Document No. 108093805

справа № 991/6440/22

провадження №1-кс/991/6466/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«16» грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП ОГП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що 19 травня 2022 року працівник поліції склав протокол відносно ОСОБА_8 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого надав йому номер мобільного телефону знайомого юриста, якийможе надати юридичну допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді. В подальшому, 20 травня 2022 року, ОСОБА_8 зателефонував за наданим йому номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_4, який під час цієї розмови представився помічником адвоката, і повідомив останньому обставини складання стосовно нього такого протоколу, після чого ОСОБА_4 запропонував свої юридичні послуги, на що той погодився. В подальшому, після отримання 20 травня 2022 року ОСОБА_8 судової повістки про його виклик як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для участі у судовому засіданні у справі №552/2083/22 під головуванням судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_9, він повідомив про це ОСОБА_4, після чого у останнього виник умисел на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_9 за вчинення ним дій в інтересах ОСОБА_8, зокрема ухвалення рішення у справі на користь останнього. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 вирішив використати особисті зв`язки з адвокатами. 08 червня 2022 року в ході особистої зустрічі із ОСОБА_8 ОСОБА_4 переконав його, що із суддею ОСОБА_11 питання попередньо узгоджено та у завуальованій формі повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання 2000 доларів США, з яких неправомірна вигода судді становить 1700 доларів США, а 300 доларів США призначається безпосередньо йому за юридичні послуги. Не пізніше 14 червня 2022 року ОСОБА_4, на виконання свого злочинного умислу, з метою маскування отримання неправомірної вигоди як гонорару за надані адвокатом юридичні послуги, залучив до вчинення злочину ОСОБА_12, якому довів до відома зміст його попереднього спілкування із ОСОБА_8 та запропонував йому прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду, після чого 14 червня 2022 року ознайомився в Київському районному суді м. Полтави з матеріалами судової справи №552/2083/22. 15 липня 2022 року ОСОБА_4 під час спілкування із ОСОБА_8 через додаток «Viber» повідомив останнього про необхідність надання плати за юридичні послуги у сумі 300 доларів США (приблизний еквівалент 10 000 грн), а 16 липня 2022 року отримав від ОСОБА_8 8000 грн як частину із заздалегіть обумовленої суми оплати за надання юридичних послуг, наголосивши при цьому, що неправомірну вигоду для судді ОСОБА_9 необхідно надати до початку серпня 2022 року. 27 липня 2022 року, продовжуючи підбурювати ОСОБА_8 до вчинення злочину, ОСОБА_4, діючи узгоджено із ОСОБА_12, зателефонував ОСОБА_8 та запитав, чи вдається йому зібрати всю суму неправомірної вигоди у розмірі 1700 доларів США до 02 серпня 2022 року, повідомивши, що він вже переговорив із суддею ОСОБА_9 та домовився про ухвалення рішення на його користь в обмін на неправомірну вигоду, а 17 серпня 2022 року у ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_12, що зв`язувався із ОСОБА_8 та нагадував йому про необхідність передачі неправомірної вигоди. 18 серпня 2022 року ОСОБА_4, діючи спільно з ОСОБА_12, зустрівся з ОСОБА_8 та надав останньому проект договору про надання правової допомоги між ним та ОСОБА_12 . Вартість виконаних адвокатом робіт згідно з договором становила 80000 грн, у тому числі гонорар успіху 60000 грн, які, як пояснив ОСОБА_4, є еквівалентом заздалегідь обумовленої суми у 2000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 повідомив про обізнаність адвоката ОСОБА_12 щодо запланованих дій, а тому подальше спілкування ОСОБА_8 буде відбуватися також безпосередньо із вказаним адвокатом. 23 серпня 2022 року ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8, що вирішення питання правовим шляхом, не надаючи неправомірної вигоди, не можливо, а залишок суми, яку ОСОБА_8 має надати, становить 1800 доларів США, і, що крайнім строком для передачі неправомірної вигоди є 25 серпня 2022 року. Також в ході цієї зустрічі ОСОБА_12 надав ОСОБА_8 не підписаний договір про надання правничої допомоги без дати, у якому сторонами були ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_12, загальна вартість виконаних адвокатом робіт згідно з договором становила 80000 грн, з яких 8000 грн - авансовий платіж, а 72000 грн - гонорар успіху, який повертається у разі неможливості адвокатом виконати договір. 29 серпня 2022 року ОСОБА_12 додатково зателефонував ОСОБА_8 та наголосив щоб той не затягував із наданням неправомірної вигоди. Такими своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 переконали ОСОБА_8 у тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_9, його притягнуть до адміністративної відповідальності, сформувавши цим у ОСОБА_8 впевненість щодо необхідності передачі грошових коштів ОСОБА_12 та ОСОБА_4, а також у їх дійсному намірі в подальшому передати ці кошти судді ОСОБА_9 як неправомірну вигоду. 07 вересня 2022 року ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1800 доларів США та, вживаючи заходів конспірації, надав ОСОБА_8 договір правничої допомоги від 14 червня 2022 року №17 із копіями документів, що підтверджують право ОСОБА_12 на зайняття адвокатською діяльністю, та наполіг на тому, щоб ОСОБА_8 підписав цей договір. Але, в подальшому, у зв`язку з обставинами, які не залежали від волі ОСОБА_4 та ОСОБА_12, останні не виконали взяті на себе зобов`язання щодо передачі судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_9 отриманої від ОСОБА_8 неправомірної вигоди. Постановою цього судді від 08 вересня 2022 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а 09 вересня 2022 року Бутирін повернув ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, при цьому запропонував ОСОБА_8 подати апеляційну скаргу, за задоволення якої надати неправомірну вигоду судді Полтавського апеляційного суду. Для реалізації цього злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вирішили залучити до скоєння кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_13, який, як було їм відомо, підтримував дружні відносини із суддями Полтавського апеляційного суду, в зв`язку з чим 08 вересня 2022 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_13 прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду. 13 вересня 2022 року ОСОБА_12, діючи спільно з ОСОБА_4 і ОСОБА_13, подав до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а 29 вересня 2022 року повідомив ОСОБА_8, що апеляційна скарга потрапила на розгляд судді ОСОБА_14, а для її задоволення необхідно до 30 вересня 2022 року передати неправомірну вигоду у сумі 1800 доларів США, яка буде надана судді ОСОБА_14 . 21 жовтня 2022 року ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8 про необхідність невідкладно надати грошові кошти, оскільки з суддею ОСОБА_14 вже досягнуто домовленості, а 24 жовтня 2022 року повідомив про необхідність передати частину неправомірної вигоди. 26 жовтня 2022 року ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США та повідомив, що решту неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США потрібно передати не пізніше 10 або 11 листопада 2022 року, а на наступний день підтвердив саме 10 листопада 2022 року. У період з 26 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року ОСОБА_12 передав ОСОБА_4, який у свою чергу передав ОСОБА_13 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_8 як частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_14, а 10 листопада 2022 року ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 1500 доларів США як другу частину неправомірної вигоди та передав їх ОСОБА_4, який 11 листопада 2022 року передав грошові кошти у сумі не менше 1000 доларів США ОСОБА_13 для подальшого їх надання судді ОСОБА_14 за скасування постанови. 14 листопада 2022 року у ході телефонного спілкування ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4, що погодив із суддею ОСОБА_14 скасування постанови судді першої інстанції. У подальшому, у зв`язку із обставинами, які не залежали від воді ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, останні не виконали взяті на себе зобовязання щодо передачі судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_14 отриманої від ОСОБА_8 неправомірної вигоди.

При цьому, детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зі свого боку виконали усі дії, які вважали необхідними для реалізації спільного злочинного умислу, направленого на пособництво ОСОБА_15 надати неправомірну вигоду, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

15 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 та ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 зазначив, що клопотання детектива в частині визначених ризиків є необґрунтованим, оскільки не підтверджується належними і допустимими доказами. Зокрема, вказав на відсутність доказів щодо дійсно реального характеру спілкування ОСОБА_4 з погрозами, на яке в судовому засіданні посилався прокурор. Вказав, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на виклики до органу досудового розслідування з`являється, з більшою частиною зазначених в клопотанні детектива свідків не знайомий, під час проведення обшуку добровільно віддав органу досудового розслідування свій телефон та паролі до нього, всі його кошти та кошти родини були вилученні органом досудового розслідування, що може свідчити про відсутність вказаних в клопотанні ризиків. На переконання захисту, запобіжний захід про який іде мова в клопотанні детектива та який підтримує в судовому засіданні прокурор є надмірно суворим і не забезпечить мети його застосування. Просив суд при прийнятті рішення врахувати, що ОСОБА_4 подано документи на складання кваліфікаційного іспиту адвоката до Ради адвокатів у м. Полтава, який призначено на січень 2023 року, а також пройдено співбесіду для працевлаштування, в зв`язку з чим вони просять застосувати до нього нічний домашній арешт з використанням електронних засобів контролю та покладенням відповідних обов`язків, які підозрюваний зобов`язується дотримуватися.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого адвоката і просив застосувати до нього домашній арешт в нічний час, оскільки дійсно на даний час чекає призначення його на роботу, а також виклику на іспит, який призначений у січні 2023 року. При цьому, зобов`язався виконувати усі покладені на нього слідчим суддею обов`язки.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 грудня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000196 розпочато 28 липня 2022 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 та ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України, складено та вручено підозрюваному 15 грудня 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.

Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 та ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.

Так, з аналізу доводів, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, зі змісту протоколів допиту свідка ОСОБА_15 від 28 липня, 19 серпня, 02 вересня, 02 вересня, 15 вересня, 14 жовтня, 21 жовтня, 26 жовтня, 4 листопада, 11 листопада, 18 листопада 2022 року та інших досліджених матеріалів кримінального провадження, номер телефону, який працівник поліції, зі слів ОСОБА_15, надав йому для вирішення питання щодо уникнення відповідальності, належав помічнику адвоката ОСОБА_4, який потім неодноразово спілкувався з ним по телефону та наполягав на зустрічах і наданні визначеної ним суми грошових коштів для передачі судді, а також домовився про зустріч з адвокатом ОСОБА_12, який буде представляти його інтереси в суді, та передав йому контакти останнього. При цьому, адвокат ОСОБА_12 зазначив свідку про крайній строк передачі грошових коштів судді. Також, він повідомив свідку, що суддя районного суду все ж таки притягнув його до адміністративної відповідальності та вказав на можливість вирішення цього питання в апеляційній інстанції за туж саму суму грошових коштів. В подальшому зазначений адвокат повідомив свідку, що апеляційна скарга потрапила на розгляд «головному» в Полтавському апеляційному суді (суддя ОСОБА_14 ), і тому у справі «все буде добре». З розмови стало зрозуміло, що вказаний адвокат чи хтось з його знайомих безпосередньо спілкується з суддею, оскільки було зазначено, що «там уже все домовлено», а потім цей адвокат повідомив, що особисто не знайомий з суддею, а з ним спілкується якийсь «дядя». Під час подальшого спілкування ОСОБА_12 сказав, що для «позитивного» вирішення справи в Полтавському апеляційному суді залишилось тільки передати гроші «надьожній» людині, яка потім буде «займатися», тобто, як зрозумів свідок, передасть гроші судді. ОСОБА_12 також повідомив про необхідність передачі йому «передоплати», розмір якої після деяких обговорень склав 300 доларів США, що в подальшому були передані йому під час особистої зустрічі для передачі людині, яка буде йти до судді Полтавського апеляційного суду. Пізніше цей адвокат вказав на необхідність передачі другої частини коштів для судді 10 листопада 2022 року, а також зазначив, що після зустрічі він комусь повідомить, як зрозумів свідок, можливо «дяді», який спілкується з суддею, що все нормально, тобто, що свідок вже передав першу частину грошей для судді та готовий передати іншу. 10 листопада 2022 року ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_12 та передав йому раніше вручені йому цього дня детективами НАБУ грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а 15 листопада 2022 року цей адвокат зателефонував йому і повідомив, що «рішення хороше». 17 листопада 2022 року в приміщенні Полтавського апеляційного суду ОСОБА_15 отримав копію постанови судді цього суду, якою скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи дослідженні в судовому засіданні відомості щодо обставин вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень, в тому числі ті, що зафіксовані в протоколах НСРД, та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 та ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є тяжкими корупційними злочинами та передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна або без такої, при чому, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від суду. Детектив зазначив, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування можуть свідчити про те, що ОСОБА_4, усвідомлючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.369 та ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю тверджень органу досудового розслідування (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зі змісту клопотання, вказаний ризик існує з урахуванням того, що під час документування вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення зафіксовано передачу ОСОБА_8 фігурантам кримінального провадження грошових коштів загальною сумою 1 800 доларів США, як предмету неправомірної вигоди. У ході проведення обшуків віднайдено та вилучено лише частину неправомірної вигоди у сумі 1 000 доларів США. До теперішнього часу місцезнаходження 800 доларів США не встановлено. Вказані грошові кошти є речовими доказами та мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи значний досвід роботи ОСОБА_4 може вчиняти дії, направлені на знищення та спотворення частини грошових коштів у сумі 800 доларів США, які передавались як неправомірна вигода, однак не були віднайдені та місцезнаходження яких на даний момент невідоме. Крім цього, як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 у ході зустрічі 18 серпня 2022 року надав ОСОБА_8 не підписаний договір про надання правничої допомоги, сторонами у якому були ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_12, за яким, за домовленістю між ОСОБА_4 та ОСОБА_12, раніше обумовлена неправомірна вигода була замаскована під оплату адвокатських послуг.

Слідчий суддя приймає до уваги та враховує наведені доводи, а тому визнає спроможним ризик знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що ОСОБА_4 працював у одному із районних судів м. Полтави, де здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед працівників правоохоронних органів і судових органів, а також адвокатів. Використовуючи свої зв`язки, ОСОБА_4 може як особисто, так і опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, про такі зв`язки серед працівників правоохоронних органів, за твердженням органу досудового розслідування, свідчать факт надання працівником поліції його номеру телефону ОСОБА_8 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, проведені під час досудового розслідування НСРД та вилучені під час обшуків речі і документи, що вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема отримання неправомірної вигоди для передачі судді Полтавського апеляційного суду, потребує проведення значного обсягу слідчих дій та допиту ряду свідків, вплив на яких ОСОБА_4 може призвести до зміни свідчень або взагалі відмови свідків від дачі показань.

Також, як зазначив прокурор у судовому засіданні, у ході досудового розслідування матеріалами НСРД було зафіксовано, як ОСОБА_4 обговорював з ОСОБА_12 можливість спричинення, за допомогою інших осіб, тілесних ушкоджень ОСОБА_8 для впливу на нього.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим та не перешкоджатиме виконанню його повноважень в майбутньому.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись у своєму клопотанні на вказаний ризик, детектив зазначив, що проведеними під час досудового розслідування негласними слідчими діями встановлено, що ОСОБА_4, усвідомлюючи незаконність своїх дій, допускаючи викриття своєї протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, розуміючи, що вчинювана ним діяльність підпадає під кваліфікацію за статтями КК України, санкції яких передбачають конфіскацію майна, у розмові зі своїм батьком висловлював наміри оформити право власності на рухомі та не рухомі об`єкти на свою матір.

Однак, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки доводи детективапро можливість перешкоджання кримінальному провадженню вказаним у клопотанні спосіб є непереконливими, а тому вважає вказаний ризик недоведеним.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 29-річного віку, є громадянином України, неодружений. Крім того, слідчий суддя враховує доводи детектива в клопотанні про відсутність у ОСОБА_4 сім`ї та дітей, автомобілів і наявність лише ј частини квартири, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних матеріалів щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень в цілому і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків або сторони кримінального провадження, зокрема посилання детектива на те, що у ході досудового розслідування матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано, як ОСОБА_4 обговорював з ОСОБА_12 можливість спричинення, за допомогою інших осіб, тілесних ушкоджень ОСОБА_8 для впливу на нього, а також можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

При цьому, вирішуючи питання щодо періоду застосування вказаного запобіжного заходу та переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини встановленні в ході розгляду цього клопотання, а також пояснення сторони захисту з приводу можливого працевлаштування підозрюваного найближчим часом та його право на працю, призначення йому кваліфікаційного іспиту на право зайняття адвокатською діяльністю та доступ підозрюваного до професії, збалансувавши при цьому інтереси органу досудового розслідування (щодо запобігання встановленим ризикам, забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, подальшого з`ясування обставин кримінального провадження, зокрема щодо частини грошових коштів у сумі 800 доларів США, які за їх версією передавались як неправомірна вигода, однак до цього часу не були віднайдені та місцезнаходження яких досі невідоме) та підозрюваного (зокрема право на працю та доступу до професії) приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2, а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_4 без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або судузалишати зазначене житло цілодобово на строк до 16 січня 2023 року включно, а з 17 січня 2023 року до 16 лютого 2023 року (але в межах строку досудового розслідування) заборонити залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., із покладенням при цьому наступних обов`язків: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Покладення вказаних обов`язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Їх покладення на підозрюваного дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Дана ухвала була виготовлена та внесена з запізненням до Єдиного державного реєстру судових рішень через віроломну війну рф в України і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях.

Керуючись ст. 176-179, 181, 184, 193-196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2, а саме: заборонити підозрюваному ОСОБА_4 без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або судузалишати зазначене житло цілодобово на строк до 16 січня 2023 року включно, а з 17 січня 2023 року до 16 лютого 2023 року (але в межах строку досудового розслідування) заборонити залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

2)не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також іншими підозрюваними;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 16 лютого 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1