Document No. 108129110

Date of the hearing: 22/12/2022
Date of the decision: 22/12/2022
Case №: 991/6585/22
Proceeding №: 52018000000000499
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.

Справа № 991/6585/22

Провадження 1-кс/991/6613/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018 (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просить: продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; 5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

3) продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

4) у рамках Кримінального провадження ухвалами Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 у справі № 991/4970/20 (провадження № 1-кс/991/4989/20) та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2022 у справі № 991/4970/22 (провадження № 11-сс/991377/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в остаточному розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 924 000 грн., та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, термін дії яких закінчується 26.12.2022;

5) внаслідок особливої складності кримінального провадження, великого обсягу матеріалів досудового розслідування, його неможливо закінчити у двомісячний строк, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на зібрання доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обставин справи, у зв`язку з чим 15.12.2022 до Вищого антикорупційного суду подане клопотання детектива, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16, про продовження у Кримінальному провадженні строку досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 26.10.2023, розгляд якого призначено слідчим суддею на 22.12.2022.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав, зазначив, що закінчити досудове розслідування до завершення дії попередньої ухвали слідчого судді, якою на підозрюваного покладено ряд додаткових обов`язків строком до 26.12.2022 включно, неможливо, оскільки є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6428/22 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто, до 26.05.2023 включно, за такого строк дії покладених на підозрюваного обов`язків підлягає продовженню з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного обов`язки, вони здатні забезпечувати його належну процесуальну поведінку.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5, заперечував проти задоволення Клопотання з тих підстав, що підозра є необґрунтованою, ризики, заявлені стороною обвинувачення, відсутні, протягом часу здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 виявляв та продовжує виявляти належну процесуальну поведінку, не збирається виїжджати за кордон, всі його паспорти, які дають право виїхати за межі України, анульовано на даний час; просив відмовити у покладенні обов`язку не відлучатися із м. Полтава без дозволу детектива, прокурора, та обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки займається благодійною діяльністю на користь ЗСУ, має потребу постійно переміщатися на території України з цією метою, зі свого боку сторона обвинувачення дозволи на виїзд не надає.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав, просив у задоволенні Клопотання відмовити, зазначив, що наразі надходить багато запитів щодо благодійної допомоги, він є керівником Благодійної організації «Благодійний Фонд «Головко», а також Голова Федерації футболу Полтавської області, є потреба у постійних виїздах за межі м. Полтава; необхідність у носінні електронного браслета немає, оскільки всі свої паспорти для виїзду за кордон здав, покидати територію України не збирається.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього документів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, обіймаючи в період з 26.12.2014 по 15.03.2019 посаду керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА), тобто відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про державну службу» (в редакції Законів № 889-VIII від 10.12.2015, № 2190-VIII від 09.11.2017) та п.п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (у період з 26.12.2014 до 11.11.2017), а також службовою особою, яка займає відповідальне становище (у період з 11.11.2017 до 15.03.2019), діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення при пособництві першого заступника голови Полтавської ОДА ОСОБА_6 та радника голови Полтавської ОДА ОСОБА_7 у визначений ним спосіб через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висловив прохання надати та одержав від фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_8 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_8, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_8, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він умисно, незаконно, шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів та власного незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб при пособництві ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 22.01.2018, у період з 15 до 16 год., більш точний час не встановлений, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45, ОСОБА_4, діючи відповідно до розподілених ролей, висловив ОСОБА_8 прохання надати йому в якості позики 100 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_4, зловживаючи довірою ОСОБА_8, запевнив про те, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.

26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 (справа № 991/4970/22) з урахуванням ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2022, якою ухвалу Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 скасовано в чатині визначення розміру застави та відмови у покладенні на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000 грн., та покладено на ОСОБА_4 додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; 5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 26.12.2022, в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6428/22 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто, до 26.05.2023 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України/ продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється:

- у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища; а також у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: заявою ОСОБА_8 від 25.05.2018 про вчинення злочину (вимагання неправомірної вигоди у розмірі 40 млн грн за оплату зроблених його компанією робіт у Полтавській області); протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.05.2018; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 із додатками від 24.07.2018, від 23.12.2019; платіжним документом ABLV Bank, AS (RigaLatvia) про перерахування компанією ALBUVE, SIA 176 000 євро на рахунок компанії PROFIT MEDIA GROUP LP; протоколом огляду документів (електронних документів), отриманих від компетентних органів Чеської Республіки за результатами виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги від 03.05.2019; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.04.2019, володільцем якого є ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області (стосовно реєстрації легкового транспортного засобу Mercedes-Bens G 63 AMG, VIN НОМЕР_1 ); протоколом огляду речей від 01.09.2022 із додатками; протоколом огляду від 11.03.2020; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.07.2018, від 11.09.2018, від 11.12.2018; договорами, укладеними між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Міжнародним будівельним консорціумом «УКРБУДДОР», предметом якого є послуги з прибирання снігу (Зимове утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Полтавській області); договором, укладеним між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Консорціумом «АЛВІ РОД», предметом якого є послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області). Та іншими доказами в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 (справа № 991/4970/22) та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків, на даний час продовжують існувати.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), а також, зокрема, можливим призначенням покарання у вигляді позбавлення волі (за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, за злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, передбачено виключно покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні вказаних злочинів особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 ), за яким ОСОБА_4 протягом 2019 - 2022 років 16 разів перетинав кордон України (відомості з протоколу огляду від 24.10.2022, складеного за результатом огляду системи «Аркан ЦП», та додатків до протоколу, а. 232-234, том 1).

Доводи сторони захисту про те, що всі паспорти, які дають право ОСОБА_4 виїхати за межі України, наразі анульовано, що свідчить про відсутність даного ризику, не заслуговує на увагу слідчого судді, оскільки у відповідності до наданої стороною захисту довідки УДМС України у Полтавській області про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідна довідка сформована у лютому 2019 року та містить відомості щодо анулювання наступних паспортів громадянина України, які дають ОСОБА_4 право виїзду за кордон: паспорт НОМЕР_3, дійсний до 03.09.2028, та паспорт НОМЕР_4, дійсний до 19.03.2022. Відомості щодо анулювання паспорта серія та номер НОМЕР_2 відсутні. Зі свого боку, матеріалами Клопотання (а. 232-234, 240-241, том 1) підтверджено, що ОСОБА_4, користуючись саме паспортом НОМЕР_2, протягом 2019 - 2022 років 16 разів перетинав кордон України, зокрема, останній раз 30.05.2022 під час дії на території України правового режиму воєнного стану.

Відповідні обставини свідчать про існування у ОСОБА_4 можливості в будь-який момент виїхати за межі України.

Крім того, згідно відомостей, отриманих з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичним особами від податкових агентів, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. 246-263, том 1) вбачається наявність у володінні ОСОБА_4 значних грошових активів, нерухомого майна.

Зазначені обставини свідчить про існування умов для життя підозрюваного в умовах розшуку, можливості його переховування як на території України, так і за межами України.

Крім того, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2738-IX від 16.11.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Слідчим суддею встановлено, що розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 13.05.2022 за № 210/0/527-22 заброньовано військовозобов`язаного водія (водія-волонтера) ОСОБА_4 до 10.11.2022, який здійснює перевезення для потреб ЗС України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов`язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, згідно з додатком.

Так, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (57 років), не дивлячись на діючі обмеження щодо виїзду за межі території України, які поширюються і на нього, 30.05.2022 під час дії на території України правового режиму воєнного стану виїхав за межі території України ( а.240-241, том 1) як водій-волонтер у зв`язку із бронюванням ОСОБА_4 обласною військовою адміністрацією. Проте, 11.06.2022 ОСОБА_4 повернувся на територію України, а строк його бронювання сплив 10.11.2022.

Відтак, внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням віку підозрюваного, кордони з іншими країнами світу наразі для нього закриті, що свідчить про неможливість підозрюваного наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є керівником Благодійної організації «Благодійний Фонд «Головко», на даний час на території України займається благодійною діяльністю, в тому числі на користь ЗСУ.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування мінімального ризику ймовірного вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик того, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що ОСОБА_4 тривалий час працював на посаді голови Полтавської обласної державної адміністрації, та у його підпорядкуванні перебували особи, які наразі є свідками у Кримінальному провадженні, та показання яких можуть мати істотне значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Крім того, в межах даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні тих самих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4, колишньому першому заступнику голови Полтавської ОДА ОСОБА_6 та раднику голови Полтавської ОДА ОСОБА_7 (які перебували у прямому підпорядкуванні голови Полтавської ОДА), які, на переконання сторони обвинувачення, були здійснені вказаними особами у співучасті, що свідчить про те, що відсутність заборони щодо безперешкодного спілкування зазначених осіб між собою може призвести до спотворення відомих їм об`єктивних даних, які стосуються подій кримінальних правопорушень, та створення єдиної схеми захисту, спрямованої на запобігання настання реального покарання за вчинення особами протиправних дій.

За такого, ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні продовжує існувати.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент такі ризики як мінімальний ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків у Кримінальному провадженні, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детектива, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідками у кримінальному провадженні № 52018000000000499: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.

Що стосується покладання на підозрюваного обов`язку не відлучатися із м. Полтава, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора, то слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 є керівником Благодійної організації «Благодійний Фонд «Головко», у відповідності до наданого стороною захисту запиту від ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» від 07.12.2022 про надання благодійної допомоги вбачається, що ОСОБА_4 як голова благодійної організації для забезпечення підрозділів ЗСУ у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України надає благодійну допомогу на запити громадських організацій в межах Полтавської області, при цьому, строк бронювання його обласною військовою адміністрацією як водія-волонтера сплив 10.11.2022, за такого, з огляду на те, що необхідність виконання вказаного обов`язку буде потребувати постійного узгодження із органом досудового розслідування дозволу на виїзд за межі м. Полтава, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язку наступного формулювання: не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детектива, прокурора.

Що стосується покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, що в цій частині Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на існування мінімального ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Запобігти мінімальному ризику переховування від органу досудового розслідування та суду можливо і шляхом покладення таких обов`язків як прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду, повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детектива, прокурора.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Беручи до уваги вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 22 лютого 2023 року включно, але у межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детектива, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 22 лютого 2023 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_17