- Presiding judge (HACC): Bilous I.O.
Справа № 991/1537/22
Провадження 1-кп/991/14/22
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у справі, подане у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Потсдам, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Лубни, Полтавської обл., який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
До Вищого антикорупційного суду повторно надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у кримінальній справі № 991/1537/22. Вимоги клопотання мотивовані тим, що на думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_7, з моменту вручення йому повідомлення про підозру та до моменту подання до суду обвинувального акта закінчився строк досудового розслідування, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття провадження.
На підтвердження зазначеної позиції сторона захисту акцентувала увагу суду на наступних процесуальних рішеннях та діях, які мали місце під час досудового розслідування.
Так, 26 січня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Двічі постановами Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжувався: постановою від 21 березня 2018 року - до 6 місяців, а постановою від 21 червня 2018 року - до 12 місяців, тобто до 26 січня 2019 року.
03 жовтня 2018 року із кримінального провадження № 42017000000001981 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
22 жовтня 2019 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, кримінальному провадженню присвоєно № 52019000000000933.
30 жовтня 2019 року кримінальні провадження № 52019000000000933, № 52019000000000934, № 52019000000000935 об`єднані з провадженням № 42017000000001981 з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню номеру останнього.
Постановою детектива від 23 березня 2021 року у № 42017000000001981 змінено правову кваліфікацію правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 369 КК України.
15 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України, таким чином, на думку сторони захисту, строк досудового розслідування закінчився 15 червня 2021 року, тобто через два місяці після повідомлення про підозру відповідно до вимог ч. 3 ст. 219 КПК України.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII) надано повноваження слідчому судді щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості по яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після 15 березня 2018 року. До набрання чинності вказаними змінами повноваження щодо продовження строку здійснювали прокурори різних рівнів (в залежності від строку, на який продовжувалось досудове розслідування).
Ураховуючи викладене, захисник ОСОБА_9 наголошував суду, що кримінальне провадження № 42017000000001981 унесено в ЄРДР до набрання чинності вказаними змінами, а кримінальні провадження № 52019000000000933, № 52019000000000934, № 52019000000000935 - після зазначених змін.
У подальшому ч. 3 ст. 294 КПК України зазнала змін на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII), на підставі чого захисник ОСОБА_9 робить висновок про динамічність правового регулювання інституту продовження строку досудового розслідування та про необхідність застосовування Закону № 2147-VIII чи Закону № 2617-VIII, в залежності від того, коли виникли правовідносини щодо продовження процесуальних строків: до після введення в дію цих Законів або після цього.
На підсилення власної позиції захисник також послався на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, суть якого полягає в тому, що продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положенням Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII у кримінальних провадженнях, унесених до ЄРДР після 15 березня 2018 року і об`єднаних з кримінальними провадженнями, розпочатими до цієї дати.
У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_9 відмічає, що вручення обвинувального акта ОСОБА_7, що відбулось 10 травня 2022 року, здійснено поза межами строку досудового розслідування, як і подальше направлення такого обвинувального акта до суду, що є підставою для закриття кримінального провадження в силу дії п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 вимоги поданого ним раніше клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_8 підтримала вимоги клопотання про закриття кримінального провадження, поданого захисником ОСОБА_9 . Додатково зазначила, що вона просить суд не просто закрити справу, як зазначив захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у своєму клопотанні, а закрити кримінальне провадження № 42017000000001981. Також послалась на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19 та процитувала норму Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо необхідності врахування висновків про застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, іншими судами. Захисник ОСОБА_8 підсумувала, що, на її думку, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні були продовжені неуповноваженим суб`єктом, а отже обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження заперечував. Зазначав, що, на його думку, постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19 не є релевантною для цього провадження, оскільки, ухвалюючи вказану постанову, суд виходив із необхідності забезпечити підозрюваному дотримання двох гарантій: гарантії здійснення судового контролю під час продовження строку досудового розслідування та гарантії присутності учасників провадження при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування. Натомість, у цьому провадженні судовий контроль було здійснено, а тому права на той час підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не були обмежені, а сторона захисту брала участь в судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування, отже обидві гарантії, про які зазначив Верховний Суд, були дотримані. Окрім того, прокурор ОСОБА_5 зазначив, що питання спливу строків у цьому провадженні досліджувалось судом неодноразово, а тому просив суд у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття провадження відмовити.
2.Мотиви суду
Дослідивши зміст клопотання та доданих до нього документів, заслухавши позиції учасників підготовчого провадження, суд прийшов до таких висновків.
Питання дотримання строків досудового розслідування у цьому провадженні неодноразово було предметом дослідження на підготовчому судовому засіданні. Так, ухвалами Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були залишені без задоволення. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2022 року вдруге клопотання захисника ОСОБА_9 залишено без задоволення. Розглядаючи в черговий раз клопотання про закриття кримінального провадження сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_7, суд ураховує наступне.
21 червня 2017 року зареєстровано кримінальне провадження № 42017000000001981 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Постановами Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 продовжувався двічі: постановою від 21 березня 2018 року - до 6 місяців, а постановою від 21 червня 2018 року - до 12 місяців, тобто до 26 січня 2019 року.
22 жовтня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000933 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке разом із провадженнями № 52019000000000934 та № 52019000000000935 30 жовтня 2019 року об`єднано з провадженням № 42017000000001981 із присвоєнням номеру останнього.
23 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 42017000000001981 змінено правову кваліфікацію з ч. 2 ст. 364 на ч. 3 ст. 369 КК України, за якою 15 жовтня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
20 жовтня 2021 року сторону захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування та надано доступ до ознайомлення з ними. 25 лютого 2022 року сплинув останній день строку ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді.
04 березня 2022 року провадження № 42017000000001981 було зупинено та відновилось 09 травня 2022 року.
12 травня 2022 року обвинувальний акт у провадженні № 42017000000001981 надійшов до суду.
Правовою підставою для закриття кримінального провадження захисник ОСОБА_9 визначає п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до якого можуть бути закриті лише ті провадження, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року. Оскільки кримінальне провадження № 42017000000001981 зареєстроване 21 червня 2017 року, то при вирішенні питання про його закриття не може бути застосована зазначена норма кримінального процесуального закону. Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого антикорупційного суду, постановлених 22 серпня 2022 року та 15 вересня 2022 року за результатами розгляду попередніх клопотань захисника ОСОБА_9 про закриття провадження у цій справі, в яких захисник також посилався на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України як на правову підставу для закриття провадження. Отже, керуючись принципом остаточності судового рішення, що є елементом конвенційного права особи на справедливий суд, суд зазначає, що висновок про неможливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України при вирішенні питання про закриття цього провадження становить «res judicata» у цій справі.
Окрім того, вже тричі (в ухвалах від 22 серпня 2022 року та в ухвалі від 15 вересня 2022 року) суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у цьому провадженні надійшов до суду в межах строків досудового розслідування.
Щодо посилання захисника ОСОБА_9 на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, суд зазначає наступне.
Із відомостей, викладених у рапорті начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19 червня 2017 року, на підставі яких 21 червня 2017 року було зареєстровано провадження № 42017000000001981, вбачається, що було виявлено схему розкрадання коштів державного бюджету, призначених на закупівлю товарів, робіт та послуг для потреб територіальних підрозділів Департаменту вибухотехнічної служби НП України групою осіб, підконтрольних ОСОБА_6 . У грудні 2016 року ОСОБА_6 організував проведення закупівель для потреб територіальних управлінь та відділів ДВТС спеціального обладнання та інструментів на суму близько 10 млн грн, частину коштів від загальної суми закупівель фірми-продавці перераховували на рахунки ТОВ «Бівіджі груп» або безпосередньо передавали у вигляді готівки ОСОБА_6 .
Отже, з моменту реєстрації кримінального провадження № 42017000000001981 21 червня 2017 року в межах досудового розслідування перевірялись обставини та факти, що відображені в обвинувальному акті, який надійшов до суду. Те, що під час досудового розслідування детективом було прийнято рішення про перевірку певних обставин вчинення кримінальних правопорушень в межах окремо зареєстрованих проваджень № 52019000000000933, № 52019000000000934 та № 52019000000000935, які згодом були об`єднані в одне провадження, лише підтверджує, що всі ці провадження були спрямовані на розслідування схеми розкрадання коштів державного бюджету, призначених на закупівлю товарів, робіт та послуг для потреб територіальних підрозділів Департаменту вибухотехнічної служби НП України.
Таким чином, в межах об`єднаного кримінального провадження здійснювалось розслідування тих же самих правопорушень, відомості про які стали підставою для реєстрації 21 червня 2017 року первісного провадження № 42017000000001981, а тому правовий режим об`єднаного провадження правомірно визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження № 42017000000001981.
Окрім того, суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_9 про закінчення строку досудового розслідування 15 червня 2021 року, оскільки ураховує, що станом на 14 червня 2021 року, тобто на момент прийняття Генеральним прокурором постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 до 15 листопада 2021 року, була чинною ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2021 року (якою провадження щодо розгляду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 було закрито), а тому жодного іншого процесуального рішення, окрім як про продовження строку досудового розслідування, прокурор прийняти не міг. Більше того, наявність ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2021 року, з огляду функції такого судді у кримінальному провадженні, які спрямовані на підвищення судового контролю під час досудового розслідування кримінальних проваджень і за які своєю суттю є гарантією дотримання прав та інтересів особи на цій стадії кримінального процесу, лише підтверджує легітимність рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а подання стороною захисту клопотання про закриття цього кримінального провадження вчетверте суд оцінює як таке, що має ознаки неналежної процесуальної поведінки, спрямованої на затягування проведення підготовчого судового засідання. Водночас, зважаючи на те, що сторона захисту посилається на обставини, що стали відомі після розгляду попередніх неодноразових клопотань про закриття провадження, а саме на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, суд уважає за необхідне розглянути таке клопотання по суті та, з огляду на наведені вище мотиви, відмовити у його задоволенні.
Керуючись ст. 284,314, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про закриття провадження у кримінальній справі № 991/1537/22 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3