- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/6566/22
Провадження 1-кс/991/6594/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27 грудня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника власника майна - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52017000000000799 від 17.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
21.12.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання, яке на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 на майно ОСОБА_4, а саме - мобільний телефон марки iPhone 8, IMEI НОМЕР_1 ; ноутбук Macbook Pro, s/n НОМЕР_2 ; моноблок Lenovo C2000 s/n MP134KUF із зарядним пристроєм до нього та повернути їх власнику, оскільки в подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що йому стало відомо про проведення огляду вказаних технічних пристроїв і фіксацію наявної на них інформації, про що було складено відповідний протокол.
Враховуючи проведення фіксації відповідних відомостей з вилучених пристроїв подальше їх утримання, на переконання адвоката, позбавлене легітимної мети і є надмірним втручанням у право ОСОБА_4 на мирне володіння належним йому майном. Адвокат зазначає, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу (арешту засобів оргтехніки як таких) відпала, оскільки кримінальне провадження може надалі розслідуватися з використанням процесуально закріплених протоколом огляду даних електронних пристроїв власника, без фізичного утримання самих пристроїв - доказовість від цього жодним чином не постраждає і перешкод у подальшому досудовому розслідуванні повернення майна законному власнику не створить.
Окремо адвокат звертає увагу на те, що з моменту накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, минув значний проміжок часу (4 з половиною роки), який є більш ніж достатнім для будь-яких технічних і процесуальних дій щодо закріплення доказів. За весь цей час, не рахуючи інформаційного запиту через місяць після вилучення майна, ОСОБА_4 не перешкоджав НАБУ ретельно вивчити вказані електронні пристрої та їх вміст, не подавав клопотання про скасування арешту тощо. Тобто у НАБУ був не лише розумно необхідний час, але навіть і надмірний час для виконання своїх завдань і функцій.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 вимоги клопотання повністю підтримав і просив його задовольнити.
Детектив ОСОБА_6 до початку судового засідання надіслав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання без участі детективів НАБУ. По суті клопотання детектив зазначив, що необхідність у подальшому арешті зазначеного адвокатом майна відпала, оскільки на даний час відповідні технічні пристрої у повному обсязі оглянуто і вся інформація, яка має значення для досудового розслідування скопійована за участю спеціаліста та виготовлено дублікати відповідних носіїв інформації, які мають значення оригіналів, а тому проти задоволення клопотання не заперечував.
Водночас детектив окремо зауважив, що твердження адвоката про наявність у вилученому телефоні адвокатської таємниці між ним та ОСОБА_4 є маніпулятивними, а тому просив не враховувати відповідні доводи при прийнятті рішення, оскільки вони не відповідають дійсності.
За змістом ст. 174 КПК України неявка особи, за клопотанням якої було арештовано майно, не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту, а тому слідчий суддя вирішив здійснювати його розгляд за відсутності детектива.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні адвокат зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000799 від 17.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У межах вказаного провадження, 05.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук у житловому приміщенні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого було виявлено і вилучено мобільний телефон марки Iphone 8, IMEI НОМЕР_1 ; ноутбук Macbook Pro, s/n НОМЕР_2 ; моноблок Lenovo C2000 s/n MP134KUF із зарядним пристроєм для нього.
У подальшому ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 на вказані пристрої накладено арешт з метою їх збереження як речових доказів.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Водночас, важливим є той факт, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
У цьому контексті слід відзначити, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, а тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Застосовуючи вказані правила до обставин цього кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що за змістом долучених сторонами матеріалів, станом на час розгляду цього клопотання, вилучені пристрої були у повному обсязі оглянуті і з ними проведені усі необхідні слідству слідчі та процесуальні дії, а наявна на них інформація, що має значення для слідства, у повному обсязі скопійована із залученням спеціаліста. При цьому, і сам детектив зазначає про відсутність потреби у подальшому утриманні стороною обвинувачення відповідних технічних пристроїв для цілей досудового розслідування та/або судового розгляді і не заперечує проти скасування арешту з нього.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час самі по собі носії інформації доказового значення не мають, а отже більше не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому у подальшому їх арешті потреба відпала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
Водночас, вимоги клопотання про зобов`язання прокурора повернути відповідне майно громадянину ОСОБА_7 не можуть бути розглянуті у порядку ст. 174 КПК України, оскільки остання регулює виключно питання скасування арешту майна, а тому задоволенню такі вимоги не підлягають.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи клопотання щодо наявності на вилученому майні відомостей, які становлять адвокатську таємницю, оскільки такі обставини не мають значення для вирішення питання про скасування арешту у зв`язку із відсутністю потреби їх подальшого утримання і на підтвердження відповідних доводів будь-яких матеріалів адвокатом не надано.
З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 100, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52017000000000799 від 17.11.2017, - задовольнити частково.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва на майно, вилучене 05.06.2018 в ході обшуку місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме - на:
-мобільний телефон марки iPhone 8 IMEI: НОМЕР_1 ;
-ноутбук Macbook Pro, s/n CO2SW9RNHF1P;
-моноблок Lenovo C2000 s/n MP134KUF із зарядним пристроєм для нього.
3.В іншій частині клопотання - відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1