- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/6119/22
1-кс/991/6142/22
У Х В А Л А
14 грудня 2022 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у закритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52019000000000143, внесеному до ЄРДР 20.02.2019,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
в с т а н о в и л а:
1.05.12.2022 старший детектив Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 (далі детектив, НАБУ) за погодженням із старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розгляду клопотання у відсутність підозрюваного
2.Розгляд клопотання слідча суддя здійснювала без участі підозрюваного ОСОБА_3 з огляду на таке.
3.Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
4.Згідно з положеннями частини 1 цієї ж статті розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
5.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що КПК України також вміщує окрему ст. 187 КПК України «Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу», яка чітко встановлює, що слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик, а також наслідки неприбуття за таким. Поряд з цим, КПК України не містить жодної норми, яка б прямо чи опосередковано встановлювала такий обов`язок для слідчої судді у випадку надходження клопотання про обрання запобіжного заходу.
6.Тлумачення наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснюється за відсутності підозрюваного поряд з достатністю підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
7.Натомість, прибуття на територію України такого підозрюваного має наслідком подання та розгляд виключно клопотання по застосування запобіжного заходу, а також обов`язок слідчого судді забезпечити його участь у відповідному розгляді.
8.За даними «Відомостей про осіб, які перетнули Державний кордон України» підозрюваний ОСОБА_3 виїхав з України 20.09.2022 та до 06.12.2022 в Україну не повертався /а.с. 27 т. 11/, знаходження його за межами України підтверджував і сам підозрюваний у своїх клопотаннях, які він направляв слідчому судді включно по 14.12.2022, дату прийняття цього рішення.
9.Отже, у слідчої судді наявні обґрунтовані підстави розглядати клопотання за процедурою, визначеною ч. 6 ст. 193 КПК України.
10.Поряд з цим, зважаючи на те, що матеріали кримінального провадження містили дані щодо електронної пошти, а також номеру телефону з використанням якого через додаток «WhatsApp» підозрюваний комунікував з органом досудового розслідування, з метою забезпечення підозрюваному можливості взяти участь у такому розгляді, слідча суддя з використанням відповідних засобів зв`язку, а також направлення повідомлення поштою за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного в Україні, повідомила останнього щодо призначення розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу на 06.12.2022 о 18- 00.
11.Так, відповідно до частин 2, 3 ст. 111 КПК України повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
12.Така глава, зокрема, у ст. 135 КПК України встановлює порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
13.Так, ч. 1 визначає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
14.Отже, наведена норма встановлює декілька способів виклику особи: (1) шляхом вручення повістки про виклик, (2) шляхом надіслання повістки поштою, (3) шляхом надіслання повістки електронною поштою; (4) шляхом надіслання повістки факсимільним зв`язком; (5) шляхом здійснення виклику по телефону; (6) шляхом здійснення виклику телеграмою.
15.Далі, в частинах 2, 4, 5, 7 цієї ж статті законодавець деталізує саме такий спосіб виклику особи як вручення повістки шляхом визначення осіб, яким здійснюється вручення, в залежності від певних конкретних обставин: дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи - у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання (ч. 2); батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику - щодо неповнолітньої особи (ч. 4); піклувальнику - щодо обмежено дієздатної особи (ч. 5); згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва - щодо особи, яка проживає за кордоном (ч. 7).
16. Водночас, ч. 6 ст. 135 КПК України встановлює перелік осіб, які можуть здійснити виклик виключно у спосіб вручення повістки про виклик: працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
17.Поряд з цим, ч. 3 ст. 135 КПК України встановлює, що особа, яка перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув`язнення. Наведене вказує на те, що будь- який спосіб виклику, з передбачених у ч. 1 (вручення повістки про виклик, надіслання повістки поштою, надіслання повістки електронною поштою; надіслання повістки факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону; здійснення виклику телеграмою) щодо особи, яка перебуває під вартою, має здійснюватися через адміністрацію місця ув`язнення.
18.І, наостанок, щодо особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за умови обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, тобто, будь-яким із способів, повістка про виклик публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
19.Наведене, переконливо свідчить про те, що ст. 135 КПК України щодо особи, яка проживає за кордоном, встановлює декілька способів її виклику: (1) шляхом вручення повістки про виклик, у такому разі, виключно згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва - щодо особи, яка проживає за кордоном; (2) шляхом надіслання повістки поштою, (3) шляхом надіслання повістки електронною поштою; (4) шляхом надіслання повістки факсимільним зв`язком; (5) шляхом здійснення виклику по телефону; (6) шляхом здійснення виклику телеграмою.
20.Підозрюваного ОСОБА_3 слідча суддя про розгляд клопотання повідомляла шляхом надіслання повістки поштою, електронною поштою, здійснення виклику по телефону, в тому числі, через додаток «WhatsApp», тобто, відповідно до положень ст. 135 КПК України, які не вимагали у такому разі використання міжнародної правової допомоги.
21.Поряд з цим, ст. 136 КПК України встановлює, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
22.Отже, законодавець вважає належним підтвердженням повідомлення особи будь-які дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
23.Окрему увагу слідча суддя звертає на те, що саме належне підтвердження повідомлення, а не сам спосіб повідомлення, має правове значення, адже тільки належне підтвердження разом із неприбуттям особи породжує правові наслідки неприбуття особи у виді накладення грошового стягнення, приводу (ст. 139 КПК України).
24.Так, частини 1 та 2 названої статті встановлюють, що, якщо підозрюваний, …, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі. У таких випадках до підозрюваного … може бути застосовано привід.
25.Отже, КПК України у названій нормі визначає, що під встановленим цим Кодексом порядком виклику, який має наслідком застосування грошового стягнення чи/та приводу, визнається наявне підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
26.За викладених обставин, підозрюваний був у встановленому цим Кодексом порядку повідомлений про судове засідання 06.12.2022, оскільки підтвердив ознайомлення із змістом повідомлення про виклик, адже через додаток «WhatsApp» та на електронну адресу суду подав заяву, підписану його електронним цифровим підписом, про бажання взяти участь у відповідному судовому засіданні дистанційно, з використанням власних технічних засобів, у зв`язку із перебуванням за межами України (Республіка Австрія) через посилення ракетних обстрілів України та отриманням у названій державі тимчасового захисту /а.с. 4, 23 т. 11/. Також, у судовому засіданні захисники надали повідомлення, де зазначалось і про перебування за межами України через стан здоров`я підозрюваного без будь-яких підтверджуючих документів про такий стан /а.с. 49-61 т. 11/.
27.У відповідній заяві підозрюваного про його дистанційну участь у розгляді клопотання слідчою суддею ухвалою від 06.12.2022 було відмовлено /а.с. 71-73 т. 11/ і роз`яснено захисникам про необхідність підозрюваному прибути виключно безпосередньо до приміщення Вищого антикорупційного суду у зв`язку з тим, що не було надано документів, які б підтверджували наявність у нього об`єктивних перешкод прибувати до слідчої судді. Для цього, слідча суддя відклала судове засідання до 09.12.2022 з метою надання йому часу для такого прибуття відповідно до ч. 9 ст. 135 КПК України та повідомила підозрюваного тими ж способами, що і про судове засідання 06.12.2022 /а.с. 75-79/. Також, 08.12.2022 повний текст згадуваної ухвали було доставлено на електронну пошту підозрюваного /а.с. 74 т. 11/.
28.Відтак, підозрюваний був обізнаний з мотивами слідчої судді з цього питання, однак всупереч заявленому бажанню взяти участь у розгляді клопотання, до приміщення Вищого антикорупційного суду у судове засідання 09.12.2022, 14.12.2022 не прибув.
29.Так, у судове засідання 09.12.2022 підозрюваний не прибув, подав на електронну пошту Вищого антикорупційного суду заяву про участь у судовому засіданні дистанційно, оскільки проживає за межами України (Республіка Австрія із зазначенням конкретної адреси), де отримав статус тимчасового захисту /а.с. 109-141 т. 11/, у чому слідчою суддею йому знову було відмовлено, а також у клопотаннях захисників про обов`язкову участь ОСОБА_3 під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу /а.с. 14-76 т. 12/, про виклики ОСОБА_3 у судове засідання у порядку міжнародного співробітництва /а.с. 77-147 т. 12/, про встановлення факту вручення ОСОБА_3 клопотання про обрання запобіжного заходу /а.с. 148-216 т. 12/. Відповідні ухвали слідчої судді, занесені до журналу судового засідання /а.с. 218-223 т. 12/. Після чого, слідчій судді захисником ОСОБА_6 було заявлено відвід /а.с. 217 т. 12/, у задоволенні якого ухвалою іншого судді від 12.12.2022 відмовлено /а.с. 2 т. 13/.
30.Далі, слідча суддя призначила судове засідання з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу на 14.12.2022, про що було повідомлено підозрюваного тими ж способами, що і про попередні судові засідання /а.с. 4-8 т. 13/. Однак і у це судове засідання підозрюваний не прибув, знову подав заяву про дистанційну участь /а.с. 13-56 т. 13/, у чому йому було відмовлено, а так само і у клопотанні про відкладення розгляду /а.с. 57-79 т. 13/, про що слідчою суддею постановлено ухвали, які занесені до журналу судового засідання /а.с. 1-8 т. 14/.
31.З огляду на викладене, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання про обрання йому запобіжного заходу, необхідність прибуття саме до приміщення Вищого антикорупційного суду для участі у його розгляді, надання йому часу для цього, у судове засідання не прибув.
32.Покликання сторони захисту з цього приводу на неможливість залишення території Республіки Австрія, слідча суддя оцінює критично, оскільки, як уже зазначала, також в ухвалі про відмову у дистанційній участі підозрюваного від 06.12.2022, поважними причинами неприбуття за змістом ст. 138 КПК України є виключно обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, тобто, ті, які не залежать від її волі, бажань. В цьому контексті слідча суддя звертає увагу на окремі з них, військові події; відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо.
33.Так, законодавство не містить визначення поняття «військові події». На разі, в Україні правовий режим воєнного стану, який введений у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, активні військові дії відбуваються тільки на певній частині території України, до якої Київ та Західна частина України не належать, однак такі піддаються постійним ракетним обстрілам. Водночас, облаштована дієва система забезпечення безпеки цивільного населення на випадок таких обстрілів за умови дотримання самими жителями відповідних безпекових заходів. Отже, на разі відсутні обставини непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали з`явлення підозрюваного на виклик до приміщення Вищого антикорупційного суду в Києві.
34.Що ж стосується відсутності особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо, то такі обставини можуть визнаватись поважними тільки, якщо вони об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Це вбачається із того, що перелік, визначений у ст. 138 КПК України, є невичерпним і передбачає інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Водночас, однорядкові обставини однорідного змісту, що слугують підставою для одного і того ж, не можуть нести кардинально різне змістове навантаження. Поряд з цим, такі обставини, як затримання, тримання під вартою або відбування покарання, обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення є обставинами, які у будь-якому разі об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Водночас, інші обставини, визначені у ст. 138 КПК України, за певних умов не є такими, і при відсутності об`єктивної неможливості з`явлення особи на виклик не можуть вважатися поважними причинами неприбуття.
35.Сторона захисту покликалась на те, що підозрюваний у Республіці Австрія має зареєстроване місце проживання, отримав тимчасовий захист та звернувся за отриманням політичного притулку. Однак такі обставини не підтвердженні, адже слідчій судді надані тільки копії документів, що посвідчені цифровим підписом підозрюваного, а також їх переклад, який посвідчений нотаріально, що не дає можливості пересвідчитись у їх достовірності.
36.Поряд з цим, підозрюваний, отримавши на електронну адресу та телефоном через додаток «WhatsApp» повідомлення про підозру, користуючись послугами адвокатів для свого захисту, мав достатньо часу до дати розгляду клопотання (14.12.2022) та можливостей для належної підготовки документів на обґрунтування своєї позиції відповідно до обраної стратегії захисту та передачі їх в Україну слідчій судді. Також, з урахуванням того, що копії наданих документів вказують, що нібито, місце проживання зареєстроване 20.10.2022, змінене 24.11.2022, дозвіл на проживання датований 25.10.2022, а посвідка на проживання відповідно до параграфу 51 Закону про надання притулку 2005 року - 28.10.2022 /а.с. 16-22 т. 13/.
37.З огляду на викладене, за відсутності об`єктивних перешкод до прибуття у судове засідання, підозрюваний не з`явився, його участь не є обов`язковою, а тому слідча суддя розглянула клопотання у його відсутність.
Встановлені слідчою суддею обставини та мотиви прийнятого рішення щодо заявленого клопотання
38.Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
39.Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України та доводи поданого клопотання, слідчій судді належить встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, у тому числі набуття статусу підозрюваного;
-чи підозрюваний ОСОБА_3 виїхав за межі України та оголошений у міжнародний розшук;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Набуття статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри
40.20.02.2019 відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України були внесені до ЄРДР за № 52019000000000143 про те, що службові особи публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Укргазбанк, Банк), зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили розтрату майна Банку в особливо великому розмірі шляхом перерахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 у 2016 році коштів в розмірі 374 727, 91 грн та у 2017 році у розмірі 4 938 705,99 грн, а всього разом - 5 31 433, 90 грн за послуги, які в дійсності не надавались. У подальшому до ЄРДР щодо кримінального провадження № 52019000000000143 внесено зміни у зв`язку із прийнятими у провадженні процесуальними рішеннями /а.с. 41, 42 т. 1/.
41.З матеріалів клопотання встановлено, що 06.10.2022 детективом НАБУ ОСОБА_8, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_4, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена організованої групою, в особливо великих розмірах; в організації, у складі організованої групи, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке погодив прокурор /а.с. 54-169 т. 1/.
42.Підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
43.Тобто, кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки, за відповідності яким, особа вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
44.У обставинах цього кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК України (підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).
45.Отже, для перевірки того, чи ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного, необхідно встановити наявність таких фактів: (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
46.Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
47.Отже, слідчий або прокурор повинен у день складення повідомлення про підозру вжити заходів до вручення повідомлення, а у випадку неможливості зазначеного через невстановлення місцезнаходження особи, вжити заходів для вручення повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
48.У день складання повідомлення про підозру - 06.10.2022, детективам НАБУ не вдалось вручити повідомлення про підозру ОСОБА_3 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку із його відсутністю /а.с. 170 т. 1/. Таку адресу проживання ОСОБА_3 29.05.2020 вказав у декларації особи, уповноваженої на зайняття функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2019 рік, як місце свого фактичного проживання, за яким НАЗК могло надсилати кореспонденцію /а.с. 254 (з) т. 1/.
49.Цього ж дня детективи НАБУ намагались вручити повідомлення про підозру в порядку ст. 135 КПК України, а саме представникам житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_3 - очільнику ОК «Перлина Італії» ОСОБА_10 . Однак, детективами було встановлено, що офіс зазначеної організації відсутній, а ОСОБА_10 на зв`язок із детективами не вийшов, за місцем свого проживання не перебував /а.с. 170, 171 т. 1/.
50.До того ж, неможливість безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 06.10.2022 підтверджується і тим, що 20.09.2022 року ОСОБА_3 покинув територію України та з тих пір не повертався /а.с. 314, 315 т. 1; а.с. 27 т. 11/. Отже, об`єктивна можливість фізичного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 у органу досудового розслідування була відсутня.
51.За таких обставин, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 за місцем проживання, повідомлення про підозру, відповідно до ст. 135 КПК України, було здійснено наступним шляхом:
-06.10.2022 засобами поштового зв`язку надіслано за адресою місця проживання ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_2 /а.с. 170 т. 1/;
-06.10.2022 засобами поштового зв`язку надіслано за місцем роботи ОСОБА_3 - АБ «Укргазбанк» /а.с. 170 (з) т. 1/;
-06.10.2022 засобами поштового зв`язку надіслано житлово-експлуатаційній організації за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 - ОСББ «Оперон» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51-53 /а.с. 172 т. 1/;
-06.10.2022 надіслано на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, що відповідно до матеріалів кримінального провадження належить ОСОБА_3, з якої він також надсилав клопотання слідчій судді, підписані електронним цифровим підписом, отримання повідомлення про підозру останній підтвердив електронним листом у відповідь 08.10.2022 /а.с. 173-179 т. 1/;
-06.10.2022 надіслано засобами телефонного зв`язку в мобільному застосунку для миттєвого обміну повідомленнями WhatsApp Messenger на абонентський номер телефону « НОМЕР_1 », яким відповідно до матеріалів кримінального провадження користується ОСОБА_3, а також за таким контактом комунікував із секретарем судового засідання, повідомлення останній переглянув /а.с. 180-186 т. 1/.
52.Отже, орган досудового розслідування, не встановивши місцезнаходження підозрюваного, вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
53.Також слідча суддя враховує, що КПК України не передбачає обов`язку чи права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення.
54.Більше того, системне тлумачення ч.1 ст. 42 та ч. 1 ст. 278 КПК України вказує на те, що слідчий чи прокурор зобов`язані у день складення повідомлення про підозру її вручити безпосередньо, якщо протягом цього дня, намагаючись безпосередньо вручити повідомлення про підозру, вони не можуть встановити місцезнаходження особи, то зобов`язані вжити заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
55.З огляду на викладене, детектив вжив достатніх заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3, в тому числі, з урахуванням того, що останній підтвердив отримання такого повідомлення.
56.За таких обставин, ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного. Зазначене не спростовується тим, що підозрюваний перебував за межами України і детектив не використав міжнародну правову допомогу, адже, як уже зазначала слідча суддя, це лише один із способів повідомлення, який може бути використаний на рівні з іншими, такими як надіслання поштою, електронною поштою, по телефону. Використання детективом будь- якого із способів, тим паче, коли підозрюваний підтвердив отримання повідомлення, є достатнім заходом. Ба більше, свою точну адресу перебування за кордоном ОСОБА_3 повідомив органу досудового розслідування 12.10.2022 /а.с. 178 (з), 179 т. 1/, тобто, коли уже набув статусу підозрюваного, а тому у прокурора чи детектива не було жодної необхідності направляти ще раз повідомлення про підозру за допомогою міжнародної правової допомоги з метою вручення йому такого повідомлення за зазначеною адресою за кордоном.
57.Так, відповідно до оголошеної підозри у період з лютого 2015 року до березня 2020 року, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займану посаду та зловживаючи своїм службовим становищем, діючи як виконавець злочину у складі організованої ОСОБА_11 групи, метою якої було здійснення систематичного протиправного обернення коштів банківської установи на користь третіх осіб, разом з іншими учасниками організованої групи, здійснив розтрату коштів Укргазбанку на загальну суму 205 964 892,70 грн, тобто вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; а також з метою документального забезпечення можливості вчинення злочину, ОСОБА_3, діючи, як організатор, також забезпечив внесення підпорядкованими йому службовими особами Укргазбанку неправдивих відомостей до актів наданих послуг, тобто вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
58.Також, за змістом оголошеної підозри, у період з жовтня 2014 року до березня 2020 року, ОСОБА_11, будучи керівником Укргазбанку, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займану посаду та зловживаючи своїм службовим становищем, організував вчинення розтрати коштів Укргазбанку, в особливо великому розмірі, а також підробку офіційних документів необхідних для реалізації протиправних дій, за участі інших осіб, зокрема ОСОБА_3, якого він з 28.01.2015 призначив своїм радником, а згодом сприяв у його призначенні на посаду заступника Голови Правління Банку з 15.04.2015. Поряд з цим, розтрата коштів ОСОБА_12 була здійсненна шляхом переказів фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними клієнтів-юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до Укргазбанку, які фактично надані не були. Використовуючи вже укладені депозитні договори та договори банківського рахунку із клієнтами Банку, його службові особи забезпечували підробку офіційних документів, вносячи до них завідомо недостовірні відомості, про нібито залучення третіми особами таких клієнтів Банку та на підставі вказаних документів здійснювали виплату коштів третім особам. З метою вчинення названого, учасниками організованої групи використано механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів, за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в Укргазбанку, затвердженого на засіданні Правління Укргазбанку 25.09.2013 (далі - Положення). До зайняття ОСОБА_11 керівних посад в Укргазбанку відповідне Положення та передбачений ним механізм стимулювання третіх осіб за залучення клієнтів Банку у практичній діяльності банківської установи не використовувався, а залучення нових клієнтів здійснювалось працівниками Банку, до безпосередніх службових обов`язків яких це відносилось. Поряд з тим, одразу після призначенням ОСОБА_11 на керівну посаду Банку, у період з 13.11.2014 до 23.02.2017, за його ініціативи, безпосередньої участі та за участю інших учасників організованої ним групи, зокрема, ОСОБА_3, до вищевказаного Положення вносились зміни, які забезпечували можливості реалізації злочинного умислу щодо розтрати коштів ОСОБА_12 у вищенаведений спосіб.
59.Водночас, також за змістом оголошеної підозри ОСОБА_3, останній виконував окремі функції організатора, а також виконавця і підбурювача, був довіреною особою ОСОБА_11, забезпечував реалізацію злочинного умислу, комунікацію між керівником організації та іншими її учасниками, організовував приховування злочинної діяльності, координував дії інших співучасників, безпосередньо брав участь у скоєнні злочину у складі організованої групи, у тому числі, за дорученням ОСОБА_11 : (1) особисто підпорядковувався керівнику організованої групи ОСОБА_11 ; (2) будучи членом Правління, з метою реалізації злочинного умислу, зловживаючи службовим становищем, особисто ініціював та виносив на розгляд Правління питання про внесення змін до Положення та брав участь у їх затвердженні; (3) будучи членом Комітету з управління активами та пасивами Укргазбанку, на засіданнях якого затверджувались умови співпраці з «Агентами», «Партнерами» та встановлювались процентні ставки «Клієнтам», володіючи відомостями щодо залучення «Клієнтів» безпосередньо працівниками Укргазбанку, приховуючи ці відомості від інших членів комітету, голосував «ЗА» відповідні умови співпраці та процентні ставки; (4) організовував процес складання (підготовки) та підписання документів, необхідних для дотримання, описаного у Розділі IV зміненого Положення, процесу матеріального стимулювання агентів/партнерів за залучення клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, який створив видимість залучення чи/та утримання заздалегідь підшуканими «Агентами» та «Партнерами» відповідних «Клієнтів», а фактично забезпечило розтрату грошових коштів Укргазбанку; (5) особисто підбурив окремих службових осіб Банку до участі в організованій ОСОБА_11 групі та вчиненні вищеописаного злочину, зокрема ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; (6) доводив до окремих учасників організованої ним групи відомості щодо спрямованості злочинного умислу групи, відведених їм ролей та визначених функцій; (7) здійснював загальний контроль за діями, підпорядкованих йому, учасників організованої групи, при підготовці та вчиненні вищеописаного злочину, реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату коштів Укргазбанку; (8) за необхідності, доводив до окремих учасників організованої групи, вказівки та розпорядження керівника ОСОБА_11 ; (9) здійснював відбір клієнтів Укргазбанку для використання їх у ході розтрати коштів Банку, усвідомлюючи, що вказані клієнти були залучені чи/та утримані працівниками Банку, зокрема, ним самостійно або ж підлеглими йому працівниками, а не відповідними «Агентами» чи/та «Партнерами»; (10) здійснював пошук та залучення (використання) осіб, які відповідали вимогам визначеним у термінах «Агент» чи/та «Партнер» зміненого Положення, та в подальшому використовував їх для реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату коштів Банку; (11) у разі потреби, доводив вказівки та розпорядження ОСОБА_11 до окремих осіб, причетність яких до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, на даний час, перевіряється у межах досудового розслідування, а саме підпорядкованим йому чи/та ОСОБА_11 керівникам департаментів Головної установи Укргазбанк, керівникам окремих обласних дирекцій Укргазбанк, через цих керівників підлеглим вже їм працівникам департаментів, дирекцій та відділень зазначеного Банку, а також залученим останніми «Агентам» та «Партнерам»; (12) звітував ОСОБА_11 про отримані відомості зі звітів інших співучасників; (13) будучи наділеним ОСОБА_11 відповідними повноваження, здійснював контроль за виплатами « Агентам » та « Партнерам », зокрема самостійно погоджуючи (візуючи) відповідні розпорядження на оплату, усвідомлюючи при цьому, що вказані у розпорядженнях «Агенти» та «Партнери» не надавали послуг, за які отримують відповідну плату, а «Клієнти» зазначені у розпорядженнях були залучені або ж утримані працівниками Банку, а не вказаними «Агентами» та «Партнерами»; (14) організовував контроль за забезпеченням іншими, підпорядкованими учасниками організованої групи, належного рівня конспірації, з метою недопущення витоку інформації про вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень, зокрема, унеможливлення встановлення «Клієнтами» відомостей про нібито їх залучення або ж утримання «Агентами» та «Партнерами», а також, в окремих випадках, унеможливлення встановлення «Агентами» та «Партнерами» нібито залучених чи утриманих ними «Клієнтів»; (15) маючи необхідні зв`язки та вплив у правоохоронних органах, за необхідності, повинен був вжити заходів, з метою приховування злочинної діяльності та недопущення притягнення учасників організованої групи до відповідальності.
60.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
61.Так, у практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
62.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
63.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
64.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також такі виправдовують подальше розслідування.
65.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 2000 аркушах, зокрема, копіями документів, в яких містяться дані на підтвердження самостійної співпраці Укргазбанку з ПрАТ «Київстар», ДП «Адміністрація морських портів України та структурними державними підприємствами - портами, ПАТ «Аграрний фонд», ПрАТ «МТС Україна», ДП «Український інститут інтелектуальної власності», ПрАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання «Імпульс», Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України», поряд із копіями документів щодо надання послуг по нібито залученню/утриманню коштів названих компаній в Укргазбанк, з-поміж іншого, копіями протоколів засідання Комітету з питань управління активами та пасивами Укргазбанку про встановлення умов співпраці з особами, які, нібито, залучили кошти вищеназваних компаній, що підписані, зокрема, підозрюваним ОСОБА_3, а також копіями документів, що містять дані щодо перерахування Укргазбанком третім особам коштів за залучення/утримання коштів в Укргазбанк компаніями, що перелічені у цьому пункті ухвали.
66.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52019000000000143 можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдовують подальше розслідування. А всі заперечення захисників підозрюваного ОСОБА_3 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки певних обставин версії обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
67.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Виїзд підозрюваного за межі України та оголошення його в міжнародний розшук
68.Постановою детектива від 28.10.2022 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в міжнародний розшук, позаяк останній покинув територію України 20.09.2022, а, відтак, повідомлення про підозру йому було вручене в порядку, встановленому для вручення повідомлень, на виклики органу досудового розслідування не з`являвся /а.с. 229, 230 т. 1/.
69.Зазначене, з огляду також на вищевикладені обставини, здійснено згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, відповідно до якої, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
70.Слід зазначити, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).
71.Кримінальне процесуальне законодавство України питання оголошення особи в розшук регулює виключно у ст. 281 КПК України, відповідно до якої особа оголошується в розшук винесенням постанови про це, здійснення розшуку може бути доручено оперативним підрозділам.
72.Поряд з цим, КПК України також передбачає процедуру видачі особи у рамках міжнародної правової допомоги (глава 44), а порядок здійснення оперативно-розшукової діяльності врегульовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135- XII від 18 лютого 1992 року. За його положеннями підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно- розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду (ст. 6); у сфері такої діяльності також застосовується міжнародне співробітництво із правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями.
73.Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає ряд процедур виконання постанови про розшук особи. Однак, положення ч. 6 ст. 193 КПК України умовою обрання тримання під вартою визначає саме: «оголошений у міжнародний розшук», що, на переконання слідчої судді, пов`язано виключно із прийняттям відповідної постанови.
74.Адже, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
75.Подання скарги навіть на ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 305 КПК України). Водночас, постанова про оголошення в розшук не оскаржується під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження.
76.З огляду на викладене, особа вважається оголошеною в розшук з моменту прийняття відповідної постанови.
77.Що ж стосується використання для розшуку особи каналів Інтерполу, то 14.11.2022 детектив звертався до Інтерполу щодо внесення до банку даних Інтерполу інформації про розшук підозрюваного /а.с. 86 (з) - 90 т. 11/, за наслідками чого повідомлено, що серед шляхів використання інформаційної системи Інтерполу відсутня організація здійснення міжнародного розшуку осіб. У зв`язку з наведеним, постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного повернуто, як таку, що не передбачена Інструкцією як підстава для використання інформаційної системи.
78.Так, з аналізу положень Правил Інтерполу з обробки даних (далі - Правила Інтерполу) вбачається, що ними не врегульовано питання оголошення особи в розшук, а встановлені принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст. 3 Правил Інтерполу). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу, серед іншого, оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч. 2 ст. 10 Правил Інтерполу).
79.Відповідно до ст. 73 Правил Інтерполу система сповіщень Інтерполу складається з сукупності повідомлень, що видаються під різними кольорами, та спеціальних сповіщень, які публікуються в рамках спеціальної взаємодії. Серед них, червона картка, що передбачає можливість затримання та екстрадиції розшукуваної особи, необхідними умовами для публікації якої визначено також і наявність чинного судового рішення про арешт (тримання під вартою) (пп. «v» п. «b» ст. 83 Правил Інтерполу). До того ж, перед скеруванням запиту до Генерального Секретаріату Інтерполу, національне центральне бюро повинно перевірити факт наявності серед представлених документів судового рішення про арешт чи тримання під вартою щодо особи, з приводу якої здійснюється запит (ст. 84 Правил Інтерполу).
80.Отже, передумовою опублікування червоної картки є скерування запиту до НЦБ Інтерполу в Україні із відповідною постановою про оголошення особи у міжнародний розшук та рішенням суду про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
81.За таких обставин, факт оголошення підозрюваного у міжнародний розшук не може пов`язуватись із використанням каналів Інтерполу, адже передумовою до зазначеного є наявність рішення суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу, а однією з підстав для останнього є оголошення особи у міжнародний розшук. Тому, застосування такого підходу призвело б до неможливості загалом оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
82.Саме в цьому контексті, слідча суддя критично оцінює покликання захисників на висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв`язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування» про те, що прийняття постанови не можна вважати належним підтвердженням того факту, що були проведені всі можливі заходи для того, щоб встановити місцезнаходження підозрюваного і забезпечити його присутність при розгляді питання щодо обрання йому запобіжного заходу /а.с. 222-228 т. 13/.
83.Поряд з цим, слідча суддя погоджується, що саме по собі прийняття постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук не може вважатись обґрунтованим за відсутності підстав для зазначеного, що визначені ч. 1 ст. 281 КПК України, і повинні бути перевірені слідчим суддею, та за наявності таких, особа вважається оголошенню у міжнародний розшук з моменту прийняття відповідної постанови слідчим чи прокурором.
84.Окремо слід також зазначити, що ані Правила Інтерполу, ані Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, відповідно до ст. 1 КПК України не можуть визначати порядок кримінального провадження на території України, адже не є кримінальним процесуальним законодавством України.
85.За викладених обставин, зважаючи на те, що постанова про оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук відповідає положенням ч. 1 ст. 281 КПК України, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, з урахуванням мотивів, викладених у п. 12-19, 21-23 цієї ухвали, підозрюваний ОСОБА_3 вважається такими, що оголошений у міжнародний розшук.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
86.Слідча суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
87.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
88.Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.
89.Названий злочин є особливо тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
90.Зазначене слідча суддя оцінює у сукупності із процесуальною поведінкою ОСОБА_3 .
91.Так, останній неодноразово викликався детективом для участі в процесуальних діях, проте не з`являвся.
92.В обґрунтування своєї неявки ОСОБА_3 покликався, що з 21.09.2022 перебував у відпустці, тому в переддень виїхав до Республіки Австрія для здійснення волонтерської діяльності, оздоровлення та лікування, після чого разом із дружиною збирався повернутись до України 10.10.2022. Однак, підозрюваний вирішив залишитись за кордоном у зв`язку із здійсненим в цей день масованим ракетним обстрілом рф території України, зокрема, неподалік місця його роботи та реєстрації, та небезпекою, яку це становить для життя його дружини /а.с. 178 (з), 179, 193, 201 т. 1/.
93.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що протягом дев`яти місяців дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9, перебуває за кордоном, вочевидь, без чоловіка, а тому, на переконання слідчої судді, без фізичної допомоги останнього дбала про себе та свій побут. Доказів того, що остання потребує догляду чи піклування свого чоловіка слідчій судді не було надано.
94.Підозрюваний обумовлював своє подальше перебування за кордоном необхідністю проведення медичного обстеження. Проте підтвердження проходження такого, як і взагалі наявності у підозрюваного якогось захворювання відсутнє.
95.Отже, об`єктивних підстав для неприбуття на виклики детектива на 12.10.2022, 19.10.2022, 28.10.2022, які здійснені відповідно до положень ст. 135 КПК України /а.с. 173-202 т. 1/, мотиви чого слідча суддя уже наводила, у підозрюваного ОСОБА_3 не було, поряд з тим, що повістки містили інформацію щодо наслідків не прибуття на виклик.
96.Також, слідча суддя враховує, що ОСОБА_3 з 21.09.2022 по 04.10.2022 перебував у відпустці /а.с. 219 т. 1/. Тільки, 10.10.2022 ОСОБА_3 було відсторонено від виконання посадових обов`язків /а.с. 213 т. 1/.
97.Виходячи з наведеного, 05.10.2022 ОСОБА_3 мав повернутись з відпустки та продовжити виконання своїх посадових обов`язків заступника голови правління АБ «Укргазбанк». Більше того, виїхавши за кордон як волонтер, підозрюваний мав повернутись протягом місяця з дати виїзду /а.с. 215 т. 1/. Однак все ще залишається за кордоном, що враховуючи наведену хронологію подій, в сукупності із обставинами направлення йому повідомлення про підозру, дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 може перебувати за кордоном з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
98.Крім того, члени сім`ї підозрюваного тривалий час перебувають за межами України. Зокрема, його дочка та дружина виїхали за межі України ще 08.03.2022 /а.с. 317, 318 т. 1/. 10.10.2022 ОСОБА_3 було відсторонено від виконання посадових обов`язків заступника голови правління АБ «Укргазбанк» /а.с. 213 т. 1/. Зазначене в сукупності вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного на території України.
99.Надаючи оцінку існуванню ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідча суддя також враховує майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку /а.с. 270-276 т. 1/.
100.Окрім того, у власності підозрюваного перебуває нерухоме та рухоме майно, зокрема, квартира у м. Ужгород, вартість якої згідно з договором купівлі-продажу квартири від 15.06.2022 становила 576 825 грн /а.с. 285-287 т. 1/, а також транспортні засоби марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», 2020 р.в., вартість якого згідно з договором від 19.01.2022 складала 1 510 000 грн, марки «Mercedes-Benz» моделі «SL 500», 2002 р.в. /а.с. 307-309 т. 1/.
101.Разом з цим, 12.02.2021 підозрюваний відчужив транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Amarok», 2014 р.в., вартість якого згідно з відомостями зазначеними у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік (після звільнення), поданої ОСОБА_3, складала 1 200 000 грн /а.с. 254-284, 307, 309 (з), 310 т. 1/.
102.Окрім того, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9 була також залучена як, нібито, Партнер до інкримінованої підозрюваному схеми розтрати коштів Банку, зокрема, за матеріалами провадження їй у 2016, 2017 роках АБ «Укргазбанк» було виплачено 5 313 433,80 грн /а.с. 274 (з) - 275 т. 1; 282 (з), 283 т. 2/.
103.Також, на праві власності ОСОБА_9 належить земельна ділянка у АР Крим та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Touareg», 2020 р.в., вартість якого згідно з договором від 09.02.2021 становила 2 228 850 грн /а.с. 307, 310 (з) т. 1/.
104.Донька ОСОБА_3 - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, є власницею земельної ділянки, а також житлового будинку, загальною площею 324,4 кв. м., які набула на підставі договору дарування від своєї матері, згідно з яким такий дар станом на 27.12.2019 вони оцінили в 11 000 000 гривень; квартира, загальною площею 69,4 кв. м., у м. Львів, вартість якої станом на 15.12.2021 становила 2 725 563,55 грн; паркомісце № 1, загальною площею 12,6 кв. м., у м. Львів, вартість якого станом на 15.12.2021 становила 103 947,75 грн; квартира, загальною площею 123,2 кв. м., у м. Київ, яку набула на підставі договору дарування від свого батька, згідно з яким такий дар станом на 02.09.2016 оцінено в сумі 7 174 000 грн; машиномісце, загальною площею 13,5 кв. м., у м. Київ, яке набула на підставі договору дарування від свого батька, згідно з яким такий дар станом на 02.09.2016 сторони оцінили в сумі 401 000 грн (чотириста одну тисячі) гривень /а.с. 289-299 т. 1/.
105.Крім того, ОСОБА_17 є власницею транспортного засобу марки «Mazda» моделі «CX-30», 2021 р.в., вартість якого станом на 30.03.2021 складала 952 900 грн /а.с. 311 (з), 312 т. 1/.
106.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
107.Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що наразі досудове розслідування триває та є необхідність у проведенні ряду інших процесуальних дій для встановлення та отримання додаткових доказів. Однак у зв`язку із набуттям ОСОБА_3 статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу з додатками, останній також отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення та знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших членів організованої групи або ж Укргазбанку. Отже, у ОСОБА_3 є можливості вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
108.Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, то слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
109.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
110.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
111.Водночас, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
112.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
113.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
114.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
115.Як зазначив прокурор, більшість зі свідків у цьому кримінальному провадженні є працівниками Укргазбанку, а також і підозрювані ОСОБА_18 та ОСОБА_14, та здебільшого підлеглими ОСОБА_3 . Останній, на переконання слідчої судді, в силу своєї посади, має можливість впливати на них. Хоч підозрюваний на разі і відсторонений від виконання посадових обов`язків, проте у силу знайомства з ними має можливість спілкуватись, а так само впливати на них через інших осіб.
116.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
117.Більше того, ОСОБА_3 на час інкримінованих подій був знайомий з ОСОБА_19, який також був Партнером, а у 2014 році відповідно до інформації з відкритих джерел обіймав посади прокурора м. Києва та першого заступника Генерального прокурора України.
118.Поряд з цим, слідча суддя враховує, що 05.11.2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, за місцем проживання ОСОБА_19 . З цього приводу, 07.11.2019 на веб-порталі «Закон і Бізнес» розміщено публікацію, в якій, зокрема, опубліковано фото заяви ОСОБА_19 адресованої Генеральному прокурору, керівнику САП та директору НАБУ з проханням якнайшвидше провести обшук в його помешканні /а.с. 239 т. 9/.
119.Отже, ОСОБА_19 володів інформацією про надання дозволу на обшук свого помешкання, що є таємницею досудового розслідування, і у законний спосіб отримати таку інформацію він не міг. За викладених обставин, наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній міг використати для цього свої зв`язки колишнього посадовця правоохоронного органу.
120.Водночас, ОСОБА_3, користуючись таким знайомством може і за його допомогою здійснювати вплив на свідків та інших підозрюваних.
121.Слідча суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на експертів у кримінальному провадженні. Адже наразі у провадженні призначені дві почеркознавчі експертизи /а.с. 93 (з) - 103 т. 11/.
122.До того ж, з огляду на складність провадження, існує ймовірність призначення нових, повторних чи додаткових експертиз. До того ж, експерт може бути допитаним під час судового розгляду в порядку ст. 356 КПК України.
123.Звідси, підозрюваний, зокрема, у силу того, що з жовтня 2016 року по вересень 2019 року обіймав посаду заступника Міністра юстиції України /а.с. 237, 238 т. 1/ міг набути достатнє коло зв`язків, які могли б бути використані ним для впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.
124.Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідча суддя виходить з такого.
125.08-09.11.2019 детективами НАБУ було проведено обшук в Головній установі Укргазбанку, отже, з цього часу ОСОБА_3 мало б бути відомо про наявність цього кримінального провадження /а.с. 215-231 т. 4/.
126.30.12.2019 та 20.04.2020, тобто, через певний час після проведення обшуку, спеціальний комітет Наглядової Ради Укргазбанку звернувся до компанії «BakerMcKenzie» щодо складання звітів огляду відповідності принципам комплаєнс залучення корпоративних клієнтів з використанням послуг третіх осіб, поглибленої перевірки винагороди, виплаченої агентам за залучення коштів корпоративних клієнтів. Як встановлено слідчою суддею, у звіті від 30.12.2019 було проаналізовано договори, відповідно до яких Агентам виплачувалась комісійна винагорода за розміщення депозитів та інших коштів українськими корпоративними клієнтами на рахунках в Банку у 2014-2017 роках, а також документи, за якими Агентам здійснювались виплати у 2018-2019 роках. У звіті від 20.04.2020 вивчалась відповідність сум, реально сплачених Агентам, умовам договорів з ними та сумам коштів, розміщених у Банку відповідними корпоративними клієнтами, розміру виплат, а також періодам на які розміщувались кошти. Поряд з цим, під час дослідження, відповідальні працівники компанії «BakerMcKenzie» не звертались до клієнтів Банку, договори яких були використані, з метою підтвердження або ж спростування факту залучення їх на обслуговування до Банку відповідними Агентами чи Партнерами, натомість, в межах дослідження опитали працівників банку, за твердженнями яких не виявили ознак незаконного присвоєння чи розтрати коштів Банку /а.с. 188, 189 т. 10/.
127.Окрім того, 24.01.2020 Укргазбанком було укладено контракт з ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» про надання послуг експерта з правових питань.
128.Схожий підхід застосовано і ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» при складанні висновку щодо деяких питань діяльності Агентів та Партнерів Укргазбанк від 14.02.2020 на виконання контракту від 24.01.2020. Так, було встановлено, що надані для аналізу АВР Банку, які діяли в період 2014-2019 роках в частині формалізації відносин із Агентами/Партнерами відповідають законодавству України /а.с. 186, 187 т. 10/.
129.10.12.2020 Державною аудиторською службою України (далі - ДСАУ) було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності АБ « Укргазбанк » за період з 01.01.2014 по 30.06.2020 та складено відповідний акт ревізії № 05-21/5, за результатами якої порушень законодавства виявлено не було.
130.Натомість, експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.10.2021, за результатами проведення судово-економічної експертизи в межах цього кримінального провадження такий висновок акта ревізії документально не підтвердився /а.с. 1-79 т. 4/.
131.Окрім того, не пізніше 16.03.2021 за зверненням Укргазбанку службові особи Університету банківської справи, а саме проректор з наукової роботи ОСОБА_20 та завідувач кафедри банківської справи та фінансових технологій ННІ банківських технологій та бізнесу ОСОБА_21 підготували висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень банківського та фінансового законодавства України, проведеної відповідно до ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу». У названому висновку зазначено, що кошти сплачені Агентам і Партнерам є коштами клієнтів, а не самого Банку, і що ці кошти не є бюджетними або ж коштами суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
132.Більше того, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 як свідків допитано підписантів цього висновку, тобто ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
133.Так, ОСОБА_20 зазначив, що не складав вищевказаний висновок, а лише підписав його, як профільний проректор. Ознайомившись у ході допиту з копією цього висновку, ОСОБА_20 заявив, що повністю не погоджується з викладеними у ньому висновками, зазначивши що кошти які сплачували Агентам та Партнерам є коштами виключно банку, який є суб`єктом господарювання у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 % /а.с. 182, 183 т. 10/.
134. ОСОБА_21 у своїх показаннях зазначила, що також не складала висновку, а лише за дорученням ректора Університету банківської справи ОСОБА_22 описала його частину, що стосується виключно формування капіталу банку, а в подальшому, на прохання проректора з наукової роботи цього ж університету ОСОБА_23, підписала вищевказаний висновок. Ким складений цей висновок вона не знає /а.с. 180, 181 т. 10/.
135.Поряд з цим, вищеназвані висновки, а також звіти та акт ревізії, виготовлені на замовлення Укргазбанку суперечать висновкам експертів від 25.10.2021, 21.12.2021, що отримані у межах досудового розслідування кримінального провадження № 5201900000000014 /а.с. 1-133 т. 4/.
136.Також, 14.12.2019 слідчими СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві було розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019100090012166 за заявою одного з міноритарних акціонерів Укргазбанк за тими ж обставинами, щодо яких уже здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000143.
137.Відповідно до ч. 4 ст. 218 КПК України на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі, якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
138.Зважаючи на те, що кримінальне провадження № 52019000000000143 вже було розпочато детективами НАБУ, слідчий у кримінальному провадженні № 12019100090012166 мав вжити заходів щодо передачі цього кримінальному провадження НАБУ. Натомість, до 26.02.2021 проводив досудове розслідування, яке у підсумку ще й закрив у зв?язку із відсутністю складу кримінального правопорушення /а.с. 191-193 т. 10/.
139.Закриваючи кримінальне провадження, слідчий виходив з показань допитаних осіб, серед яких були й підозрювані у кримінальному провадженні № 52019000000000143, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_14, а також ОСОБА_24 і ОСОБА_25 . З наданих ними показань слідчий встановив, що інформація про можливість співпраці з Укргазбанку з метою залучення клієнтів була відкритою, а процедура укладення договорів детально врегульована внутрішніми актами банку. Що стосується тверджень заявника у кримінальному провадженні про те, що службові особи Укргазбанку досягли злочинної змови з Агентами та Партнерами та узгодили спільні дії з метою заволодіння коштами Банку на свою користь чи на користь фізичних осіб, то зазначене не підтвердилось під час здійснення цього кримінального провадження /а.с. 191-193 т. 10/.
140.Слід зазначити, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадку, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності, кримінальне провадження закривається.
141.До того ж, у матеріалах клопотання наявне листування ОСОБА_3 з особою, яка за змістом відповідних повідомлень є працівником правоохоронного органу, що вказує на наявність у підозрюваного позапроцесуального спілкування з такою особою з питань, пов?язаних із розслідуванням кримінальних проваджень /а.с. 108-165 т. 7/. Підтвердженням цьому є й наявність у гаджетах ОСОБА_3 фотознімків документів, що стосувались здійснення кримінальних проваджень щодо інших осіб /а.с. 178-233 т. 7/.
142.Все вищевикладене з високою ймовірністю вказує на те, що після проведення обшуку Украгазбанку, посадовими особами останнього, серед яких міг бути і ОСОБА_3 вживались заходи щодо перешкоджання кримінальному провадженню. А отже, відповідний ризик доведений.
143.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідча суддя виходить з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_3 на свідків, експертів, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з`явленню свідка, експерта, спеціаліста до суду, органів досудового розслідування, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
144.Крім того, враховуючи займану ОСОБА_3 посаду заступника Голови Правління Укргазбанку, останній зловживаючи своїм службовим становищем, може здійснювати вищеописаний вплив на інших керівників чи/та працівників Укргазбанку, зокрема з метою знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які знаходяться у володінні Банку та мають істотне значення для встановлення обставин вищевказаних кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, а також у протидії стороні обвинувачення іншим чином, тим самим ОСОБА_3 може здійснити втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене ст. 343 КК України.
145.Поряд з наведеними ризиками, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
146.Виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону слідча суддя, ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, враховує, окрім уже наведених обставин, наступні.
147.Слідча суддя враховує, що розмір майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні в співучасті якого підозрюється ОСОБА_3, становить 205 964 892,70 грн. Останній раніше не судимий, відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає.
148.Серед даних про особу підозрюваного та міцність його соціальних зв`язків, слідча суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання йому виповнилося 48 років; про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, слідчу суддю учасники провадження не повідомляли; дружина та дочка обвинуваченого теж виїхали за кордон, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання підозрюваного в Україні; з 10.10.2022 підозрюваний відсторонений від виконання обов`язків заступника голови правління АБ «Украгазбанк».
149.Слідча суддя також бере до уваги значний майновий стан підозрюваного ОСОБА_3 та членів його сім`ї.
150.Водночас, слідча суддя не враховує майновий стан його батька та інших родичів, оскільки міцність соціальних зв`язків між ними, детективом не доведені.
151.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведених у попередньому пункті ухвали обставин, можна шляхом обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
152.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідча суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідча суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
153.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 .
154.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідча суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 193, ч. 4 ст. 197, ст. 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання детектива, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_3, який народився у м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання ОСОБА_3, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за його участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1