- Presiding judge (CCC): Lahniuk M.M.
Ухвала
Іменем України
26 грудня 2022року
м. Київ
справа № 991/3620/21
провадження № 51-4063ск 22
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 9 вересня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року щодо ОСОБА_5,
встановив:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 9 вересня 2022 року прийнято відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 18 жовтня 2016 року за №52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 72, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК.
Кримінальне провадження за №52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 72, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК, на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КК - закрито.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК залишено без задоволення.
Цивільний позов Державного космічного агентства України залишено без розгляду.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року ухвалу Вищого антикорупційного суду від 9 вересня 2022 року про закриття кримінального провадження №52016000000000372 залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження за №52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 72, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК, на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КК закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК України, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисник не дотримався.
Так, відповідно до частини 1 статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник обґрунтовуючи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону вказує на не вирішений судом по суті цивільний позов Служби зовнішньої розвідка, однак в порушення вимог статті 425 КПК не зазначає, яким чином таке порушення вплинуло на права його підзахисного з урахуванням того, що прокурор відмовився в суді від підтримання обвинувачення.
Крім того, захисник у своїй касаційній скарзі вказує на формальний та шаблонний підхід при постановленні судових рішень, однак не конкретизує в чому саме суд проявив такий формалізм та не зазначає підстави для зміни судового рішення з врахуванням вимог статті 438 КПК.
До того ж захисник зазначає про неправильне застосування закону Украіни про кримінальну відповідальність під час постановлення судових рішень, однак зміст касаційної скарги зводиться лише до порушення процесуального права судами першої та апеляційної інстанції без належного вмотивування щодо порушення матеріального його аспекту.
Тобто захисник у своїй касаційній скарзі має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанції при їх постановленні, та навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5, частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 9 вересня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року щодо ОСОБА_5, залишити без руху, надавши п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3