- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/5984/22
Провадження 1-кс/991/6003/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, за участю секретаря ОСОБА_7, особи, що звернулась із скаргою - ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12015100100003812,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_1 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_8 від 07.11.2022 року, про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 31.10.2022 року про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 р. (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, в якій просить:
-скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_9 від 07.11.2022 року, про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 31.10.2022 року про проведення слідчих дій;
-зобов`язати прокурора САП ОСОБА_8: 1) рішення про завершення досудового розслідування скасувати у зв`язку із необхідністю проведення слідчих дій для встановлення істини у Кримінальному провадженні; 2) дати відповідні доручення детективу НАБУ у Кримінальному провадженні щодо виконання ухвали слідчого судді від 24.10.2022 року; 3) здійснити допит зазначених у прохальній частині скарги осіб з метою встановлення обставин, що мають значення у Кримінальному провадженні (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що 31.10.2022 року ОСОБА_1 на ім`я прокурора САП ОСОБА_8 в порядку статті 220 КПК України було спрямовано клопотання про проведення слідчих дій, за результатом розгляду якого прокурором винесена постанова від 07.11.2022 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання у повному обсязі, яка на думку сторони захисту є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права сторони захисту, які гарантовані кримінальним процесуальним законодавством.
Особа, що звернулась із скаргою, ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Від прокурора ОСОБА_10 надійшли письмові заперечення на Скаргу, в яких зазначив, що 28.10.2022 підозрюваним у Кримінальному провадженні, в тому числі і ОСОБА_1, повідомлено про завершення досудового розслідування та надання для ознайомлення його матеріалів в порядку ст. 290 КПК України; після повідомлення про підозру ОСОБА_1 (27.04.2022) у вчиненні інкримінованих йому злочинів досудове розслідування у Кримінальному провадженні тривало понад 6 місяців, однак, лише після отримання 28.10.2022 повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_1 вперше на адресу прокурора звернувся з клопотанням про проведення слідчих дій у Кримінальному провадженні, зі свого боку ОСОБА_1 на даний час не ознайомився із жодним томом матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні, а з огляду на зміст поданого ним клопотання свідчить, що мета заявленого клопотання спрямована саме на перешкоджання виконанню завдань Кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні Скарги, розгляд Скарги здійснювати без участі прокурора.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, рішення якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У відповідності до положень ст. ст. 110, 220, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у випадку повної відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим, прокурором виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України (розгляд скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій), передбачає не лише перевірку дотримання слідчим/прокурором норм чинного кримінального процесуального законодавства при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій та винесенні постанови за результатом розгляду відповідних клопотань, а опосередковано й оцінку таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності здійснення таких слідчих дій.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках Кримінального провадження 31.10.2022 ОСОБА_1 до САП подав клопотання, в якому просив прокурора: (1) рішення про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні скасувати у зв`язку із необхідністю проведення слідчих дій для встановлення істини у Кримінальному провадженні; (2) дати відповідні доручення детективу НАБУ у Кримінальному провадженні щодо виконання ухвали слідчого судді від 24.10.2022 року; (3) з метою встановлення обставин, що мають значення у Кримінальному провадженні, здійснити допит ОСОБА_1, громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_3, громадянина Естонії ОСОБА_4, одночасний допит ОСОБА_1 та громадянки України ОСОБА_5 з метою з`ясування розбіжностей у показаннях його та ОСОБА_5 (далі - Клопотання).
За результатами розгляду Клопотання прокурором ОСОБА_9 винесено постанову від 07.11.2022 р. про повну відмову у задоволенні Клопотання (далі - Постанова).
Постанова є предметом оскарження у даній справі.
Так, прокурор мотивував своє рішення тим, що (1) прокурором прийнято рішення від 28.10.2022 про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні, наявні у Кримінальному провадженні докази визнано достатніми для складання обвинувального акту, у зв`язку з чим, починаючи з 29.10.2022, проведення ініційованих у Клопотанні слідчих дій, не передбачено; (2) завершення досудового розслідування не перешкоджає стороні захисту здійснювати збирання доказів після 28.10.2022 шляхом витребування певних документів чи проведення опитування окремих осіб; (3) винесення постанови про скасування рішення про завершення досудового розслідування чинним КПК України не передбачено.
В ході судового розгляду було встановлено, що 28.10.2022 на виконання доручення прокурора від 28.10.2022 детективом ОСОБА_11 сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, та що стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК України.
У Клопотанні ОСОБА_1 просить прокурора про проведення слідчої дії - допиту зазначених у Клопотанні осіб з метою встановлення обставин, що мають значення у Кримінальному провадженні.
Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
За ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, приймаючи рішення про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні, прокурором докази, отримані в ході досудового розслідування, в тому числі і шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, визнано достатніми для складання обвинувального акту. Таким чином, на даній стадії кримінального провадження отримання (збирання) доказів стороною обвинувачення вже не здійснюється. Зазначені обставини свідчать про неможливість проведення слідчих дій на даній стадії кримінального провадження, зокрема, проведення допиту осіб за ініціативою сторони захисту відповідно до Клопотання ОСОБА_1 .
Зі свого боку, у відповідності до положень ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Так, на підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Таким чином, сторона захисту має право здійснювати збирання доказів шляхом здійснення дій, які здатні забезпечити подання до суду належних і допустимих доказів, і після завершення досудового розслідування, на стадії відкриття матеріалів досудового розслідування на підставі ст. 290 КПК України.
Прийняття рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування на підставі наданої прокурором оцінки сукупності зібраних доказів для прийняття відповідного процесуального рішення перебуває у межах дискреційних повноважень сторони обвинувачення. Можливість оскарження/скасування відповідного процесуального рішення положеннями КПК України не передбачена.
В оскаржуваній постанові прокурор надав оцінку вказаним у Клопотанні вимогам та доводам, наведених в обґрунтування заявлених вимог, із зазначенням мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором за результатами розгляду Клопотання винесено обґрунтоване процесуальне рішення, що відповідає вимогам, передбаченим ч.5 ст. 110 КПК України, а тому не вбачається підстав для скасування відповідної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Керуючись статтями 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6