Document No. 107855777

Справа № 991/5718/22

Провадження №11-сс/991/449/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_22

суддів ОСОБА_23, ОСОБА_24

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_25,

прокурора ОСОБА_26,

захисників ОСОБА_19, ОСОБА_27

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України в межах кримінального провадження №62022000000000144 від 13 березня 2022 року, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_28 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у сумі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 820 000 гривень та покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи викладені в ньому висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор САП Володін В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить:

-оскаржувану ухвалу скасувати;

-постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів;

-визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 50 000 000 грн. з покладенням на нього обов`язків, закріплених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор вважає, що судом не вірно оцінено доводи клопотання щодо значимості ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Не в повній мірі враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір предмету кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, розмір застави, визначений слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Прокурор стверджує, що факт не затримання підозрюваного детективами НАБУ не свідчить про уявність та недоведеність ризику переховування. Окрім цього, звертає увагу на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено слідчими Національної поліції 21 жовтня 2022 року, а постанову про визначення підслідності за детективами НАБУ винесено 03 листопада 2022 року, що свідчить про відсутність підстав для затримання особи на підставі п.п. 1-2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Разом з цим, в органу досудового розслідування не було інформації про те, що ОСОБА_1 планує втечу чи вже здійснює відповідні дії, у зв`язку з чим його і не було затримано. Однак, це не свідчить про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду у підозрюваного.

Прокурор також зазначає, що слідчим суддею під час оцінки процесуальної поведінки підозрюваного не взято до уваги, що 23 листопада 2022 року підозрюваний ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився в судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до нього, у зв`язку з чим винесено ухвалу про привід останнього.

Сторона обвинувачення, з огляду на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також інформацією про доходи ОСОБА_1, вважає, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 1 820 000 грн. не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. З огляду на це, на думку прокурора, як альтернативний запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_1 варто застосувати заставу у розмірі 50 000 000 грн. Окрім зазначеного, прокурор вважає необґрунтованим рішення слідчого судді про незастосування обов`язків, зазначених в клопотанні, а саме: не відлучатися з Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю.

В свою чергу, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, захисник ОСОБА_19 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:

-поновити пропущений строк на оскарження ухвали слідчого судді ;

-оскаржувану ухвалу скасувати;

-постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

З посиланням на практику ЄСПЛ, захисник вважає, що слідчим суддею належним чином не надана оцінка доводам сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зазначає, що жоден з наведених стороною обвинувачення доказів не містить навіть посилань на прізвище його підзахисного чи вказівок на вчинення останнім будь-яких дій, а висновок судової почеркознавчої експертизи говорить про те, що підписи на листах благодійного фонду виконано не ОСОБА_1 . На думку захисника, при очевидних розбіжностях у показах свідків та потерпілих суд надав перевагу версії потерпілих, без проведення одночасних допитів таких осіб з метою усунення відповідних розбіжностей. Окрім цього зазначає, що в тексті підозри відсутні посилання на докази, якими вона обґрунтовується.

Захисник вважає, що детективом не доведено, а слідчим суддею належним чином не досліджено ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку захисника, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Пояснює це тим, що з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру (21 жовтня 2022 року), останній дотримується визначених йому процесуальних обов`язків, на всі виклики слідчого та детектива прибуває. Безпідставним вважає твердження органу досудового розслідування щодо намагань ОСОБА_1 виїхати за кордон, оскільки на даний час в Україні введений воєнний стан із забороною чоловікам перетинати державний кордон.

Окрім цього, необґрунтованим вважає й ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків у кримінальному провадженні, оскільки надані суду протоколи допиту свідків ( ОСОБА_7,, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ) не містять будь-яких показань відносно ОСОБА_1, що, на думку захисника, виключає підстави стверджувати про знайомство їх з останнім.

Захисник також заперечує й ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, який не підтверджений жодним доказом, та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення з підстав того, що ОСОБА_1 був раніше притягнений до кримінальної відповідальності та 08 лютого 2012 року Сихівським районним судом м. Львова визнаний винним і засуджений до штрафу. Зазначає, що згідно ст. 89 КК України ОСОБА_1 вже є особою, яка немає судимості, а використання цих обставин відповідно до рішень Конституційного Суду та практики Європейського суду є незаконним.

Не доведеним, на думку захисника, також є ризик того, що ОСОБА_1 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Твердження такого ризику ґрунтуються лише на припущеннях органу досудового розслідування. Окрім цього, детективом не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може бути застосовано.

На думку ОСОБА_19, слідчим суддею не обґрунтовано вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 820 000 грн., що пов`язано з неналежним дослідженням питання матеріального становища підозрюваного, необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки вступна та резолютивна частини рішення були проголошені 29 листопада 2022 року, а повний текст складено та отримано стороною захисту 05 грудня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду винесена 29 листопада 2022 року. Підозрюваний та його захисник згідно журналу судового засідання від 29 листопада 2022 року були присутніми при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення (т.3, а.с.219). Повний текст ухвали оголошено 05 грудня 2022 року. За таких умов, згідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді становить 5 днів з дня її оголошення. З урахуванням ст. 115 КПК України, останнім днем оскарження є 05 грудня 2022. Захисник ОСОБА_19 подав апеляційну скаргу 05 грудня 2022 року, а отже не пропустив строк на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року.

При прийнятті рішення слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри та наявності ризику незаконного впливу на свідків, ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик переховування визнав не доведеним стороною обвинувачення.

Слідчий суддя вважав доведеною обґрунтовану підозру ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України за таких обставин, встановлених органом досудового розслідування.

У період часу з травня по 15 червня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у місті Києві, голова правління Благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, виконуючи роль пособника, а саме надавши невстановленим особам ідентифікаційні дані Благодійної організації «Подих милосердя» (назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса), реквізити банківського рахунку в ПуАТ «КБ «Акордбанк», а також печатку вказаної благодійної організації, які були використані для підготовки документів від імені директора БО «Подих милосердя» ОСОБА_1, а саме: лист від 31 травня 2022 року № 1-20223105 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 350 млн. грн. на реалізацію благодійницьких проектів, лист від 07 червня 2022 року № 1-20220607 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 250 991 939,69 грн. на закупівлю броньованих жилетів на потреби Міністерства оборони України, договору про пожертву від 07 червня 2022 року, сторонами якого є благодійна організація «Подих милосердя» в особі ОСОБА_1 та ДП «Укрпатент» в особі ОСОБА_2, лист Міністерства оборони України № 3005202219877 від 30 травня 2022 року до БО «Подих милосердя», сприяв ОСОБА_2 в розтраті грошових коштів ДП «Укрпатент» в сумі 250 991 939, 68 грн на користь БО «Подих милосердя», що спричинило ДП «Укрпатент» матеріальну шкоду в розмірі 250 991 939, 68 грн, яка у більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто в особливо великих розмірах.

03 листопада 2022 року ОСОБА_1, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозру у пособництві у розтраті чужого майна, яке перебувало у відданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України та у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 209Кримінального кодексу України.

З огляду на тяжкість злочину, детектив НАБУ звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 50 000 000 грн., оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, вчинення злочину в умовах воєнного стану та прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу, а також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження цього слідчим суддею досліджено матеріли, долучені детективом до клопотання про застосування запобіжного заходу, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209КК України.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає очевидних ознак неправильної кваліфікації, тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості кваліфікації відхиляє.

Щодо доводів сторони захисту про наявність в матеріалах справи висновку судової почеркознавчої експертизи (т.1, а.с.70-79), згідно якого підписи у листах директора БО «Подих милосердя» від 31 травня 2022 року вих. №1-20223105 та від 07 червня 2022 року вих. №1-20220607 виконані не ОСОБА_1, а отже підозрюваний не був обізнаним та не має жодного відношення до кримінального правопорушення, колегія суддів оцінює критично. Дійсно, такий факт має місце. Однак, такі докази як: вилучені під час тимчасового доступу до речей і документів в ПуАТ «КБ «Акордбанк» документи, згідно яких ОСОБА_1 є єдиним кінцевим бенефіціарним власником та учасником БО «Подих милосердя»; документи, на підставі яких, у тому числі платіжні доручення, було проведено 5 транзакцій між ДП «Укрпатент» та БО «Подих милосердя» на суму 250 991 939,68 грн. (т.2, а.с.154-163; т. 1, а.с. 111-114); документи, що підтверджують проведення транзакцій від БО «Подих милосердя» на рахунок ТОВ «ТД «Золоте Руно» на суму 250 991 939,69 грн.; банківське повідомлення, згідно якого правом розпорядження всіма рахунками БО «Подих милосердя», відкритими в ПуАТ «КБ «Акордбанк» наділений лише ОСОБА_1 (т.3, а.с.70); наказ ДП «Укрпатент» №100-Н/2022 від 09 червня 2022 року про надання допомоги з вказаними банківськими реквізитами БО «Подих милосердя» (в КБ «Акордбанк» (т.1, а.с.108-109); звіт директора БО «Подих милосердя» про використання пожертви згідно договору про пожертву від 07 червня 2022 року за підписом ОСОБА_1, належність якого останньому не спростована, а також з відтиском печатки БО «Подих милосердя», згідно якого закуплено та передано Міністерству оборони України 18 249 штук балістичних броньованих жилетів захисного рівня 4 (т.1, а.с.115-116); висновок за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №25850/25851/22-71 від 28 жовтня 2022 року, згідно якого договір поставки «1/06/06-22 від 06.06.2022, укладений між БО «Подих милосердя» в особі ОСОБА_1 та ТОВ «ТД «Золоте Руно» на загальну суму 250 991 939,69 грн. передбачає поставку наборів харчування підвищеної калорійності, пристосованих для людей, які опинились в воєнних та надзвичайних умовах, що відрізняється від цільового спрямування благодійних коштів на виконання договору про благодійну пожертву від 07.06.2022, укладеного БО «Подих милосердя» в особі ОСОБА_1 з ДП «Укрпатент» (т.1, а.с.183-203); протокол допиту ОСОБА_20 - радника заступника Міністра оборони України (займається супроводом вантажів, котрі надходять на адресу Міністерства) згідно якого БО «Подих милосердя» йому невідома, про постачання балістичних броньованих жилетів захисного рівня 4 також нічого невідомо, митні декларації, надані детективом, раніше не бачив та не складав (т. 1, а.с.240-244), у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, які були досліджені слідчим суддею, на переконання колегії суддів свідчать про обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, а отже наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи захисника про те, що всі перерахунки були здійснені без участі ОСОБА_1, жодних дій пов`язаних з цим він не вчиняв і до дня повідомлення про підозру (21 жовтня 2022 року) йому не було відомо про обставини даного кримінального провадження, а електронними цифровими підписами (ключами) до банківських рахунків заволоділа третя особа, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке. ОСОБА_1 до правоохоронних органів про викрадення чи незаконне заволодіння іншим шляхом печаткою БО «Подих милосердя», електронним цифровим підписом до банківського рахунку вищевказаної благодійної організації не звертався, ані з червня 2022 року (коли було вчинено кримінальне правопорушення), ані з 21 жовтня 2022 року, відколи останньому, зі слів сторони захисту, стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення за участю благодійної організації, директором якої він є. Окрім цього, ОСОБА_1 є бухгалтером/керівником/засновником семи підприємств з різними видами діяльності, що свідчить про досвід та обізнаність підозрюваного щодо поводження, зберігання та користування печаткою й електронними цифровими підписами, а також про наслідки у разі їх втрати чи незаконного заволодіння іншою особою. Отже, колегія суддів критично оцінює пояснення, надані в судовому засіданні підозрюваним, згідно яких він передавав печатку БО «Подих милосердя» та ключі з електронними цифровими підписами до банківських рахунків БО «Подих милосердя», за участю яких вчинялись транзакції з переказу 250 991 939,69 грн., що є предметом даного кримінального провадження, невідомій йому третій особі. Таким чином, враховуючи досвід діяльності ОСОБА_1 на посадах керівника підприємств, важливість електронних ключів та печатки для забезпечення діяльності юридичної особи, ОСОБА_1 мав проявити розумну обачність та контролювати рух коштів по рахунку благодійного фонду. Жодними матеріалами провадження не підтверджується факт передачі підозрюваним третім особам вищевказаних засобів керування рахунком та печатки фонду, а навіть за умови такої передачі ОСОБА_1 повинен був мати чіткі відомості про особу, яка такі ключі та печатку отримала і для якої мети. Натомість, розумних та логічних пояснень таких обставин ОСОБА_1 в судовому засіданні не надав, а тому колегія суддів, з урахуванням наявних в матеріалах провадження та перевірених судом письмових доказів, робить висновок, що пояснення ОСОБА_1 є способом захисту від обґрунтованої підозри.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, відмовляючи у задоволенні клопотання детектива НАБУ, застосувавши запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 820 000,00 грн., слідчий суддя встановивши обґрунтованість підозри, наявність підтверджених ризиків, передбачених п.п. 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного, його стану здоров`я, дійшов помилкового висновку про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України та про відсутність підстав у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо наявності ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею необґрунтовано визнано не доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. У зв`язку з тим, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1, належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, даний факт може слугувати підставою для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Окрім цього, з огляду на матеріали провадження щодо майнового становища ОСОБА_1 та його дружини, підозрюваний має реальну змогу виїхати за кордон з метою уникнення відповідальності. Доводи сторони захисту про те, що в Україні з 24 лютого 2022 року по нинішній час введено воєнний стан із забороною чоловікам перетинати кордон України колегія суддів вважає слушним, однак, звертає увагу на те, що інший підозрюваний - ОСОБА_2 під час дії воєнного стану після вчинення кримінального правопорушення покинув територію України, що свідчить про не абсолютний характер такої заборони та може спонукати ОСОБА_1 до вчинення аналогічних дій задля уникнення кримінальної відповідальності. Сам по собі факт перебування ОСОБА_2 за кордоном не є визначальним, але також підвищує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. З огляду на зазначене, колегія суддів, з урахуванням вищевикладених обставин у їх сукупності, вважає обґрунтованим даний ризик, а тому доводи сторони захисту в цій частині відхиляє.

На думку колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що сторона захисту заперечує про знайомство свідків з ОСОБА_1, відтак і заперечує можливість його впливу на них, останньому після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

Приймаючи до уваги доводи сторони захисту про набуття ОСОБА_1 згідно ст. 89 КК України статусу особи, яка немає судимості, а відтак неможливість використання цього факту в обґрунтування наявності ризику, колегія суддів не може ігнорувати ці обставини, як такі, що характеризують особу, а отже свідчать про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Переконуючим, на думку колегії, є можливість ОСОБА_1 сприяти іншим невстановленим особам даного кримінального правопорушення шляхом повідомлення їм інформації, яка стала йому відомою у зв`язку з набуттям статусу підозрюваного і реалізацією передбачених законодавством відповідних процесуальних прав.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особо обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не є достатнім свідченням відсутності встановлених колегіє суддів ризиків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

З урахуванням того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, враховуючи те, що розмір матеріальної шкоди становить 250 991 939, 68 грн., а також те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді застави у розмірі 1 820 000,00 грн., не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 50 000 000 грн., проте колегія суддів не погоджується з даним розміром та вважає його непомірним для підозрюваного ОСОБА_1 .

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить лише земельна ділянка, розташована за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, Маківська сільська рада, кадастровий номер 6821884700:07:034:0011. Разом з тим, дружині ОСОБА_1, - ОСОБА_21 ( т.2, а.с. 227-228) належить три земельні ділянки в Хмельницькій області, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; квартира за адресою АДРЕСА_2 ; автомобіль PEUGEOT 605, 1994 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль HONDA CR V 2.4 A/T, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 . Окрім цього, ОСОБА_1 є засновником/керівником/головним бухгалтером таких юридичних осіб: ПП «ТІСОТ» (код ЄДРПОУ 41747509), ПП «МІРАБЕЛЛА К-П» ( код ЄДРПОУ 41747577), ТОВ «СКІЛЛ» (код ЄДРПОУ 41749375), ТОВ «ПРОМПОСТАЧОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 37329738), ТОВ «ДЕНВІК» (код ЄДРПОУ 35854541), ГО Спортивний клуб «ПОДІЛЬСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ КЛУБ» (код ЄДРПОУ 21338571), ТОВ «ЄВРООПТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 36449964).

Колегія суддів бере до уваги, що учасниками кримінального провадження, в тому числі і ОСОБА_1, не повідомляється про весь ланцюжок вчинених транзакцій з вказаними коштами, а тому на даний час органом досудового розслідування не встановлено шляхи спрямування вказаних коштів та не встановлено осіб, які є вигодонабувачами та заволоділи грошовими коштами.

Вагомим фактором при визначенні розміру застави є обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого, серед інших, підозрюється ОСОБА_1, його роль, розмір грошових коштів, які становлять предмет злочину та сам факт вчинення такого злочину в умовах воєнного стану прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу Збройним силам України. Такі дії мають ознаки особливої зухвалості та підривають авторитет благодійних організацій, допомоги яких потребують Збройні сили України та особи, які постраждали у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України.

У зв`язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено детективом НАБУ та підтримано прокурором ОСОБА_29, однак при цьому, визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.

З урахуванням вищенаведеного слід визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 8 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 096 100 грн (двадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч сто гривень), оскільки такий розмір застави, на думку суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до положень ч.5 ст. 194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а захистом не спростовано, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18 ; не відлучатися з Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є не достатньо мотивованою та не обґрунтованою, зроблені висновки не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, тому апеляційну скаргу прокурора слід задовільнити, а захисника - залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_19 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 820 000 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України від 21 листопада 2022 року задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Маків, Дунаєвецького району Хмельницької області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів з дня його фактичного затримання, 08 грудня 2022 року.

Підозрюваного ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 096 100 грн. (двадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч сто гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_26

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18 ;

- не відлучатися з Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків визначити 60 днів в межах строку досудового розслідування з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного суду України.

В іншій частині клопотання детектива залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_22

Судді ОСОБА_23

ОСОБА_24