- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
Справа № 991/3361/22
Провадження 1-кп/991/53/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12021000000000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 368, частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 14 частиною 4 статті 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 31.08.2022 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 368, частиною 1 статті 14 частиною 4 статті 368 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 368, частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 14 частиною 4 статті 368 КК України.
1.1.У підготовчому судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
1.2.Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувальний акт складений, затверджений та направлений до суду за рамками строку досудового розслідування; фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладені неповно та суперечливо. Крім того, обвинувальний акт не вручений обвинуваченому, а захиснику направлений поштою на початку вересня.
1.3.Обвинувачений зазначає, що 23.07.2021 йому повідомлено про підозру. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 продовжено строк досудового розслідування до 23.03.2022. В подальшому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 було відмовлено в продовженні строків досудового розслідування. Відтак, у відповідності до вимог частини 7 статті 295-1 КПК України прокурор зобов`язаний був протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною 2 статті 283 цього Кодексу.
1.4.Водночас 16.03.2022 винесено постанову про зупинення досудового розслідування. Однак 17.03.2022 слідчим суддею здійснювався розгляд клопотання детектива. В подальшому прокурором вживались заходи щодо оскарження ухвали, постановленої за результатам такого розгляду. Обвинувачений зазначає, що вказані дії є слідчими процесуальними діями, і не могли вчинятися після зупинення досудового розслідування. Відтак прокурор мав звернутися до суду з обвинувальним актом до 23.03.2022. Проте обвинувальний акт складений та затверджений 27.08.2022, а направлений до Вищого антикорупційного суду 31.08.2022.
1.5.Крім того, обвинувачений зазначає, що 23.08.2022 детективом НАБУ ОСОБА_9 йому вручена повістка щодо прибуття 27.08.2022 на 9 годину до Національного антикорупційного бюро України для вручення обвинувального акта. У зв`язку з хворобою 26.08.2022 обвинувачений направив на поштову скриньку детектива та НАБУ клопотання про перенесення вказаної процесуальної дії. Також під час телефонної розмови 27.08.2022 ОСОБА_6 повідомив прокурора про причини своєї неявки для вручення обвинувального акта та направлення відповідного клопотання. Оскільки чинне законодавство не передбачає вручення обвинувального акта в порядку статті 135 КПК України, а розписка підозрюваного про отримання копії відсутня, обвинувачений зазначає, що прокурором не дотримані вимоги кримінального процесуального законодавства при врученні йому обвинувального акта, що порушує його право на захист.
1.6.Також зазначає, що захиснику ОСОБА_7 обвинувальний акт з додатками направлений поштою. При цьому отриманий захисником примірник обвинувального акта містить суттєві відмінності від того, що перебуває на розгляді в суді щодо даних ОСОБА_6 та кваліфікації кримінального правопорушення, а також містить технічні помилки. При цьому, за твердженням обвинувачення, якщо у суду є сумніви щодо достовірності наданого захисником примірника обвинувального акта, таки сумніви відповідно до статті 62 Конституції України мають трактуватися на його користь.
1.7.Зважаючи на викладене, захисник просив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000510 від 09.04.2021 повернути прокурору для усунення недоліків.
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Додатково повідомив, що рішення Суду за результатами розгляду клопотання його захисника про повернення обвинувального акта є необґрунтованим.
2.2.Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію свого підзахисного. Додатково зазначив, що під час розгляду його клопотання про повернення обвинувального акта прокурор не довів факт направлення йому обвинувального акта, зміст якого ідентичний тому, що направлений до суду. З посиланням на статтю 62 Конституції України вказав на те, що прокурор має довести ці факти поза розумним сумнівом. Крім того, захисник зазначив, що він не згоден з постановою про зупинення досудового розслідування та з фактом зміни кваліфікації кримінального правопорушення під час досудового розслідування. Окремо надав свої обґрунтування незаконності і необґрунтованості ухвали, постановленої Вищим антикорупційним судом 30.11.2022 за результатами розгляду попереднього клопотання про повернення обвинувального акта, поданого захисником. На думку захисника, Суд неповно дослідив обставини отримання адвокатом копії обвинувального акта. В свою чергу, у захисника є свідки отримання обвинувального акта, які надали відповідні письмові пояснення і готові підтвердити їх в Суді.
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що всі надані обвинуваченим доводи вже досліджувалися при розгляді аналогічного клопотання захисника. Додатково зазначив, що ухвалою слідчого судді стороні захисту був встановлений строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 26.08.2022. ОСОБА_6 був викликаний для вручення обвинувального акта на 27.08.2022. У зв`язку з неявкою обвинуваченого, обвинувальний акт вручався всіма можливими засобами.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному.
3.2.Щодо надходження обвинувального акта до суду поза межами досудового розслідування
3.2.1.Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду одного із передбачених КПК України рішень. Чинний КПК України встановлює граничні строки досудового розслідування та передбачає можливість їх продовження.
3.2.2.На підставі частини 1 статті 291 КПК України в редакції, чинній станом на 22.03.2022, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
3.2.3.За загальним правилом статті 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Водночас, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому сукупний строк досудового розслідування залежить від тяжкості кримінального правопорушення, розслідування якого здійснюється.
3.2.4.Законом передбачена правова процедура зупинення досудового розслідування, коли перебіг строку досудового розслідування не відбувається. Частиною 5 статті 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
3.2.5. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, який за класифікацією кримінальних правопорушень відноситься до особливо тяжких. Отже, з огляду на пункт 3 частини 4 статті 219 КПК України загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого злочину.
3.2.6.Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 23.07.2021 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 складені повідомлення про підозру, які вручені їм того ж дня (том 1, а.с. 32, п. 4, 12). Отже, перебіг двомісячного строку досудового розслідування відповідно до статті 219 КПК України починався з 23.07.2021 і спливав 23.09.2021.
3.2.7.В подальшому строки досудового розслідування неодноразово продовжувалися, зокрема, постановою прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси (том 1, а.с. 24, п. 26), ухвалами слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2021 - до 23.11.2021, від 23.11.2021 - до 23.01.2022, від 21.01.2022 - до 23.03.2022 (том 1, а.с. 24-25, п. 27, 31, 32).
3.2.8.Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 16.03.2022 досудове розслідування зупинено.
3.2.9.Суд не погоджується з доводами обвинуваченого, що розгляд слідчим суддею клопотання про продовження строків досудового розслідування та оскарження прокурором ухвали за результатами такого розгляду свідчить про виконання органом досудового розслідування слідчих дії після зупинення досудового розслідування.
3.2.10.Так, частиною 5 статті 280 КПК України передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
3.2.11.Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (частина 1 статті 223 КПК України). Главою 20 КПК України до слідчих дій віднесені: допит (стаття 224 КПК), пред`явлення особи до впізнання (стаття 228 КПК), пред`явлення речей для впізнання (стаття 229 КПК), пред`явлення трупа для впізнання (стаття 230 КПК), обшук (стаття 234 КПК), огляд (стаття 237 КПК), слідчий експеримент (стаття 240 КПК), освідування особи (стаття 241 КПК), зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису (стаття 245-1 КПК). Відтак участь сторони обвинувачення у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування та апеляційне оскарження ухвали, що постановлена за результатами такого розгляду, не є проведенням слідчих (розшукових) дій в розумінні Кримінального процесуального кодексу України.
3.2.12.Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 10.05.2022 досудове розслідування відновлено. З урахуванням приписів частини 5 статті 219 КПК України строк досудового розслідування відповідно закінчувався 16.05.2022.
3.2.13.Того ж дня - 10.05.2022 - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури А. Касьян склав доручення в порядку статті 290 КПК України (том 1, а.с. 31, п. 98). Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування з 11.05.2022 по 26.08.2022 (том 1, а.с. 36, п. 121). Відповідно з урахуванням приписів частини 5 статті 219 КПК України строк досудового розслідування закінчувався 01.09.2022.
3.2.14.Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений детективом НАБУ ОСОБА_10 і затверджений прокурором САП ОСОБА_5 27.08.2022. До Вищого антикорупційного суду він надійшов 31.08.2022, тобто до закінчення строку досудового розслідування.
3.2.15.Отже, з урахуванням зазначених в реєстрі процесуальних документів і процесуальних дій відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000510 від 09.04.2021 складений і направлений до суду поза межами (після спливу) строків досудового розслідування.
3.2.16.При чому незгода захисника з постановою про зупинення досудового розслідування, про яку він стверджував під час висловлення своєї позиції щодо поданого клопотання, жодним чином не впливає на такий висновок.
3.3.Щодо невручення обвинувального акта обвинуваченому
3.3.1.Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
3.3.2.Частиною 1 статті 293 КПК України передбачено, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику.
3.3.3.Надання копії обвинувального акта підозрюваному - це процесуальна дія, яка надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від обвинувачення.
3.3.4.Кримінальне процесуальне законодавство закріплює вимогу щодо надання обвинувального акта під розписку, однак містить прогалину з цього приводу у випадках, коли його неможливо вручити підозрюваному особисто або коли особа ухиляється від його отримання. Відтак колегія суддів звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, для більш детального аналізу поставленого перед судом питання. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Суд вважає, що посилання у цьому випадку не застосовується для обмеження прав і свобод, які передбачені Конвенцію, а використовується для вирішення питання, що не врегульовано однозначно на національному рівні.
3.3.5.У рішенні ЄСПЛ у справі Mattoccia проти Італії (заява № 23969/94) зазначається, що обов`язок інформування обвинуваченого повністю лягає на плечі сторони обвинувачення і його неможливо виконати пасивно, зробивши інформацію доступною, але не довівши її до відома захисту. У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ зазначає, що особа має бути повідомлена про матеріальні факти, тобто ті, що свідчать про вчинення нею певного правопорушення та на яких базується обвинувачення, а також про юридичні факти, тобто кваліфікацію цих фактів відповідно до законодавства. Пункт 3 (а) статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливої уваги до повідомлення особи про обвинувачення; деталі злочину відіграють вирішальну роль у кримінальному процесі.
3.3.6.Хоча норма щодо повідомлення особи про обвинувачення не визначає, що відповідна інформація повинна бути надана у письмовій формі … вона вказує на необхідність особливої уваги, яку слід приділяти повідомленню про обвинувачення; ця норма також не зазначає про особливі формальні вимоги до повідомлення особи про фактичні та законні підстави її обвинувачення (параграф 53 Рішення Великої Палати у справі Pelissier та Sassi проти Франції; Рішення у справі Kamasinski проти Австрії від 19 грудня 1989 року, заява № 9783/82, параграф 79). Втім, якщо неможливість ознайомлення з обвинуваченням, розуміння обвинувачення спричинена власними діями обвинуваченого, він не в праві стверджувати про порушення його права на захист (Рішення у справі Campbell та Fell проти Сполученого Королівства від 28 червня 1984 року, заяви № 7819/77, 7878/77, параграф 96).
3.3.7.Підходи, викладені в цих та інших рішеннях Європейського суду з прав людини, в концепції національного кримінального провадження дають змогу визначити такі критерії для вручення обвинувального акта особі, щодо якої відсутня можливість вручити такий обвинувальний акт особисто:
-стороною обвинувачення вжито заходи для повідомлення особі про намір вручити обвинувальний акт;
-стороною обвинувачення вжито заходи для надання особі копії обвинувального акта;
-внаслідок дій сторони обвинувачення, пов`язаних з наданням копії обвинувального акта, особа мала можливість дізнатися про факт наявності щодо неї такого обвинувачення.
3.3.8.Обвинувачений стверджує, що прокурором не виконаний обов`язок щодо вручення йому копії обвинувального акта. Отже, Суду при вирішенні заявленого клопотання, належить відповісти на два питання:
1)чи вручена ОСОБА_6 копія обвинувального акта;
2)якщо копія обвинувального акта підозрюваному не надана, то чи зумовлює це повернення обвинувального акта прокурору.
3.3.9.Виходячи із змісту пояснень учасників, стороні захисту було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 26.08.2022 включно. Очевидно, що надання підозрюваному копії обвинувального акту не могло відбутися раніше цієї дати.
3.3.10.Статтею 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
3.3.11.Як підтверджує в своєму клопотанні обвинувачений, йому особисто була вручена повістка, якою повідомлялось про необхідність з`явитися 27.08.2022 до органів прокуратури для вручення обвинувального акта. Отже, сторона обвинувачення вжила заходи для повідомлення особі про намір вручити обвинувальний акт.
3.3.12.Обвинувачений зазначає, що 26.08.2022 ним було надіслано клопотання про перенесення вручення обвинувального акта на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному та триваючим в Україні воєнним станом.
3.3.13.Вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик слідчого, прокурора визначений у частині 1 статті 138 КПК України, це зокрема:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
3.3.14.На підтвердження поважності свого неприбуття 27.08.2022 для вручення обвинувального акта обвинувачений надає довідку від 26.08.2022, видану КНП «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва. Відповідно до зазначеної довідки ОСОБА_6 звертався до закладу охорони здоров`я саме 26.08.2022, де йому було рекомендовано лікування, зокрема обмежене навантаження 3-5 днів. Суд звертає увагу, що не будь-яка хвороба підозрюваного є поважною причиною неприбуття на виклик. Адже пункт 5 частини 1 статті 138 КПК України визначає такою виключно тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Водночас звернення ОСОБА_6 до лікаря напередодні дня, на який його було викликано до органу досудового розслідування, без подальшої госпіталізації та/або тимчасової непрацездатності, що унеможливлювала його неприбуття, не може бути визнана поважною причиною.
3.3.15.У зв`язку з неприбуттям 27.08.2022 ОСОБА_6 до органів прокуратури за викликом, надання копії обвинувального акта здійснилося шляхом направлення документів за допомогою додатків для обміну повідомленнями WhatsАpp, Telegram та Viber. Відповідно до протоколу вручення підозрюваному копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування від 27.08.2022 у телефонній розмові о 09 год 58 хв ОСОБА_6 повідомив, що не прибув за викликом через хворобу, відмовившись повідомляти місце свого перебування. Отримавши за допомогою додатків для обміну повідомленнями WhatsАpp та Viber копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 перестав відповідати на дзвінки (том 1, а.с. 39-53).
3.3.16.Крім того, копія обвинувального акта та копія реєстру матеріалів досудового розслідування направлялась прокурором ОСОБА_6 :
-за місцем його проживання: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 53а-54);
-за відомою адресою його проживання: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 59-60);
3.3.17.Оскільки стороною обвинувачення вжиті всі можливі заходи для надання підозрюваному копії обвинувального акта, отже фактично його вручення відбулося, Суд не досліджує питання про те, чи зумовлює невручення обвинувального акта його повернення прокурору.
3.4.В світлі заявлених аргументів Суд вважає за необхідне відреагувати на доводи захисника, що факт направлення захиснику обвинувального акта з урахуванням статті 62 Конституції України має бути доведений поза розумним сумнівом.
3.4.1.Стаття 62 Конституції України (на яку посилався захисник в обґрунтування обов`язку прокурора довести факт вручення обвинувального акта) визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
3.4.2.Відповідно до правової позиції, що закріплена в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.06.2022 (справа № 159/3738/16-к) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
3.4.3.Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
3.4.4.Отже, зазначений захисником стандарт доказування застосовується саме для сукупності обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме щодо:
1) події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення;
3) виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат;
4) обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставин, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставин, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставин, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.4.5.Презумпція невинуватості стосується виключно питання доведеності вини (винуватості) особи у вчиненні кримінального правопорушення. З урахуванням її змісту посилатися на неї для того, щоб надати незаконності сумнівам суду щодо інших (процедурних) аспектів, яким є вручення чи невручення обвинувального акта, некоректно. Тим більше, що факт вручення чи не вручення захиснику обвинувального акта не є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні за стандартом поза розумним сумнівом.
3.5.Повторно вирішуючи питання про повернення обвинувального акта з підстав невручення його захиснику, Суд не приймає письмові пояснення осіб, додані до відповідного клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 . Так само як й не знаходить підстав для допиту цих осіб на підтвердження факту отримання захисником копії обвинувального акта, відмінного від того, що перебуває у розпорядженні Суду.
3.5.1.Відповідно до частини 8 статті 95 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом
3.5.2.Відповідно до частини 1 статті 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Як зазначено в пункті 3.4.5 цієї ухвали факт вручення чи не вручення захиснику обвинувального акта не є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, такі пояснення по своїй суті містять показання з чужих слів, оскільки містять переказ повідомлених самим захисником ОСОБА_7 обставин.
3.5.3.Суд окремо наголошує, що відкриття захисником кореспонденції від органів прокуратури перед сторонніми особами, і тим більше ознайомлення таких осіб з її змістом, очевидно може призвести до розголошення адвокатської таємниці та не кореспондується з правилами адвокатської етики.
3.6.Щодо тверджень про незаконність та необґрунтованість ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022.
3.6.1.У відповідності до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
3.6.2.Частиною 2 статті 392 КПК України визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
3.6.3.При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 статті 129 Конституції України). Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
3.6.4.Отже, незгода сторони захисту з ухвалою Суду, постановленою за результатами попереднього розгляду аналогічного клопотання про повернення обвинувального акта, не може бути ні підставою для перегляду цієї ухвали, ні новою підставою для повернення обвинувального акта.
4.З урахуванням викладеного обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000000510 від 09.04.2021 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошував обвинувачений щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору. Тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити
Керуючись статтями 291, 314, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 22.12.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3