Document No. 107907598

Справа № 991/5453/22

Провадження № 1-кс/991/5472/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників судового провадження:

детектива Національного бюро ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_5,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 11.11.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018,

установив:

11.11.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018. Клопотання погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Щуром І.В.

І. Суть клопотання

Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 за ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.

26.10.2022 повідомлено про підозру колишнім: голові Полтавської обласної адміністрації ОСОБА_9, його першому заступнику ОСОБА_10 та його раднику ОСОБА_4 .

У тексті клопотання зазначено, що голова Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, його перший заступник ОСОБА_10 та радник ОСОБА_4 прохали та одержали від фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_11 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_11, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_11, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації.

08.08.2017, голова Полтавської обласної адміністрації ОСОБА_9, при пособництві першого заступника ОСОБА_10 та радника ОСОБА_4 через останнього, висловив ОСОБА_11 прохання надати неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в сумі 200 тис. доларів США (або еквівалент в іншій валюті), що станом на 08.08.2017 за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 5 156 981,4 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_11, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».

10.08.2017, ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, при пособництві ОСОБА_10 та ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в сумі 176 тис. євро, що станом на 10.08.2017 за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_11, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_11, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації шляхом перерахування з рахунку належної ОСОБА_11 компанії «ALBUVE, SIA» на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».

ОСОБА_9, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16.11.2017, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ним спосіб, через ОСОБА_10 висловив ОСОБА_11 прохання надати неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі, в завуальований спосіб у вигляді подарунку на свій день народження 14.12.2017 та в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», середньою ринковою вартістю на той час понад 800 тис. грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_11, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

Повторно, у ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, біля будинку за місцем фактичного його проживання за адресою: АДРЕСА_1, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ним завуальований спосіб у вигляді подарунку на свій день народження, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе в особливо великому розмірі в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», 2017 року випуску, вартістю 7 612 878,39 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_11, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

Також, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що умисно, незаконно, шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів та власного незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, 22.01.2018, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА, діючи відповідно до розподілених ролей, висловив ОСОБА_11 прохання надати йому в якості позики 100 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_9, зловживаючи довірою ОСОБА_11, запевнив, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.

Також, вказані вище особи підозрюються в тому, що за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи довірою ОСОБА_11, заволоділи належними йому грошовими коштами в сумі 1 694 066,22 грн, внаслідок чого спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на зазначену суму, яка у 2018 році в шістсот і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст.185 КК України є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

26.10.2022 під час обшуку квартири ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено, окрім іншого, 221 банкноту номіналом по 100 доларів США кожна, загальною сумою 22 100 доларів США, мобільний телефон Apple Iphone 13 Рrо Мах, ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2, а також ноутбук Apple А2338 serial № НОМЕР_3 .

Оглядом під час обшуку мобільного телефону та ноутбуку виявлено інвойс про перерахування на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» неправомірної вигоди в сумі 176 тис. євро, а також листування з громадянином ОСОБА_12, який мав права розпорядження рахунками компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».

Зазначені відомості свідчать про обставини вчинення інкримінованих підозрюваним злочинів, а саме обставини одержання неправомірної вигоду в сумі 176 тис. євро шляхом їх перерахування з рахунку належної ОСОБА_11 компанії «ALBUVE, SIA» на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP».

Крім того, у органу досудового розслідування наявно достатньо підстав вважати, що виявлені та вилучені під час обшуку 26.10.2022 у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 22 100 доларів США набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути частиною неправомірної вигоди, у зв`язку з чим мають ознаки речового доказу.

28.10.2022 постановою детектива Національного бюро грошові кошти (221 банкнота номіналом по 100 доларів США кожна, загальною сумою 22 100 доларів США), які були вилучені 26.10.2022 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, визнані речовими доказами.

На підставі п.п.1, 2, 3, 4 ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації як виду покарання, спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, детектив просив накласти арешт на вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти.

Зазначив, що поважність пропущення процесуальних строків, передбачених абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, обґрунтовується введеним на території України воєнним станом, визначення м. Київ районом ведення бойових дій, значними руйнуваннями енергетичної інфраструктури, що потягло за собою відключення електроенергії, які відбуваються по теперішній час, у т.ч. на території м. Київ. Зазначені обставини непереборної сили унеможливи підготовку органом досудового розслідування відповідного клопотання, виготовлення копій матеріалів провадження на його обґрунтування.

ІІ. Позиції учасників провадження

Детектив Національного бюро ОСОБА_3 подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для звернення з клопотанням про арешт майна та накласти арешт на грошові кошти загальною сумою 22 100 доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .

Захисниками підозрюваного ОСОБА_4 захисниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подано письмовізаперечення щодоклопотання детективана поновленнястроку назвернення ізклопотанням проарешт тимчасововилученого майна.Сторона захистувважає,що підставидля поновленняпроцесуального строкувідсутні,оскільки невстановлено обставин,які об`єктивноє непереборними,тобто незалежать відволевиявлення особи,пов`язані дійсноз істотнимиобставинами,перешкодами,труднощами,що унеможливлювалисвоєчасне зверненнядо судуу строк,визначений законом.У даномувипадку строкзвернення зклопотанням проарешт тимчасововилученого підчас обшукумайна почавспливати з13год.46хв. 26.10.2022 та закінчився 28.10.2022 о 13 год. 46 хв., тоді як детективом клопотання було подане до суду лише 11.11.2022.

Крім того, 31.10.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 про накладення арешту, зокрема на 221 банкноту номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 22 100 доларів США, які були вилучені 26.10.2022 під час обшуку місця проживання ОСОБА_4 . Ухвалою слідчого судді від 03.11.2022 матеріали клопотання прокурора про арешт в частині грошових коштів виділено в окреме провадження та повернуто для долучення до клопотання доказів його подання у строк, встановлений абз.2 ч.5 ст.171 КПК України. Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, докази своєчасного звернення із клопотанням до слідчого судді відсутні.

Клопотання подане детективом, а не прокурором, якому встановлювався строк для усунення недоліків та який, з врахуванням зазначення під час обшуку ОСОБА_8 про те, що грошові кошти належать їй на праві власності, не наділений повноваженнями на подання такого клопотання.

Підсумовуючи, вважають, що стороною обвинувачення не вжились розумні заходи для того, щоб своєчасно реалізувати свої повноваження на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у межах процесуального строку.

Також стороною захисту подано заперечення на клопотання детектива про арешт майна, з таких підстав.

Детективом Національного бюро поставлено питання про накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку ОСОБА_4 . Власником цього майна є ОСОБА_8, яка відповідно до приписів ст.64-2 КПК України є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Вилучені грошові кошти не підпадають під критерії ч.2 ст.167 КПК України. Детективом не доведено, що вони належать саме підозрюваному, належних доказів на підтвердження цього факту не надано. Більш того, стороною захисту детективу надано доказ легальності походження цих коштів декларацію ОСОБА_8 .

Зазначили, що підстави для накладення арешту на вилучені кошти за п.1-4 ч.2 ст.170 КПК України відсутні.

У судовому засіданні захисниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначено, що викладена у запереченнях правова позиція є спільною, яку вони просять врахувати під час розгляду клопотання та відмовити у його задоволенні.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

26.10.2022 під час проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку квартири ОСОБА_4 детективами Національного бюро було виявлено та вилучено 221 банкноту номіналом 100 доларів США кожна. Обшук проводився з 06 год. 25 хв. до 13 год. 45 хв. 26.10.2022.

Абзацом 2 частиною 5 статті 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало бути подане слідчому судді не пізніше 14 год. 00 хв. 28.10.2022.

Із долучених під час розгляду клопотання документів слідчий суддя встановив такі факти та обставини:

- 31.10.2022 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про арешт майна від 31.10.2022, зокрема 221 банкноти номіналом по 100 доларів США кожна, загальною сумою 22 100 доларів США, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ;

- 03.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5068/22 матеріали провадження за клопотанням прокурора про арешт майна в частині клопотання про накладення арешту на 221 банкноту номіналом по 100 доларів США кожна загальною сумою 22 100 доларів США виділені в окреме провадження;

- 08.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора в частині накладення арешту на 221 банкноту номіналом по 100 доларів США кожна загальною сумою 22 100 доларів США повернуто прокурору та встановлено строк 72 години для усунення недоліків допущеного при поданні зазначеного клопотання, а саме: для долучення до зазначеного клопотання доказів його подання у строк, встановлений абз.2 ч.5 ст.171 КПК України (протягом 48 годин після вилучення майна);

- 11.11.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся детектив Національного бюро ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна, а саме 221 банкноти номіналом по 100 доларів США кожна загальною сумою 22 100 доларів США. Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 .

Відомостей про те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2022 була виконана прокурором, слідчому суді не надано.

Стосовно питання пропуску процесуального строку зі зверненням із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя зазначає таке.

Частиною 1 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи положення статті 173 КПК України, слідчий суддя вважає, що пропущення такого строку не є підставою для відмови в накладенні арешту, а наслідком пропущення такого строку є негайне повернення майна особі, в якої його було вилучено.

Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи із положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.

26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Детективом доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, в копіях:

- заявою ОСОБА_11 від 25.05.2018 про вчинення злочину (вимагання неправомірної вигоди службовими особами Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у розмірі 40 млн грн за оплату зроблених його компанією робіт у Полтавській області);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.05.2018;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_15 із додатками від 24.07.2018, від 23.12.2019;

- платіжним документом ABLV Bank, AS (RigaLatvia) про перерахування компанією ALBUVE, SIA 176 000 євро на рахунок компанії PROFIT MEDIA GROUP LP;

- протоколом огляду документів (електронних документів), отриманих від компетентних органів Чеської Республіки за результатами виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги від 03.05.2019;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.04.2019, володільцем якого є ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області (стосовно реєстрації легкового транспортного засобу Mercedes-Bens G 63 AMG, VIN НОМЕР_4 );

- протоколом огляду речей від 01.09.2022 із додатками.

Факти та обставини, які викладені в тексті клопотання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що ОСОБА_4 може бути безпосередньо причетним до обставин вчинення описаних у клопотанні кримінальних правопорушень. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п.184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2)Правові підстави накладення арешту майна

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

- збереження речових доказів - на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України;

- спеціальної конфіскації - на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України;

- конфіскації майна як виду покарання - на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - на майно підозрюваного, фізичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, який вчинив суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні (ст.170 КПК України).

Слідчим суддею досліджені надані учасниками судового провадження документи та встановлені наступні обставини:

1) 05.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл детективам Національного бюро на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_2, з метою відшукання та вилучення, зокрема інших речей та документів, які мають значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018;

2) 26.10.2022 детективами Національного бюро у квартирі, за адресою: АДРЕСА_2, в якій мешкає ОСОБА_4 та яка належить на праві власності дружині останнього - ОСОБА_8 виявлено та вилучено 221 банкноту номіналом 100 доларів США кожна;

3) постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 28.10.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52018000000000499, виявлені та вилучені у ході проведення обшуку 26.10.2022 за адресою: АДРЕСА_2, 221 банкноту номіналом по 100 доларів США кожна, загальною сумою 22 100 доларів США.

При зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна на детектива/прокурора покладається обов`язок надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України).

Щодо належності вилучених під час обшуку грошових коштів ОСОБА_4 слідчий суддя зазначає про таке.

Стороною захисту надано наступні документи:

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких дохід ОСОБА_8 у 2020 році склав 830 842,08 грн (без врахування суми утриманого податку);

- щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ( ОСОБА_8 ) за 2020 рік, зі змісту якої слідує, що декларант внесла відомості про грошові активи, а саме належні їй грошові кошти 35 000 євро, 5 000 доларів США; та її чоловіку ОСОБА_4 125 000 доларів США, 137 000 євро.

1.1) Накладення арешту, з метою збереження речових доказів.

За змістом ст.98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Оцінюючи вилучені речі на достатність підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, слідчий суддя робить такі висновки.

Детективом не наведено жодної ознаки відповідності вилучених грошових коштів критеріям речових доказів. Так, в клопотанні зазначено, що в органу досудового розслідування наявно достатньо підстав вважати, що ці кошти набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути частиною неправомірної вигоди. Однак, які саме підстави на це вказують, слідчому судді не було зазначено. Події, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, мали місце в серпні-грудні 2017 року, однак, стороною обвинувачення не доведено, що саме кошти, які були вилучені під час обшуку в жовтні 2022 року, є частиною неправомірної вигоди, яку за версією обвинувачення, було отримано в серпні 2017 року. Також, не наведено підстав вважати, що ці кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, твердження щодо наявності ознак речового доказу базуються виключно на припущеннях, оскільки під час розгляду клопотання не доведено, що вилучені грошові кошти мають відношення до подій кримінальних правопорушень, які розслідуються НАБ України у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018. Ці кошти після їх вилучення в ході обшуку не були оглянутими, сфотографованими та докладно описаними, протокол їх огляду не складався.

Враховуючи, що обов`язок доказування у даному випадку покладений на детектива та прокурора, слідчий суддя не знайшов підстав вважати, що вилучені грошові кошти в сумі 22 100 доларів США відповідають критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, та існує необхідність арешту вилучених коштів, тому підстави для накладення на них арешту відсутні.

1.2) Накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 368, ч.4 ст.190 КК України. Санкції вказаних статей передбачають покарання у виді позбавленні волі понад 5 років.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч.1 ст.96-2 КК України).

Оцінюючи вилучені грошові кошти на достатність підстав вважати, що вони відповідають критеріям, визначеними у ст.96-2 КК України, слідчий суддя робить такі висновки.

Детективом, у поданому ним клопотанні, не доведено можливості застосування спеціальної конфіскації (у разі постановлення судом остаточного рішення) до вилучених під час обшуку грошових коштів. Так, твердження детектива про набуття вилучених грошових коштів кримінально протиправним шляхом та про те, що вони можуть бути частиною неправомірної вигоди, грунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях останнього та не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. Більш того, у судовому засіданні детективом не спростовані аргументи сторони захисту про те, що ці гроші були набуті дружиною підозрюваного у законний спосіб, у процесі здійснення нею трудової діяльності (на що ними подано відповідні копії декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, із зазначенням належних їй грошових активів) та не доведено, що вони є частиною неправомірної вигоди, яку за версією обвинувачення, було отримано у серпні 2017 року.

1.3) Накладення арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.50 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкції ч. 4 ст. 368 та ч.4 ст.190 КК України, за якими було повідомлено підозру ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Відповідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_4 з метою відшукання та вилучення речей та документів, в переліку яких відсутня вказівка на грошові кошти, а отже, 22100 доларів США є тимчасово вилученим під час обшуку майном.

1.4) Накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Регулювання відносин із пред`явлення цивільного позову у кримінальному проваджені здійснюється в порядку, визначеному ст.128 КПК України, відповідно до частини 5 якої цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними статтею 2 КПК України.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації майна та з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, оскільки детективом не надано документів, які підтверджують право власності на таке майно, та не зазначено конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, підозрюваним ОСОБА_4 таким майном.

Отже, в ході розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею не було встановлено визначених КПК України для цього підстав, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 98, 132, 167, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 11.11.2022 про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку та про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000499 від 25.05.2018 відмовити.

Копію ухвали після її оголошення вручити учасникам судового провадження. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_16 ОСОБА_17