвердження про те, що розмір середнього річного тарифу (ціни) ГК ТЕС на електроенергію у 2016 році буде складати 1, 23 грн. за 1 кВт*год., переслідуючи мету приховати факт одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК за рахунок необґрунтованого врахування до прогнозованої ОРЦ електричної енергії вартості транспортних витрат з фрахту та перевалки, домовився з ним про нерозголошення останнім під час голосування та затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2016 рік фактичного розміру тарифу на електричну енергію, з метою убезпечення викриття себе та інших співучасників у вчиненні злочину.
Таким чином, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 та за пособництва ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016 за № 721, від 24.06.2016 за № 1178, від 20.12.2016 № 2326 та від 23.03.2017 за № 337, досягли поставленої мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, що завдало матеріальної шкоди (збитків) постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та, як наслідок, фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв`язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 19 356 971 494, 34 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Водночас, у травні - липні 2016 року службовими особами Групи компаній ICU за вищевказаними угодами було придбано фінансові зобов`язання Групи компаній ДТЕК орієнтовно у розмірі близько 105 181 656 дол. США та відповідно 144 939 560, 77 Євро за вартістю, що складає не більше 45 % від розміру цих фінансових зобов`язань.
Таким чином, подальше застосування ОСОБА_1 та іншими співучасниками злочину Порядку № 289 та забезпечення отримання Групою компаній ДТЕК неправомірної вигоди гарантувало своєчасну і повну оплату основного боргу та відсотків за кредитом новому кредитору з числа групи компаній ICU, що спонукало ОСОБА_1 до виконання розробленого плану протиправних дій.
Подальші неправомірні дії ОСОБА_1, що мали місце у період з грудня 2017 року по травень 2018 року, а також негативним наслідком яких став розрахунковий період 2019 року, призвели до заподіяння споживачам електричної енергії, громадським та державним інтересам шкоди, розмір якої складає 20 046 529 378,39 грн, є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022.
Так, ОСОБА_1 наприкінці 2017 року, продовжуючи свій протиправний намір, направлений на використання економічно необґрунтованих положень Порядку № 289 для забезпечення одержання неправомірної вигоди Групи ДТЕК впродовж 2018 року.
27.12.2017 на адресу НКРЕКП надійшов лист Міненерговугілля України від 27.12.2017 за № 01/32-11803 про зміну (уточнення) Прогнозного балансу електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2018 рік, відповідних прогнозних обсягів відпуску електричної енергії в ОРЕ та прогнозних структур палива теплових електростанцій енергогенеруючих компаній на 2018 рік, що впливало на показники прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2018 рік та відповідно до п. 5.2 Порядку НКРЕКП № 289 вимагало її перегляду до початку розрахункового кварталу.
Отримавши вищевказаний лист, ОСОБА_1 діючи спільно з ОСОБА_5, та за відсутності звільненого Указом Президента України від 26.05.2017 № 145/2017 ОСОБА_2, усвідомлював, що уточненою прогнозною структурою палива теплових електростанцій на 2018 рік, передбачено прогнозоване використання енергетичного вугілля у кількості 23 757, 50 тис. тон (при загальній поставці 24 646,80 тис. тон, всього 2 993,4 тис. тон - імпортоване, а таким чином, у 2018 році прогнозовані витрати на доставку і транспортування енергетичного вугілля до України були передбачені лише в обсязі 2 993, 4 тис. тон, або 12,15% від загального прогнозованого обсягу споживання енергетичного вугілля тепловими електростанціями.
Однак, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на забезпечення одержання неправомірної вигоди ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго» та ТОВ «ДТЕК «Східенерго», ОСОБА_5, діючи під контролем та з відома ОСОБА_1, використовуючи прийняту в протиправний спосіб постанову НКРЕКП № 289 забезпечив подальший розрахунок прогнозного платежу ГК ТЕС на I, ІІ, III та IV квартали 2018 року з урахуванням витрат на доставку і транспортування до України на усі 23 757, 50 тис. тон енергетичного вугілля, що не відповідало дійсності.
27.12.2017, продовжуючи свої злочинні дії із забезпечення одержання неправомірної вигоди ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго» та ТОВ «ДТЕК «Східенерго» та під прикриттям виконання положень постанови НКРЕКП № 289 із встановлення прогнозованої ОРЦ електричної енергії на I, ІІ, III та IV квартали 2018 року, ОСОБА_5 діючи під контролем та з відома ОСОБА_1, забезпечив перерахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії на відповідні періоди 2018 року, прогнозованих платежу та ціни Виробникам, які працюють за ціновими заявками з врахуванням у них транспортних витрат з фрахту та перевалки на обсяг вугілля українського видобутку у розмірі 537 грн. за 1 тонну, які документально не підтверджені.
Водночас, окрім раніше звільненого з посади ОСОБА_2, функції членів Комісії з аналогічних причин вже не здійснювали ОСОБА_9 та ОСОБА_10, однак 23.12.2017 згідно Указу Президента України № 429/2017 на посаду члена Комісії був призначений ОСОБА_17, необізнаністю якого з питань специфіки формування прогнозованої ціни і платежу Виробникам, що працюють за ціновими заявками, прогнозованої ОРЦ електричної енергії, а також впливу на ці показники прогнозної структури палива теплових електростанцій вирішив скористатися ОСОБА_1 для реалізації свого злочинного умислу.
З цією метою, 28.12.2017 ОСОБА_1 достовірно усвідомлюючи, що вартість енергетичного вугілля, яка врахована при здійсненні розрахунків прогнозованої ОРЦ електричної енергії у визначений Розділом 3.1 Порядку НКРЕКП № 289 злочинний спосіб значно перевищує фактичну ціну придбання енергетичного вугілля ГК ТЕС, перебуваючи на засіданні НКРЕКП по вулиці Смоленській, 19, у м. Києві, діючи всупереч інтересам служби, не дотримуючись покладених на Комісію завдань із дотримання балансу інтересів між виробником електроенергії та споживачами, а також захисту їхніх прав та інтересів, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи неналежне виконання ОСОБА_13 і ОСОБА_14 своїх службових обов`язків як членів Комісії з дотримання балансу інтересів держави, виробників і споживачів, а також повною необізнаністю члена Комісії ОСОБА_17, який через відсутній досвід роботи не міг виконувати свої обов`язки належним чином, спільно прийняли постанову НКРЕКП № 1513, якою затвердили прогнозовану ОРЦ на I, ІІ, III та IV квартал 2018 року, а саме: за I квартал 2018 року - 1 495, 46 грн. за 1 мВт*год.; за II квартал 2018 року - 1 586, 69 грн за 1 мВт*год.; за III квартал 2018 року - 1 586, 69 грн за 1 мВт*год.; за IV квартал 2018 року - 1 586, 69 грн за 1 мВт*год.; тим самим безпідставно збільшили ціну продажу (тариф) електроенергії, виробленої ГК ТЕС.
У результаті розрахованої у такий злочинний спосіб прогнозованої ОРЦ, а таким чином безпідставного збільшення унаслідок необґрунтованого включення до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки прогнозної ціни та платежу Виробникам, що працюють за ціновими заявками, службовими особами НКРЕКП було завищено прогнозовану ОРЦ затверджену постановою НКРЕКП № 1513 від 28.12.2017 на I, ІІ, ІІІ та ІV квартал 2018 року на 68,85 грн/МВт*год, 95,51 грн/МВт*год., 89,87 грн/МВт*год. і 76,86 грн/МВт*год. відповідно.
Отже, внаслідок розробки, прийняття і застосування у протиправний спосіб Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії, що затверджений 03.03.2016 постановою НКРЕКП № 289 та необґрунтованого врахування до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки, які документально не підтверджені, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 забезпечили збільшення прогнозної ціни та платежу Виробникам, що працюють за ціновими заявками, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 надали ознак правомірності розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії на 2018 рік, що призвело до завищення прогнозованої ОРЦ у I, ІІ, ІІІ та ІV кварталах 2018 року на 68,85 грн/МВт*год., на 95,51 грн/МВт*год., на 89,87 грн/МВт*год. і на 76,86 грн/МВт*год. відповідно, таким чином, одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС від здійснення продажу електричної енергії за необґрунтованою ціною (тарифом) у розмірі 9 750 769 550,94 грн., що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачам електроенергії у розмірі 13 761 619 972, 15 грн в результаті безпідставної сплати коштів ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що в подальшому були розподілені між ГК ТЕС, зокрема на користь Групи у розмірі 7 210 450 385, 02 грн з ПДВ, що спричинило тяжкі наслідки.
В подальшому, а саме станом на момент затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2019 рік, призначена Головою Регулятора указом Президента України 29.05.2018 ОСОБА_7, діючи в умовах неналежного виконання нею своїх службових обов`язків, запевнила інших членів Комісії про обґрунтованість Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та його Розділу 3.1, які не здійснивши жодних контрольних дій з перевірки на обґрунтованість її тверджень й поставившись до виконання своїх службових обов`язків недбало, погодилися щодо безальтернативного застосування положень зазначеного регуляторного акту під час затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на I, II квартали 2019 року.
Зокрема, у грудні 2018 року на адресу НКРЕКП надійшов лист Міненерговугілля від 10.12.2018 № 01/29-10823 про зміну (уточнення) Прогнозного балансу електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2019 рік, відповідних прогнозних обсягів відпуску електричної енергії в ОРЕ та прогнозних структур палива теплових електростанцій енергогенеруючих компаній на 2019 рік, що впливало на показники прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2019 рік та відповідно до п. 5.2 Порядку НКРЕКП № 289 вимагало її перегляду до початку розрахункового кварталу.
Отримавши вищевказаний лист, службовою особою Управління енергоринку Комісії ОСОБА_5, який в силу службових обов`язків здійснював розрахунок прогнозованих оптових ринкових цін електроенергії на відповідні періоди 2016 - 2018 років та був пособником у вчиненні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 протиправних дій впродовж вищезазначеного періоду, усвідомлював, що уточненою прогнозною структурою палива теплових електростанцій на I півріччя 2019 року, передбачено прогнозоване використання імпортованого енергетичного вугілля у кількості 1 518, 2 тис. тон, що становить лише 13, 23 % від загального прогнозованого обсягу поставки енергетичного вугілля тепловими електростанціями.
Втім, усвідомлюючи позицію ОСОБА_7, до якої остання дійшла діючи в умовах неналежного виконання своїх службових обов`язків, бажаючи приховати протиправну діяльність у 2016 - 2017 роках, ОСОБА_5, застосувавши прийняту в протиправний спосіб Порядок № 289, забезпечив подальший розрахунок прогнозного платежу ГК ТЕС на I і ІІ квартали 2019 року з урахуванням витрат на доставку і транспортування до України на усі його обсяги, а саме 11 475, 43 тис. тон енергетичного вугілля, що не відповідало дійсності.
Таким чином, у грудні 2018 року, продовжуючи свої злочинні дії із забезпечення одержання неправомірної вигоди ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго» та ТОВ «ДТЕК «Східенерго» та під прикриттям виконання положень постанови НКРЕКП № 289 із встановлення прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2019 рік, ОСОБА_5, користуючись неналежним виконання Головою Комісії та її членами своїх службових обов`язків, забезпечив перерахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії на відповідний період, а також прогнозованих платежу та ціни Виробникам, які працюють за ціновими заявками з врахуванням у них транспортних витрат з фрахту та перевалки на обсяг вугілля українського видобутку у розмірі 568 гривень за 1 тонну, які документально не підтверджені.
14.12.2018 на засіданні Комісії під головуванням ОСОБА_7 та за участю членів Комісії ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11 і ОСОБА_8, за рахунок замовчування ОСОБА_5 та ОСОБА_18 дійсних обставин прийняття Комісією протиправного Порядку НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 та його економічної необґрунтованості, через неналежне виконання своїх службових обов`язків Головою і членами Комісії, прийнято постанову НКРЕКП № 1906, якою затверджено прогнозовану ОРЦ на I, ІІ, III і IV квартали 2019 року, а саме: І - ІІ квартали - 1 618, 42 грн за 1 МВт*год. (без ПДВ); IIІ - IV квартали - 1 722, 0 грн за 1 МВт*год. (без ПДВ); тим самим безпідставно збільшили ціну продажу (тариф) електроенергії, виробленої ГК ТЕС.
В результаті розрахованої у такий протиправний спосіб прогнозованої ОРЦ, а таким чином, безпідставного збільшення унаслідок необґрунтованого включення до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки прогнозної ціни та платежу Виробникам, що працюють за ціновими заявками, службовими особами НКРЕКП було завищено прогнозовану ОРЦ, затверджену постановою НКРЕКП № 1906 від 14.12.2018 на I, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2019 року на 77,71 грн/МВт*год. та 71,51 грн/МВт*год., зокрема на I і II квартали 2019 року відповідно.
Отже, внаслідок розробки, прийняття і застосування у протиправний спосіб Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії, що затверджений 03.03.2016 постановою НКРЕКП № 289, та необґрунтованого врахування до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки, які документально не підтверджені, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали ознак правомірності розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії на I та II квартали 2019 року, а ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 забезпечили у зв`язку з неналежним виконанням ними своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, збільшення прогнозної ціни та платежу Виробникам, що працюють за ціновими заявками, що призвело до завищення прогнозованої ОРЦ у І, ІІ кварталах 2019 року на 77,71 грн/МВт*год. та 71,51 грн/МВт*год. відповідно, а таким чином одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС від здійснення продажу електричної енергії за необґрунтованою ціною (тарифом) у розмірі 2 792 262 976, 23 грн І і II кварталах 2019 року, що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачами електроенергії у розмірі 6 284 909 406, 24 грн в результаті безпідставної сплати грошей ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені між виробниками електроенергії, зокрема на користь Групи у розмірі 2 089 010 257, 55 грн з ПДВ, що спричинило тяжкі наслідки.
Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Детектив зазначає, що 26.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, доказами, копії яких додані до клопотання.
У клопотанні детектив зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик його (або за його участі) незаконного впливу на свідків, експерта та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Також детектив вказував, що у зв`язку із неодноразовим нез`явленням підозрюваного ОСОБА_1 за викликом детектива без поважних причин, та відсутністю відомостей про його місцезнаходження, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 04.11.2022 його оголошено у державний та міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, детектив просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_40. у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_42. заперечувала проти задоволення клопотання, просила в задоволенні клопотання відмовити. Надала слідчому судді заперечення, відповідно до яких зазначила, що на розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання про обрання щодо ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення зазначає у клопотанні, що 26.10.2022 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України. Разом з цим, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, оскільки стороною обвинувачення не виконано вимоги ст. 135, 278 КПК України щодо порядку вручення підозри, враховуючи те, що ОСОБА_1 з 2019 року проживає в Республіці Кіпр, і про це знає сторона обвинувачення. Також ОСОБА_1 не отримав статусу особи, оголошеної у міжнародний розшук, оскільки стороною обвинувачення перед оголошенням ОСОБА_1 у міжнародний розшук не вживались заходи щодо встановлення його місцезнаходження. До того ж, прокурором, крім постанови про оголошення в розшук, не були надані документи на підтвердження факту саме оголошення в розшук. Крім того, зазначає, про необґрунтованість підозри ОСОБА_1, враховуючи те, що текст повідомлення про підозру від 26.10.2022 у кримінальному провадженні № 52022000000000276 повністю відповідає тексту повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000209, тобто у тексті повідомлення про підозру від 26.10.2022 використано доводи, аргументи та факти, якими прокурором та суддями вже надавалась оцінка їх неспроможності. Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 спростовується рішенням окружних адміністративних судів, експертними економічними дослідженнями, рішенням Антимонопольного комітету, недоведеністю умислу, мети та кваліфікуючої ознаки вчинення злочину. Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що оголошення підозри у цьому кримінальному провадженні є подвійним притягненням до кримінальної відповідальності за одне і теж саме правопорушення. Щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України та вказаних прокурором, сторона захисту вважає, що вони відсутні враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає за межами України протягом 4 років. Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_42. просила у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_41. зазначила, що сторона захисту категорично не погоджується з клопотанням детектива. Адвокат ОСОБА_42. зазначала, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки клопотання не містить переконливих доказів здійснення стороною обвинувачення дій, які б свідчили про вручення її клієнту підозри у будь-який спосіб, передбачений КПК України. Також захисник вважає, що ОСОБА_1 не перебував та не перебуває як державному так і міжнародному розшуку, враховуючи те, що він з 2019 року проживає в Республіці Кіпр про що достеменно відомо і детективам, і прокурорам, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000276. Крім того, в матеріалах кримінального провадження, крім постанови детектива про оголошення ОСОБА_1 у державний та міжнародний розшук, відсутні відомості про звернення детективами НАБУ чи прокурорами САП до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним запитом з приводу оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_1 за повідомленням будь-якого кольору, в межах кримінального провадження. Також, станом на 21.11.2022 згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу ОСОБА_1, не перебуває у міжнародному розшуку. Отже, факт винесення постанови слідчого про оголошення особи в міжнародний розшук не є належним підтвердження оголошення чи перебування її в міжнародному розшуку. Крім того, зазначала, що сторона захисту вважає підозру, складену 26.10.2022 відносно ОСОБА_1, необґрунтованою, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22.09.2022 здійснюється з приводу ідентичних обставин, які були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52017000000000209 від 24.03.2017. Детективами НАБУ та прокурорами САП не надано жодного доказу слідчому судді отриманого в результаті здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 в період з 22.09.2022 по 10.11.2022. Що стосується ризиків про які зазначає детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні то вони стороною обвинувачення не доведенні. Неналежне здійснення виклику, повідомлення зі сторони обвинувачення не може свідчити про факт переховування ОСОБА_1, як і виїзд його за межі території України. Досудове розслідування триває з 22.09.2022, а розслідуються обставини, які мали місце ще у 2017році, а ОСОБА_1 з 2019 року не проживає на території України та наразі не має тут ні ділових, ні сімейних стосунків, тому говорити про наміри та можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, безпідставно та абсурдно. Стороною обвинувачення не наведено жодного доказу який би свідчив про подібні спроби зі сторони ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, просила у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити.
Оцінка і мотиви слідчого судді.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
26.10.2022 відносно ОСОБА_1 старшим детективом Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_44. складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до інформації про перетин осіб державного кордону ОСОБА_1 30.04.2019 виїхав з території України авіасполученням (пункт вильоту Бориспіль) в напрямку вильоту до м. Брюссель та на цей час до України не повертався.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
Повідомлення про підозру від 26.10.2022 було направлено детективом засобами поштового зв`язкуза місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1, а також на особисту електронну пошту ОСОБА_1 . Крім того, вказана підозра для передачі ОСОБА_1 вручена голові квартального комітету (АДРЕСА_1) ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 .
Додатково повідомлення про підозру ОСОБА_21 26.10.2022 направлено за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1, якими користується ОСОБА_1, що підтверджується протоколами огляду від 05.07.2019 та 15.06.2020.
Отже, детективами було вчинено всі необхідні дії для здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 111, 135, 278 КПК України.
Слідчий суддя не враховує посилання сторони захисту щодо неналежного вручення підозри ОСОБА_1 шляхом його направлення поштою, у зв`язку з тим, що він протягом останніх трьох років проживає на території Республіки Кіпр, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Тобто реєстрація/декларування місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання, та саме ця адреса є такою, яка відома державі.
Відповідно до особової картки Державної міграційної служби України від 21.10.2022 та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування місцем реєстрації ОСОБА_19 є АДРЕСА_1 .
При цьому жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 фактично проживає на території Республіки Кіпр, сторона захисту не надала, як слідчому судді, такі і детективам Національного антикорупційного бюро України.
Крім того, у судовому засіданні захисники підозрюваного повідомили, що не обізнані з конкретним місцем проживання підзахисного на території Республіки Кіпр, а також відмовилися надавати контактні телефони ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що вони їм не відомі, а спілкування із ОСОБА_1 відбувається через адвокатів Республіки Кіпр. Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про небажання підозрюваного взаємодіяти з органом досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у детективів були правові підстави для направлення повідомлення про підозру замісцем реєстрації ОСОБА_1, а також за усіма відомими адресами його можливого проживання.
На думку слідчого судді, направлення стороною обвинувачення копії повідомлення про підозру через месенджер «WhatsApp» та на електронні пошти ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а є додатковими заходами для здійснення повідомлення особи.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не повідомлений про проведення досудового розслідування стосовно нього, а також не повідомлений про наявність складеного щодо нього повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки КПК України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме із вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
На думку слідчого судді, підставами для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у можливому вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є фактичні дані, які містяться в наданих та досліджених джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема:
- копія протоколу огляду речей і документів від 13.07.2020, відповідно до якого було оглянуто додатки до листа Українського інтернет-видання «Українська правда» від 03.07.2020 № 1/2020 (том 2 а.с. 1-18);
- копія протоколу огляду речей і документів від 09.08.2019 з додатками, відповідно до якого було оглянуто інтернет сторінку, яка містить акаунт соціальної мережі фейсбук, користувача з іменем « ОСОБА_22 » (том 2 а.с. 19-32);
- копія протоколу огляду речей і документів від 16.08.2019, відповідно до якого було оглянуто інтернет сторінку, яка містить акаунт соціальної мережі фейсбук, користувача з іменем « ОСОБА_22 » (том 2 а.с. 33-43);
- копія протоколу огляду речей і документів від 24.07.2020, відповідно до якого було проведено огляд вмісту оптичного диску для лазерних систем зчитування DVD-R диску, який був наданий листом Київського бюро «Радіо Свобода» від 24.07.2020 № З/811 (том 2 а.с. 44-52);
- копія протоколу огляду від 17.05.2019 з додатками, відповідно до якого було проведено огляд додатку №2 до висновку експерта № 19/9-1/2019-СЕ/17, а саме флеш накопичувача «Verbatim» з експортованими файлами за результатами проведено ї комп`ютерно-технічної експертизи. Зокрема, проведено огляд презентації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Матеріали до круглого столу: Проблеми функціонування підприємств теплової генерації», яка представлена ОСОБА_1 на комітетських слуханнях «Проблеми функціонування підприємств теплової генерації України» Комітету ВР України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки 08.04.2015. Відповідно до презентації пропозиції групи компаній ДТЕК з досягнення тарифів на відпуск електричної енергії у розмірах 103 коп./кВт*год., 112 коп./кВт*год. та 120 коп./кВт*год. призведе до необхідності збільшення тарифної виручки на 8,6 млрд грн, 12,5 млрд грн та 16 млрд грн відповідно, а досягнення тарифу у розмірі 120 коп/кВт*год. для компаній групи компаній ДТЕК призведе до збільшення оптової ринкової ціни більш ніж на 30%, що призведе до розбалансування промисловості та комунального сектору та при ціні вугілля 1100 грн та вищезазначеному розмірі тарифу рентабельність ГК ТЕС сягне 80%, що є неприпустимим. Проведено огляд прогнозованих балансів електричної енергії ОЕС України та презентації «Формирование тарифа ТЭС» (том 2 а.с. 53-144);
- копія протоколу від 15.06.2020 з додатками, відповідно до якого було оглянуто оптичні диски, що були вилучені у операторів мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», оптичний диск з фото, відібраними файлами та зведеними файлами-звітами, протоколи огляду від 15.01.2018 з додатками, від 17.05.2019 з додатками, від 05.07.2019 з додатками, а також додаток №2 до висновку експерта № 19/9-1/2019-СЕ/17, а саме флеш накопичувача «Verbatim». Зокрема, проведено огляд проекту «Порядку формування прогнозованої ОРЦ на електричну енергію», лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 01.12.2015 № 01/2979, відповідно до якого Комісії надано пропозицію до проекту Порядку від 05.11.2015, зокрема, щодо врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з його фрахту й перевалки на усі обсяги (том 2 а.с. 145-323);
- копія протоколу огляду від 15.01.2018 з додатками, відповідно до якого було оглянуто оптичний диск з фото, відібраними файлами та зведеними файлами-звітами (том 3 а.с. 1-43);
- копія протоколу огляду від 10.07.2019 з додатками, відповідно до якого було проведено огляд ноутбуку «Dell Latitude 7280», вилученого у ОСОБА_2 під час обшуку 20.06.2019 (том 3 а.с. 44-52);
- копія протоколу огляду від 05.07.2019 з додатками, відповідно до якого здійснено огляд USB флеш накопичувача DanDisk, який містить звіти, сформовані за результатами аналізу скопійованої інформації під час огляду телефонів Apple і Samsun, вилучених у ОСОБА_2 під час проведення обшуку 20.06.2019 (том 3 а.с. 53-93);
- копії протоколів допитів свідків ОСОБА_23 від 31.05.2019, ОСОБА_24 від 22.10.2019, ОСОБА_25 від 28.07.2020, ОСОБА_26 від 28.09.2019, ОСОБА_27 від 03.10.2019, ОСОБА_28 від 27.05.2020, ОСОБА_29 від 13.06.2019 та 27.07.2020, ОСОБА_30 від 24.06.2019 та 08.07.2020, ОСОБА_31 від 03.06.2019, ОСОБА_32 від 03.06.2019, ОСОБА_33 від 13.06.2019, ОСОБА_34 від 23.08.2019 та ОСОБА_35 від 23.08.2019 (том 3 а.с. 94-193);
- копія протоколу обшуку від 17.08.2017, відповідно до якого проведено обшук нежитлових приміщень НКРЕКП, що знаходяться по вул. Смоленській, 19 у м. Києві (том 4 а.с. 1-9);
- копія листа НКРЕКП від 19.10.2015 № 11305/17-4/61-15 з додатками (том 4 а.с. 10-13);
- копія витягу з протоколу від 05.11.2015 № 75 протокольне рішення № 10 засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо схвалення проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» (том 4 а.с. 15-30);
- копія листа ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 01.12.2015 № 01/2979 з додатком (том 4 а.с. 32);
- копія листа ПАТ «Донбасенерго» та ДП «Енергоринок» від 17.12.2015 № 01-13/04792 та від 18.12.2015 № 03/32-14455 якими направлено офіційні пропозиції до проекту Порядку (том 4 а.с. 40-48);
- копія листа НКРЕКП від 18.12.2015 № 13616/28/61-15 щодо направлення уповноважених представників на нарду, з метою розгляду та узгодження пропозицій до проекту постанови НКРЕКП (том 4 а.с. 49);
- копія протоколу наради від 22.12.2015 на якій під головуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в присутності зацікавлених учасників, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали пропозицію ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про необхідність врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з фрахту й перевалки на усі його обсяги (том 4 а.с. 50-70);
- копія проекту постанови Комісії від 28.01.2016, прийнятої в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» на засіданні Комісії з Аналізом регуляторного впливу до проекту постанови Комісії від 28.01.2016 (том 4 а.с. 73-86);
- копія порядку денного засідання НКРЕКП від 28.01.2016 та протоколи засідань № 4 від 28-29.01.2016 та витяг з протоколу (том 4 а.с. 87-98);
- копії листів НКРЕКП від 28.01.2016 № 667/28.1/7-16, 28.01.2016 № 665/28.1/7-16, 28.01.2016 № 666/28.1/7-16 на адресу Державної регуляторної служби України, міністерства енергетики і вугільної промисловості України, Антимонопольного комітета України щодо погодження проекту постанови «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» (том 4 а.с. 99-101);
- копія листа Антимонопольного комітету України від 10.02.2016 № 128-06/02-1289 відповідно до якого проект постанови «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» потребує доопрацювання (том 4 а.с. 104-105);
- копія постанови «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» від 03.03.2016 № 289, зареєстрована в МЮУ 23.03.2016 за № 428/28558 (том 4 а.с. 110-119);
- копії постанов НКРЕКП про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни (2016-2019 роки) (том 4 а.с. 120-134);
- копія листа НКРЕКП № 7048/28 від 04.07.2019 з додатками (том 4 а.с. 137-145);
- копія листа Міністерства енергетики України з додатком (том 4 а.с. 147-148);
- копія рецензії (висновок з аналітичного дослідження) на аналіз регуляторного впливу до проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» (том 4 а.с. 149-161);
- копія звіту НАН України ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з економічного дослідження від 24.09.2018 (том 4 а.с. 162-175);
- копія висновку Служби безпеки України № 59/7-9842-080/20 від 11.08.2020 (том 4 а.с. 222-235);
- копія висновку експерта 1041/46701 від 24.09.2020 за результатами судово-економічної експертизи згідно з яким, документально та розрахунково підтверджується виникнення збитків (в економічному розумінні) у покупців (споживачів) електричної енергії станом на 01.11.2019 внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з ОРЕ протягом січня 2018 - червня 2019 станом на 01.11.2019, розмір яких складає 20 046 529 378, 39 грн, з ПДВ. За умови, що доставка енергетичного вугілля в Україну з портів Західної Європи до українського порту не здійснювалася, врахування у складі прогнозованої ОРЦ додатково до індикативної ціни енергетичного вугілля вартості його доставки з цих портів та до українського порту на обсяг, джерелом постачання якого згідно з прогнозними структурами палива ГК ТЕС на 2016-2019 роки є вугілля українського видобутку, не відповідає механізму визначення економічно обґрунтованих державних регульованих цін у розумінні ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», механізму визначення справедливої ціни у розумінні МСФЗ, зокрема п. 24 МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» (том 4 а.с. 236-259).
Сторона захисту зазначає, що обґрунтованість підозри спростовується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2016 та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 07.11.2018, а також експертними економічними дослідженнями №17956 від 29.11.2017, №16880 від 21.09.2017, науково-правовою експертизою Інституту держави і прав імені В.М. Корецького НАН України від 31.07.2017, звітом фахівців Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України від 10.10.2017;незалежним дослідженням щодо економічної обґрунтованості застосування формули «Роттердам+», яке проведено Європейською асоціацією вугілля та лігніту (Еurосоаl) і рішенням Антимонопольного комітету від 18.12.2020 року № 800-р.
Слідчий суддя не враховує посилання сторони захисту на постанови Окружного адміністративного суду, оскільки відповідно до ст. 90 КПК України ними не було встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і під час розгляду вказаного клопотання не вирішується питання про допустимість доказів, отже, ці рішення не мають для слідчого судді преюдиціального значення.
Крім того, слідчий суддя не враховує посилання сторони захисту на рішення Антимонопольного комітету від 18.12.2020 року № 800-р, яким, на їх думку, спростовується підозра, враховуючи те, що при аналізі можливого впливу нормативно-правового акта або будь-якого іншого рішення державної влади, органи Антимонопольного комітету досліджують саме можливі наслідки для економічної конкуренції від таких дій. У свою чергу, надання оцінок факторам, що передували прийняттю таких рішень виходить за межі повноважень комітету. Тобто, з вказаного рішення вбачається, що Антимонопольним комітетом не досліджувалися обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_1 .
Також вказані обставини не досліджувалися при проведенні експертних економічних дослідженнях, науково-правової експертизи, звіті фахівців танезалежному дослідженні щодо економічної обґрунтованості застосування формули «Роттердам+», що позбавляє слідчого суддю надавати оцінку можливості їх використання під час надання оцінки обґрунтованості підозри.
Враховуючи викладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані на їх підтвердження копії матеріалів кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують докази, які формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності підозрюваного ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування двох ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Крім того, 30.04.2019 ОСОБА_1 виїхав з території України авіасполученням (пункт вильоту Бориспіль) в напрямку вильоту до м. Брюссель (Бельгія) та на цей час до України не повертався, що свідчить про намагання ОСОБА_1 уникнути можливої кримінальної відповідальності.
Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_1 переховування, слідчий суддя також враховує відомості про майновий стан підозрюваного, а саме належність йому на праві власності земельної ділянки у с. Березівка Макарівського району Київської області загальною площею 3,32 га та будинку АДРЕСА_4, загальною площею 243,2 кв. м.
Крім того, ОСОБА_1 та його цивільна дружина ОСОБА_36 є власниками дороговартісних транспортних засобів, а саме: Mersedes Benz GL 550, д.н.з. НОМЕР_2, 2013 року випуску,Toyota SEQUOIA, д.н.з. НОМЕР_3, 2010 року випуску, Mersedes Benz CL 550, д.н.з. НОМЕР_4, 2008 року випуску.
Також, ОСОБА_1 є власником коштовних елітних наручних годинників, а саме: IWC та Ulysse Nardin, а ОСОБА_36 - Cartier, Breguet та Hublot. ОСОБА_1 здійснив оплату з навчання у Гарвардській школі бізнесу, що у Сполучених Штатах Америки у розмірі 2 012 820 грн та має готівкові кошти у розмірі 210 000 доларів США, 32 000 Євро та отримав дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 840 000 грн. Вказане підтверджується декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поданою ОСОБА_1 за 2018 рік.
Наявність у розпорядженні ОСОБА_1 та його цивільної дружини ОСОБА_36 зазначених активів вказує на наявність достатніх фінансових, матеріальних та інших ресурсів для перебування за кордоном.
До того ж, на неодноразові виклики до детектива підозрюваний ОСОБА_1 не з`являвся, перебуває за межами території України, у зв`язку з чим постановою детектива був оголошений в державний та міжнародний розшук.
Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.
Підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час займав посаду Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. За час перебування на посаді набув стійкі службові, ділові та дружні стосунки з іншими службовими особами у державі. На думку слідчого судді, вказані обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_1, перебуваючи за кордоном, має можливість впливати шляхом погроз, тиску або іншого впливу на учасників кримінального провадження, які є свідками та підозрюваними по справі, у тому числі, на підлеглих, які є працівниками НКРЕКП, з метою надання ними спотворених показань чи відмови від дачі показань, що в подальшому може виключити можливість отримання органом досудового розслідування правдивих і повних показань під час досудового розслідування, та, можливо, судового розгляду.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що детективами здійснювались виклики ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурікова, 3 для допиту як підозрюваного, а саме: 26.10.2022 поштовим зв`язком, направленням повістки за адресою його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, на 02.11.2022 о 10 год 00 хв, 03.11.2022 о 10 год 00 хв та 04.11.2022 о 10 год 00 хв. Також, 26.10.2022 за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на його особистий мобільний номер НОМЕР_1, особисту електронну пошту направлено повістки про виклик на 02.11.2022 о 10 год 00 хв, 03.11.2022 о 10 год 00 хв та 04.11.2022 о 10 год 00 хв.
Крім того, відповідно до відомостей автоматизованої бази даних осіб, що перетнули державний кордон, ОСОБА_1 30.04.2019 авіасполученням перетнув кордон України (пункт вильоту Бориспіль) в напрямку вильоту до м. Брюссель, Бельгія та на цей час до України не повертався.
Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_43. від 04.11.2022 ОСОБА_1 оголошено у державний та міжнародний розшук з підстав неприбуття до органу досудового розслідування для участі у слідчих діях, а також перебування за межами України у невстановленому місці з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно особи, оголошеної у міжнародний розшук, дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 6 ст. 193 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що вже після звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 сторона обвинувачення 16.11.2022 звернулася до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України із запитом про використання інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та його затримання з подальшою видачею (екстрадицією) до України, тобто здійснила дії, спрямовані на досягнення мети оголошеного розшуку підозрюваного.
Отже, винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 в міжнародний розшук з подальшим зверненням сторони обвинувачення із запитом до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з метою виконання вказаної постанови, на думку слідчого судді, є достатніми даними для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 та ч. 6 ст. 193 КПК України.
Висновки слідчого судді.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про постійне місце роботи та сімейний стан та перебування підозрюваного за кордоном.
Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України) та двох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, оголошення його в державний та міжнародний розшук, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з яким при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до місця розслідування кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 07.12.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_38