- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5177/22
Провадження 1-кп/991/69/22
УХВАЛА
29 грудня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному 09 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000094 від 09.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Подане клопотання обґрунтовано обранням під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 744 300 гривень. У результаті внесення ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» визначеної суми застави 12.05.2022 обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено з-під варти та останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків. У подальшому ухвалами слідчих суддів строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків неодноразово продовжувався та востаннє був продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022. Ухвалою від 31.10.2022 продовжено строк дії наступних обов`язків:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду (за винятком відвідування та перебування за наступними адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 );
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 .
Вказуючи на продовження ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор просить продовжити ОСОБА_6 дію вищевказаних обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав та повідомив, що 2016 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру та того ж року останнього оголошено у розшук у зв`язку з його переховуванням від органів слідства. У розшуку останній перебував до 08.05.2022 до моменту затримання на території України. Дотепер ризик переховування ОСОБА_6 продовжує існувати, що підтверджується попереднім тривалим часом його переховування та вилученням під час затримання технічних пристроїв, які він міг використовувати задля унеможливлення його виявлення правоохоронними органами. Разом з цим, після застосування запобіжного заходу, обвинуваченим не було виконано один з обов`язків, покладених на нього ухвалою суду, а саме: не здано паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Відповідні дії обвинуваченого стали підставою для ухвалення слідчим суддею рішення щодо часткового звернення застави, внесеної за ОСОБА_6, в дохід держави. З огляду на викладене прокурор просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків на два місяці.
Поряд з цим прокурор зазначив, що стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання документи на підтвердження причетності ОСОБА_6 до інкримінованих злочинів з метою дотримання презумпції невинуватості особи та не формування у суду попередньої думки щодо винуватості або невинуватості особи до злочинів, що є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що воно подано до суду з порушенням приписів чинного кримінального процесуального законодавства України, оскільки подано не за 5 днів до закінчення строку дії попередньої ухвали щодо продовження обов`язків. Погодився з відсутністю підстав щодо необхідності доведення обґрунтованості підозри на даній стадії кримінального провадження, втім вважав, що повідомлення про підозру та обвинувальний акт не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не підтверджені належними та допустимими доказами. З приводу ризику переховування зазначив, що вказаний ризик як не існував раніше, так і відсутній на теперішній час. Прокурором не додано жодного документу на його підтвердження. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав на відсутність ризику переховування та пояснив, що влітку 2016 року виїхав до російської федерації та ніякого спілкування з родичами в Україні не підтримував. Підстав та бажання переховуватися від правоохоронних органів України не мав. З приводу не здачі паспорта для виїзду за кордон пояснив, що строк дії даного паспорта сплив у 2019 році. Водночас ним вживалися заходи щодо встановлення механізму здачі відповідного документа, втім до того часу слідчим суддею було постановлено ухвалу про стягнення частини застави. Бажання переховуватися не мав та не має. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.05.2022 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 744 300 гривень.
12.05.2022 в результаті внесення застави ОСОБА_6 звільнено з-під варти і він вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків.
30.06.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у зв`язку з невиконанням підозрюваним ОСОБА_6 обов`язку здачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон звернуто в дохід держави частину застави, а також застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 320 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 793 920 гривень.
У подальшому покладені на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки неодноразово продовжувалися ухвалами слідчих суддів та востаннє обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду (за винятком відвідування та перебування за наступними адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ); 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та 4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 строком до 01.01.2023 включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо підозри сторона захисту послалася на те, що на даній стадії судового розгляду, коли обвинувальний акт скеровано до суду, відсутні правові підстави спростовувати її обґрунтованість. Томуколегія суддів дійшла висновку, що повідомлена підозра ОСОБА_6 не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Оцінюючи ризик, на який посилається прокурор, а також позицію сторони захисту щодо його недоведеності, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що дотепер продовжує існувати ризик можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.
Вказана позиція суду ґрунтується на обвинуваченні ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, що у відповідності до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років та з конфіскацією майна. Вказана можлива тяжкість покарання з встановленою поведінкою обвинуваченого, на переконання суду, є достатніми мотивами та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. Таке твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Водночас з тяжкістю можливого покарання судом береться до уваги і тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у розшуку, а саме з 2016 по 2022 рік, не підтримання останнім на протязі тривалого часу спілкування з родичами, які проживали на території України, відсутність сталих зв`язків на території України, не виконання раніше покладеного на нього обов`язку здачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що стало підставою для стягнення частини застави в дохід держави. Вказані обставини у своїй сукупності переконують колегію суддів у продовженні існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З приводу посилання сторони захисту на порушення прокурором строків подачі клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, оскільки воно подано до суду не за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Хоча чинний Кримінальний процесуальний кодекс України і передбачає необхідність подання стороною обвинувачення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали, втім подання відповідного клопотання у менший строк не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. За загальними правилами подане до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу (обов`язків) розглядається до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу. Враховуючи зазначене, оскільки заперечення захисника жодним чином не спростовують та не зменшують встановлений у судовому засіданні ризик, суд не приймає їх до уваги на обґрунтування відмови у продовженні покладених процесуальних обов`язків.
Водночас у судовому засіданні колегією суддів була встановлена актуальність існування ризику, на який посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків. Отже, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого та визначених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. Продовження строку дії відповідних обов`язків у поєднанні із заставою забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого та сприятиме досягненню мети кримінального провадження.
Керуючись статтями: 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду (за винятком відвідування та перебування за наступними адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 );
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 .
Строк дії ухвали встановити до 28 лютого 2023 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_22
Судді
ОСОБА_23 ОСОБА_24