- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Справа №757/55923/16-к
Провадження №11-кп/991/18/22
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2022 р.м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представника потерпілого Фонду державного майна України ОСОБА_10,
представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» - адвоката ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2019 року у кримінальному провадженні №12015080030002227 від 15 вересня 2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпра, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, такого, що має на утриманні шістьох дітей, працюючого головою правління АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2019 ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю стороною обвинувачення, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за такими епізодами, викладеними в обвинувальному акті:
- розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем за договорами позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) №13 від 23.01.2014, №115 від 16.04.2014, №674/114 від 18.04.2014, №202 від 17.12.2014 на загальну суму 399 901 248 грн;
- розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем, а також за Договором застави майнових прав №24/2012/0001Юмкл-31-15 від 11.03.2014 і Угодою про погашення (визнання) боргу від 03.02.2015, що виник за Кредитним договором про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2012/0001Юмкл від 18.01.2012, на суму 73 523 262 грн;
- розтрати шляхом зловживання службовим становищем коштів у сумі 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплати простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ДП «ЗТМК») за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013;
Також судом вирішено питання щодо процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 та ОСОБА_12 подали апеляційні скарги.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021 вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2019 залишено без змін, а апеляційні скарги прокурорів - без задоволення.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05.11.2021 частково задоволено касаційну скаргу прокурора, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
До початку нового апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 відмовився від поданої ним апеляційної скарги.
У апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_12 стверджує про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Посилається на те, що судом, поміж іншого, не було враховано таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «ЗТМК», Товариство) не мало права використовувати кошти, отримані від іноземного інвестора, як внесок до статутного капіталу і додатковий внесок у сумі 110 000 000 доларів США, на будь-які цілі, крім модернізації виробництва.
ОСОБА_7 перевищив надані йому повноваження, не погодивши з органами управління Товариства операції з надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 399 901 248 грн, роздрібнивши фактично одну продовжувану операцію на декілька ідентичних, що мало на меті уникнення такого погодження.
Висновок лінгвістичної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) №10651/18-39 від 05.07.2018 є недопустимим доказом, оскільки судовий експерт перевищив надані йому повноваження та здійснив тлумачення на власний розсуд нормативно-правових актів, засновницьких та установчих документів ТОВ «ЗТМК».
Заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 18 623 334 грн, розстрочена ухвалами суду, мала статус простроченої.
Лист директора ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 08.02.2014 про відсутність простроченої заборгованості станом на 01.02.2014 не міг братись до уваги, оскільки зобов`язання стосувались заборгованості, що виникла до 19.11.2013.
Судом безпідставно взято до уваги висновок комісійної судово-експертизи №14708/18-71/14709/18-72 від 31.08.2018, який є недопустимим доказом.
ОСОБА_7 не мав повноважень, наданим йому Статутом Товариства та трудовим контрактом, на погашення кредитних зобов`язань державного підприємства і не мав права використовувати з цією метою кошти, залучені від інвестора.
Суд першої інстанції надав перевагу висновкам експертиз сторони захисту і безпідставно відхилив доводи, наведені у висновках експертиз сторони обвинувачення, при цьому проігнорувавши, що висновки експертиз сторони захисту мають суперечності, а допитані в судовому засіданні експерти не усунули їх.
Факт приєднання ДП «ЗТМК» до ТОВ «ЗТМК», яке мало місце 29.10.2015, не дозволив повернути активи, які були безповоротно втрачені, оскільки ні відповідна сума грошових коштів, ні матеріальний еквівалент у балансі ТОВ «ЗТМК» відновлені не були.
Висновок судово-економічної експертизи №9991/16-45 від 31.08.2016 не має жодних ознак недопустимого доказу, а відомості, зазначені у ньому, були підтверджені іншими документальними доказами, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та не були піддані сумніву жодним із учасників судового розгляду.
Висновок суду першої інстанції стосовно ненадання прокурором доказів щодо розміру шкоди (висновку судового експерта) є необґрунтованим, оскільки встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями винної особи та матеріальними збитками, що настали, та наявності складу кримінального правопорушення є прерогативою органу досудового розслідування і виходить за межі компетенції судового експерта, окрім розрахунку таких збитків.
Вирок ухвалений незаконним складом суду, адже, не дивлячись на численні заяви про відвід колегії суддів із підстав, які, на думку прокурора, викликають сумнів у їх неупередженості, такі залишені судом без задоволення.
Просить вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2019 скасувати, визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна, стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 7944 грн.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора.
Щодо необхідності укладення Договору застави майнових прав від 27.12.2013 сторона захисту зазначає, що такий був укладений для забезпечення можливості Фонду державного майна України (далі - ФДМ України) передати майновий комплекс ДП «ЗТМК» згідно з Актом приймання-передачі від 27.12.2013. Крім того, укладення цього договору дозволило погасити заборгованість ДП «ЗТМК» перед ПАТ «КБ «Надра», не чекаючи закінчення приєднання ДП «ЗТМК» до ТОВ «ЗТМК». Суму нарахованих за весь час несплати ДП «ЗТМК» банку відсотків у подальшому, тільки у значно більших розмірах, мало сплатити ТОВ «ЗТМК» як правонаступник.
Щодо обставин укладення договору поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 і проведення розрахунків по ньому із ВАТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 18 623 330,22 грн сторона захисту вказує, що укладення цього договору, за яким ТОВ «ЗТМК» як майбутній правонаступник ДП «ЗТМК» мало розрахуватись за спожиту ДП «ЗТМК» електричну енергію, дозволило в абсолютно законний спосіб забезпечити безперебійну діяльність комбінату, яка є безперервним виробництвом, повністю залежна від постачання електричної енергії, використовує у роботі хлор, тобто є небезпечним виробництвом. Заборгованість ДП «ЗТМК» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» на той момент не була простроченою, а розрахунки за договором були економічно вигідними для ТОВ «ЗТМК» і відповідали меті створення Товариства.
Щодо обставин укладення договорів позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) №13 від 23.01.2014, №115 від 16.04.2014, №674 від 18.04.2014, №202 від 17.12.2014 захисник стверджує, що ТОВ «ЗТМК» мало право, як майбутній правонаступник всіх зобов`язань ДП «ЗТМК», вжити заходів до мінімізації негативних наслідків невиконання ДП «ЗТМК» зобов`язань перед своїми кредиторами. Збільшення сум заборгованості ДП «ЗТМК» і додаткові штрафні санкції мало потім сплачувати ТОВ «ЗТМК». Надання фінансової допомоги ДП «ЗТМК» дозволило розрахуватись із частиною боргів і не допустити негативних економічних наслідків для ТОВ «ЗТМК» у майбутньому. Вказані угоди були очевидно економічно доцільними і вигідними для ТОВ «ЗТМК», мали позитивний економічний результат, безповоротного зменшення активів ТОВ «ЗТМК» не відбулося.
Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в частині виправдання ОСОБА_7 у вчиненні розтрати шляхом зловживання службовим становищем коштів у сумі 18 623 330,22 грн, як оплати заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013, та надав пояснення, що аналогічні її доводам.
Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги.
Представники потерпілих у судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представників потерпілих, пояснення обвинуваченого та захисників, повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, в межах заявлених сторонами клопотань, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про безпідставність виправдання ОСОБА_7 у зв`язку з недоведеністю, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у частині розтрати шляхом зловживання службовим становищем коштів у сумі 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплати простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013, колегія суддів враховує такі обставини та положення закону.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 із 13.05.2014 по 28.11.2014 у період часу з 9.00 до 18.00 год, більш точний час слідством не встановлено, знаходячись у приміщенні адміністративної будівлі ТОВ «ЗТМК» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, всупереч інтересам служби, з використанням службового становища, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, будучи уповноваженим на здійснення фінансових операцій з грошовими коштами очолюваного ним товариства, а також, фактично маючи в розпорядженні отримані від Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» грошові кошти в сумі 110 000 000 доларів США, всупереч мети створення ТОВ «ЗТМК» та цільового використання цих коштів, із метою безповоротно витратити частину вказаних коштів в інтересах третіх осіб, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, перерахував їхню частину в сумі 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» як оплату простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013 за таких обставин.
13.05.2014 ОСОБА_7 як директор ТОВ «ЗТМК», усвідомлюючи, що виникне безнадійна дебіторська заборгованість перед ТОВ «ЗТМК», тобто грошові кошти будуть безповоротно втрачені, уклав Договір поруки №460514/2/111, відповідно до якого ТОВ «ЗТМК» виступило поручителем перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» (кредитор) за оплату ДП «ЗТМК» (боржник) заборгованості за спожиту електричну енергію, яка виникла на підставі Договору на користування електричної енергії №76/199 від 01.07.2000, стягнення якої передбачено рішеннями Господарського суду Запорізької області (від 06.12.2010 справа №10/339/10, від 27.12.2011 справа №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, від 07.12.2010 справа №11/292/10, від 16.05.2011 по справі №19/5009/1481/11), яка розстрочена ухвалами суду у зазначених справах та порядок погашення якої встановлено Договором про самостійне виконання рішення суду №1114 від 03.12.2013 (Основний договір №1) та Договором про самостійне виконання рішення суду №1115 від 03.12.2013 (Основний договір №2), укладеними між ДП «ЗТМК» та ВАТ «Запоріжжяобленерго». При цьому ОСОБА_7 знав, що установчими документами ТОВ «ЗТМК» встановлено додаткове зобов`язання Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечити погашення в повному обсязі за власний рахунок протягом трьох місяців із дати утворення Товариства простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за енергоносії, така заборгованість повинна бути сплачена не за рахунок коштів ТОВ «ЗТМК», а за рахунок Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед», а тому укладання Договору поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 суперечило вимогам Статуту ТОВ «ЗТМК» за вищеописаних обставин.
Надалі ОСОБА_7 на виконання свого злочинного умислу, направленого на вчинення розтрати з корисливих мотивів грошових коштів ТОВ «ЗТМК», діючи в інтересах третіх осіб, організував, тобто надав своїм підлеглим працівникам бухгалтерії цього товариства відповідні вказівки щодо перерахування вказаних грошових коштів на загальну суму 18 623 330,22 грн, з яких 9 392 364 грн - в якості виконання зобов`язань ДП «ЗТМК» за Основним договором №1 та 9 230 966,22 грн - в якості виконання зобов`язань за Основним договором №2 через банківську установу ПАТ «КБ Надра» із банківського рахунку, відкритого для ТОВ «ЗТМК», № НОМЕР_1 на банківський рахунок, відкритий для ДП «ЗТМК» у банківській установі ПАТ «КБ Надра», № НОМЕР_2, а також, на банківський рахунок, відкритий для ВАТ «Запоріжжяобленерго» у банківській установі Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», № НОМЕР_3 . Таким чином, він розпорядився грошовими коштами ТОВ «ЗТМК», щодо яких він був наділений відповідними повноваженнями, та обернув ці кошти на користь третіх осіб ВАТ «Запоріжжяобленерго».
При цьому встановлено, що згідно з вищевказаними рішеннями Господарського суду Запорізької області підлягала до оплати ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн, із яких основний борг за спожиту активну електричну енергію - 261 600 073 грн. Таким чином, на підставі Статуту від 14.11.2013 ТОВ «ЗТМК», а також Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012, п.7.3 Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 від 22.02.2013, Додаткової угоди до нього від 18.10.2013, обов`язок сплатити борг ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн за спожиту активну електричну енергію покладено на Компанію «Толексіс Трейдінг Лімітед».
Відтак, ОСОБА_7 за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи на виконання злочинного умислу, направленого на вчинення розтрати з корисливих мотивів грошових коштів ТОВ «ЗТМК» в інтересах Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» в частині зменшення її зобов`язань по сплаті ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу ДП «ЗТМК», всупереч вищевказаних установчих документів ТОВ «ЗТМК», зловживаючи своїми службовими обов`язками, безпідставно уклав від імені ТОВ «ЗТМК» Договір поруки №460514/2/111 від 13.05.2014, на виконання якого перерахував на банківські рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго» грошові кошти ТОВ «ЗТМК» на загальну суму 18 623 330,22 грн, що призвело до їх безповоротної втрати.
У суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість не визнав та щодо обставин укладення Договору поруки від 13.05.2014 і проведення розрахунків по ньому із ВАТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 18 623 330,22 грн пояснив, що ДП «ЗТМК» мало заборгованість перед ВАТ «Запоріжжяобленерго». Утворення ТОВ «ЗТМК» і передача йому майнового комплексу ДП «ЗТМК» не мала наслідком заміну сторони у Договорі на постачання електричної енергії, який у 2000 році був укладений між ДП «ЗТМК» і ВАТ «Запоріжжяобленерго». Для укладення нового договору на постачання електричної енергії новоутвореному ТОВ «ЗТМК» мала бути погашена існуюча заборгованість, оскільки Правила користування електричною енергією забороняють енергопостачальній компанії укладення нового договору за наявності заборгованості по старому. Враховуючи, що виробничі потужності ДП «ЗТМК» 31.12.2013 були передані ТОВ «ЗТМК», саме на нього покладалася персональна відповідальність за безперебійність діяльності комбінату, яка є безперервним виробництвом, повністю залежним від постачання електричної енергії. Укладення договору поруки, за яким ТОВ «ЗТМК» як майбутній правонаступник ДП «ЗТМК» мало розрахуватись за спожиту ДП «ЗТМК» електричну енергію, дозволило в абсолютно законний спосіб врегулювати безвихідну на той момент ситуацію.
Постановляючи виправдувальний вирок за цим епізодом обвинувачення суд першої інстанції дійшов до таких висновків.
Згідно з висновком експерта КНДІСЕ за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №10651/18-39 від 05.07.2018 із об`єктивного змісту п.3 ч.5 постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012 «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК», п.2.5., п.7.2.1., п.7.3. Договору про заснування №85, п.2.5., п.7.2.1., п.7.3. Додаткової угоди від 18.10.2013, п.4.5. Статуту ТОВ «ЗТМК» випливає, що кінцевою датою, на яку Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» необхідно визначити та забезпечити погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, є дата 19.02.2014. При цьому експерт виходив із того, що зі змісту п.7.3. Договору №85 та Додаткової угоди неможливо однозначно тлумачити, якими мають бути сума простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» та спосіб, яким Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» необхідно забезпечити погашення цієї заборгованості. Під час проведення експертизи експерт внаслідок логіко-змістовного та концептуально-інтерпретаційного аналізу текстових фрагментів, наявних у п.2 постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012 «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК», п.2.5., п.7.2.1. Договору про заснування №85, п.2.5., п.7.2.1. Додаткової угоди від 18.10.2013, а також п.4.5. Статуту ТОВ «ЗТМК» встановив, що будь-які відомості щодо суми простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» та способу, яким Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» необхідно забезпечити погашення цієї заборгованості, у цих пунктах вказаних документів відсутні.
Державну реєстрацію ТОВ «ЗТМК» проведено 19.11.2013. Враховуючи вищевикладене, зобов`язання Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» із погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» із виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії мало бути виконане у період із 19.11.2013 по 19.02.2014, тобто протягом трьох місяців із дати утворення ТОВ «ЗТМК».
На момент настання строку (терміну) виконання Компанією «Толексіс Трейдінг Лімітед» вказаного зобов`язання заборгованість ДП «ЗТМК» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за спожиту активну електроенергію стягнуто згідно з рішеннями Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 по справі №10/339/10, від 27.12.2011 по справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, від 07.12.2010 по справі №11/292/10, від 16.05.2011 по справі №19/5009/1481/11 та розстрочено на підставі таких ухвал Господарського суду Запорізької області: від 18.11.2013 по справі №10/339/10 на строк із січня 2014 року по жовтень 2015 року, від 21.11.2013 по справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 на строк із січня 2014 року по грудень 2020 року, від 20.11.2013 по справі №11/292/10 на строк із січня 2014 року по січень 2015 року, від 21.11.2013 по справі №19/5009/1481/11 на строк із січня 2014 року по грудень 2014 року.
21.11.2013 ТОВ «ЗТМК» звернулося до ДП «ЗТМК» із листом «Щодо надання інформації» №ВС/02-01, яким просило повідомити про суму наявної простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, що виникла до державної реєстрації Товариства.
25.11.2013 ДП «ЗТМК» надало ТОВ «ЗТМК» лист №25-02.02.02-2967, яким повідомило, що у ДП «ЗТМК» відсутня прострочена заборгованість за спожиті енергоносії, що виникла до державної реєстрації Товариства.
Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ №14708/18-71/14709/18-72 від 31.08.2018 укладення та виконання ТОВ «ЗТМК» Договору поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 та проведення розрахунків за ним було документально обґрунтованим і економічно доцільним, а втрата активів документально не підтверджується (п.18,19).
Враховуючи наявність ухвал суду про розстрочення виконання рішень, на момент настання строку (терміну) виконання Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» (19.02.2014) зобов`язання з погашення простроченої заборгованості за спожиті енергоносії, а також дані листа ДП «ЗТМК» від 25.11.2013 про відсутність простроченої заборгованості за спожиті енергоносії, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заборгованість ДП «ЗТМК» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго», яка не мала характер простроченої, була законно сплачена ТОВ «ЗТМК» без порушення вимог Статуту Товариства.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Як визначено п.4.5 Статуту ТОВ «ЗТМК» та п.7.3. Додаткової угоди від 18.10.2013 до Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» від 22.02.2013, протягом трьох місяців із дати утворення Товариства Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечує погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, що виникла до державної реєстрації Товариства.
Також п.7.3. Додаткової угоди від 18.10.2013 до Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» від 22.02.2013 передбачено забезпечення погашення Компанією «Толексіс Трейдінг Лімітед» в повному обсязі за власний рахунок протягом трьох місяців з дати утворення Товариства простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії.
Із наведеного слідує, що ОСОБА_7, як директор ТОВ «ЗТМК», знав, що установчими документами ТОВ «ЗТМК» встановлено додаткове зобов`язання Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечити погашення в повному обсязі за власний рахунок протягом трьох місяців із дати утворення Товариства простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за енергоносії і така заборгованість повинна бути сплачена не за рахунок коштів ТОВ «ЗТМК», а за рахунок Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед».
Вищевказаними рішеннями та ухвалами Господарського суду Запорізької області відповідно про стягнення заборгованості та про розстрочення заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії лише визнаний факт існування простроченої заборгованості та визначені додаткові строки її погашення.
А тому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність простроченої заборгованості, оскільки такий ґрунтується на ототожненні понять розстрочені платежі з простроченою заборгованістю, які за своєю суттю мають різну правову природу.
Також, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на те, що підписання Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 від 22.02.2013 та Додаткової угоди до нього від 18.10.2013 відбулось до постановлення зазначених ухвал Господарського суду Запорізької області. Відтак, оскільки обов`язок Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» щодо погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за енергоносії виник раніше їхнього прийняття, ці ухвали безпідставно взято до уваги судом першої інстанції.
Крім того, у відповіді ВАТ «Запоріжжяобленерго» на запит ДП «ЗТМК» №007-44/1728 від 08.02.2014 зазначено, що у ДП «ЗТМК» станом на 01.02.2014 відсутня прострочена заборгованість перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за спожиту активну електроенергію. Однак, згідно з вищевказаними Договором і Статутом ТОВ «ЗТМК» мала братись до уваги та бути погашеною саме та прострочена заборгованість, що виникла станом до 19.11.2013. Таким чином, суд першої інстанції не мав підстав брати до уваги повідомлення про заборгованість станом на 01.02.2014.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що наявність ухвал суду про розстрочення виконання рішень судів та даних відповіді ВАТ «Запоріжжяобленерго» на запит ДП «ЗТМК» №007-44/1728 від 08.02.2014 не може свідчити, що заборгованість за спожиту активну електроенергію перестала бути простроченою і це звільнило Компанію «Толексіс Трейдінг Лімітед» від обов`язку погасити цю заборгованість.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що поза увагою органу досудового розслідування залишились імперативні положення вимог п.6 ч.2 ст.242 КПК України, які зобов`язують слідчого або прокурора звернутися на стадії досудового розслідування до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, чого не було зроблено.
Однак, із цим погодитись не можна.
Так, відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 (справа №420/1667/18, провадження №51-10433кмо18) імперативність п.6 ч.2 ст.242 КПК України у редакції Закону №1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
Стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження в якості доказів долучено Договір поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 та платіжні доручення на перерахування грошових коштів на загальну суму 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплату простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013.
У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що розмір заподіяної матеріальної шкоди у цьому кримінальному проваджені можливо встановити без спеціальних знань в галузі економіки, ведення фінансової та бухгалтерської звітності, шляхом проведення простих арифметичних розрахунків, належної оцінки вищенаведених доказів, тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що розмір заподіяної матеріальної шкоди стороною обвинувачення не підтверджено належними та допустимими доказами.
Також суд першої інстанції вважав встановленим, що у зв`язку з відсутністю потерпілих у цьому провадженні та не поданням цивільного позову сторона обвинувачення не надала суду доказів заподіяння діями ОСОБА_7 шкоди інтересам держави чи будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі.
Разом із тим, в обвинувальному акті, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_7, усвідомлюючи, що виникне безнадійна дебіторська заборгованість перед ТОВ «ЗТМК», тобто грошові кошти будуть безповоротно втрачені, в період часу з 21.11.2013 по 17.04.2015, діючи з метою розтрати грошових коштів Товариства, в інтересах Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» щодо зменшення її зобов`язань по сплаті ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу ДП «ЗТМК», щодо покращення фінансового положення за рахунок грошових коштів ТОВ «ЗТМК», зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, вчинив розтрату вказаних грошових коштів.
Із огляду на викладене, а також, враховуючи, що КПК України не встановлює безумовною підставою для існування факту заподіяння шкоди участь потерпілого в кримінальному провадженні або подання цивільного позову, неспроможним є твердження суду першої інстанції, що сторона обвинувачення не надала суду доказів заподіяння ОСОБА_7 шкоди інтересам держави чи будь-якій іншій юридичній особі.
Висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №10651/18-39 від 05.07.2018 колегія суддів вважає недопустимим доказом.
Так, відповідно до ч.1 ст.242 КПК України не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Згідно із ч.1, 2 ст.213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
А тому, оскільки вказаний висновок експерта стосується аналізу змісту п.3 ч.5 Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012 «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК» та роз`яснення п.2.5., п.7.2.1., п.7.3. Договору про заснування №85, тобто з`ясування питань права і тлумачення правочину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував порушення вимог ч.1 ст.242 КПК України, ч.1, 2 ст.213 ЦК України та безпідставно взяв його до уваги.
Також, на думку колегії суддів, є помилковим посилання суду першої інстанції на висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №14708/18-71/14709/18-72 від 31.08.2018, згідно з яким укладення та виконання ТОВ «ЗТМК» Договору поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 та проведення розрахунків за ним було документально обґрунтованим і економічно доцільним, а втрата активів документально не підтверджується (п.18,19).
Положеннями п.10 ст.101 КПК України визначено, що висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Виходячи з того, що зміст поняття економічної доцільності передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а також створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому, очевидним є те, що перерахування коштів ТОВ «ЗТМК» на загальну суму 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплату простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013, обов`язок погашення якої Додатковою угодою та Статутом покладено на Компанію «Толексіс Трейдінг Лімітед», не спрямоване на приріст або збереження активів ТОВ «ЗТМК».
Таким чином, безспірним є те, що в результаті укладення Договору поруки та виконання зобов`язань за цим договором лише Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед» отримала неправомірну вигоду - зменшення зобов`язань по сплаті заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію.
При цьому колегія суддів враховує і те, що мета уникнення штрафних санкцій не може стверджувати наявність економічної доцільності у зв`язку з тим, що відсутні будь-які докази на підтвердження факту, що такі санкції надмірно великі порівняно зі збитками ТОВ «ЗТМК», завданими сплатою заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію, яку мала сплатити Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед».
Твердження у вказаному висновку експертів, що втрата активів документально не підтверджується, фактично ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, яким враховано, що дебіторська заборгованість, що виникла в результаті виконання Договору поруки була у подальшому погашена на користь ТОВ «ЗТМК» шляхом злиття ТОВ «ЗТМК» та ДП «ЗТМК».
Однак, із таким твердженням не можна погодитись, так як експертами не досліджувалось питання зменшення зобов`язань Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» по сплаті заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію, тобто виконання ТОВ «ЗТМК» зобов`язань Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» за власні кошти, і у зв`язку з цим очевидну втрату активів.
Із огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що, визнаючи ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за вказаним епізодом, суд не взяв до уваги докази сторони обвинувачення, а висновок про недоведеність в його діях складу кримінального правопорушення побудував на нез`ясованих належним чином фактичних обставинах кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції не дотримано та ухвалено вирок за вищенаведеним епізодом, який підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За результатами проведеного апеляційного розгляду, на виконання ч.3 ст.404 КПК України, повторно дослідивши докази, у межах задоволених апеляційним судом клопотань сторін, колегія суддів приходить до висновку про доведеність такого обвинувачення.
ОСОБА_7 із 13.05.2014 по 28.11.2014 у період часу з 9.00 до 18.00 год, більш точний час слідством не встановлено, знаходячись в приміщенні адміністративної будівлі ТОВ «ЗТМК» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, всупереч інтересам служби, з використанням службового становища, з корисливих мотивів, в інтересах третьої особи, будучи уповноваженим на здійснення фінансових операцій з грошовими коштами очолюваного ним товариства, а також, фактично маючи в розпорядженні отримані від Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» грошові кошти в сумі 110 000 000 доларів США, з метою безповоротно витратити частину вказаних коштів в інтересах третьої особи, перерахував їх частину в сумі 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» як оплату простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013 за таких обставин.
13.05.2014 ОСОБА_7, як директор ТОВ «ЗТМК», усвідомлюючи, що виникне безнадійна дебіторська заборгованість перед ТОВ «ЗТМК», тобто грошові кошти будуть безповоротно втрачені, уклав Договір поруки №460514/2/111, відповідно до якого ТОВ «ЗТМК» виступило поручителем перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» (кредитор) за оплату ДП «ЗТМК» (боржник) заборгованості за спожиту електричну енергію, яка виникла на підставі Договору на користування електричної енергії №76/199 від 01.07.2000, стягнення якої передбачено рішеннями Господарського суду Запорізької області (від 06.12.2010 справа №10/339/10, від 27.12.2011 справа №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, від 07.12.2010 справа №11/292/10, від 16.05.2011 справа №19/5009/1481/11) і яка розстрочена ухвалами суду у зазначених справах, та порядок погашення якої встановлено Договором про самостійне виконання рішення суду від №1114 03.12.2013 (Основний договір №1) та Договором про самостійне виконання рішення суду №1115 від 03.12.2013 (Основний договір №2), укладеними між ДП «ЗТМК» та ВАТ «Запоріжжяобленерго». При цьому ОСОБА_7 знав, що установчими документами ТОВ «ЗТМК» встановлено додаткове зобов`язання Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечити погашення в повному обсязі за власний рахунок протягом трьох місяців із дати утворення Товариства простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за енергоносії, така заборгованість повинна бути сплачена не за рахунок коштів ТОВ «ЗТМК», а за рахунок Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед», а тому укладання Договору поруки №460514/2/111 від 13.05.2014 суперечило вимогам Статуту ТОВ «ЗТМК» за вищеописаних обставин.
Надалі ОСОБА_7 на виконання свого злочинного умислу, діючи в інтересах третьої особи, організував, тобто надав своїм підлеглим працівникам бухгалтерії цього товариства відповідні вказівки щодо перерахування вказаних грошових коштів на загальну суму 18 623 330,22 грн, із яких 9 392 364 грн - в якості виконання зобов`язань ДП «ЗТМК» за Основним договором №1 та 9 230 966,22 грн - в якості виконання зобов`язань за Основним договором №2 через банківську установу ПАТ «КБ Надра» з банківського рахунку, відкритого для ТОВ «ЗТМК», № НОМЕР_1 на банківський рахунок, відкритий для ДП «ЗТМК» у банківській установі ПАТ «КБ Надра», № НОМЕР_2, а також, на банківський рахунок, відкритий для ВАТ «Запоріжжяобленерго» у банківській установі Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», № НОМЕР_3 . Таким чином, він розпорядився грошовими коштами ТОВ «ЗТМК», щодо яких був наділений відповідними повноваженнями.
При цьому встановлено, що згідно з вищевказаними рішеннями Господарського суду Запорізької області підлягала до оплати ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн, з яких основний борг за спожиту активну електричну енергію - 261 600 073 грн. Таким чином, на підставі Статуту від 14.11.2013 ТОВ «ЗТМК», а також Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012, п.7.3 Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 від 22.02.2013, Додаткової угоди до нього від 18.10.2013, обов`язок сплатити борг ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн за спожиту активну електричну енергію покладено на Компанію «Толексіс Трейдінг Лімітед».
Таким чином, ОСОБА_7, діючи на виконання злочинного умислу, направленого на використання з корисливих мотивів грошових коштів ТОВ «ЗТМК» в інтересах Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» в частині зменшення її зобов`язань по сплаті ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу ДП «ЗТМК», всупереч вищевказаних установчих документів ТОВ «ЗТМК», зловживаючи своїми службовим становищем, безпідставно уклав від імені ТОВ «ЗТМК» Договір поруки №460514/2/111 від 13.05.2014, на виконання якого перерахував на банківські рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго» грошові кошти ТОВ «ЗТМК» на загальну суму 18 623 330,22 грн, що призвело до їх безповоротної втрати та спричинило тяжкі наслідки.
Дії ОСОБА_7, які виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи - Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» використанні службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст.364 КК України.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення, в тому числі безпосередньо дослідженими судом апеляційної інстанції, доказами.
Кабінетом Міністрів України 03.10.2012 прийнято постанову №955 «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК», відповідно до якої погоджено пропозицію ФДМ України щодо утворення ТОВ «ЗТМК» із державною часткою у статутному капіталі товариства не менш як 51 відсоток шляхом внесення до статутного капіталу товариства з боку держави майнового комплексу ДП «ЗТМК»; реорганізації ДП «ЗТМК» шляхом приєднання до товариства. Затверджено Положення про здійснення відбору недержавних учасників ТОВ «ЗТМК». Доручено ФДМ України виступити засновником товариства з боку держави; забезпечити передачу до статутного капіталу товариства майнового комплексу ДП «ЗТМК»; визначити недержавних учасників товариства на конкурсних засадах.
За результатами конкурсу з відбору недержавних учасників ТОВ «ЗТМК» переможцем визнано Компанію «Толексіс трейдінг лімітед».
Між ТОВ «ЗТМК» та ФДМ України 22.02.2013 укладено Договір про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 та Додаткову угоду від 18.10.2013.
Державна реєстрація ТОВ «ЗТМК» проведена 19.11.2013, припинення юридичної особи ДП «ЗТМК» зареєстровано 29.10.2015. Правонаступником ДП «ЗТМК» є ТОВ «ЗТМК».
На підставі Контракту від 21.11.2013, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «ЗТМК» в особі Голови наглядової ради Товариства, начальника Управління міждержавних майнових відносин та інвестиційної діяльності ФДМ України ОСОБА_13, ОСОБА_7 призначено на посаду директора ТОВ «ЗТМК».
Згідно з п.12.1 Статуту ТОВ «ЗТМК» директор Товариства є одноособовим виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю.
Відповідно до п.12.2 Статуту ТОВ «ЗТМК» директор здійснює свої повноваження відповідно до Статуту і контракту з ним.
Положеннями п.12.7 Статуту ТОВ «ЗТМК» визначено, що директор має право без довіреності вчиняти юридичні дії від імені Товариства, в тому числі представляти інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, іноземними контрагентами, розпоряджатись майном та коштами Товариства, укладати та вчиняти від імені Товариства правочини, підписувати договори, контракти, фінансові та інші майнові документи у відповідності із Статутом та чинним законодавством України, відкривати у банках рахунки у національній та іноземних валютах та розпоряджатись ними у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з п.1.1 Контракту директор зобов`язується безпосередньо і через сформований апарат здійснювати поточне управління (керівництво) Товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна Товариства та майна, що не ввійшло до статутного капіталу.
Відповідно до п.2.3 Контракту директор зобов`язаний неухильно дотримуватись умов контракту та здійснювати оперативне управління Товариством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань, передбачених статутом товариства та річним фінансовим планом, сумлінно виконувати завдання, повноваження, права та обов`язки, які віднесені до його компетенції, не розголошувати конфіденційну та інсайдерську інформацію особам, які не мають доступу до такої інформації, а також використовувати її у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Крім того, організовувати збереження та ефективне використання майна та прибутку Товариства, а також державного майна, що не ввійшло до статутного капіталу Товариства.
Пунктом 2.3.3 Контракту встановлено, що директор зобов`язаний керуватися у своїй діяльності чинним законодавством, Статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Враховуючи вищевикладене, директор ТОВ «ЗТМК» ОСОБА_7 обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків та відповідно до примітки 1 ст.364 КК України був службовою особою.
Згідно з п.4.5 Статуту ТОВ «ЗТМК» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК» №955 від 03.10.2012 протягом трьох місяців з дати утворення Товариства Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечує погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії.
Пунктом 7.3. Додаткової угоди від 18.10.2013 до Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» від 22.02.2013 передбачено забезпечення Компанією «Толексіс Трейдінг Лімітед» погашення в повному обсязі за власний рахунок протягом трьох місяців з дати утворення Товариства простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії, що виникла до державної реєстрації Товариства.
Товариство не відповідає за зобов`язаннями його учасників (п.4.17 Статуту).
Рішеннями Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 справа №10/339/10, від 27.12.2011 справа №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, від 07.12.2010 справа №11/292/10, від 16.05.2011 справа №19/5009/1481/11 стягнуто на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн, з яких основний борг за спожиту активну електричну енергію - 261 600 073 грн. Вказана заборгованість розстрочена ухвалами суду у зазначених справах від 18.11.2013, 20.11.2013, 21.11.2013.
ДП «ЗТМК» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» уклали Договір про самостійне виконання рішення суду №1114 від 03.12.2013 (Основний договір №1) та Договір про самостійне виконання рішення суду №1115 від 03.12.2013 (Основний договір №2).
Таким чином, на підставі Статуту від 14.11.2013 ТОВ «ЗТМК», а також Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 03.10.2012, п.7.3 Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 від 22.02.2013, Додаткової угоди до нього від 18.10.2013, обов`язок сплатити борг ДП «ЗТМК» на загальну суму 275 732 997 грн покладався на Компанію «Толексіс Трейдінг Лімітед», оскільки Товариство не відповідає за зобов`язаннями його учасників.
Разом із тим, ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), з однієї сторони, та ТОВ «ЗТМК» (Поручитель), в особі директора ОСОБА_7, з другої сторони, та ДП «ЗТМК» (Боржник), в особі в.о. генерального директора - голови комісії з припинення ОСОБА_14, з третьої сторони, уклали Договір поруки №460514/2/111 від 13.05.2014.
Відповідно до п.1.1 Договору Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за оплату Боржником заборгованості за спожиту електричну енергію, яка виникла на підставі Договору на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000, стягнута рішеннями Господарського суду Запорізької області (від 06.12.2010 справа №10/339/10, від 27.12.2011 справа №13/500985894/11-20/5009/5894/11, від 07.12.2010 №11/292/10, від 16.05.2011 №19/5009/1481/11), розстрочена ухвалами суду у зазначених справах, та порядок погашення якої встановлено Договором про самостійне виконання рішення суду №1114 від 03.12.2013 (надалі Основний договір №1) та Договором про самостійне виконання рішення суду від №1115 03.12.2013 (надалі Основний договір №2), укладеними між Кредитором та Боржником (надалі спільно Основні договори).
У разі порушення ДП «ЗТМК» обов`язку за Основними договорами, ДП «ЗТМК» та TОB «ЗТМК» відповідають перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» як солідарні боржники (п.1.2 Договору).
За Основним договором №1 Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники за виконання графіку в 2014 році в частині повної та своєчасної оплати боргу за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 12 523 150,16 грн, розстроченої на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області, та за Основним договором №2 Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники за виконання графіку в 2014 році в частині повної та своєчасної оплати боргу за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 12 307 956, 80 грн, розстроченої на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області.
Договором поруки №460514/2/111 передбачено, що у випадку невиконання Боржником свого зобов`язання перед Кредитором, Поручитель зобов`язаний здійснити оплату заборгованості самостійно та у строки визначені даним договором поруки. Також Поручитель зобов`язаний протягом 5 календарних днів з дня виконання перед Кредитором свого обов`язку за Боржника письмово повідомляти Боржника про виконання зобов`язання Поручителем із зазначенням дати та суми їх виконання (п.3.2 Договору).
До Поручителя, який виконав обов`язок за Основними договорами, що зазначені в Договорі поруки №460514/2/111, переходять усі права Кредитора.
Боржник має виконати зобов`язання перед Поручителем протягом 5 календарних днів від дати одержання Боржником від Поручителя повідомлення про виконання Поручителем обов`язку перед Кредитором (п.3.4 Договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 01.04.2015. Порука припиняється після закінчення строку дії цього договору (п.5.1 Договору).
ТОВ «ЗТМК» (як Поручитель) із травня до листопада 2014 року на виконання Договору поруки №460514/2/111 за рахунок власних коштів в сумі 18 623 330,22 грн здійснило оплату заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту активну електричну енергію.
Розрахунки з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на вказану суму відображено в бухгалтерському обліку Товариства, а також підтверджуються платіжними дорученнями.
Таким чином, ОСОБА_7 всупереч обов`язку, встановленого п.2.3.3 Контракту, керуватися у своїй діяльності чинним законодавством та Статутом, п.4.5 якого визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК» №955 від 03.10.2012 протягом трьох місяців з дати утворення Товариства Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед» забезпечує погашення простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, використав свої службові повноваження для укладення Договору поруки та сплати ТОВ «ЗТМК» заборгованості, яку мала сплатити Компанія «Толексіс Трейдінг Лімітед».
При цьому ОСОБА_7 знав вимоги Статуту та Контракту, а отже умисно використовував всупереч інтересам служби права і можливості, пов`язані з його посадою директора ТОВ «ЗТМК», в інтересах Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» з метою отримання останньою неправомірної вигоди у виді зменшення обсягу зобов`язань по сплаті заборгованості за спожиту активну електричну енергію.
Дії ОСОБА_7 спричинили тяжкі наслідки, оскільки ТОВ «ЗТМК» втратило актив у сумі 18 623 330,22 грн, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (609х250=152250).
Отже, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України.
Відповідно до положень ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження
Визначені зазначеною нормою межі повноважень суду щодо перекваліфікації кримінального правопорушення передбачають, що зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжке правопорушення. Закриття апеляційним судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого кримінального караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності і створить умови для повторної віктимізації.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 552/2540/20.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України.
Разом із тим, апеляційним судом встановлено, що отримані ВАТ «Запоріжжяобленерго» 18 623 330,22 грн є погашенням заборгованості за поставлену активну електричну енергію ДП «ЗТМК», тобто ВАТ «Запоріжжяобленерго» не отримувало незаконно чужого майна.
А тому зловживання службовим становищем ОСОБА_7 не супроводжувалось розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не було пов`язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у власність ВАТ «Запоріжжяобленерго», а призвело до набуття іншої вигоди Компанією «Толексіс Трейдінг Лімітед».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні ознаки злочину, передбаченого ст.191 КК України.
У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст.364 КК України (ухвала Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №0912/1638/12, провадження №51-2735км18).
Відтак, оскільки дії ОСОБА_7 охоплюються диспозицією ч.2 ст.364 КК України, санкція якої є явно нижчою від санкції, передбаченої ч.5 ст.191 КК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та перекваліфікувати дії ОСОБА_7 із ч.5 ст.191 КК України на ч.2 ст.364 КК України.
Посилання сторони захисту на: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.03.2018 щодо ДП «ЗТМК», згідно з яким 29.10.2015 зареєстровано припинення юридичної особи за рішенням засновників, правонаступником ДП «ЗТМК» зазначається ТОВ «ЗТМК»; копію переліку активів та пасивів ДП «ЗТМК», які передаються до ТОВ «ЗТМК» станом на 30.09.2015, відповідно до якого в п.27 та п.30 у розділі «інші поточні зобов`язання» ДП «ЗТМК» має зобов`язання перед ТОВ «ЗТМК» на суму 399 901 248 грн та 124 187 098,1 грн; належним чином завірені копії балансів (звіт про фінансовий стан) ДП «ЗТМК» станом на 30.09.2015 та 19.10.2015; належним чином завірений наказ №2 ТОВ «ЗТМК» про облікову політику, яким встановлена методика ведення обліку та складання фінансової звітності на підприємстві; належним чином завірену копію акту Управління східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області щодо ревізії фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗТМК» за період з 01.06.2015 по 01.06.2017, відповідно до якого на аркуші 36 акту - «ревізією встановлено, що станом на 01.06.2015 згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «ЗТМК» по бухгалтерським субрахункам №3773 «Фінансова допомога» та 377.5 «Розрахунки за договорами переведення боргу (зобов`язання)» обліковується дебіторська заборгованість ДП «ЗТМК» на загальну суму 515 540 117,84 грн та кредиторська заборгованість перед ДП «ЗТМК» на загальну суму 1 506,45 грн; на аркуші 38 акту - «на підставі передавального акту від 30.09.2015 №284 (16.10.2015) та згідно з наданими до ревізії бухгалтерських довідок від 21.10.2015 №1588, 1591, по бухгалтерському обліку ТОВ «ЗТМК» проведено закриття заборгованості ТОВ «ЗТМК» та ДП «ЗТМК» при реорганізації (приєднанні) на загальну суму 524 111 773,1 грн. Станом на 31.10.2015 та на 01.06.2017 по бухгалтерському обліку ТОВ «ЗТМК» дебіторська або кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам із ДП «ЗТМК» не обліковується»; належним чином завірені копії витягів із оборотних відомостей ДП «ЗТМК», ТОВ «ЗТМК» та головних книг ДП «ЗТМК» та ТОВ «ЗТМК» за 2014, 2015 роки щодо обліку відображення заборгованості ДП «ЗТМК» перед ТОВ «ЗТМК» за сплату боргу перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» визнається колегією суддів безпідставним, так як вказані документи стосуються в основному бухгалтерського обліку, а саме визначення дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність якої не спростовує факт виконання ТОВ «ЗТМК» за рахунок власних коштів зобов`язань, покладених на учасника товариства.
Не є допустимим доказом висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення кримінально-правових положень в сфері службових злочинів та ряду правових положень в сфері управління об`єктами господарювання, проведеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит адвоката ОСОБА_15, затвердженої радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, з огляду на положення ч.1 ст.242 КПК України, згідно з якими не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Оскільки висновок судової економічної експертизи №375/376/377/378 від 09.06.2017 Сумського відділення ХНДІСЕ ім. Бокаріуса по матеріалах цивільної справи №332/293/17 за позовом ОСОБА_7 до ДФІ в Запорізькій області, ОСОБА_16, ТОВ «ЗТМК» про визнання інформації недостовірною враховує недопустимий доказ - висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення кримінально-правових положень у сфері службових злочинів та ряду правових положень в сфері управління об`єктами господарювання, проведеної відповідно до Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на запит адвоката ОСОБА_15, колегія суддів вважає безпідставним посилання сторони захисту на вказаний висновок судової економічної експертизи.
Акт №08.15-16/5 від 29.10.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗТМК» за період із 01.01.2011 по 31.12.2016, проведеної Управлінням східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області, згідно з висновками якої ревізією встановлено дотримання чинного законодавства України під час розпорядження та використання коштів у рамках розрахунків між ДП «ЗТМК», правонаступник - ТОВ «ЗТМК» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатом укладання Договору поруки між ТОВ «ЗТМК» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» №460514 від 13.05.2014, відповідно до якого ТОВ «ЗТМК» сплачувало ПАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованості ДП «ЗТМК», а також судово-економічна експертиза КНДІСЕ №5821/5822/17-45 від 30.06.2017, згідно з висновками якої погашення ТОВ «ЗТМК» заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, що виникла до 19.11.2013 перед ВАТ «Запоріжжяобленерго», є обґрунтованим та відповідає напрямам діяльності ТОВ «ЗТМК», не спростовують факт отримання неправомірної вигоди Компанією «Толексіс Трейдінг Лімітед» та як наслідок висновків про заподіяння шкоди ТОВ «ЗТМК».
Довідка ТОВ «ЗТМК» щодо суми чистого прибутку та сплати податків і зборів за період із 19.11.2013 по 30.09.2018, згідно зі змістом якої сума чистого прибутку підприємства за вищевказаний період склала 480 380 849 грн, дивіденди до держбюджету - 135 599 584 грн, податки та збори: до держбюджету - 191 467 046 грн; до місцевого бюджету - 303 587 320 грн, єдиний соціальний внесок - 320 010 710 грн, не стосується обставин, які підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим не приймається колегією суддів до уваги.
Згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи №25466/25-467/19-72 від 22.10.2019 висновки Акту №08.15-16/5 від 29.10.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗТМК» за період із 01.01.2011 по 31.12.2016 року, складеного Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо розпорядження та використання коштів в рамках розрахунків між ТОВ «ЗТМК» (до жовтня 2015 року - ДП «ЗТМК») з ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами укладення Договору поруки між ТОВ «ЗТМК» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» №460514/2/111 від 13.05.2014, підтверджується документально. Таким чином, вказаний висновок експертизи лише підтверджує розпорядження та використання коштів у межах розрахунків між ТОВ «ЗТМК» (до жовтня 2015 року - ДП «ЗТМК») з ПАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами укладення Договору поруки між ТОВ «ЗТМК» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» №460514/2/111 від 13.05.2014, однак не стверджує факт, що ТОВ «ЗТМК» внаслідок розпорядження та використання цих коштів отримало приріст (збереження) активів (їх вартість), а також створило умови для такого приросту (збереження) у майбутньому. А тому, колегія суддів вважає посилання на зазначений доказ безпідставним.
Ухвалюючи виправдувальний вирок за епізодами розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем за договорами позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) №13 від 23.01.2014, №115 від 16.04.2014, №674/114 від 18.04.2014, №202 від 17.12.2014 на загальну суму 399 901 248 грн та розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем, а також за Договором застави майнових прав №24/2012/0001Юмкл-31-15 від 11.03.2014 і Угодою про погашення (визнання) боргу від 03.02.2015, що виник за Кредитним договором про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2012/0001Юмкл від 18.01.2012, на суму 73 523 262 грн суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України, оскільки жодним належним та допустимим доказом не підтверджено факт розтрати коштів, належних ТОВ «ЗТМК», а доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 під час укладення Договорів про надання позики грошових коштів, Договору застави майнових прав і Угоди про погашення (визнання) боргу вчинено дії всупереч державним інтересам у вигляді отримання прибутку від діяльності ТОВ «ЗТМК», вчинено дії всупереч меті створення ТОВ «ЗТМК» та цільового призначення грошових коштів, і, що він діяв без мети отримання грошових коштів чи прибутку для очолюваного ним товариства, є необґрунтованими, оскільки матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів цьому.
Висновки суду першої інстанції достатньо мотивовані, відповідають положенням законодавства, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Так, на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання утворення ТОВ «ЗТМК» №955 від 03.10.2012, Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 від 22.02.2013 зі змінами від 18.10.2013, Статуту ТОВ «ЗТМК» суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ці акти не містять заборони для посадових осіб ТОВ «ЗТМК» на укладення договорів і розпорядження коштами товариства, за виключенням обмеження щодо суми угоди.
Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЗТМК» належить до господарських товариств. Статутний капітал Товариства, як господарського товариства, складається із вкладів двох його учасників - ФДМ України та Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» із розміром часток відповідно 51 та 49 відсотків. Господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого Товариства та можуть використовуватися в межах не забороненої господарської діяльності ТОВ «ЗТМК», а відтак останнє не належить до бюджетних установ, а тому на нього не поширюються вимоги щодо цільового використання коштів.
Крім того, мета створення ТОВ «ЗТМК» прямо передбачена у пункті 3.1 Розділу 3 «Мета і предмет діяльності Товариства» його Статуту. Вказана норма передбачає, що метою діяльності Товариства є здійснення технічної модернізації виробництва та отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності, ефективне управління його майном та коштами, забезпечення потреб в продукції, роботах та послугах Товариства.
Тому безпідставним є твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що метою створення ТОВ «ЗТМК» є лише здійснення технічної модернізації виробництва, та, що кошти, отримані від іноземного інвестора, як внесок до статутного капіталу і додатковий внесок у сумі 110 000 000 доларів США, мали цільове призначення.
Згідно з п.12.7.10 Статуту ТОВ «ЗТМК» директор має право без довіреності укладати та вчиняти від імені Товариства правочини, якщо ринкова вартість майна, робіт та послуг, що є предметом такого правочину становить до 10% вартості активів за даними балансу, складеного на останню звітну дату в перший рік діяльності Товариства, а в подальшому - до 10% вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності.
Відповідно до п.12.7.11 Статуту ТОВ «ЗТМК» директор має право укладати та вчиняти правочини, якщо ринкова вартість майна, робіт та послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10% вартості активів за даними балансу, складеного на останню звітну дату в перший рік діяльності Товариства, а в подальшому - перевищує 10% вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності, виключно за умов прийняття рішення про вчинення Товариством таких правочинів відповідним уповноваженим органом управління Товариства згідно з компетенцією та порядком, установленими Статутом.
Між ТОВ «ЗТМК» (Позикодавець) в особі директора ОСОБА_7 та ДП «ЗТМК» (Позичальник) в особі в. о. генерального директора ОСОБА_14 протягом 2014 року укладено чотири договори позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) №13 від 23.01.2014, №115 від 16.04.2014, №674/114 від 18.04.2014, №202 від 17.12.2014.
Вказаними договорами позики передбачено обов`язок ТОВ «ЗТМК» на договірних умовах передати ДП «ЗТМК» позики грошовими коштами у гривневому еквіваленті на загальну суму 400 315 454,39 грн, у тому числі за Договором №13 від 23.01.2014 в сумі 120 000 000 грн, за Договором №115 від 16.04.2014 в сумі 120 000 000 грн, за Договором №674 від 18.04.2014 в сумі 120 000 000 грн, за Договором №202 від 17.12.2014 в сумі 39 315 454,39 грн (з урахуванням змін, внесених до договорів), та зобов`язання ДП «ЗТМК» повернути позики у визначений договорами термін. Сторони також домовились, що Позикодавець надає Позичальнику позики на безоплатній основі - без сплати процентів за користування позикою. Цільового призначення позик договорами визначено не було.
Умовами договорів №13, 115, 674, до внесення змін до них, було визначено такі строки повернення позик: до 16.07.2014, до 16.10.2014 та до 18.10.2014 відповідно. Граничний термін повернення позик на суму 360 000 000 грн було перенесено (подовжено) шляхом внесення змін до вказаних договорів і визначний новий строк - до 31.12.2015. Кінцевий термін повернення позики в сумі 39 901 248 грн за договором №202 від 17.12.2014 - не пізніше 01.07.2015.
Позика, що є предметом вказаних правочинів, не перевищує 10% вартості активів за даними балансу, складеного на останню звітну дату в перший рік діяльності Товариства.
Кожен із вищезазначених договорів є самостійним правочином з власними суттєвими умовами та реквізитами.
У зв`язку з цим колегія суддів не вбачає правових підстав ототожнювати факт укладення правочинів із операцією з надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 399 901 248 грн, на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі.
А тому, колегія суддів вважає голослівним твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_7 перевищив надані йому повноваження, не погодивши з органами управління Товариства операції з надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 399 901 248 грн, роздрібнивши фактично одну продовжувану операцію на декілька ідентичних, що мало на меті уникнення такого погодження.
Також колегія суддів приходить до висновку про безпідставність твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_7 не мав повноважень, наданих йому Статутом Товариства та трудовим Контрактом, на погашення кредитних зобов`язань державного підприємства і не мав права використовувати з цією метою кошти, які були залучені від інвестора.
Так, згідно з Актом приймання-передачі майнового комплексу від 31.12.2013 ФДМ України передав, а ТОВ «ЗТМК» прийняло, як вклад Фонду до статутного капіталу Товариства, майновий комплекс ДП «ЗТМК», структура майнового комплексу була зазначена в додатках 1-5 до цього Акту, загальна вартість якого, становить 749 164 000 грн.
У додатку №4 був наведений перелік оборотних активів (запаси, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи), які передавалися до статутного капіталу Товариства, майновий комплекс ДП «ЗТМК» на загальну суму 355 586 924,61 грн, в тому числі ільменітовий концентрат на суму 6 421 277,28 грн, який перебував у заставі ПАТ «КБ «Надра».
Перебування ільменітового концентрату у заставі ПАТ «КБ «Надра» виключало можливість підписання Акту приймання-передачі майнового комплексу, оскільки ФДМ України не мав права розпоряджатися оборотними активами ДП «ЗТМК», які перебували у заставі, без письмового погодження ПАТ «КБ «Надра», як заставодержателя.
Станом на дату підготовки Акту приймання-передачі майнового комплексу ДП «ЗТМК» та у період із 19.11.2013 по 30.12.2013 у ДП «ЗТМК» не було інших активів, крім тих, які входять до складу майнового комплексу, який підлягав внесенню у статутний капітал ТОВ «ЗТМК» з боку Держави в особі ФДМ України, а ТОВ «ЗТМК» у період із 19.11.2013 до 30.12.2013 не мало інших активів, крім грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «ЗТМК».
Таким чином, зміна структури застави перед ПАТ «КБ «Надра» згідно з Кредитним договором «Про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з вільним режимом кредитування» №24/2012/000ІЮмкл від 18.01.2012 та Договору застави майнових прав від №24/2012/0001Юмкл/31-12 від 25.04.2013 не могла бути проведена іншим чином, крім використання ТОВ «ЗТМК» коштів в сумі 4 550 321 доларів США для погашення заборгованості ДП «ЗТМК» за Кредитним договором №24/2012/0001Юмкл від 18.01.2012.
А тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_7, укладаючи Договір застави майнових прав №24/2012/0001Юмкл-31-14 від 27.12.2013 з Додатковою угодою №1 від 11.03.2014, діяв у межах наданих йому повноважень, його дії не суперечили інтересам ТОВ «ЗТМК» і своїми діями забезпечив можливість для зміни структури застави ДП «ЗТМК» перед ПАТ «КБ «Надра», створив умови для складання і підписання між ФДМ України і ТОВ «ЗТМК» Акту приймання-передачі майнового комплексу від 31.12.2013, вжив можливих у тій ситуації заходів до погашення заборгованості ДП «ЗТМК» перед ПАТ «КБ «Надра» відповідно до мети діяльності ТОВ «ЗТМК» і в інтересах Товариства.
Згідно з висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №14708/18-71/14709/18-72 від 31.08.2018 внаслідок укладення та виконання договорів позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) №13 від 23.01.2014, №115 від 16.04.2014, №674 від 18.04.2014, №202 від 17.12.2014 безповоротного зменшення активів ТОВ «ЗТМК» не відбулось, проведення розрахунків за вказаними договорами було документально обґрунтованим і економічно доцільним (п.21-22); укладання та виконання ТОВ «ЗТМК» Договору застави майнових прав №24/2012/0001Юмкл-31-14 від 27.12.2013 з Додатковою угодою №1 від 11.03.2014 та Договору застави майнових прав №24/2012/0001Юмкл-31-15 від 11.03.2014 із ПАТ «КБ «Надра» та проведення розрахунків за ними було документально обґрунтованим та економічно доцільним (п.17).
Прокурор в апеляційній скарзі стверджує про недопустимість вказаного висновку, як доказу, з посиланням на проведення експертизи під час зупинення кримінального провадження, відсутності матеріалів, на підставі яких проводилась експертиза, ініціювання її повернення з метою перевірки, а також підстави здобуття з іншого кримінального провадження. Однак таке твердження прокурора є помилковим.
Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 цієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані. Закон, передбачивши право сторони захисту надавати висновки експертів, тим самим передбачив і обов`язок суду їх розглянути в сукупності з іншими доказами.
Суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновок, викладений в постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №278/1306/17, згідно з яким відповідно до КПК України проведення слідчих і розшукових дій є окремим видом збирання доказів, який є виключною компетенцією сторони обвинувачення. Порівняння ч.2 та 3 ст.93 КПК України не залишає сумніву, що стороні захисту не надано права на проведення слідчих дій. Таким чином, отримуючи висновок експерта, сторона захисту не проводила слідчої дії. Тому, поширення правил та обмежень, встановлених Кодексом для проведення слідчих або розшукових дій, на інші види діяльності зі збирання доказів є неправильним.
Також колегія суддів зазначає, що матеріали, на підставі яких проводилась експертиза, містяться у матеріалах кримінального провадження та були досліджені судом першої інстанції під час розгляду, а ініціювання повернення висновків експертизи органом виконання експертизи нормами діючого КПК України не передбачено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що КПК України не забороняє використання результатів слідчих та процесуальних дій, поданих суду стороною захисту, які отримані в ході досудового розслідування іншого кримінального провадження.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що висновок судово-економічної експертизи №9991/16-45 від 31.08.2016 не має жодних ознак недопустимого доказу, а відомості, зазначені у ньому, були підтверджені іншими документальними доказами, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та не були піддані сумніву жодним з учасників судового розгляду, колегія суддів вважає голослівним і таким, що не спростовує висновку суду першої інстанції про недопустимість вказаного доказу.
Судом першої інстанції встановлено, що виписка по рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Надра» здобута під час здійснення процесуальної дії з порушенням суттєвих умов дозволу на її проведення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказана виписка була надана судовому експерту і використана ним для складання висновку за результатами проведення КНДІСЕ судово-економічної експертизи №9991/16-45 від 31.08.2016.
Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч.5 ст.101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
Разом із тим прокурором не подано жодного доказу на спростування висновку суду про те, що виписка по рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Надра» здобута під час здійснення процесуальної дії з порушенням суттєвих умов дозволу на її проведення.
Посилання прокурора, що відомості, які зазначені у даному висновку, були підтверджені іншими документальними доказами, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та не були піддані сумніву жодним з учасників судового розгляду, є неспроможним, так як судом першої інстанції визнавався недопустимим доказом виключно висновок експертизи, а не відомості, зазначені у вказаному висновку.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що висновок за результатами проведення судовим експертом КНДІСЕ ОСОБА_17 судово-економічної експертизи №9991/16-45 від 31.08.2016 є недопустимим доказом.
Прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що приєднання ДП «ЗТМК» до ТОВ «ЗТМК», яке мало місце 29.10.2015, не дозволило повернути активи, які були безповоротно втрачені, оскільки ні відповідна сума грошових коштів, ні матеріальний еквівалент в балансі ТОВ «ЗТМК» відновлені не були.
Разом із тим, судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що вказані договори були направлені на досягнення реального господарського результату, тобто з породженням конкретних та взаємних фінансово-господарських зобов`язань, які привели до завищення дебіторської заборгованості ТОВ «ЗТМК» перед вищезазначеними підприємствами, у тому числі перед ДП «ЗТМК».
Крім того, дебіторська заборгованість, яка виникла в результаті виконання договорів про надання грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) та за Угодою про погашення (визнання) боргу, була у подальшому погашена на користь ТОВ «ЗТМК», у тому числі шляхом злиття ТОВ «ЗТМК» та ДП «ЗТМК».
А тому, оскільки мав місце факт погашення боргу, у тому числі шляхом злиття ТОВ «ЗТМК» та ДП «ЗТМК», неспроможним є вищевказане твердження прокурора про безповоротну втрату активів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій, перевіривши докази щодо умисної розтрати ОСОБА_7 шляхом зловживання службовим становищем коштів, які були перераховані на банківські рахунки, відкриті в ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «КБ Надра» для ДП «ЗТМК» за договорами про надання грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) та за Угодою про погашення (визнання) боргу, ухвалив законний, обґрунтований та мотивований виправдувальний вирок у цій частині.
Щодо доводів прокурора про те, що вирок у кримінальному провадженні ухвалений незаконним складом суду, колегія суддів враховує таке.
Прокурор посилається на подання 19.08.2017 в. о. керівника САП ОСОБА_18 до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_19 . Також зазначає, що в ухвалі Заводським районним судом м. Запоріжжя від 19.03.2019 про відмову в задоволенні заяви прокурора про відвід суддів міститься висновок про неможливість у зв`язку з кадровою обстановкою утворення нової колегії суддів у Заводському районному суду м. Запоріжжя у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років. Крім того, ухвалою суду від 27.03.2019 було відмовлено в задоволенні повторної заяви прокурора про відвід колегії суддів.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006) суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вбачається, що сумніви в незалежності судді відсутні, коли, на думку, у «об`єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається («Кларк проти Сполученого Королівства»). Визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд ЄСПЛ іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини»). ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що лише сам факт подання 19.08.2017 в. о. керівника САП ОСОБА_18 до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_19 не є обставиною, яка ставить під сумнів незалежність суду та може викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суддів, оскільки стосується не дій суддів, а дій прокурора. При цьому колегія враховує і те, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які відомості про поведінку суддів, пов`язану з фактом подання скарги щодо дисциплінарного проступку до Вищої ради правосуддя.
Також зазначення в ухвалі від 19.03.2019 про неможливість у зв`язку з кадровою обстановкою утворення нової колегії суддів у Заводському районному суді м. Запоріжжя у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, не може стверджувати факт незаконності цієї ухвали, оскільки відмовляючи в задоволенні відводу колегія суддів виходила з того, що наведені доводи прокурора не підтверджено доказами, вони є надуманими стороною обвинувачення, а подана заява - проявом тиску на колегію суддів та направлена на затягування судового розгляду. А відтак, неможливість утворення нової колегії суддів у Заводському районному суді м. Запоріжжя не було єдиною підставою для відмови в задоволенні заяви про відвід, тому колегія суддів вважає безпідставним посилання прокурора на цю обставину.
Неспроможним є посилання в апеляційній скарзі на ухвалу суду від 27.03.2019, якою відмовлено в задоволенні повторної заяви прокурора про відвід колегії суддів, оскільки таке нічим не обґрунтоване, крім переліку норм КПК України та рішень ЄСПЛ.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції забезпечив розгляд заяв прокурора про відвід згідно з положеннями ст.81 КПК України та постановив ухвали про відмову в їх задоволенні, які відповідають вимогам ст.372 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині його виправдання за ч.5 ст.191 КК України за фактом розтрати шляхом зловживання службовим становищем коштів у сумі 18623330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплати простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01.07.2000 термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19.11.2013, з ухваленням в цій частині нового вироку за ч.2 ст.364 КК України, у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч.1, 2 ст.65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Так, обираючи ОСОБА_7 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює головою правління АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», має на утриманні шістьох дітей, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки та обставини вчинення злочину.
Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку злочину, наявність тяжкість наслідків, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_20 та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на три роки, зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, оскільки саме таке покарання відповідатиме вимогам кримінального закону і буде необхідним та достатнім для досягнення його мети.
Керуючись ст.392, 404, 405, 407, 409, 411, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2019 року скасувати у частині виправдання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом розтрати шляхом зловживання службовим становищем, коштів у сумі 18 623 330,22 грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго», як оплати простроченої (не сплаченої у визначений Договором №76/199 від 01 липня 2000 року термін) заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиту ДП «ЗТМК» активну електричну енергію, що виникла до 19 листопада 2013 року.
Ухвалити у цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на три роки, зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень.
Зарахувати відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 23 вересня 2016 року по 27 вересня 2016 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Строк основного покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Строк додаткового покарання - позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
У решті апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2019 року - без змін.
Альтернативний запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді застави скасувати.
Заставу у розмірі 5000762 грн, внесену на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва (р/р НОМЕР_4 ; МФО 820019; ЄДРПОУ 02896762), визначену ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2016 року, повернути заставодавцю відповідно до ст.182 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року, на квартиру АДРЕСА_2 та арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, на квартиру АДРЕСА_3, гараж із підвалом, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, на документи, що тимчасово вилучені під час обшуку нежитлових будівель ТОВ «ЗТМК», а саме:
Контракт №14-10/1-2015 від 08 січня 2015 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis Enterprises AG» з додатками на 71 арк.;
Контракт №14-10/2 від 08 січня 2015 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis International Limited» з додатками на 22 арк.;
Контракт №14-10/3 від 03 січня 2015 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis Enterprises AG» з додатками на 67 арк.;
Контракт №14-10/4 від 08 січня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis International Limited» з додатками на 111 арк.;
Договір №14-10/6 від 17 грудня 2013 року між ТОВ «ЗТМК» та ООО «Синтез ресурс» з додатками на 12 арк.;
Контракт №14/51-78 від 27 липня 2012 року між ДП «ЗТМК» та «Tolexis International Limited» з додатками на 113 арк.;
Контракт №14-51/79 від 30 липня 2012 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis Enterprises AG» з додатками на 57 арк.;
Контракт №14-10/84 від 14 липня 2015 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis Enterprises AG» з додатками на 26 арк.;
Договір №14-10/96 від 14 квітня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 7 арк.;
Договір №14-10/151 від 02 липня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 6 арк.;
Договір №14-10/164 від 27 серпня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 7 арк.;
Договір №14-10/182 від 21 жовтня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 7 арк.;
Договір №14-10/178 від 01 жовтня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 7 арк.;
Договір №14-10/195 від 25 листопада 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 6 арк.;
Договір №14-10/205 від 23 грудня 2014 року між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Синтез ресурс» з додатками на 4 арк.;
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 16 листопада 2015 року між ТОВ «ЗТМК» та «Tolexis Enterprises AG» по контракту №14/51-78 від 27 липня 2012 року на 3 арк.;
Папка чорно-зеленого кольору з написом «0514 2012г 14/51-28 Синтез ресурс г. Киев с 20 ноября-январь 2013г, февраль 2013г ОСОБА_22»;
Папка червоного кольору з написом «0514 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/178 Синтез ресурс г. Киев 14/10/182 Синтез ресурс г. Киев октябрь-ноябрь 14-25 ОСОБА_21 2014 г.»;
Папка червоного кольору з написом «0514 Управление продукцией 2014 г. 14-10/151 Синтез ресурс г. Киев июль-август ОСОБА_21 »;
Папка чорного кольору з написом: «0514 Управление продукцией 05 14 управление продукцией 2014г 14-10/3 «TolexisШвейцария май-июль-сентябрь-ноябрь ОСОБА_21 »;
Папка червоного кольору з написом «0514 Управление продукцией 2013 г. 14-51/78 Толексис Кипр январь-февраль-май ОСОБА_22»;
Папка чорного кольору з написом: «0514 Управление продукцией 2013г 14-51-78 Толексис Кипр июнь-август ОСОБА_21 »;
Накладні в прозорому поліетиленовому пакеті за 2012 р. контракт з Toleksis International limited;
Папка чорного кольору з написом: «0514 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/195 Синтез ресурс г. Киев 14/10/186 Титан Украины г.Киев, 14-10/187 Титан Украини г. Киев (ответ.хранение) 14-25 ОСОБА_21 »;
Папка червоного кольору з написом «2013 г. 14/51-36 шлак Синтез Ресурс»;
Папка синього кольору з написом «0514 Управление продукцией 2012 г. 14/51-28 Синстез ресурс г. Киев сентябрь-октябрь по 19 ноября ОСОБА_23»;
Папка синього кольору з написом «05-14 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/1/2015 Толексис Швейцария январь-май 14-25 ОСОБА_21 2015Г»;
Папка синього кольору з написом «05-14 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/1/2015 Толексис Швейцария июнь-сентябрь октябрь 14-25 ОСОБА_21 »;
Папка синього кольору з написом «05-14 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/2 Толексис Кипр январь-март 14-25 ОСОБА_21 2015г »;
Папка жовтого кольору з написом «05-14 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/93 Антарес г. Киев 14-10/6 ДСС г. Запорожье, 14-10/53 НФЗ г. Никополь 14-10/103 Метпромсервис г. Запорожье 2015г 14-25 ОСОБА_21 »;
«Папка жовтого кольору з написом «05-14 Управление продукцией Отгрузочная документация (счета-фактура, накладние) по договорам, контрактам Титан губчатий 14-10/84 Толексис Швейцария июль-сентябрь-ноябрь 14-25 ОСОБА_21 »;
Папка червоного кольору з написом «0514 Управление продукцией 2013 г. 14-51/79 Толексис Швейцария январь-февраль-май ОСОБА_22»;
Папка чорного кольору з написом: «2012г 14/51-79 Толексис Швейцария»;
Папка чорного кольору з написом: «05 14 Управление продукцией 2013г 14-51-79 Толексис Швейцария июнь-ноябрь ОСОБА_21 »;
Папка чорно-зеленого кольору з написом: «05 14 Управление продукцией 2013г 14-51-79 Толексис Швейцария декабрь ОСОБА_23»;
Папка зеленого кольору з написом «ПерепискаTolexis int ltd ЗТМК;
Папка зеленого кольору з написом «ПерепискаTolexis ent. AG ЗТМК;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (1-7) Надра 7» на 374 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (16-31) Надра 12» на 374 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (25-28) Надра 11» на 356 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (19-23) Надра 6» на 524 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (27-31) Надра 3» на 358 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (24-27) Надра 6» на 421 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (17-25) Надра 2» на 339 арк.;
Книга з написом «2014 ООО ЗТМК ж/о 2 (20-24) Надра 1» на 287 арк.;
Договір про самостійне виконання рішення суду №1115 від 03 грудня 2013 року на 5 арк.;
Договір про самостійне виконання рішення суду №1114 від 03 грудня 2013 року на 5 арк.;
Договір поруки №460514/2/111 від 13 травня 2014 року на 3 арк.;
Договір №76/199 від 01 липня 2000 року на використання електроенергії на 45 арк.;
Рішення та ухвали Господарського суду Запорізької області: №10/339/10 від 06 грудня 2010 року та від 18 листопада 2013 року; №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 27 грудня 2011 року та від 21 листопада 2013 року; №11/292/10 від 07 грудня 2010 року та від 20 листопада 2013 року; №19/5009/1451/11 від 16 травня 2011 року та 21 листопада 2013 року на 26 арк.;
Угода про погашення (визнання) боргу від 03 лютого 2015 року (копія) на 1 арк.;
Контракт з директором ТОВ «ЗТМК» від 21 листопада 2013 року на 11 арк.;
Документація по закриттю ДП «ЗТМК» (копії) на 40 арк.;
Підшив документів «податкові накладні та розрахунки-коригування ТОВ Сінтез Ресурс» на 86 арк.;
Підшив документів «податкові накладні та розрахунки-коригування ТОВ Сінтез Ресурс» на 107 арк.;
Підшив документів «податкові накладні Компанії Толексіс Інтерпразес АГ» на 125 арк.;
Підшив документів «податкові накладні Компанії Толексіс Інтерпразес АГ» на 131 арк.;
Підшив документів «податкові накладні та розрахунки коригування Компанії Толексіс Інтернейшнл лімітед» на 109 арк.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам провадження.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4