- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/4005/22
Провадження 1-кп/991/57/22
У Х В А Л А
05 січня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8
розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.
1.1.Від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про скасування арешту майна.
1.2.Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 у справі № 991/292/22 накладено арешт на грошові кошти у розмірі 60 100 (шістдесят тисяч сто) доларів США, що були вилучені 13.01.2022 у службовому кабінеті № 402 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 та належать обвинуваченому ОСОБА_6 .
1.3.На думку обвинуваченого, арешт на ці грошові кошти накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки слідчий суддя при накладенні арешту не надав належної оцінки всім обставинам справи, не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не врахував наслідки арешту для підозрюваного. Зазначає про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки воно подане поза межами встановлених для цього строків.
1.4.Зазначає, що обшук службового кабінету ОСОБА_6, під час якого були вилучені грошові кошти, проводився 13.01.2022. До слідчого судді ВАКС 14.01.2022 подавалося клопотання про накладення арешту на вилучені грошові кошти, однак ухвалою від 20.01.2022 в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 60100 доларів США відмовлено. В порушення строків, встановлених абзацом 2 частини 5 статті 171 КПК України, детектив НАБУ 20.01.2022 повторно звернулась з клопотанням про накладення арешту на вилучені грошові кошти.
1.5.Крім того, обвинувачений вказує на суперечності в процесуальних документах, а саме існування нескасованої постанови детектива від 14.01.2022 про визнання вказаних грошових коштів речовими доказами у справі, а також протоколу огляду від 22.01.2022, яким встановлено, що вилучені у ОСОБА_6 кошти у сумі 60100 доларів США не містять слідів кримінального правопорушення, тому підлягають зарахуванню на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки уповноваженого банку.
1.6.Також обвинувачений стверджує про незаконність самого вилучення в нього грошових коштів, оскільки в ухвалі слідчого судді щодо надання дозволу на обшук прямо не було надано дозволу на вилучення особистих грошей, а приписи статей 167, 234, 236 КПК України забороняють під час обшуку вилучати майно, кошти, цінності, які належать особі на праві власності чи якими особа правомірно володіє і які не мають зв`язку з кримінальним правопорушенням. Зазначене кореспондується з правовим висновком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, що викладені у рішенні від 04.12.2019 у справі № 760/7590/19.
1.7. ОСОБА_6 вказує на законність походження вилучених коштів, оскільки вони відображені у відповідних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
1.8.Крім того, ОСОБА_6 зазначає про неврахування наслідків накладення арешту на грошові кошти. Зокрема, після введення в Україні 24.02.2022 воєнного стану, він опинився у скрутному майновому становищі, адже після свого звільнення з органів прокуратури 21.01.2022 так і не зміг знайти роботу. Наразі в нього багато боргів перед знайомими та друзями, відтак вважає це надмірним індивідуальним тягарем.
1.9.Зважаючи на викладене просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 по справі № 991/292/22 в рамках проведення досудового розслідування у кримінального провадження № 52021000000000281 від 26.05.2021 арешт на грошові кошти у розмірі 60 100 (шістдесят тисяч сто) доларів США, вилучених 13.01.2022 у службовому кабінеті № 402 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3, які належать ОСОБА_6 .
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що оскільки обвинувальний акт є неконкретним, відсутні підстави застосування до нього конфіскації як виду покарання. Повідомив, що наразі перебуває на пенсії. При вирішенні питання просив врахувати перекваліфікацію діяння, відсутність шкоди і воєнний стан.
2.2.Захисник ОСОБА_8 підтримав подане клопотання. Додатково зауважив, що вилучені грошові кошти не є речовими доказами, а у сторони обвинувачення відсутні відомості про незаконне походження цих коштів.
2.3.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
2.4.Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Додатково повідомив, що безпосередньо під час проведення обшуку були підстави вважати, що відшукані грошові кошти можуть бути предметом злочину, тому перше клопотання подавалось щодо накладення арешту з метою збереження речових доказів. В подальшому, після проведення огляду вилучених коштів та пред`явлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, подане клопотання про накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Крім того, зазначив, що необґрунтованість накладення арешту була предметом апеляційного перегляду. Рішенням Апеляційної палати ВАКС від 02.02.2022 у справі № 991/416/22 законність і обґрунтованість арешту була підтверджена. Повідомив, що обвинувачений вже звертався до слідчого судді під час досудового розслідування з аналогічним клопотанням про скасування арешту майна, в якому йому було відмовлено (ухвала ВАКС від 21.06.2022 у справі № 991/1981/22).
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.2.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, серед яких визначена конфіскація майна як вид покарання.
3.3.Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021. Накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 60 100 (шістдесят тисяч сто) доларів США, вилучених 13.01.2022 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3, (приміщення Тренінгового центру прокурорів) у службовому кабінеті № 402, які належать ОСОБА_6 . Накладення арешту слідчим суддею мотивовано необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання у випадку визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.
3.4.За результатами перегляду Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу від 02.02.2022, якою ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 залишила без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 - без задоволення (https://reestr.court.gov.ua/Review/103048168)
3.5.Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.6.Обвинувачений вказує на необґрунтованість накладеного арешту та непомірні наслідки такого заходу забезпечення кримінального провадження.
3.7.Щодо доводів обвинуваченого про необґрунтованість арешту
3.7.1.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); належністю майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.7.2.Одним із основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи статей 309 та 174 КПК України, а також керуючись принципом «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах, у випадку коли особа (підозрюваний, обвинувачений, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі статті 174 КПК України. При чому одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
3.7.3.Суд зауважує, що реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у статті 174 КПК України, - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.7.4.В поданому клопотанні обвинувачений вказує на незаконність та необґрунтованість арешту майна, посилаючись на:
-порушення процесуальних строків звернення з клопотанням про накладення арешту майна;
-розбіжності в процесуальних документах щодо наявності у вилучених грошових коштів ознак речових доказів;
-незаконність вилучення грошових коштів;
-неврахування наслідків арешту майна для підозрюваного.
3.7.5.Суд враховує, що захист обвинуваченого ОСОБА_6 скористався таким правом і подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 24.01.2022. Сам обвинувачений був присутній як під час розгляду клопотання про накладення арешту, так і під час розгляду апеляційної скарги. За наслідками апеляційного перегляду ухвала слідчого судді від 24.01.2022 залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. При цьому, питання порушення стороною обвинувачення встановленого КПК строку для звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, щодо незаконності вилучення грошових коштів, які безпосередньо не зазначені в ухвалі про дозвіл на обшук, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для підозрюваного були предметом дослідження колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею була підтверджена..
3.7.6.За таких умов Суд доходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна у цій справі з підстави необґрунтованості арешту обумовлене незгодою представника із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна.
3.7.7.Новими обставинами, які, за твердженням обвинуваченого, не досліджувалися при вирішенні питання про арешт майна, є наявність в матеріалах суперечливих рішень, про що сторона захисту дізналася при виконанні вимог статті 290 КПК України.
3.7.8.Відповідно до постанови детектива Національного бюро другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 14.01.2022 визнано та приєднано в якості речового доказу до кримінального провадження 52021000000000281 від 26.05.2021 грошові кошти у сумі 60100 доларів США. Як вбачається із мотивувальної частини цієї постанови, в ході обшуку, що 13.01.2022 проводився в приміщенні Національної академії прокуратури України (Тренінгового центру прокурорів), розташованого за адресою: АДРЕСА_3), а саме службового кабінету ОСОБА_6 виявлено і вилучено грошові кошти в сумі 60100 доларів США, які на даній стадії досудового розслідування мають значення для кримінального провадження. Детектив зазначила, що вилучені грошові кошти можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, підтвердити факти та обставини, що встановлюються в кримінальному провадженні.
3.7.9.В подальшому, протоколом огляду від 22.02.2022 встановлено, що грошові кошти (предмет огляду) не є грошовими коштами (предметом неправомірної вигоди), які 28.09.2021 вручалися ОСОБА_11 для використання їх під час проведення заходів у кримінальному провадженні № 52021000000000281 з підтвердження фактичних даних щодо висловлення службовими особами Офісу Генерального прокурора незаконної вимоги щодо надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такими службовими особами в інтересах останнього дій з використанням свого службового становища, а саме закриття кримінального провадження № 12020100060000087 від 19.01.2020 та повернення вилученого майна.
3.7.10.Суд не вбачає суперечності у вказаних документах, оскільки досудове розслідування є динамічним процесом і певні факти під час цього процесу можуть знайти як своє підтвердження, так і спростування. Як пояснив у судовому засіданні прокурор, сума грошових коштів, які передавались у якості неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США, була співмірною з сумою грошових коштів, які були відшукані у робочому кабінеті ОСОБА_6 (60100 доларів США). Відтак на момент їх вилучення в органу досудового розслідування були підстави вважати, що відшукані грошові кошти можуть мати значення для кримінального провадження як речові докази. Крім того, наявність або відсутність ознак речових доказів у вилучених грошових коштів не мають значення для вирішення клопотання обвинуваченого, оскільки метою накладення арешту в ухвалі від 24.01.2022 зазначено забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а не збереження речових доказів.
3.8.Щодо доводів обвинуваченого про негативні наслідки арешту майна
3.8.1.Обвинувачений стверджує, що застосований арешт має для нього непомірно негативні наслідки, оскільки змінився його майновий стан, він не працює, має значні витрати та борги. На підтвердження вказаних фактів посилається на розписку від 01.09.2022, відповідно до якої ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_13 у позику грошові кошти у розмірі 150 000 гривень, які обвинувачений зобов`язався повернути до 01.01.2023.
3.8.2.Суд оцінюючи аргументи обвинуваченого, наголошує на тому, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між ним та третіми особами, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли в результаті застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
3.8.3.Сама по собі наявність боргової розписки не може надати повну і об`єктивну оцінку майнового стану обвинуваченого. Обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що після звільнення з органів прокуратури до Державної служби зайнятості з питань працевлаштування та/або отримання допомоги по безробіттю не звертався. Також ОСОБА_6 підтвердив, що станом на день розгляду його клопотання він отримує пенсію у розмірі близько 20 000 грн, що є значно більшою від середнього розміру пенсійного забезпечення в Україні.
3.8.4.Крім того, суд зауважує, що метою накладення арешту на майно, визначеною у статті 170 КПК України, є зокрема запобігання можливості перетворення та/або відчуження такого майна. Очевидно, що погашення заборгованості, що виникла в обвинуваченого за рахунок грошових коштів, на які накладено арешт, призведе до відчуження такого майна, і відповідно, неможливості застосування до таких коштів покарання у вигляді конфіскації майна.
3.8.5.Відтак скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі чи унеможливити виконання вироку в частині конфіскації майна у разі визнання ОСОБА_6 винуватим та призначення йому такого виду покарання.
3.8.6.Незазначення в обвинувальному акті всіх обставин кримінального правопорушення, на чому акцентує увагу захист, правильність чи неправильність правової кваліфікації і відсутність шкоди, на думку Суду, на даному етапі не можуть впливати на чинність арешту майна, накладеного з метою забезпечення конфіскації як виду покарання. Адже всі ці питання мають з`ясовуватися під час судового розгляду шляхом дослідження доказів. А висновки по цих доводах обвинуваченого можна зробити лише за результатами судового розгляду.
4.З огляду на викладене, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 10.01.2023.
Головуючий суддя
ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3