- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
Справа № 991/6119/22
Провадження 1-кс/991/6142/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06 грудня 2022 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52019000000000143, внесеному до ЄРДР 20.02.2019,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ВСТАНОВИЛА:
1.05.12.2022 старший детектив Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 (далі детектив, НАБУ) за погодженням із старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.06.12.2022 підозрюваний ОСОБА_1 на електронну адресу Вищого антикорупційного суду надіслав клопотання про проведення судового засідання з розгляду названого клопотання детектива за дистанційної участі такого підозрюваного у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
3.Розглянувши назване клопотання підозрюваного, слідча суддя відмовляє у його задоволенні, з огляду на таке.
4.КПК України передбачає можливість проведення будь-яких процесуальних дій у режимі відеоконференції виключно на стадії судового провадження (ст. 336). У ч. 9 цієї статті також встановлено, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Названа норма дає підстави стверджувати, що сюди віднесено також питання, які розглядає слідчий суддя.
5.Водночас, щодо порядку досудового розслідування КПК України встановлює таку можливість тільки щодо допиту та впізнання за правилами ст. 336 цього ж Кодексу, за умови наявності достатніх підстав для названого.
6.Також, на цій стадії кримінального провадження абз. 12 ч. 1 та ч. 12 ст. 615 КПК України визначають додаткові підстави для можливості використання відеоконференції в умовах воєнного стану: якщо в умовах воєнного стану відсутня об`єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 цього Кодексу, розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв`язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи; а також дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника - із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв`язку) для забезпечення дистанційної участі захисника.
7.Таке регулювання вказує на те, що дистанційна участь підозрюваного на стадії досудового розслідування за загальним правилом не передбачена, за винятком розгляду, віднесеного до компетенції слідчого судді; наявності підстав для проведення допиту, впізнання у такому режимі, а також в умовах воєнного стану відсутності об`єктивної можливість доставити затриману особу до слідчого судді та забезпечення участі захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника.
8.Зазначене також вбачається із системного тлумачення норм, які регулюють застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення досудового розслідування та порівняльного тлумачення із нормами, що встановлюють порядок судового провадження.
9.Так, в окремих нормах КПК України порядок провадження на стадії досудового розслідування встановлюється таким чином, що очевидна необхідність безпосередньої участі підозрюваного.
10.Так, відповідно до частин 3, 6 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
11.З огляду на положення ст. 4, розділу IХ цього ж Кодексу такі здійснюються слідчим, прокурором на території України, у випадку необхідності їх проведення за межами такої необхідним є звернення до компетентних органів у рамках міжнародної правової допомоги.
12.Водночас, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати; слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях (частини 1, 9 ст. 224 КПК України). Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду (ст. 225 КПК України). Також, особливості проведення таких слідчих дій як, зокрема, обшуку, огляду житла чи іншого володіння, слідчого експерименту, експертизи, отримання зразків для експертизи, якщо участь у них підозрюваного буде необхідною, вимагають безпосередньої його присутності на місці проведення.
13.Поряд з цим, слідча суддя звертає увагу на те, що п. 9 ч. 3 ст. 42 КПК України визначає саме як право підозрюваного участь у проведенні процесуальних дій. Це означає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя забезпечують виключно можливість підозрюваному для реалізації такого права, а от сама реалізація здійснюється підозрюваним на власний розсуд без будь-яких негативних наслідків для нього за нездійснення такого права.
14.Таким же чином сформовані положення ч. 1 ст. 20 КПК України, де визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом; а також ч. 2 ст. 22 КПК України, де встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
15.Слідча суддя зауважує, що слідчий, прокурор, слідчий суддя повинні забезпечити не будь-яку бажану для підозрюваного можливість, а тільки права гарантовані законом.
16.Поряд з цим, ч. 7 ст. 42 КПК України встановлює обов`язки для підозрюваного, зокрема, (1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; (2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
17.За невиконання викладеного, відповідно до КПК України настають чітко визначені негативні наслідки:
-накладення грошового стягнення, привід за неприбуття без поважних причин або не повідомлення про причини свого неприбуття (частини 1, 2 ст. 139 КПК України);
-розшук підозрюваного (ст. 281 КПК України), підставою для чого є те, що місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. Сполучник та/або вказують на те, що підставою для розшуку є обставини, за яких місцезнаходження підозрюваного може бути відоме, але він виїхав за межі України або і перебував за межами України і не з`являється без поважних причин на виклик. Оголошення підозрюваного в розшук є також підставою для зупинення досудового розслідування. Більше того, за умови вчинення ряду чітко визначених КПК України злочинів, щодо особи, яка оголошена в міжнародний розшук, якщо буде встановлено, що перебування за межами України має за мету ухилення від кримінальної відповідальності, наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування за відсутності підозрюваного (ст. 297-1 КПК України).
18.Отже, за неприбуття безпосередньо до слідчого, прокурора, слідчого судді за викликом з неповажних причин, за наявності ряду ще певних визначених умов, законодавець встановлює можливість здійснення спеціального провадження у відсутність особи.
19.Виконання обов`язків підозрюваним забезпечується запобіжними заходами (глава 18 КПК України), а питання щодо їх застосування розглядається за обов`язкової участі підозрюваного (ч. 1 ст. 193 КПК України).
20.Водночас, у разі неприбуття підозрюваного на такий розгляд (щодо застави, домашнього арешту чи тримання під вартою) за судовим викликом без поважних причин, слідчий суддя має право постановити ухвалу про привід підозрюваного або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана (ч. 3 ст. 187 КПК України). Водночас, привід полягає у примусовому супроводженні особи саме до місця її виклику (ч. 1 ст. 140 КПК України).
21.Отже, розгляд клопотань про застосування запобіжних заходів вимагає безпосередньої присутності підозрюваного. На відмінну від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 1 ст. 193 КПК України), підставою для якого відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України є, зокрема, оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
22.Більше того, метою тримання під вартою є забезпечення виконання, зокрема, такого обов`язку як прибувати за викликом (ч. 1 ст. 177 КПК України). Отже, очевидно, що добросовісною поведінкою підозрюваного, щодо якого ставиться питання про тримання під вартою, та який заперечує такі обставини, а також не має поважних причин для неприбуття, визначених ст. 138 КПК України, є безпосереднє прибуття до слідчого судді.
23.Слід зазначити, що поважними причинами неприбуття особи на виклик, відповідно до наведеної норми, є: (1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; (2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; (3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); (4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; (5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; (6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; (7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; (8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
24.Отже, за змістом ст. 138 КПК України це виключно обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, тобто, ті, які не залежать від її волі, бажань. В цьому контексті слідча суддя звертає увагу на окремі з них, військові події; відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо.
25.Так, законодавство не містить визначення поняття «військові події». На разі, в Україні правовий режим воєнного стану, який введений у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, активні військові дії відбуваються тільки на певній частині території України, до якої Київ та Західна частина України не належать, однак такі піддаються постійним ракетним обстрілам. Водночас, облаштована дієва система забезпечення безпеки цивільного населення на випадок таких обстрілів за умови дотримання самими жителями відповідних безпекових заходів. Отже, на разі відсутні обставини непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали з`явлення підозрюваного на виклик до приміщення Вищого антикорупційного суду в Києві.
26.Що ж стосується відсутності особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо, то такі обставини можуть визнаватись поважними тільки, якщо вони об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Це вбачається із того, що перелік, визначений у ст. 138 КПК України, є невичерпним і передбачає інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Водночас, однорядкові обставини однорідного змісту, що слугують підставою для одного і того ж, не можуть нести кардинально різне змістове навантаження. Поряд з цим, такі обставини, як затримання, тримання під вартою або відбування покарання, обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення є обставинами, які у будь-якому разі об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Водночас, інші обставини, визначені у ст. 138 КПК України, за певних умов не є такими, і при відсутності об`єктивної неможливості з`явлення особи на виклик не можуть вважатися поважними причинами неприбуття.
27.Поряд з цим, положення ст. 336 КПК України надають можливість слідчій судді прийняти рішення про дистанційне провадження у разі: (1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; (2) необхідності забезпечення безпеки осіб; (3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; (4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; (5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
28.Отже, для прийнятого відповідного рішення не достатньо тільки бажання особи взяти участь у судовому засіданні у такому форматі, вона повинна довести слідчому судді, що для цього є достатні підстави.
29.Підозрюваний ОСОБА_1 у своєму клопотанні покликався на те, що проживає за межами України та у зв`язку із посиленням ракетних обстрілів в Україні прийняв рішення залишитись там, стороні обвинувачення відоме його місце проживання. Захисники на підтвердження місця проживання підозрюваного за межами України надали копії документів з посвідченим перекладом. Однак такі, слідча суддя не приймає до уваги, оскільки вони не посвідчені апостилем компетентним органом держави, в якій документ був складений, відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, яка набула чинності для України 22.12.2003.
30.Поряд з цим, навіть інші аргументи сторони захисту не вказують на наявність достатніх підстав, визначених ч. 1 ст. 336 КПК України, для проведення відеоконференції.
31.Так, щодо ракетних обстрілів слідча суддя уже наводила мотиви, а саме по собі перебування за межами України, в тому числі проживання, не вказує на неможливість прибуття до слідчого судді, про що теж зазначалось. Тим паче, в умовах подання клопотання про обрання запобіжного заходу, в якому детектив за погодженням з прокурором покликається на ризик переховування.
32.З огляду на викладене, клопотання підозрюваного ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про проведення судового засідання з розгляду клопотання детектива, погодженого прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою названому підозрюваному у кримінальному провадженні № 52019000000000143 за його дистанційної участі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_2